Постанова

від 20.11.2020 по справі 826/6783/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6783/18 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Шурка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Груп Інжиніринг до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Д-Груп Інжиніринг звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №079511207 від 06.02.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до дати прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач самостійно виправив помилки та самостійно визначив свої податкові зобов`язання шляхом подачі уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ, відтак відповідач не мав правових підстав застосовувати до позивача штрафні санкції відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, оскільки відповідно до цього пункту штрафні санкції накладаються саме у разі, коли податкові зобов`язання визначає безпосередньо контролюючий орган, а не платник податків.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №079511207 від 06.02.2018.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем у декларації з ПДВ за листопад 2017 року у рядку 16.3 зменшення залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу у сумі 1150 грн відображено не було.

Як наслідок, у разі якщо контролючий орган самостійно визначає суми податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25% суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2017 року ТОВ Д-Груп Інжиніринг , за результатами якої складено акт №15/26-15-12-07-20/40696595 від 16.01.2018, де зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, що призвело до заниження нарахованої суми податку до сплати у розмірі 26 150,00 грн.

Вказаний висновок ґрунтується на тій підставі, що ТОВ Д-Груп Інжиніринг у декларації з ПДВ за листопад 2017 року задекларовано зменшення податкових зобов`язань шляхом включення до складу рядку 7 декларації (коригування податкових зобов`язань) розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №18 від 28.11.2017 до податкової накладної №11 від 14.11.2017 на суму зменшення ПДВ - 25 000 грн, який зареєстрований у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничного терміну реєстрації - 19.12.2017.

За наслідками проведення перевірки, податковим органом складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Д-Груп Інжиніринг за серпень 2017 №10803/26-15-12-07-20/40696595 від 20.10.2017, згідно якого контролюючим органом було зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у розмірі 1 150 грн, у зв`язку з порушенням позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: включення ТОВ Д-Груп Інжиніринг до податкового кредиту податкових накладних, які зареєстровані із порушенням терміну реєстрації постачальником на загальну суму ПДВ 1150 грн.

Однак, на думку контролюючого органу, ТОВ Д-Груп Інжиніринг у декларації з ПДВ за листопад 2017 року у рядку 16.3 зменшення залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу у сумі 1150,00 грн відображено не було.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №079511207 від 06.02.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 32688,00 грн, з них за податковими зобов`язаннями у сумі 26 150,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 6358,00 грн.

12 квітня 2018 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення №12850/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки платником податків відкориговані дані по декларації за листопад 2017 року шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, відповідно до вимог статті 50 Податкового кодексу України, пункту 2 Розділу І Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Зазначена норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Разом з тим, згідно з пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України встановлено обмеження щодо подачі уточнення показників поданої звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки.

Водночас ні стаття 50, ні будь-яка інша норма Податкового кодексу України не містять заборони щодо подання платником податків уточнюючих розрахунків до поданих ним раніше податкових декларацій під час проведення камеральної перевірки чи після її здійснення. Єдиною умовою, визначеною Податковим кодексом України, для надіслання уточнюючого розрахунку є самостійне виявлення платником податків помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 815/2175/16.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник податків має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 8 Розділу VI Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на підставі пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у зв`язку із виявленням помилок у поданих ним податкових деклараціях з ПДВ за серпень, вересень 2017 року, надіслав до контролюючого органу 26.01.2018 і 29.01.2018 (відповідно) уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підтверджується квитанціями №2.

Також, 29.01.2018 ТОВ Д-Груп Інжиніринг подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виявленими помилками у декларації з ПДВ за листопад 2017 року, про що свідчить квитанція №2 від 29.01.2018 (16:13).

Згідно із вказаним розрахунком позивачем збільшено податкове зобов`язання за листопад 2017 року на 25 000 грн (ТОВ НАН на суму ПДВ 25 000 грн) та збільшило позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання за листопад 2017 року та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду на 25 000 грн.

Позивачем також подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 року (квитанція №2 від 29.01.2018), відповідно до якого зменшено податкове зобов`язання за грудень 2017 року на 25 000 грн (ТОВ НАН на суму ПДВ 25 000 грн) та зменшено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання за грудень 2017 року та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду на 25 000 грн.

З огляду на виявлені помилки, позивач здійснив розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №18 від 28.11.2017 до податкової накладної №11 від 14.11.2017, яким зменшив свої податкові зобов`язання на 25 000 грн.

Окрім того, до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення позивач сплатив до державного бюджету позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання за листопад 2017 року та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду у розмірі 25 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №936 від 29.01.2018.

Також, 06.02.2018 позивач самостійно, здійснив коригування податкового кредиту за серпень 2017 року на суму 1 150 грн в сторону зменшення шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до вказаних показників скориговано значення рядка 17 (податковий кредит) та рядка 18 (позитивне значення податкового зобов`язання).

Враховуючи зазначене, позивачем було відкориговано дані по декларації за листопад 2017 року шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, контролюючий орган під час проведення перевірки встановив порушення ТОВ Д-Груп Інжиніринг вимог пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету за листопад 2017 року на 26 150 грн.

Згідно пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Тобто, податкове законодавство містить положення щодо усунення виявлених недоліків у порядку, визначеному положеннями пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, відповідно до яких платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН з дотриманням визначених термінів реєстрації.

Разом з тим, як вже зазначалось, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірного застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій, оскільки платником податків відкориговані дані по декларації за листопад 2017 року та за серпень 2017 року шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

О.І. Шурко