ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/6783/18
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
22 червня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Д-Груп Інжиніринг до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на наступне.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 (далі - Закон).
Пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) визначено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу вимог частини 1 статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у квітні 2018 року.
Згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018, становив 1 762 грн.
Водночас, при поданні даної позовної заяви, підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви).
Як вбачається з адміністративного позову позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру на суму 32 688 грн, отже, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить (1 762 *150%) = 2 643 грн.
Згідно частини 1 статті 9 Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, з 01.01.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має нові реквізити:
отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н;
код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
код банку (МФО) - 899998;
рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007;
код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - *;101;
При цьому апелянт звертається до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Перевіривши доводи клопотання, суддя-доповідач не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з положеннями статті 8 Закону (в редакції чинній з 15.12.2017) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до 14-ти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до 14-ти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Отже, умовою відстрочення сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України, визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв`язку з цим, обставини пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору.
Згідно з пунктом 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.
Водночас, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Тобто, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Тому, з урахуванням недоведеності апелянтом та не надання належних і відповідних доказів фінансової неспроможності сплатити судовий збір, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення поданого клопотання скаржника стосовно відстрочення сплати судового збору, через необґрунтованість.
Таким чином, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 2 643 грн або відповідного клопотання з наведенням інших належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати, які б підтверджувалися відповідними доказами.
Відповідно до вимог частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до статтей 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору, відмовити .
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року, залишити без руху .
Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, або з дня закінчення карантину , установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (зі змінами).
У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Оксененко О.М.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2020 |
Оприлюднено | 25.06.2020 |
Номер документу | 89976620 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні