Постанова

від 02.04.2020 по справі 160/6124/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/6124/19

головуючий суддя І інстанції - Сіпака А.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року в адміністративній справі №160/6124/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний Центр "Реагент" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська міська рада про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний Центр "Реагент" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровська міська рада, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування та зміни коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, зі значенням Кф-2,5 при формуванні та видачі позивачу витягу від 16.01.2019 року за №89/0/197-19 із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області для обчислення орендної плати за землю сформувати та видати позивачу в установленому порядку через Центр надання адміністративних послуг м.Дніпра, витяг на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, затверджених рішеннями Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська та від 27.04.2016 №5/7 Про внесення змін до рішення міської ради від 15 липня 2015 року №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська , з наступним коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки Кф-1,2.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний Центр "Реагент" було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області щодо застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 2,5 при формуванні та видачі Товариству з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення Інженерний центр Реагент витягу від 16.01.2019 за №89/0/197-19 із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області для обчислення орендної плати за землю cформувати та видати Товариству з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення Інженерний центр Реагент в установленому порядку через Центр надання адміністративних послуг м.Дніпра, витяг на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, затверджених рішеннями Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська та від 27.04.2016 №5/7 Про внесення змін до рішення міської ради від 15.07.2015 №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська , з коефіцієнтом який характеризує функціональне використання земельних ділянок - 1,2.

В решті позовних вимог було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпровська міська рада, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що на даний момент відсутні документи, які б свідчили про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:03:005:0001, оскільки остання використовується в комерційних цілях, а тому зміна УКЦВЗ 1.11.2 на КВЦПЗ 03.07 з урахуванням листа Держгеокадастру від 09.08.2017 року № 22-28-0.21-107/20-17 є правомірною дією. Зауважено, що заявлений позивачем спосіб захисту його прав є неналежним.

Товариством з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний Центр "Реагент" було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди землі від 27.07.2011, зареєстрований за №1484. Земельна ділянка знаходиться за адресою по вул. Трудових резервів, 6 (Жовтневий район). Договір укладено строком на 10 років. Відповідно до умов договору загальна площа земельної ділянки становить 1,1024 га. (п.2 договору). Код УКЦВЗ - 1.11.2 (оптова торгівля та складське господарство), кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:03:005:0001. Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена у довідці про нормативну грошову оцінку (витяг із технічної документації із землеустрою щодо нормативної грошової оцінки), що додається до договору. Ця довідка є невід`ємною частиною договору та є підставою для вирахування державного мита та розрахунку орендної плати за землю.

Відповідно до Витягу від 18.07.2011 № 6354 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою вул.Трудових резервів, 6, площею 1,1024 га. має кадастровий номер 1210100000:03:005:0001 та коефіцієнт функціонального використання - 1,20. У витягу зазначено, що коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки застосований відповідно до діяльності землекористувача на зазначеній земельній ділянці. Вказаний Витяг видано відповідно до Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою КМУ від 23.03.1995 № 213.

Після отримання Витягу від 16.01.2019, позивач звернувся до відповідача (лист від 29.01.2019 №29/01/19-8) з проханням сформувати та видати витяг на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, затверджених рішеннями Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська та від 27.04.2016 №5/7 Про внесення змін до рішення міської ради від 15.07.2015 №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська з коефіцієнтом - 1,2.

За результатами розгляду звернення від 29.01.2019, відповідач листом від 01.03.2019 №28-4-0.38-301/107-19 повідомив позивача про те, що зміна коефіцієнту відбулась на підставі листа Держгеокадастру від 09.08.2017 №22-28-0.21-1076/20-17 та у зв`язку із набранням чинності з 01.01.2017 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.

Позивач звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України (лист від 15.03.2019 №15/03/19-3) та просив надати роз`яснення з питання: чи можливо використання коефіцієнтів Кф, Секції В 03 Землі громадської забудови, Кф: 3.01-3.17, для розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки, якщо за категорією землі ця ділянка віднесена до Секції J 11 Землі промисловості, КФ: 11.01-11.05 та навпаки .

За результатами розгляду звернення від 15.03.2019 позивачу було повідомлено, що згідно з пунктом 3 розділу І Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є, зокрема відомості Державного земельного кадастру. Пунктом 5 розділу ІІ Порядку встановлено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, пунктами 1.2 та 1.4 розділу І якого визначено, що код і цільове призначення земель застосовується для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

Не погодившись з вказаними доводами відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен був видати витяг з чинної технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок із значеннями Кф 1,2, що свідчить про протиправність дій останнього щодо застосування до коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 2,5 при формуванні та видачі позивачу витягу від 16.01.2019 за №89/0/197-19 із технічної документації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зауважити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 18 Закону України Про оцінку земель визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про оцінку земель рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Підпунктом 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно ч. 5 ст. 5 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно ч. 5 ст. 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України Про оцінку земель .

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Положеннями ст. 21 Закону України Про оцінку земель передбачено, що технічна документація, зокрема з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Частиною 2 ст. 7 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації передбачено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

Приписами п 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391 передбачено, що організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації обов`язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Якщо об`єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Положеннями ст. 37 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації передбачено, що замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

В свою чергу, відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідносин.

В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обовязки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тим часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного субєкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обовязки. І обєктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної субєктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

Відтак, з огляду на викладене, витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Суд апеляційної інстанції зазначає і, на що не зверну увагу суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, що вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень відповідача. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яка породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальних органів Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відтак, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

При цьому, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

У зв`язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки останній не вплине на обсяг його прав та обов`язків, зокрема не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, тому як правомірність застосування, саме такого коефіцієнта, перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 17.10.2019 року по справі № 817/1814/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 року в адміністративній справі №160/6124/19 - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Інженерний Центр "Реагент" - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко