Рішення

від 26.03.2020 по справі 711/6691/19

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6691/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

26 березня 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Позарецької С.М.,

при секретарі Осадчій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного підприємства РЕУ Райагробуд до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач Приватне підприємство РЕУ Райагробуд звернувся в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , відповідно до договору дарування квартири від 04.03.2014 № 645, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно інформаційної довідки № 174693255 від 22.07.2019.

Тож, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 , які надавались ПП РЕУ Райагробуд , однак Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги між ним та ПП РЕУ Райагробуд не укладено по теперішній час у зв`язку з ухиленням ОСОБА_1 від його укладення в письмовій формі.

Вказує, що позивачем особисто було вручено відповідачеві проект договору про надання послуг за утримання будинку та прибудинкової території, однак від його укладення відповідач невмотивовано відмовився.

Згідно із ст. 29 Закону України Про житлово-комунальні послуги надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, зазначає, що відповідач ОСОБА_1 є боржником ПП РЕУ Райагробуд і відповідно до розрахунку заборгованості заборгував позивачу за період 2014 року по 31 березня 2019 року 11427 грн. 34 коп.

Відповідно до розрахунку інфляційних втрат та 3% річних, доданих до позовної заяви, за період заборгованості вони становлять 759 грн. 60 коп. та 6 245 грн. 10 коп. відповідно, що разом становить суму 7004 грн. 70 коп. Також нарахована пеня з серпня 2018 року, що становить 3887 грн. 09 коп.

Заборгованість до цього часу відповідачем не погашена, а тому, на підставі викладеного вище, позивач звернувся до суду та просить суд визнати договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між ОСОБА_1 та ПП РЕУ Райагробуд укладеним та стягнути з відповідача, який є власником квартири АДРЕСА_1 , на користь позивача заборгованість з плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, станом на 31 березня 2019 року в сумі 11427 грн. 34 коп., інфляційні та 3 % річних - 7004 грн. 70 коп., пеню за несвоєчасне внесення плати - 3887 грн. 09 коп., а також судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 27.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі і призначено судове засідання. Дана цивільна справа визнана судом малозначною (незначної складності) і розглядається в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

Ухвалою суду від 26.03.2020 позовну заяву Приватного підприємства РЕУ Райагробуд до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним, стягнення заборгованості - в частині позовних вимог про визнання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій укладеним та стягнення пені, залишено без розгляду, на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, до початку надано заяву від 26.03.2020, про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримуються в частині стягнення заборгованості з плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 11427 грн. 34 коп. та стягнення інфляційних витрат і 3 % річних 7004 грн. 70 коп., які просить задовольнити. Проти винесення заочного рішення суду не заперечує.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином неодноразово повідомлений про день, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Справу вирішено розглядати за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.07.2019 № 174746182 відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 04.03.20014р., посвідченого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Бедрата-Скляр Н.М. (реєстр №645) і, відповідно є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються балансоутримувачем будинку - ПП РЕУ Райагробуд .

Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги між відповідачем та ПП РЕУ Райагробуд (код ЄДРПОУ 33251595), яке діє на підставі Статуту, затвердженого засновником Білоніг Н.В., не укладено по теперішній час. Між тим, відсутність такого договору не є підставою для відмови у задоволенні позову, зокрема, не свідчить про відсутність у останнього обов`язку сплачувати нараховані кошти за надані позивачем житлово-комунальні послуги.

При цьому, судом встановлено, що 01.10.2007р. між ДП РЕУ ЧБМВК Райагробуд та ОСОБА_2 (попередній власник) був укладений договір №91 на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Рішенням №1 (№18 від 10.08.2009р.) ліквідовано, шляхом перетворення ДП РЕУ ЧБМВК Райагробуд у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу корпоративних прав від 30.07.2009р. Крім того, рішенням від 05.01.2010 засновником ОСОБА_3 створено Приватне підприємство РЕУ Райагробуд та затверджено Статут підприємства.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідач ОСОБА_1 , який є власником квартири АДРЕСА_1 , має заборгованість перед ПП РЕУ Райагробуд з плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 04 березня 2014 року по 31 березня 2019 року в сумі 11427 грн. 34 коп. Відповідач добровільно сплачувати заборгованість не бажає і не спростував її розмір.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту щодо даного спору визначені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України (№ 1875 - IV) Про житлово-комунальні послуги , послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) відносяться до житлово-комунальних послуг за функціональним призначенням. Споживачем житлово-комунальних послуг являється фізична особа чи юридична особа, яка отримує чи має намір отримувати житлово-комунальні послуги (п. 1 ст. 1 Закону № 1875-ІV).

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону від 24 червня 2004 року передбачений обов`язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов`язок відповідає зустрічному обов`язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (№1875-ІV) визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, з моменту надання споживачу послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 1875-ІV, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Як зазначено у статті 19 згаданого Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Статтями 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги (№ 1875- ІV) визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги (№ 1875-ІV), плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ (в редакції Закону України №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, що діє з 09 червня 2018 року), житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (п.1 ч.1 ст. 5 Закону № 2189-VІІІ).

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 1 цього Закону споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний чи колективний споживач. Крім того, згідно із ч.ч.1, 2 ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, в редакції, що чинна з 09 червня 2018 року, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За змістом ст. ст. 67-68, 162 Житлового Кодексу УРСР наймач чи власник житла зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.

Статтями 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 2189-VІІІ визначені права та обов`язки споживача житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а обов`язком споживача - є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідачем до суду не надано доказів та будь-яких претензій щодо неналежної якості наданих послуг, як і не доведено фактів невиконання позивачем обов`язку з надання вищевказаних послуг.

Слід також зазначити, що Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76 затверджені Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Відповідно до цих Правил, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавець послуг - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Правовідносини між співвласниками майна як суб`єктами цивільних правовідносин та іншими особами регулюються законами України та договорами, укладеними власниками (співвласниками) майна та іншими особами. Правовідносини власників житлових приміщень щодо оплати комунальних послуг з підприємствами, які надають ці послуги, регулюються нормами ЦК України та законодавства, яке регулює користування житловими комунальними послугами.

Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності. У статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов`язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України - власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, чинне законодавство визначає обов`язок для співвласника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст.611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 156, 162 ЖК України, плата за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить на праві приватної власності, здійснюється за затвердженими в установленому порядку тарифами. Власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

В судовому засіданні встановлено, що ПП РЕУ Райагробуд надавало відповідачу житлово-комунальні послуги, факт надання яких не спростовано відповідачем.

Також встановлено, що борг відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 04.03.2014 року по 31.03.2019 року становить 11427 грн. 34 коп. Вказаний борг нарахований, виходячи із загальної площі квартири та розміру тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач отримував житлово-комунальні послуги, які надає ПП РЕУ Райагробуд , але всупереч вимог чинного законодавства не здійснював їх оплату в повному обсязі та своєчасно, що призвело до накопичення боргу та порушує права і законні інтереси позивача; з відмовою від отримання послуг до позивача він не звертався, доказів щодо ненадання чи надання позивачем послуг неналежної якості, не надано, а тому до стягнення з відповідача підлягає заборгованість, яка виникла станом на 31.03.2019 в сумі 11427 грн. 34 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, згідно розрахунків наданих позивачем інфляційні збитки станом на 31.03.2019 становлять 6245 грн. 10 коп., та 3% річних від заборгованості ОСОБА_1 за утримання будинку та прибудинкової території становить - 759 грн. 60 коп., які підлягають до стягнення на користь позивача.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в у повному обсязі.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України та Закону України Про судовий збір судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з ОСОБА_1 на користь ПП РЕУ Райагробуд слід стягнути судові витрати в розмірі 1921 грн. 00 коп., сплачені позивачем при подачі позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України Про житлово-комунальні послуги , ст.ст. 11, 15, 16, 264, 267, 360, 382, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-266, 273, 280-284 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_3 , проживає: АДРЕСА_4 ) на користь Приватного підприємства РЕУ Райагробуд (код ЄДРПОУ 33251595, с. Червона Слобода, Черкаського району, вул. Чигиринське Шосе, 24) заборгованість з утримання будинку і споруд та прибудинкової території в сумі 11427грн. 34коп., інфляційні втрати в сумі 6245 грн.10 коп., 3% річних в сумі 759 грн. 60 коп., судовий збір в розмірі 276грн. 49коп., а всього - 18708грн. 53коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 02.04.2020.

Головуючий: С. М. Позарецька