ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81
УХВАЛА
"07" квітня 2020 р. Справа № 914/2605/19
Суддя-доповідач Західного апеляційного господарського суду Данко Л.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств Львівдніпронафтохім б/н та б/д (вх. № ЗАГС 01-05/1277/20 від 02.04.2020),
на рішення Господарського суду Львівської області від 24 лютого 2020 року (повний текст рішення складено 02.03.2020, м. Львів, суддя Крупник Р.В.)
у справі № 914/2605/19
порушеній за позовом
позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Інтелект Інвест , м. Львів
до відповідача: Державного підприємства Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств Львівдніпронафтохім , м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство енергетики та захисту довкілля України, м. Київ
про стягнення 520000,00 грн заборгованості за договорами про надання поворотної фінансової допомоги,
ВСТАНОВИВ:
До Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств Львівдніпронафтохім б/н та б/д (вх. № ЗАГС 01-05/1277/20 від 02.04.2020) на рішення Господарського суду Львівської області від 24 лютого 2020 року у справі № 914/2605/19, яким позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 520000,00 грн боргу та 7800,00 грн судового збору.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону Про судовий збір (у редакції станом на час подання апеляційної скарги) за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, особа, яка подає апеляційну скаргу повинна сплатити судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не менше 3153,00 грн та не більше 1103550,00 грн.
Судом встановлено, що позовна заява подана у 2019 році та предметом спору є майнова вимога про стягнення коштів. Судовим рішенням суду першої інстанції позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 520000,00 грн боргу та 7800,00 грн судового збору.
Як вбачається з прохальної частини апеляційної скарги, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову повністю.
Відповідно, при поданні апеляційної скарги про перегляд рішення суду у даній справі, розмір судового збору повинен становити 11700,00 грн (7800,00 грн - 150% = 11700,00 грн).
Разом з тим, апелянт звертаючись до суду першої інстанції з апеляційною скаргою просив суд відтермінувати сплату судового збору за подання апеляційної скарги до кінця розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (п. 3 прохальної частини апеляційної скарги). Дане клопотання скаржник обґрунтовує складною матеріальною ситуацією на підприємстві.
Розглянувши вищевказане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції Закону України від 03.10.2017 N 2147-VIII), зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності підстав, зазначених у ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI.
Наведений перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору є вичерпним, а наведені апелянтом доводи не є підставою для відстрочення сплати судового збору згідно з ст. 8 Закону № 3674-VI.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не визнається абсолютним, оскільки можуть існувати правомірні обмеження: справа Наталії Михайленко проти України № 49069/11 від 30.05.2013, справа Плахтєєв та Плахтєєва проти України № 20347/03 від 12.03.2009, справа Мала проти України №4436/07 від 03.07.2014, справа Стебицький і Комфорт проти України № 10687/02 від 03.02.2011, справа Мусієнко проти України, № 26976/06 від 20.01.2011, справа Шульги проти України, № 16652/04 від 02.12.2010.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення (відтермінування) чи розстрочення сплати судового збору, а тому у задоволенні поданого скаржником клопотання слід відмовити.
Разом з тим, апелянтом не дотримано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до положень статті 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
В даному випадку, апелянтом до апеляційної скарги не подано доказів надсилання копії апеляційної скарги з додатками на юридичну адресу третьої особи - Міністерства енергетики та захисту довкілля України.
Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи: Міністерства енергетики та захисту довкілля України, є: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35.
Натомість, апелянтом до апеляційної скарги додано опис вкладення, який не є належним доказом надсилання копії апеляційної скарги з додатками третій особі у справі, оскільки, в описі зазначено іншу адресу, а саме: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, яка не є юридичною адресою третьої особи.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що опис вкладення, який доданий до апеляційної скарги не є належним доказом надсилання копії апеляційної скарги з додатками Міністерству енергетики та захисту довкілля України.
Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апелянтом не дотримано вимоги пункту 3 частини 3 статті 258 та частини 1 статті 259 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв`язку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху із встановленням строку для усунення недоліків - надати (надіслати) суду докази сплати судового збору в сумі 11700,00 грн, та докази його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: № UA948999980313171206082013006, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, отримувач: УКуЛичак.р мЛьв./Личаківський/22030101, МФО банку: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та подати докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками третій особі у справі - Міністерству енергетики та захисту довкілля України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35), (опис вкладення).
Керуючись ч. 2 ст. 174, ст. ст. 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Державному підприємству Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств Львівдніпронафтохім у відстроченні сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Державного підприємства Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств Львівдніпронафтохім б/н та б/д (вх. № ЗАГС 01-05/1277/20 від 02.04.2020) на рішення Господарського суду Львівської області від 24 лютого 2020 року у справі № 914/2605/19 залишити без руху.
3. Апелянту протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати (надіслати) суду:
- докази сплати судового збору в сумі 11700,00 грн та докази його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: № UA948999980313171206082013006, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007620, отримувач: УКуЛичак.р мЛьв./Личаківський/22030101, МФО банку: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- докази надсилання копії апеляційної скарги з додатками третій особі у справі - Міністерству енергетики та захисту довкілля України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35), (опис вкладення).
4. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
5. Копію цієї ухвали суду надіслати апелянту для відома та належного виконання.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.С.Данко
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2020 |
Оприлюднено | 10.04.2020 |
Номер документу | 88652821 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Данко Леся Семенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні