Ухвала

від 08.04.2020 по справі 540/2145/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2020 року

Київ

справа №540/2145/19

адміністративне провадження №К/9901/9674/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Шевцової Н.В., Данилевич Н.А.,

перевіривши касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Нововоронцовської районної державної адміністрації на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року в справі №540/2145/19 за позовом ОСОБА_1 до Нововоронцовської районної державної адміністрації про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Нововоронцовської районної державної адміністрації (далі - УПСЗН Нововоронцовської районної державної адміністрації), Нововоронцовської районної державної адміністрації, у якому просила:

- визнати протиправним і скасувати наказ від 12 серпня 2019 року №43-ос про звільнення з посади провідного спеціаліста відділу з питань персоніфікованого обліку пільгових категорій громадян і соціально-трудових відносин УПСЗН Нововоронцовської районної державної адміністрації на підставі пункту 1 статті 87 Закону України Про державну службу , пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України;

- поновити на посаді провідного спеціаліста відділу з питань персоніфікованого обліку пільгових категорій громадян і соціально-трудових відносин УПСЗН Нововоронцовської районної державної адміністрації з 13 серпня 2019 року;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про задоволення позову:

- визнано протиправним і скасовано наказ від 12 серпня 2019 року №43-ос про звільнення з посади провідного спеціаліста відділу з питань персоніфікованого обліку пільгових категорій громадян і соціально-трудових відносин УПСЗН Нововоронцовської районної державної адміністрації на підставі пункту 1 статті 87 Закону України Про державну службу , пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу з питань персоніфікованого обліку пільгових категорій громадян і соціально-трудових відносин УПСЗН Нововоронцовської районної державної адміністрації з 13 серпня 2019 року;

- стягнуто з УПСЗН Нововоронцовської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 13 серпня 2019 року по 26 лютого 2020 року в сумі 69386, 40 грн.

31 березня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу УПСЗН Нововоронцовської районної державної адміністрації на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року в справі №540/2145/19.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у значенні Закону України Про запобігання корупції , займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду цієї справи є: наказ про звільнення; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що ОСОБА_1 обіймала посаду провідного спеціаліста відділу з питань персоніфікованого обліку пільгових категорій громадян і соціально-трудових відносин УПСЗН Нововоронцовської районної державної адміністрації, яка не відноситься до посад, що, у розумінні Закону України Про запобігання корупції , передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ. Ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на формування судової практики та не змінюють її.

Отже, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах а - в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у поєднанні зі статтею 50 Закону України Про запобігання корупції .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд також ураховує позицію висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності заяви у справі Азюковська проти України (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління соціального захисту населення Нововоронцовської районної державної адміністрації на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року в справі №540/2145/19.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: Н.В. Шевцова

Н.А. Данилевич