Рішення

від 24.02.2020 по справі 160/13139/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Справа № 160/13139/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представників позивача Чеснової Н.В., Плотнікова В.В.

представника відповідача Якимова Г.О.

третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-Промислова група Формула до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, скасування припису та постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно-Промислова група Формула звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень № ДН2886/1859/АВ/П від 29.10.2019 року;

- визнати протиправними дії та скасувати постанову від 09.12.2019 року № ДН2886/1859/АВ/ТД-ФС/608 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно-Промислова група Формула у сумі 625950,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-Промислова група Формула та при перевірці встановлено порушення вимог законодавства про працю, які зафіксовані у акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 29.10.2019 року № ДН2886/1859/АВ, видано припис про усунення виявлених порушень № ДН2886/1859/АВ/П від 29.10.2019 року та прийнято 09.12.2019 року постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2886/1859/АВ/ТД-ФС/608, якою накладено на ТОВ Торговельно-Промислова група Формула штраф у розмірі 625 950,00 грн на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України. Позивач вважає, що ним не було допущено порушень трудового законодавства України, зокрема, Кодексу законів про працю України , а отже у відповідача були відсутні підстави для вжиття заходів щодо притягнення позивача до відповідальності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-Промислова група "Формула" про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 20.01.2020 року суд ухвалив допустити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 .

24 лютого 2020 року у судовому засіданні представники позивача позовну заяву підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов від 20.01.2020 року, посилаючись, зокрема, на те, що інспекційне відвідування було проведено відповідно до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 21.08.2019 №823, порушення вимог законодавства про працю позивачем, які викладені у акті від 29.10.2019 року № ДН2886/1859/АВ, дійсно мали місце, а отже, при винесені припису та постанови про накладення штрафу суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а оскаржувані припис та постанова складені у відповідності до норм чинного законодавства.

У судовому засіданні третя особа пояснила, що зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку. З ТОВ Торговельно-Промислова група Формула має укладений цивільно-правовий договір, за яким виконує роботи та надає послуги юриста. Позовні вимоги підтримує, просила позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, свідка, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами підтверджено, що відповідно до наказу Головного управління Держапраці у Дніпропетровській області від 07.10.2019 року № 6703-І, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 07.10.2019 року № 367-Н, інспектором праці Константиновою Іриною Ігорівною у період з 16.10.2019 року по 29.10.2019 року проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин у Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-Промислова група Формула за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 158, (код ЄДРПОУ 36161468).

Підставою для проведення перевірки стала інформація, викладена в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.06.2019 року № 13409/05-05/26 щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

За результатами проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-Промислова група Формула складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 29.10.2019 року № ДН2886/1859/АВ.

Вказаною перевіркою встановлено порушення:

- мають місце випадки неналежного оформлення трудових відносин, що є порушенням ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.

29.10.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено припис про усунення виявлених порушень № ДН2886/1859/АВ/П, яким приписано:

- забезпечити виконання вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.

Згідно припису позивачу надано строк до 08.11.2019 року для усунення порушень та інформування про виконання вимог припису.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, 06.11.2019 року ТОВ Торговельно-Промислова група Формула подало зауваження на акт інспекційного відвідування від 29.10.2019 року № ДН2886/1859/АВ.

Листом від 11.11.2019 року №137/4.1.-5 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області повідомлено, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства, а тому, зауваження позивача залишені без задоволення.

Також, 07.11.2019 року ТОВ Торговельно-Промислова група Формула звернулось із скаргою на припис від 29.10.2019 року № ДН2886/1859/АВ/П та просило анулювати висновки, складені за результатами інспекційного відвідування.

Рішенням Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 06.12.2019 року, скаргу позивача залишено без задоволення.

09.12.2019 року, на підставі акта інспекційного відвідування від 29.10.2019 року № ДН2886/1859/АВ, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2886/1859/АВ/ТД-ФС/608, якою накладено на ТОВ Торговельно-Промислова група Формула штраф у розмірі 625 950,00 грн на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Не погоджуючись із прийнятими приписом та постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В даному випадку Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України №Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019 року (далі - Порядок №823).

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877-V).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідно до п. 2 Порядку № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 19 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Згідно з п. 20 Порядку № 823, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п. 21 Порядку № 823, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У відповідності до п. 23 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з п. 27 Порядку № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються (п. 28 Порядку № 823).

Вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства з боку позивача, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу даних правових норм слідує, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. При цьому однією із підстав інспекційного відвідування є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення виплати заробітної плати не у повному обсязі, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством.

При цьому, суд не погоджується з твердженнями позивача щодо того, що Порядок №823 не може застосовуватись до подій, які відбувались до набрання ним чинності, тобто до 30.08.2019 року, оскільки даний Порядок регулює порядок і процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю, тобто дій щодо проведення перевірки, оформлення її результатів та дії органу контролю у разі виявлення порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, ці дії вчинені відповідачем на підставі наказу від 07.10.2019 року № 703-І Про проведення інспекційного відвідування та на виконання направлення на проведення інспекційного відвідування від 07.10.2019 року № 367-Н, тобто вже в період дії Порядку №823, у зв`язку з чим, твердження позивача про неможливість його застосування є помилковими.

Підставою проведення інспекційного відвідування стало надходження інформації, викладеної в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.06.2019 року № 13409/05-05/26 щодо фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Як зазначалося вище, під час проведення інспекційного відвідування ТОВ Торговельно-Промислова група Формула , відповідачем було встановлено низку порушень законодавства, що призвело до відповідних наслідків у вигляді штрафів.

Так, дослідивши правомірність та обґрунтованість виявлених відповідачем під час проведення інспекційного відвідування порушень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом, між позивачем (замовник) та фізичними особами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (виконавцями послуг), було укладено договори про надання послуг.

За умовами договорів фізичні особи (виконавці) зобов`язувались виконати на користь замовника певні роботи (надати послуги), обумовлені договором за визначену винагороду.

Конкретні роботи визначено у відповідному пункті кожного договору (п. 1.1 - договорів).

Оплата за зазначеними договорами здійснювалась на підставі актів виконаних робіт.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3 , яка була попереджена про кримінальну відповідальність, пояснила, що з травня 2019 року працює на ТОВ ТПГ Формула , проте, до цього виконувала роботу за договором підряду.

Судом під час судового розгляду встановлено, що ТОВ ТПГ Формула за вказаних осіб сплачувало податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір, що, в свою чергу, підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт, долучених до матеріалів справи.

В силу приписів ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відтак, у цьому випадку, цивільно-правові угоди, що укладені між позивачем та вищевказаними фізичними особами, не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години, обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; обов`язку підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

Також, під час судового розгляду з`ясовано, що між виконавцями та позивачем регулярно підписувалися акти прийому-передачі виконаних робіт за цивільно-правовими угодами.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів під час розгляду справи, які б підтверджували, що вищезазначені договори є трудовими договорами.

Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено обмежень на укладання цивільно-правових договорів у разі якщо відповідні послуги стосуються основної діяльності суб`єкта господарювання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 року у справі №160/8664/18.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України є помилковими, а відтак, прийняті на підставі цих висновків припис про усунення виявлених порушень та постанова про накладення штрафу, є необґрунтованими та такими, що прийняті без врахування всіх істотних обставин.

При цьому, щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій, суд зазначає, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача буде саме скасування акту, а не самої дії.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України , які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Зважаючи на встановлені обставини справи, на думку суду, доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, як наслідок, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області не доведено правомірність та обґрунтованість припису № ДН2886/1859/АВ/П від 29.10.2019 року та постанови № ДН2886/1859/АВ/ТД-ФС/608 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно-Промислова група Формула у сумі 625950,00 грн, з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України , ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України , тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-Промислова група Формула підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 11886,25 грн підлягає стягненню з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 242-246 , 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-Промислова група Формула до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, скасування припису та постанови про накладення штрафу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень №ДН2886/1859/АВ/П від 29.10.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 09.12.2019 року №ДН2886/1859/АВ/ТД-ФС/608 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно- промислова група Формула у сумі 625950,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-Промислова група "Формула" (код ЄДРПОУ 36161468) судові витрати у розмірі 11886,25 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 04.03.2020 року.

Суддя В.В. Кальник