Рішення

від 17.02.2020 по справі 280/5647/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 лютого 2020 року Справа № 280/5647/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представників позивача: Леус Г.О.

Марчевського Д.І.

представника відповідача: Куранової

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 08.10.2019 №0002290507, від 08.10.2019 №0002300507, від 08.10.2019 №0002310507.

Ухвалою судді від 20.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.12.2019.

18.12.2019 продовжено підготовче провадження у справі на тридцять днів, та відкладено підготовче засідання на 06.02.2020.

06.02.2020 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи на 17.02.2020.

У судовому засіданні 17.02.2020, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити його у повному обсязі з підстав викладених у позові.

В обґрунтування позову зазначили, що висновки котролюючого органу за результатом проведеної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинам з Дочірнім підприємством Елластік акціонерного закритого товариства Елласт у грудні 2018 року - квітні 2019 року, показників декларацій з податку на додану вартість та фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік та 1 квартал та півріччя 2019 року про безтоварність господарських операцій не відповідають дійсності. Звертає увагу, що жодних зауважень та претензій в акті перевірки до форми та змісту вищевказаних первинних документів і податкових накладних відповідачем не зазначено. Разом із тим, всі податкові накладні ДП ЕЛАСТІК АТЗТ ЕЛЛАСТ на користь ТОВ ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД були зареєстровані ДФС в реєстрі податкових накладних, податкові зобов`язання ДП ЕЛАСТІК АТЗТ ЕЛЛАСТ за цими правочинами були зараховані відповідачем. Просять позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнає з підстав зазначених у письмовому відзиві (вх. №52510 від 12.12.2019). Зазначає, що під час проведеної перевірки встановлено заниження позивачем податку на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1 519 806 грн., у тому числі за 2018 року - 624 510 грн., 1 квартал 2019 року - 629 305 грн., півріччя 2019 року 265 991 грн.; а також заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету всього на загальну суму 1 663 476 грн. Проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операції за перевіряємий період між ТОВ ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД та контрагентом-постачальником. Зокрема вказує, що із наданих товариством видаткових, товарно-транспортних накладних та сертифікатів відповідності об`єктивно неможливо прийняти зазначені документи як доказ отримання та транспортування вантажу. До того ж, згідно комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем встановлено: на підприємстві контрагента позивача відсутній достатній кваліфікований трудовий ресурс для виконання обсягу робіт (послуг, який вказаний в наданих до перевірки актах виконаних робіт); не підтверджено місцезнаходження платника податків (контрагента); податковий кредит, задекларований ДП ЕЛАСТІК АТЗТ ЕЛЛАСТ за відповідний період не містить номенклатуру робіт, або будь-які складові, за рахунок яких сформовано податковий кредит та який реалізовано на адресу позивача. Просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи в період з 29.08.2019 по 04.09.2019 фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 23.08.2019 №1821 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД (код ЄДРПОУ 31806405) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинам з ДП Елластік Акціонерного товариства закритого типа Елласт у грудні 2018 - квітні 2019 року показників декларацій з податку на додану вартість та фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік та 1 квартал та півріччя 2019 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатом перевірки складено Акт від 11.09.2019 №12/08-01-05-07/31806405 в якому зафіксовано наступні порушення:

1) п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1 519 806 грн., у тому числі за 2018 року - 624 510 грн., 1 квартал 2019 року - 629 305 грн., півріччя 2019 року 265 991 грн.;

2) п.п.14.1.36, п.п.14.1.181, п.п.14.1.231, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету всього на загальну суму 1 663 476 грн., в т.ч.: за грудень 2018 року на суму 693 900 грн., за січень 2019 року на суму 161 055 грн., за лютий 2019 року на суму 205 574 грн., за березень 2019 року - 321 952 грн., за квітень 2019 року - 280 995 грн. та завищено від`ємне значення з податку на додану вартість за квітень 2019 року на суму 25 197 грн.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення:

-№0002300507 від 08.10.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 2 079 345 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням у розмірі 1 663 476 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 415 869 грн.

-№0002290507 від 08.10.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1 899 757 грн. 50 коп.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що вказані порушення є наслідком того, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ТОВ ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД та ДП Елластік Акціонерного товариства закритого типа Елласт (код ЄДРПОУ 25467704), оскільки із наданих товариством видаткових, товарно-транспортних накладних та сертифікатів відповідності об`єктивно неможливо прийняти зазначені документи як доказ отримання та транспортування вантажу. Згідно комп`ютерних автоматизованих інформаційних систем встановлено: на підприємстві контрагента позивача відсутній достатній кваліфікований трудовий ресурс для виконання обсягу робіт (послуг, який вказаний в наданих до перевірки актах виконаних робіт); не підтверджено місцезнаходження платника податків (контрагента); податковий кредит, задекларований ДП ЕЛАСТІК АТЗТ ЕЛЛАСТ за відповідний період не містить номенклатуру робіт, або будь-які складові, за рахунок яких сформовано податковий кредит та який реалізовано на адресу позивача.

З матеріалів справи встановлено, що основними видами господарської діяльності ТОВ ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД є будівництво житлових і нежитлових будівель 41.20; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій 42.22; електромонтажні роботи 43.21 та інш.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД (замовник) та ДП ЕЛАСТІК АТЗТ ЕЛЛАСТ (виконавець) оформлені взаємовідносини згідно наступних договорів:

-договір підряду від 14.02.2018 №63G200-286/18/01 про виконання робіт на об`єкта ПАТ Укртелеком , загальна вартість робіт не повинна перевищувати 4 500 000,00 грн. з ПДВ;

-договір підряду від 01.03.2018 №ДГ-91ДПЕ/01 про виконання будівельних робіт визначених у Замовленнях, загальна вартість робіт не може перевищувати 675000 грн. з ПДВ;

-договір підряду від 06.06.2018 №63 G330-1427/18/01 про виконання робіт з ремонту, інвентаризації та демонтажу лінійно кабельних споруд на об`єктах Східного Макрорегіону ПАТ Укртелекому , загальна вартість робіт не може перевищувати 4500000 грн. з ПДВ;

-договір підряду від 15.06.2018 №G330-979/18/01 про виконання робіт з ремонту, інвентаризації та демонтажу лінійно кабельних споруд на об`єктах Західного Макрорегіону ПАТ Укртелекому , загальна вартість робіт не може перевищувати 4500000 грн. з ПДВ;

-договір про надання послуг від 10.07.2018 №1000-1278/18/01 про надання послуг з організації та супроводження локальних BTL- активностей в Волинській, Закарпатській, львівській, рівненській, Тернопільській філіях Укртелеком , вартість послуг 344666,88 грн.;

-договір поставки від 14.12.2018 №01/18 про поставку товару визначеного у Додатку1 до даного договору; сума договору становить 250149,65 грн.;

-договір підряду від 03.01.2019 №ДГ-483_ДПЕ/01 про виконання будівельних робіт визначених у замовленнях, загальна вартість робіт не повинна перевищувати 675 000 грн;

-договір поставки від 10.01.2019 №01/19 на поставку товару визначеного у рахунках-фактурах; покупець сплачує товар за цінами, що зазначені у рахунках;

-договір підряду від 01.04.2019 №63G200-875/19/01 про виконання робіт визначених у Замовленнях; загальна вартість робіт не може перевищувати 7322324 грн. з ПДВ.

До перевірки та до матеріалів справи позивачем, на підтвердження господарських операцій по вказаним договорам надано акти виконаних робіт, видаткові накладні, рахунки на оплату, замовлення, акти приймання-передачі матеріалів, подорожні листи вантажного автомобіля, акти списання товарів, сертифікати відповідності, товарно-транспортні накладні.

В ході перевірки, фахівці контролюючого органу дійшли висновку, що ТОВ ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД не надано доказів реального отримання від ДП ЕЛАСТІК АТЗТ ЕЛЛАСТ робіт (послуг).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Суд зазначає, що як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних, рівно як й до інших документів первинного бухгалтерського обліку позивача по взаємовідносинах із вказаними контрагентами у контролюючого органу не було.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Судом досліджено первинні документи, що містяться в матеріалах справи, у тому числі договори, що укладалися позивачем з його контрагентами та акти надання послуг.

Акти, складені за цими Договорами, підписані сторонами та скріплені їх печатками без жодних зауважень, повністю відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» , а, отже, є первинним документом.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагента, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

За таких обставин підстави для невключення сум з ПДВ по таких податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

На момент існування взаємовідносин, ДП ЕЛАСТІК АТЗТ ЕЛЛАСТ було належним чином зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, платником ПДВ згідно з чинним законодавством України, тобто мало достатній обсяг правоздатності для укладення угод.

Окрім того, в Акті перевірки відсутні будь-які докази щодо невідповідності податкових накладних, виписаних на користь підприємства позивача ДП ЕЛАСТІК АТЗТ ЕЛЛАСТ , вимогам чинного законодавства України.

Судом також встановлено, що позивачем відбувалася закупівля кабельної продукції (муфти, з`єднувачі , трубостійки та інш) для власних потреб про що свідчать акти списання. Залишки обліковувалися на складі підприємства, рух товару відображено в актах про списання товарів та по відповідному бухгалтерському рахунку.

Щодо твердження відповідача, про те, що на підприємстві контрагента позивача відсутній достатній кваліфікований трудовий ресурс для виконання обсягу робіт (послуг, який вказаний в наданих до перевірки актах виконаних робіт); не підтверджено місцезнаходження платника податків (контрагента), то суд не погоджується із такими висновками з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Щодо посилання відповідача на невідповідність даних у товарно-транспортних накладних суд звертає увагу, що вказане не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на що, певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 06.02.2018 у справі №821/589/17.

Щодо відсутності в ланцюгу формування податкового кредиту номенклатури товару (робіт, послуг) який реалізовано, то норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку ТОВ ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, оскільки позивач мав реальні витрати у зв`язку з придбанням робіт та послуг призначених для використання у господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Таку правову позицію підтримано Верховним Судом у постанові №К/9901/3257/18 від 02.04.2019.

Судом також взято до уваги рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 09.10.2019 по справам №331/4149/19 та №331/4150/19 про притягнення директора та головного бухгалтера ТОВ ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. 1 а.с.с140-145).

Вказаними рішеннями провадження у справах про адміністративне правопорушення закрито на підставі п.1, п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях вказаних осіб складу адміністративного правопорушення та закінчення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, судом береться до уваги Висновок експерта №317 від 31.01.2019 ОСОБА_3 за результатами проведення економічної експертизи на вирішення якої було поставлено питання стосовно підтвердження висновків Акта позапланової виїзної перевірки №12/08-01-05-07/31806405 від 11.09.2019, а також підтвердження використання у господарській діяльності позивача товарів, робіт та послуг придбаних у період грудень 2018 - квітень 2019 у ДП Елластик АТЗТ Елласт (т. 2 а.с. 52-68).

Так, у висновку експерта зазначено:

-із урахуванням проведеного дослідження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та податкових декларацій, висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки №12/08-01-05-07/31806405 від 11.09.2019 складеного ГУ ДПС у Запорізькій області в частині заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 1519806 грн., у т.ч. за 2018 рік 624510 грн., 1 квартал 2019 року -629305 грн, півріччя 2019 року 265991 грн. - документально не підтверджується;

- із урахуванням проведеного дослідження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та податкових декларацій по ПДВ ТОВ Телекомінвестбуд , висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки №12/08-01-05-07/31806405 від 11.09.2019 складеного ГУ ДПС у Запорізькій області в частині заниження ТОВ Телекомінвестбуд податку на додану вартість на загальну суму 1663476 грн. ., в т.ч.: за грудень 2018 року на суму 693 900 грн., за січень 2019 року на суму 161 055 грн., за лютий 2019 року на суму 205 574 грн., за березень 2019 року - 321 952 грн., за квітень 2019 року - 280 995 грн. та завищено від`ємне значення з податку на додану вартість за квітень 2019 року на суму 25 197 грн. - документально не підтверджується;

-відповідно до проведеного дослідження наданих первинних документів та облікових регістрів бухгалтерського обліку ТОВ Телекомінвестбуд документально підтверджується використання у господарській діяльності (включення до складу собівартості)товарів, робіт і послуг від ДП Елластік АТЗТ Елласт у період грудень 2018 - квітень 2019 на загальну суму 8107255,46 грн. без ПДВ в т.ч. робіт (послуг) на суму 8003665,77 без ПДВ; товарів (будівельних матеріалів) на суму 103589,69 грн.

У відповідності до ч.1 та ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За таких обставин, під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті перевірки від 11.09.2019 №12/08-01-05-07/31806405 є безпідставним і необгрунтованим, а відтак податкові повідомлення-рішення, які прийнято на підставі такого висновку є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті 8 жовтня 2019 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення №0002290507, №0002300507 та №0002310507.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43143945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕКОМІНВЕСТБУД» (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 4а, код ЄДРПОУ 31806405) судові витрати у розмірі 19210 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2020.

Суддя Н.В. Стрельнікова