Рішення

від 09.04.2020 по справі 824/57/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/57/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техрегіон до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним й скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техрегіон звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним й скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області №1086995/42395116 від 25 лютого 2019 року;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області зареєструвати податкову накладну №1 від 11 грудня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України було складено податкову накладну №1 від 11 грудня 2018 року на попередню оплату, здійснену Товариством з обмеженою відповідальністю С-ТРАНС АВТО за придбання трактора Caterpillar Challenger MT 865B, та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак реєстрацію вказаної податкової зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 позивач скерував до ГУ ДФС у Чернівецькій області повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Рішенням комісії ГУ ДФС у Чернівецькій області від 25 лютого 2019 року №1086995/42395116, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №1 від 11 грудня 2018 року зазначено: Не надано документів щодо власних чи орендованих складських приміщень, які використовуються для зберігання значної кількості сільськогосподарської техніки. Згідно баз даних ДФС відсутня інформація про наявність об`єктів оподаткування. Відповідно до поданого звіту по ЄСВ за січень 2019 року кількість працюючих у ТОВ Техрегіон - 1 особа, що є недостатнім для здійснення задекларованих обсягів та кількості фінансово-господарських операцій. Крім того, платник відсутній за місцем реєстрації .

Позивач вважає дії ГУ ДФС у Чернівецькій області в частині зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 11 грудня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправними, а рішення про відмову в реєстрації податкової накладної необґрунтованим, оскільки позивачем надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкової накладної, отже, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строки для подання до суду заяв по суті справи.

Не погоджуючись з адміністративним позовом, відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що Державною фіскальною службою України в результаті автоматизованої перевірки, передбаченою пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29 жовтня 2010 року, зупинено реєстрацію податкової накладної №1 у зв`язку із відповідністю критеріям оцінки ступеня ризиків (підпункт 1.6 пункту 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій), що є достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Комісією ГУ ДФС у Чернівецькій області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної у зв`язку із неподанням документів щодо власних чи орендованих складських приміщень, які використовуються для зберігання значної кількості сільськогосподарської техніки. Згідно баз даних ДФС відсутня інформація про наявність об`єктів оподаткування. Відповідно поданого звіту по ЄСВ за січень 2019 року кількість працюючих - 1 особа, що є недостатнім для здійснення задекларованих обсягів та кількості фінансово-господарських операцій. Крім того, платник відсутній за місцем реєстрації. Дані підстави вказані в самому рішенні комісії ГУ ДФС у Чернівецькій області, і згідно Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, є достатніми для прийняття такого рішення комісією. Оскаржуване рішення комісії ГУ ДФС у Чернівецькій області про відмову в реєстрації накладної прийняте у чіткій відповідності до порядку, передбаченого законом, не може бути підставою для визнання дій контролюючого органу протиправними та незаконними, оскільки не вчинення зазначених дій контролюючим органом було б грубим порушенням чинного законодавства

У зв`язку із наведеним Головне управління ДФС у Чернівецькій області вважає оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 21 лютого 2020 року призначено розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 10 березня 2020 року об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, задоволено клопотання учасників справи про заміну сторони та замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року клопотання представника позивача про залучення співвідповідача до участі у справі задоволено та залучено Державну податкову службу України як співвідповідача до участі у даній справі. Відкладено розгляд даної справи та призначено наступне судове засідання на 31 березня 2020 року на 10 год. 00 хв.

Представник Державної податкової служби України, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі з підстав, наведених у відзиві Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області.

У судове засідання, призначене на 31 березня 2020 року о 10 год. 00 хв., учасники справи не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Разом з цим представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Вказав, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник Головного управління ДПС у Чернівецькій області подав до суду клопотання про розгляд вказаної справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Державною податковою службою України також подано заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Техрегіон відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою, зареєстрованою 15 серпня 2018 року за адресою: вул. Руська, будинок 242, місто Чернівці, 58023, взятою на податковий облік 15 серпня 2018 року. Основний вид діяльності, з-поміж інших - Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

10 грудня 2018 року між ТОВ Техрегіон (далі - Продавець ) та ТОВ С-ТРАНС АВТО (далі - Покупець ) укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу (далі - Договір), за яким Продавець зобов`язується передати майно у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Згідно з пунктом 1.2 Договору Продавець продає бувший у використанні трактор, марки Caterpillar, модель Challenger МТ 865В, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , рік випуску 2003, далі по тексту Транспортний засіб .

Відповідно до пункту 2.1 Договору продаж Транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 820000,00 (вісімсот двадцять тисяч) грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 136666,67 грн, які отримає Продавець від Покупця, оскільки сторони встановили, що умови Договору щодо сплати ціни Договору застосовуються до передачі Транспортного засобу по Акту приймання-передачі.

На реалізацію положень зазначеного договору ТОВ С-ТРАНС АВТО виписано рахунок на оплату №8 від 10 грудня 2018 року на суму 820000,00 грн, у т.ч. ПДВ 136666,67 грн.

Відповідно до заключної виписки за період з 11 грудня 2018 року по 11 грудня 2018 року ТОВ С-ТРАНС АВТО 11 грудня 2018 року здійснило попередню сплату по рахунку №8 від 10 грудня 2018 року за б/у трактор марки Caterpillar, модель Challenger МТ 865В, ( НОМЕР_1 ), 2003 р., ПДВ 20% - 136666,67 грн.

11 грудня 2018 року позивачем сформовано та направлено до Державної фіскальної служби України для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 щодо реалізації товариству з обмеженою відповідальністю С-ТРАНС АВТО трактора Caterpillar Challenger МТ 865В (заводський №AGCMT865CBDS40714), 2003 року випуску, вживаний, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 820000,00 грн., в т.ч. сума податку на додану вартість - 136666,67 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 683333,33 грн.

За результатами перевірки вищезазначеної податкової накладної ДФС України сформовано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28 грудня 2018 року №9292936610, у якій зазначено, що податкову накладну №1 від 11 грудня 2018 р. прийнято, однак її реєстрацію зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Зокрема, у вказаній квитанції вказано наступне:

Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11 грудня 2018 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

У зв`язку з цим позивачем подано до контролюючого органу повідомлення від 25 лютого 2019 року №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №1 від 11 грудня 2018 року, реєстрацію якої зупинено.

За наслідками розгляду вказаного повідомлення та пояснень Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 25 лютого 2019 року №1086995/42395116 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11 грудня 2018 року. Підставою вказаного рішення зазначено - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Поряд з цим щодо підстав відмови додатково зазначено наступне: Не надано розрахункові документи та інформацію щодо власних чи орендованих складських приміщень, які використовуються для зберігання значної кількості сільськогосподарської техніки. Згідно баз даних ДФС відсутня інформація про наявність об`єктів оподаткування. Відповідно до поданого звіту по ЄСВ за січень 2019 року кількість працюючих - 1 особа, що є недостатнім для здійснення задекларованих обсягів та кількості фінансово-господарських операцій. Крім того, платник відсутній за місцем реєстрації .

Не погоджуючись із вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

У відповідності до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Згідно із пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №117), згідно із пунктом 5 якого податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №117).

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до матеріалів справи реєстрація податкової накладної від 11 грудня 2018 року №1 була зупинена у зв`язку з відповідністю податкової накладної вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків .

Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

У той же час, згідно із пунктом 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Враховуючи наведене, рішення Комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Незважаючи на те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не є предметом розгляду в рамках даного спору, водночас таке передувало прийняттю оскаржуваного позивачем рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Отже, суд вважає за необхідне вказати, що таке рішення фіскального органу не містить в собі визначення конкретного критерію ризиковості платника податку, а містить лише посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, який є доволі змістовним.

До того ж, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно було подати позивачу-платнику податків на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю С-ТРАНС АВТО .

Крім цього, варто зазначити і те, що Критерії ризиковості платника податку, на які міститься посилання в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, встановлені листом ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Між тим, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України та не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством,

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність посилань контролюючого органу на підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації податкової накладної, відносно якої розглядається цей спір. Тому законних підстав для зупинення реєстрації такої податкової накладної у контролюючого органу не було.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, викладеною, зокрема, у постанові від 23 серпня 2019 року у справі №540/2602/18.

За таких обставин прийняте відповідачем після незаконного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН є також незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Поряд з цим судом встановлено, що після отримання рішення про зупинення реєстрації податкової накладної позивачем були надані пояснення із посиланням на матеріали, які підтверджують вчинення господарської операції зі своїм контрагентом, про що зазначено вище.

Однак Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області було прийнято оскаржуване позивачем рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за номером №1086995/42395116 від 25 лютого 2019 року.

Відповідно до змісту вказаного рішення підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

Під додатковою інформацією зазначено: не надано розрахункові документи та інформацію щодо власних чи орендованих складських приміщень, які використовуються для зберігання значної кількості сільськогосподарської техніки. Згідно баз даних ДФС відсутня інформація про наявність об`єктів оподаткування. Відповідно до поданого звіту по ЄСВ за січень 2019 року кількість працюючих - 1 особа, що є недостатнім для здійснення задекларованих обсягів та кількості фінансово-господарських операцій. Крім того, платник відсутній за місцем реєстрації .

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Отже, рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Водночас варто зазначити і те, що оскаржуване позивачем рішення по своїй правовій природі є актом індивідуальної дії.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Проте оскаржуване позивачем рішення не відповідає критеріям чіткості й зрозумілості акту індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Вказуючи про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства , контролюючим органом не конкретизовано які саме надані позивачем документи складені з порушенням яких саме норм законодавства.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Стосовно зазначення в оскаржуваному рішенні №1086995/42395116 від 25 лютого 2019 року під додатковою інформацією про кількість працюючих - 1 особа, що є недостатнім для здійснення господарських операцій , варто зазначити, що сама по собі відсутність трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Наведене є позицією Верховного Суду (зокрема, постанова Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі 804/4940/14, постанова Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі 826/7704/16), що має враховуватись судом в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, як зазначено позивачем у поясненнях щодо податкової накладної №1 від 11 грудня 2018 року, реєстрацію якої зупинено, профільними видами діяльності підприємства є Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний) (код 45.11.), Торгівля іншими автотранспортними засобами (код 45.19.), Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код 45.31.), Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код 45.32.), Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів (код 45.40), Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (код 46.61), Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва (код 46.63), Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код 52.29). Постачання техніки за замовленням ТОВ С-ТРАНС АВТО (в т.ч. отримання попередньої оплати) за податковою накладною №1 від 11 грудня 2018 року, здійснюється у рамках виду діяльності Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (код 46.61). Реальне виконання операцій поставки сільськогосподарської техніки за замовленням можливе власними силами, адже не потребує великої матеріально-технічної бази. Адміністративна діяльність здійснюється за податковою адресою підприємства. Для тимчасового зберігання техніки за потреби укладено договір про відповідальне зберігання з ТОВ Укртранс-Чернівці . На підприємстві працевлаштована 1 особа персоналу (директор), який власне і здійснив прийом замовлення, пошук техніки та організовує її поставку.

Крім цього, відповідно до положень договору відповідального зберігання від 03 грудня 2018 року, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю Техрегіон (далі - Власник ) та товариством з обмеженою відповідальністю Укртранс-Чернівці (далі - Зберігач ), Власник передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання транспортні засоби, будівельну та сільськогосподарську техніку. Місцезнаходження майна під час зберігання: Чернівецька обл., м. Чернівці, 3-й пров. Ярослава Мудрого, 4.

Отже, зберігання сільськогосподарської техніки проводилось іншою юридичною особою, а тому для виконання умов Попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10 грудня 2018 року наявність на підприємстві одного працюючого була цілком достатньою.

В адміністративному судочинстві обов`язок доказувати правомірність своїх дій чи рішень покладено на суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Проте надані відповідачами відзиви на позов не містять обґрунтованих доводів та спростувань відносно наданих позивачем тверджень та доказів щодо реальності господарської операції з контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю С-ТРАНС АВТО , а також стосовно здійснення господарської діяльності позивачем за іншою адресою.

Відзиви відповідачів не містять обґрунтованих доводів щодо нереальності господарських операцій як між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю С-ТРАНС АВТО , так і між позивачем та компанією AUTO STAK IMPORTS LLC , у якої згідно контракту від 12 грудня 2018 року №01/12 позивачем було придбано трактор гусеничний Caterpillar, модель Challenger МТ 865В, ( НОМЕР_1 ), 2003 року.

Враховуючи наведене, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що воно прийнято не на підставі закону та є необґрунтованим.

Отже, відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довели правомірність оскаржуваного рішення, а тому наявні правові підстави для визнання такого протиправним та скасування.

Виходячи з наведеного, рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1086995/42395116 від 25 лютого 2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, пред`явлених до Державної податкової служби України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Аналогічні за змістом норми містяться і в пункті 28 Порядку №117, відповідно до якого податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку;

- протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана ж форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів. В даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов`язання здійснити реєстрацію спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Отже, позовна вимога про зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних також підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтею 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з частинами першою - третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність письмових та електронних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позову, а відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довели правомірність оскаржуваного рішення. Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з матеріалами справи позивачем за подання даного позову було сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15 січня 2020 року №ПН14925.

За указаних обставин, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає 4204,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Техрегіон до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним й скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області №1086995/42395116 від 25 лютого 2019 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 11 грудня 2018 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Техрегіон №1 від 11 грудня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області та Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Техрегіон судовий збір у розмірі 4204,00 грн, сплачений згідно з квитанцією №ПН14925 від 15 січня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 квітня 2020 року.

Повне найменування учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Техрегіон (вул. Руська, будинок 242, місто Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ 42395116), відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 43143196), співвідповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39392513).

Суддя О.П. Лелюк