П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 824/57/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович
Суддя-доповідач - Совгира Д. І.
22 липня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року (повний текст якої складено в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техрегіон" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним рішення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області №1086995/42395116 від 25 лютого 2019 року; зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області зареєструвати податкову накладну №1 від 11 грудня 2018 року.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю Техрегіон відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою, зареєстрованою 15 серпня 2018 року за адресою: вул. Руська, будинок 242, місто Чернівці, 58023, взятою на податковий облік 15 серпня 2018 року. Основний вид діяльності, з-поміж інших - Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
10 грудня 2018 року між ТОВ Техрегіон (далі - Продавець ) та ТОВ С-ТРАНС АВТО (далі - Покупець ) укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу (далі - Договір), за яким Продавець зобов`язується передати майно у власність Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Згідно з пунктом 1.2 Договору Продавець продає бувший у використанні трактор, марки Caterpillar, модель Challenger МТ 865В, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , рік випуску 2003, далі по тексту Транспортний засіб .
Відповідно до пункту 2.1 Договору продаж Транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 820000,00 (вісімсот двадцять тисяч) грн 00 коп., в т.ч. ПДВ 136666,67 грн, які отримає Продавець від Покупця, оскільки сторони встановили, що умови Договору щодо сплати ціни Договору застосовуються до передачі Транспортного засобу по Акту приймання-передачі.
На реалізацію положень зазначеного договору ТОВ С-ТРАНС АВТО виписано рахунок на оплату №8 від 10 грудня 2018 року на суму 820000,00 грн, у т.ч. ПДВ 136666,67 грн.
Відповідно до заключної виписки за період з 11 грудня 2018 року по 11 грудня 2018 року ТОВ С-ТРАНС АВТО 11 грудня 2018 року здійснило попередню сплату по рахунку №8 від 10 грудня 2018 року за б/у трактор марки Caterpillar, модель Challenger МТ 865В, ( НОМЕР_1 ), 2003 р., ПДВ 20% - 136666,67 грн.
11 грудня 2018 року позивачем сформовано та направлено до Державної фіскальної служби України для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 щодо реалізації товариству з обмеженою відповідальністю С-ТРАНС АВТО трактора Caterpillar Challenger МТ 865В (заводський №AGCMT865CBDS40714), 2003 року випуску, вживаний, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 820000,00 грн., в т.ч. сума податку на додану вартість - 136666,67 грн. Всього обсяги постачання за основною ставкою - 683333,33 грн.
За результатами перевірки вищезазначеної податкової накладної ДФС України сформовано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28 грудня 2018 року №9292936610, у якій зазначено, що податкову накладну №1 від 11 грудня 2018 р. прийнято, однак її реєстрацію зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
Зокрема, у вказаній квитанції вказано наступне:
Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 11 грудня 2018 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .
У зв`язку з цим позивачем подано до контролюючого органу повідомлення від 25 лютого 2019 року №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №1 від 11 грудня 2018 року, реєстрацію якої зупинено.
За наслідками розгляду вказаного повідомлення та пояснень Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 25 лютого 2019 року №1086995/42395116 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 11 грудня 2018 року. Підставою вказаного рішення зазначено - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Поряд з цим щодо підстав відмови додатково зазначено наступне: Не надано розрахункові документи та інформацію щодо власних чи орендованих складських приміщень, які використовуються для зберігання значної кількості сільськогосподарської техніки. Згідно баз даних ДФС відсутня інформація про наявність об`єктів оподаткування. Відповідно до поданого звіту по ЄСВ за січень 2019 року кількість працюючих - 1 особа, що є недостатнім для здійснення задекларованих обсягів та кількості фінансово-господарських операцій. Крім того, платник відсутній за місцем реєстрації .
Не погоджуючись із вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
У відповідності до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).
Згідно із пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №117), згідно із пунктом 5 якого податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку №117).
Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до матеріалів справи реєстрація податкової накладної від 11 грудня 2018 року №1 була зупинена у зв`язку з відповідністю податкової накладної вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків .
Відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
У той же час, згідно із пунктом 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Враховуючи наведене, рішення Комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Незважаючи на те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не є предметом розгляду в рамках даного спору, водночас таке передувало прийняттю оскаржуваного позивачем рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Отже, суд вважає за необхідне вказати, що таке рішення фіскального органу не містить в собі визначення конкретного критерію ризиковості платника податку, а містить лише посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, який є доволі змістовним.
До того ж, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно було подати позивачу-платнику податків на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом товариством з обмеженою відповідальністю С-ТРАНС АВТО .
Крім цього, варто зазначити і те, що Критерії ризиковості платника податку, на які міститься посилання в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, встановлені листом ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.
Між тим, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України та не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством,
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність посилань контролюючого органу на підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку як на підставу зупинення реєстрації податкової накладної, відносно якої розглядається цей спір. Тому законних підстав для зупинення реєстрації такої податкової накладної у контролюючого органу не було.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, викладеною, зокрема, у постанові від 23 серпня 2019 року у справі №540/2602/18.
За таких обставин прийняте відповідачем після незаконного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН є також незаконним, а тому підлягає скасуванню.
Поряд з цим судом встановлено, що після отримання рішення про зупинення реєстрації податкової накладної позивачем були надані пояснення із посиланням на матеріали, які підтверджують вчинення господарської операції зі своїм контрагентом, про що зазначено вище.
Однак Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області було прийнято оскаржуване позивачем рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за номером №1086995/42395116 від 25 лютого 2019 року.
Відповідно до змісту вказаного рішення підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .
Під додатковою інформацією зазначено: не надано розрахункові документи та інформацію щодо власних чи орендованих складських приміщень, які використовуються для зберігання значної кількості сільськогосподарської техніки. Згідно баз даних ДФС відсутня інформація про наявність об`єктів оподаткування. Відповідно до поданого звіту по ЄСВ за січень 2019 року кількість працюючих - 1 особа, що є недостатнім для здійснення задекларованих обсягів та кількості фінансово-господарських операцій. Крім того, платник відсутній за місцем реєстрації .
Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Отже, рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Водночас варто зазначити і те, що оскаржуване позивачем рішення по своїй правовій природі є актом індивідуальної дії.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Проте оскаржуване позивачем рішення не відповідає критеріям чіткості й зрозумілості акту індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.
Вказуючи про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства , контролюючим органом не конкретизовано які саме надані позивачем документи складені з порушенням яких саме норм законодавства.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.
Стосовно зазначення в оскаржуваному рішенні №1086995/42395116 від 25 лютого 2019 року під додатковою інформацією про кількість працюючих - 1 особа, що є недостатнім для здійснення господарських операцій , варто зазначити, що сама по собі відсутність трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Наведене є позицією Верховного Суду (зокрема, постанова Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі 804/4940/14, постанова Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі 826/7704/16), що має враховуватись судом в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, як зазначено позивачем у поясненнях щодо податкової накладної №1 від 11 грудня 2018 року, реєстрацію якої зупинено, профільними видами діяльності підприємства є Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (основний) (код 45.11.), Торгівля іншими автотранспортними засобами (код 45.19.), Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код 45.31.), Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код 45.32.), Торгівля мотоциклами, деталями та приладдям до них, технічне обслуговування і ремонт мотоциклів (код 45.40), Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (код 46.61), Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва (код 46.63), Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код 52.29). Постачання техніки за замовленням ТОВ С-ТРАНС АВТО (в т.ч. отримання попередньої оплати) за податковою накладною №1 від 11 грудня 2018 року, здійснюється у рамках виду діяльності Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням (код 46.61). Реальне виконання операцій поставки сільськогосподарської техніки за замовленням можливе власними силами, адже не потребує великої матеріально-технічної бази. Адміністративна діяльність здійснюється за податковою адресою підприємства. Для тимчасового зберігання техніки за потреби укладено договір про відповідальне зберігання з ТОВ Укртранс-Чернівці . На підприємстві працевлаштована 1 особа персоналу (директор), який власне і здійснив прийом замовлення, пошук техніки та організовує її поставку.
Крім цього, відповідно до положень договору відповідального зберігання від 03 грудня 2018 року, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю Техрегіон (далі - Власник ) та товариством з обмеженою відповідальністю Укртранс-Чернівці (далі - Зберігач ), Власник передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання транспортні засоби, будівельну та сільськогосподарську техніку. Місцезнаходження майна під час зберігання: Чернівецька обл., м. Чернівці, 3-й пров. Ярослава Мудрого, 4.
Отже, зберігання сільськогосподарської техніки проводилось іншою юридичною особою, а тому для виконання умов Попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу від 10 грудня 2018 року наявність на підприємстві одного працюючого була цілком достатньою.
В адміністративному судочинстві обов`язок доказувати правомірність своїх дій чи рішень покладено на суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Проте надані відповідачами відзиви на позов не містять обґрунтованих доводів та спростувань відносно наданих позивачем тверджень та доказів щодо реальності господарської операції з контрагентом - товариством з обмеженою відповідальністю С-ТРАНС АВТО , а також стосовно здійснення господарської діяльності позивачем за іншою адресою.
Відзиви відповідачів не містять обґрунтованих доводів щодо нереальності господарських операцій як між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю С-ТРАНС АВТО , так і між позивачем та компанією AUTO STAK IMPORTS LLC , у якої згідно контракту від 12 грудня 2018 року №01/12 позивачем було придбано трактор гусеничний Caterpillar, модель Challenger МТ 865В, ( НОМЕР_1 ), 2003 року.
Враховуючи наведене, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що воно прийнято не на підставі закону та є необґрунтованим.
Отже, відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довели правомірність оскаржуваного рішення, а тому наявні правові підстави для визнання такого протиправним та скасування.
Виходячи з наведеного, рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1086995/42395116 від 25 лютого 2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, пред`явлених до Державної податкової служби України, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Аналогічні за змістом норми містяться і в пункті 28 Порядку №117, відповідно до якого податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
- протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку;
- протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому що втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Обрана ж форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів. В даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов`язання здійснити реєстрацію спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Совгира Д. І. Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2020 |
Оприлюднено | 24.07.2020 |
Номер документу | 90546102 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Лелюк Олександр Петрович
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Совгира Д. І.
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Лелюк Олександр Петрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Лелюк Олександр Петрович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Лелюк Олександр Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні