Постанова

від 09.04.2020 по справі 544/148/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 р.Справа № 544/148/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Сіренко О.І. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Сайко О.О., вул. Радянська, 17, м. Пирятин, Пирятинський, Полтавська, 37000, повний текст складено 10.03.20 року по справі № 544/148/20

за позовом ОСОБА_1

до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області

про визнання протиправною та скасування постанови № 36 від 30.01.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, в якому просила суд скасувати постанову № 36 від 30 січня 2020 року, винесену Заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко Анжелою Анатоліївною, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністартивної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. за ст. 165-7,165-5, 188-23 КУпАП.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначала, що на її думку, постанова № 36 від 30 січня 2020 року про накладання на неї адміністративного стягнення у вигляді накладання штрафу в сумі 136 грн. є необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.03.2020 року позов ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови №36 від 30.01.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задоволено.

Визнати протиправною та скасувати постанову №36 від 30 січня 2020 року, винесену заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А. про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 136 грн на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-5 КУпАП, та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначав, що відповідно до додатку № 2 Інструкції з оформлення виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування України та її робочими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України № 471-од від 10.10.2018, це передбачено самим бланком постанови. А в кожному окремому випадку заповнюється та частина статті, яка стосується вчиненого порушення. В даному випадку - частина перша статті 165/5 КУпАП.

Так, кошти по Рішенню № 414 ТОВ Пирятинський сирзавод сплачено до Фонду 17.01.2020 року, тобто з порушенням десятиденного строку його виконання. Цієї ж дати надійшли і кошти від ТОВ Пирятинський сирзавод і по Рішенню № 7, що підтверджується випискою з Клієнт-банку Управління.

Відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що кошти по Рішенню № 414 ТОВ Пирятинський сирзавод перераховано своєчасно (в останній день терміну 03.01.2020) на новий рахунок Пирятинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (який діяв з 03.01.2020), не відповідає фактичним обставинам справи. Про це свідчить платіжне доручення № 83 від 03.01.2020, де чітко видно, що перерахування коштів по Рішенню № 414 було на недіючий рахунок Пирятинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області. Доказів спроб своєчасної сплати на новий рахунок позивачем не надано ні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ні під час подання позову та, безпосередньо, ні в ході судових засідань по справі в суді першої інстанції.

Доводи позивача про те, що через помилку в даних про рахунок Управління, який діє з 03.01.2020 вона була позбавлена можливості своєчасно перерахувати кошти за рішенням від 18.12.2019 № 414 не відповідають дійсності, оскільки обізнаність позивача із вірними реквізитами Управління станом на 03.01.2020 підтверджується платіжним дорученням від 03.01.2020 про перерахування 255,00 грн адміністративного штрафу.

Після вказаних подій сума коштів 2968,55 грн, що перерахована ТОВ Пирятинський сирзавод на недіючий станом на 03.01.2020 рахунок, банківською установою повернуто товариству 11.01.2020. З виписки банку за 11.01.2020 чітко видно, що кошти повернуто товариству з рахунка, який діяв до 03.01.2020, а саме: з р/р НОМЕР_2 МФО 899998, ЄДРПОУ 41425736.

Після чого лише 17.01.2020 кошти по рішенню № 414 в сумі 2968,55 грн товариством перераховано на новий рахунок Пирятинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, який діяв з 03.01.2020. Але вже всі строки сплати заборгованості по Рішенню № 414 пройшли, а тому воно вважається несвоєчасно виконаним.

Відповідач зазначає, що залучена до позову довідка від 04.02.2020 № 99211/21, видана АТ Агріколь Банк , не може бути належним і допустимим доказом у даній справі. В ній говориться про те, що товариством 03.01.2020 перераховано кошти на рахунок, що діяв з 03.01.2020, але платіжне доручення № 83 від 03.01.2020 спростовує дану інформацію. Так, з платіжного доручення № 83 від 03.01.2020 чітко видно, що кошти товариством перераховано на недіючий, станом на 03.01.2020 рахунок, а саме на: р/р НОМЕР_1 МФО 899998, ЄДРПОУ 41425736, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

На думку відповідача, постанова № 36 від 30.01.2020 про накладення адміністративного стягнення на головного бухгалтера ТОВ Пирятинський сирзавод Брижаху Т.Б. у вигляді штрафу на суму 136,00 грн є правомірною і прийнятою відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 06 грудня 2019 року Пирятинським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області був складений Акт перевірки дотримання страхувальником вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування № 52 Товариством з обмеженою відповідальністю Пирятинський сирзавод . За результатами перевірки були встановлені порушення порядку використання коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування з лютого 2017 року по листопад 2019 року (15.02.17; 27.02.17): застрахованій особі, яка протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мала страховий стаж менше 6 місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачена виходячи не з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувались страхові внески, що є порушенням п. 1 ч. 2 cт. 15, п. 1 ч. 2 cт. 15; п. 1 ч. 4 cт. 19; ч. 1 cт. 30; ч. 2 cт. 33 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.06.199 № 1105-XІV в редакції Закону України від 20.12.2014 № 77-VIII, абз. 2 п. 29 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою КМУ від 26.09.2001 року № 1266 із змінами та доповненнями (а.с.7-24).

На підставі вказаного акту 18 грудня 2019 року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області було винесено Рішення № 414 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Рішення) (а.с.25-26).

За вказаним рішенням підлягає поверненню до Фонду соціального страхування України сума неправомірних витрат у розмірі 1979,03 грн. та застосовано штраф за порушення порядку використання страхових коштів у розмірі 989,52 грн.

Згідно рішення: "Загальна сума страхових коштів, які в десятиденний термін від дня отримання рішення підлягають перерахуванню до Пирятинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на р/р НОМЕР_2, з 03.01.2020 на р/р НОМЕР_3 МФО 899998, ЄДРПОУ 41425736 Казначейство України (ЕАП) становить 2968 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 55 коп.

Також, на підставі вказаного акту на позивача, як на головного бухгалтера ТОВ Пирятинський сирзавод , було складено протокол у справі про адміністративне правопорушення № 23 від 06 грудня 2019 року (а.с.27-28).

Постановою № 383 про накладання адміністративного стягнення від 18 грудня 2019 року позивача, як головного бухгалтера ТОВ Пирятинський сирзавод , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 255 грн (а.с.29-30).

Вказана сума адміністративного штрафу була повністю сплачена, що підтверджено платіжним дорученням № 75 від 03.01.2020 року (а.с.31).

На виконання Рішення № 414 від 18.12.2019 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування ТОВ Пирятинський сирзавод 03 січня 2020 року було сплачено грошові кошти у розмірі 2968,55 грн. на рахунок НОМЕР_2, який було вказано у рішенні, що підтверджується платіжним дорученням № 83 (а.с.33).

16 січня 2020 року на адресу ТОВ Пирятинський сирзавод від відповідача надійшов супровідний лист за вих. № 94-06 від 14.01.2020 року, яким повідомлено, що в рішенні про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 18.12.2019 № 414 помилково вказано в розрахунковому рахунку замість 4 - 9 (а.с.35), та направлено для виконання Рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування від 10.01.2020 №7.

Заступником начальника Управління Яремченко А.А. на підставі довідки від 10.01.2020, якою зафіксовано факт несвоєчасного повернення коштів ТОВ "Пирятинський сирзавод", винесено рішення № 7 від 10.01.2020 року про застосування до підприємства фінансових санкцій за несвоєчасне повернення коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на загальну суму 317,64 грн (а.с.36-37).

На адресу позивача за вих. № 08-29 від 22.01.2020 року відповідач направив протокол у справі про адміністративне правопорушення № 1 від 22.01.2020 року відносно ОСОБА_1 ; акт про відмову від підписання нею та отримання протоколу № 1 у справі про адміністративне правопорушення від 22.01.2020 року (а.с.39-41).

30 січня 2020 року заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко Анжела Анатоліївна, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 22 січня 2020 року № 1, винесла постанову № 36 про накладання на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 136 грн (а.с.43-44).

Згідно виписки з Клієнт-Банку кошти по Рішенню № 414 ТОВ Пирятинський сирзавод сплачено до Фонду соціального страхування України 17.01.2020 року (а.с.73).

Згідно довідок, виданих AT Агріколь Банк від 25.02.2020 № 99212/042, №99212/041 ТОВ Пирятинський сирзавод здійснювало перерахування коштів на рахунок НОМЕР_2 в розмірі 2968,55 грн. 03.01.2020 року. Банком було списано кошти з рахунку Товариства, але 11.01.2020 платіж було повернуто із за невірно вказаних реквізитів з проханням уточнити реквізити отримувача (а.с. 139, 140).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач обставин, на які є посилання у протоколі та постанові про адмінправопорушення відносно позивача, не довів, і доказів, які б спростовували б доводи позивача про відсутність в її діях правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-5 КУпАП, не надав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 7 ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 9 Закону № 1105-XIV Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Фонд має право накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Пунктами 2, 3 ч. 2 ст. 10 Закону № 1105-XIV передбачено, що на Фонд покладено обов`язок здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів та контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань соціального страхування.

Статтею 244 - 10 КУпАП встановлено, що органи Фонду соціального страхування України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (стаття 165-4), про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (стаття 165-5), а також перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування України у здійсненні перевірок (стаття 188-23).

Від імені Фонду соціального страхування України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх заступники.

Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами скарг у справах про адміністративні правопорушення від 24 червня 1988 року № 6, встановлено, що розглядаючи скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів, як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, зокрема, на органи Фонду соціального страхування.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 278 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що складений відносно позивача протокол про адмінправопорушення не є належним доказом вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-5 КУпАП, оскільки дані, що він містить, не підтверджуються іншими доказами у їх сукупності та не дозволяють повно встановити всі обставини зазначеного у ньому правопорушення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідачем були з`ясовані не всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, відповідач не надав оцінку доводам особи, що притягується до адміністративної відповідальності про те, що 03.01.2020 ТОВ Пирятинський сирзавод здійснювалося перерахування коштів на рахунок Фонду соціального страхування на підставі Рішення Фонду від 18.12.2019 №414.

У зв`язку з помилкою у написанні відповідачем реквізитів рахунку, що діяв з 03.01.2020, кошти були зараховані на рахунок, який діяв до 03.01.2020, даний платіж було повернуто банком 11.01.2020, а після уточнення відповідачем 16.01.2020 реквізитів рахунків, кошти зараховані за призначенням 17.01.2020, про що свідчать копії платіжних документів та виписки банку, що містяться в матеріалах справи.

Помилку в написанні реквізитів рахунку на перерахування коштів, які підлягали сплаті ТОВ Пирятинський сирзавод відповідно до Рішення Фонду №414 визнав сам відповідач, про що зазначено у листі №94-06 від 14.01.2020, адресованому керівнику підприємства.

Колегія суддів вважає, що ці обставини спростовують доводи відповідача про відсутність спроб позивача своєчасно повернути кошти Фонду за Рішенням №414 від 18.12.2019.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачу були відомі правильні реквізити рахунку Фонду, куди необхідно повернути кошти, оскільки на цей рахунок остання сплатила штраф 03.01.2020 у сумі 255 грн на підставі постанови Фонду №383 від 18.12.2019.

Так, вказаний штраф було перераховано позивачем відповідно до реквізитів, зазначених безпосередньо у вказаній постанові.

Проте, закон не зобов`язує фізичних та юридичних осіб здійснювати перевірку реквізитів банківських рахунків при здійсненні платежів на користь держави.

Відповідач обставин, на які є посилання у протоколі та постанові про адмінправопорушення відносно позивача, не довів, і доказів, які б спростовували б доводи позивача про відсутність в її діях правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-5 КУпАП, не надав.

Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем, як посадовою особою ТОВ Пирятинський сирзавод , були виконані необхідні дії щодо виконання Рішення Фонду №414 від 18.12.2019, а несвоєчасне повернення коштів Фонду було зумовлено помилковим написанням реквізитів рахунку у вказаному Рішенні, про що позивачу не було відомо до 16.01.2020.

Враховуючи наведене, та беручи до уваги наявні у справі докази, неподання відповідачем допустимих доказів правомірності свого рішення, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та скасування постанови про накладення на неї адміністративного стягнення.

Колегія суддів, звертає увагу на те, що ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожному гарантовано право на свободу вираження поглядів та одержання інформації.

Зокрема, у рішенні Європейського Суду у справі "Леандер проти Швеції" від 26 березня 1987 року, серія А, № 116, § 74) зазначено, що свобода отримувати інформацію, про яку йдеться в пункті 2 статті 10 Конвенції, стосується передусім доступу до загальних джерел інформації і її основним призначенням є заборонити державі встановлювати будь-якій особі обмеження одержувати інформацію, яку інші особи бажають або можуть бажати повідомити цій особі.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанову заступника начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Яремченко А.А. №36 від 30.01.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення слід скасувати та закрити провадження у справі.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.03.2020 року по справі № 544/148/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 06.03.2020 року по справі № 544/148/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 09.04.2020 року