Постанова

від 07.04.2020 по справі 160/5505/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/5505/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року (головуючий суддя Златін С.В.)

у справі № 160/5505/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мехшляхбуд

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мехшляхбуд звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2018 №0013341421.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків контролюючого органу про порушення податкового законодавства при відображенні в податковому обліку операцій з контрагентом ТОВ Райт-Трейд . Позивач зазначає, що його контрагент поставив йому товар, що підтверджується видатковими накладними та податковими накладними. Порушення ТОВ Райт-Трейд податкової дисципліни не є підставою для відмови у праві позивача на податковий кредит. Взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Придбані у ТОВ Райт-Трейд товари використанні у власній господарській діяльності позивача, а саме: перепродані філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат ПАТ Об`єднана гірничо-хімічна компанія та філії Іршанський гірничо-забагачувальний комбінат ПАТ Об`єднана гірничо-хімічна компанія .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 адміністративний позов задоволено.

Суд встановив, що реальне здійснення операцій з придбання товару у ТОВ Райт-Трейд з метою їх використання оподаткованих операціях та оформлення операцій відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, підтверджені належним та допустимими доказами. Судом відхилені доводи відповідача, що правочин, укладений позивачем з ТОВ Райт-Трейд , є нікчемними через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ Райт-Трейд правочини визнані податковим органом ризикованими, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично мотивована обставинами, викладеними в акті перевірки.

Про час і місце сторони повідомлені судом належним чином.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду - залишити без змін.

Також позивачем подано письмове клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Від відповідача жодні клопотання не надходили.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми р від 15.05.2018 № 0011271421, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 277229,00 грн. (основний платіж) та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 69307,25 грн.

Підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення стали висновки, зроблені контролюючим органом в результаті проведеної документальної виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Мехшляхбуд за період з 01.06.2017 по 31.08.2017 (акт перевірки № 15090/04-36-14-21/33873269 від 28.03.2018).

Згідно акту перевірки від 28.03.2018 підприємством безпідставно сформований податковий кредит з податку на додану у сумі 277 229,00 грн. з огляду на те, що перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з підприємства з придбання у ТОВ РАЙТ-ТРЕЙД товару - труб б/в.

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ Мехшляхбуд до перевірки не надано акти приймання-передачі товару, довіреності.

В товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, в графах автомобільний

перевізник , замовник , вантажовідправник зазначено підприємство ТОВ Мехшляхбуд при тому, що власні та орендовані основні засоби у підприємства відсутні, за даними ЄРПН підприємством ТОВ Мехшляхбуд послуги на транспортування у періоді з 01.06.2017 по 31.08.2017 не придбавались. В графі пункт навантаження зазначена адреса: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, буд.3Д, але в ході перевірки підприємством ТОВ Мехшляхбуд договори щодо оренди приміщень за даною юридичною адресою не надані.

Також контролюючим органом встановлено, що контрагент ТОВ РАЙТ-ТРЕЙД є фігурантом кримінального провадження за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 205 КК України.

Аналізом ланцюга походження товарів, згідно ЄРПН, встановлено, що товар (труби б/в), реалізовані ТОВ РАЙТ-ТРЕЙД на адресу ТОВ Мехшляхбуд , був придбаний в період червень - серпень 2017 року у постачальників: ТОВ Гранд Деко Плюс , ТОВ Салтор Хаус , ТОВ Самміт-Агро , які за даними ЄРПН не придбавали труби б/в, тобто встановлено факт підміни товару. За результатами аналізу ЄРПН за весь період діяльності СГ по ланцюгу взаємопов`язаних господарських операцій з руху товарів, встановлена відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва.

Також відповідачем вказано, що чисельність працюючих осіб у ТОВ РАЙТ-ТРЕЙД невідома у зв`язку з неподанням підприємством звіту форми 1-ДФ Податковий розрахунок сум доходу,

нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку , податок з доходів фізичних осіб підприємство не нараховувало та не сплачувало.

Виходячи з наведених обставин, відвідачем встановлено нереальність здійснення господарських операцій та здійснення діяльності, направленої на надання вигоди третім особам, перевіркою не підтверджено факт отримання товару ТОВ Мехшляхбуд від ТОВ РАЙТ-ТРЕЙД .

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно зі ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість підлягає з`ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. а п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За правилами пп. а п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз.1-3 п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Судом встановлено, що позивач в період, що перевірявся контролюючим органом, мав фінансово - господарські операції з ТОВ Райт-Трейд у відповідності з укладеним договором поставки № 01/02-17 від 01.02.2017.

В межах цього договору ТОВ Райт-Трейд поставлено на адресу позивача товар - труби б/в, що підтверджено поданими позивачем в ході перевірки документами: видатковими накладними, податковими накладними.

Придбані у ТОВ Райт-Трейд товари використанні позивачем у власній господарській діяльності, а саме: перепродані філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат ПАТ Об`єднана гірничо-хімічна компанія та філії Іршанський гірничо-забагачувальний комбінат ПАТ Об`єднана гірничо-хімічна компанія , що підтверджується копіями договорів, видаткових накладних, які знаходяться у матеріалах справи, відповідачем не спростовано.

Факт транспортування товару від позивача до філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат ПАТ Об`єднана гірничо-хімічна компанія та філії Іршанський гірничо-забагачувальний комбінат ПАТ Об`єднана гірничо-хімічна компанія підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які містяться у матеріалах справи.

На час здійснення господарських операцій з позивачем його контрагент ТОВ Райт-Трейд мало статус юридичної особи, платника податку на додану вартість, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб`єктності у контрагента позивача в ході виконання вказаного договору.

Під час перевірки контролюючим органом не встановлено, що надані під час перевірки первинні документи оформлені з порушенням ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, не відповідають вимогам чинного законодавства. Також відповідачем не встановлено порушень при відображенні вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському обліку товариства.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з поданих позивачем документів на підтвердження виконання вказаного вище договору поставки, апеляційний суд вважає, що ці документи є первинними в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій з поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.

Апеляційний суд погоджується з доводами суду першої інстанції стосовно відсутності товарно-транспортних накладних щодо перевезення товару від ТОВ Райт-Трейд до позивача, оскільки іншими доказами, а саме: перепродажем отриманого товару, підтверджується факт руху товару від ТОВ Райт-Трейд до позивача.

Судом першої інстанції з цього приводу вірно зазначено, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з поставки товару меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентом ТОВ Райт-Трейд дотримані. Також господарські зобов`язання з поставки товару не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами). Укладений позивачем договір не містить і умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок.

Крім того, відповідно до ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідачем вказані нормі законодавства не враховані, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з поставки товару відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов`язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Зазначені відповідачем обставини щодо матеріально-технічних та технологічних можливостей контрагента позивача ТОВ Райт-Трейд не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит з операцій поставки товару.

Твердження відповідача, що аналізом ЄРПН не встановлено факт придбання контрагентами постачальника позивача ТОВ Райт-Трейд товару, який реалізований позивачу, не можуть бути прийняті як такі, що не впливають на реальність здійснених господарських операцій з поставки товару між позивачем та його безпосереднім контрагентом; вказані обставини не знаходяться в прямому зв`язку між собою. Крім того, наведені податковим органом обставини щодо відсутності реальної можливості поставити товар в установленому порядку не доведені.

Також апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, п.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.4 розділу ІІІ Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на інформацію щодо контрагента позивача, що не має правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Апеляційний суд вважає, що наведені доводи відповідача жодним чином не спростовують реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ Райт-Трейд , висновки контролюючого органу фактично є припущеннями, оскільки ґрунтуються виключно на аналізі податкової інформації.

Також апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу посилання контролюючого органу на наявність стосовно посадових осіб ТОВ Райт-Трейд кримінального провадження, яке розслідується по ч.1 ст. 205 КК України.

Судом встановлено, що ані на час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ані на момент розгляду даної адміністративної справи означене кримінальне провадження не є завершеним, обвинувальний вирок за наслідками розслідування судом не постановлений, тому матеріали такого кримінального провадження самі по собі не мають доказової сили для цієї адміністративної справи.

Докази, отримані за процедурою, встановленою Кримінально-процесуальним кодексом України, підлягають оцінці судом при прийнятті рішення у кримінальній справі та за відсутності обвинувального вироку і доведеності певних фактів у кримінальній справі не можуть носити преюдиційний характер в адміністративному процесі під час вирішення адміністративної справи.

Виходячи з вищенаведеного в сукупності, апеляційний суд вважає, що вказані доводи відповідача жодним чином не спростовують реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ Райт-Трейд . Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України не доведено обґрунтованості висновків щодо взаємовідносин позивача з цим підприємством, відповідно, не доведено порушення позивачем податкового законодавства, що стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року у справі № 160/5505/19 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко