Ухвала

від 09.04.2020 по справі 910/704/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"09" квітня 2020 р. Справа№ 910/704/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Попікової О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 (повний текст рішення складено 30.05.2019)

у справі № 910/704/19 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича

до Антимонопольного комітету України

про визнання рішення недійсним

В С Т А Н О В И В :

В 2019 році адвокат Шаповалов Андрій Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання рішення недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, 18.06.2019 адвокат Шаповалов Андрій Миколайович звернувся з апеляційною скаргою (згідно поштового штемпелю на конверті), в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 (колегіє суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Кравчук Г.А., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 2 881 грн. 50 коп.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019, скаржник отримав 11.07.2019, однак у встановлений судом термін скаржником недоліки апеляційної скарги не було усунено, що стало підставою для повернення поданої апеляційної скарги.

Відтак, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 апеляційну скаргу адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/704/19 з доданими документами повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалу апеляційного суду від 16.09.2019 отримано скаржником 23.09.2019, що підтверджується відомостями про вручення поштової кореспонденції за № 0411628651744. (№ 09.2-04/98310/19 ).

26.02.2020, тобто більш ніж через чотири місяці, адвокат Шаповалов Андрій Миколайович повторно звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 апеляційну скаргу адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі № 910/704/19 залишено без руху. (головуючий суддя: Корсак В.А., судді: - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Ходаківська І.П.)

Дослідивши повторно подану апеляційну скаргу, колегією суддів встановлено, що адвокат Шаповалов Андрій Миколайович, повторно звернувся з апеляційною скаргою лише 26.02.2020 , тобто більше ніж через чотири місяці . Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником не порушено питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не наведено переконливих обставин та не надано на їх підтвердження відповідних доказів, які б підтверджували існування обставин, що перешкоджали адвокату Шаповалову Андрію Миколайовичу звернутись повторно з апеляційною скаргою в найкоротший термін (з 23.09.2019 -отримання ухвали від 16.09.2019).

Вказаною ухвалою надано скаржнику строк, тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків скарги, а саме подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з належним обґрунтуванням наявності обставин та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Також в ухвалі зазначено про необхідність сплати судового збору у розмірі встановленому законом.

07.04.2020 через відділ документального забезпечення суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, у якій скаржник просить:

- поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019;

- звільнити скаржника від сплати судового збору у даній справі; у разі відмови у звільненні, розстрочити сплату судового збору до прийняття судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 262 ГПК України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2020, у зв`язкуіз перебування судді Ходаківської І.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/704/19.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Попікова О.В., Євсіков О.О..

Розглянувши клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору або відстрочення, колегія суддів зазначає про таке.

Клопотання мотивовано тим, що сума сплати судового збору у розмірі 2881,50 грн перевищує 5 (п`ять) відсотків від його річного доходу, який за попередній календарний рік складає 44 676,00 грн, на підтвердження чого додано довідку з Пенсійного фонду України форми ОК-5, дата формування якого 26.12.2019. Ці обставини, за посиланням позивача, відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір є підставою звільнення/відстрочення його від сплати судового збору.

Розглядаючи клопотання скаржника, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов.

При цьому, приписами цієї статті визначено суб`єктів оскарження щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.

Суд враховує, що звертаючись з цією апеляційною скаргою Шаповалов А.М. діє в статусі адвоката, а, відтак, оскаржив до суду рішення суду не як фізична особа-позивач, як це передбачено пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Водночас, сам позивач у справі - адвокат Шаповалов А.М., в обґрунтуванні позову про визнання недійсним рішення АМК, зазначає, що Антимонопольний комітет України звернувся до позивача, як до самозайнятої особи, в той час, як адвокат Шаповалов Андрій Миколайович є суб`єктом господарювання, зареєстрованим як фізична особа-підприємець.

Таким чином, скаржник не належить до суб`єктів оскарження щодо яких можливо застосувати процедуру відстрочення чи звільнення від сплати судового збору на підставі п. 1 ч.1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Отже, відсутні підстави для звільнення/відстрочення адвоката Шаповалова А.М. від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі згідно статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання скаржника про звільнення чи відстрочення його від сплати судового збору.

Таким чином, зазначені в ухвалі суду від 17.03.2020 недоліки щодо необхідності сплати судового збору, скаржник не усунув.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає таке.

У клопотанні скаржник зазначив, що строк пропущено з поважних причин, оскільки у позивача відсутні кошти на сплату судового збору в сумі 2881,50 грн. Зазначена сума перевищує 5% від річного доходу за попередній календарний рік (44 676 грн), що підтверджено довідкою форми ОК-5, виданою Пенсійним фондом України. Крім того, скаржник зауважив, що ці обставини є підставою для звільнення чи відстрочення від сплати судового збору відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вперше дану апеляційну скаргу подано (згідно поштового штемпеля на конверті) - 18.06.2019, тобто в межах встановленого законом процесуального строку.

Як зазначалось вище, оскільки адвокатом Шаповаловим А.М. не було усунено допущені недоліки та не надано доказів про сплату судового збору у розмірі - 2881,50 грн, подану апеляційну скаргу було повернуто заявнику.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 про повернення апеляційної скарги адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича вручено скаржнику 23.09.2019 (згідно витягу з сайту АТ "Укрпошта" про відстеження поштових відправлень за трек-номером 0411628651744).

Однак, адвокат Шаповалов Андрій Миколайович, повторно звернувся з апеляційною скаргою лише 26.02.2020 , тобто більше ніж через чотири місяці . Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником не порушено питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не наведено переконливих обставин та не надано на їх підтвердження відповідних доказів, які б підтверджували існування обставин, що перешкоджали адвокату Шаповалову Андрію Миколайовичу звернутись повторно з апеляційною скаргою в найкоротший термін (з 23.09.2019 - отримання ухвали від 16.09.2019).

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не є поважними з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, обставини, пов`язані з відсутністю у скаржника коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною обставиною, що перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судові рішення, у зв`язку з чим скаржник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену в ухвалі від 14.02.2019 №10/2396/18, від 07.03.2019 № 914/2092/15.

При цьому слід зазначити, як при первісному зверненні з апеляційною скаргою, так і вдруге поданій скарзі, позивач не посилався на зазначені ним обставини неможливості сплати судового збору і вказав про це тільки після пропуску строку більше ніж на чотири місяці.

Крім того, скаржником не доведено зазначених ним у клопотанні обставин належними і допустимими доказами, як того вимагають норми статей 74 і 77 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене вбачається, що заявником пропущено строк на апеляційне оскарження, при цьому у клопотанні про поновлення строку не обґрунтовано та не надано належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та не наведено існування об`єктивних обставин, що унеможливили подання скарги протягом розумного строку.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Враховуючи зазначене, обставини, на які посилається заявник, зводяться до порушення ним вимог процесуального законодавства. Причини подання апеляційної скарги після закінчення строку на оскарження рішення залежали лише від суб`єктивної волі заявника, а не від об`єктивно непереборних обставин, у зв`язку з чим у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновлення цього строку. (Аналогічна правова позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 917/1544/18).

Відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 (повний текст рішення складено 30.05.2019) у справі № 910/704/19 на підставі ч. 4 ст. 260 ГПК України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. ст. 119, 234, п. 4 ч. 1 ст. 261, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/704/19 прийняти до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Попікова О.В., Євсіков О.О.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/704/19

3. Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/704/19.

4. Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича про звільнення чи відстрочення від сплати судового збору.

5. Апеляційну скаргу адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/704/19 і додані до неї матеріали повернути скаржнику.

6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

7. Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

О.В. Попікова