Ухвала

від 26.03.2020 по справі 905/2382/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПОПЕРЕДНЬОГО ЗАСІДАННЯ

26.03.2020 Справа №905/2382/18

Суддя Господарського суду Донецької області Кротінова О.В.

при секретарі судового засідання Калітіній К.А.,

за заявою Акціонерного товариства Сбербанк , м.Київ (код ЄДРПОУ 25959784)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат , м.Маріуполь Донецької області (код ЄДРПОУ 31419401)

про банкрутство

розпорядник майна - Чупрун Є.В.

за участю представників під час судового засідання:

від ініціюючого кредитора: не з`явився;

від боржника: не з`явився;

від кредиторів:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 : не з`явився;

2.Товариство з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг : не з`явився;

3.Головне управління державної податкової служби у Донецькій області: не з`явився;

4.Маріупольська міська рада Донецької області: не з`явився;

розпорядник майна: не з`явився, -

Ухвалою господарського суду від 02.12.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат ; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Сбербанк в сумі 453 178 010,74грн. та 17 620,00грн. судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 20.05.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чупруна Євгена Вікторовича (свідоцтво арбітражного керуючого №424 від 06.03.2013, адреса місцезнаходження: вул. Петропавлівська, 74, оф. 49А, м.Суми, Україна, 40000); призначено попереднє засідання суду на 10.02.2020.

03.12.2019 за номером 64290 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі №905/2382/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат .

Після публікації даного оголошення до суду з письмовими заявами з вимогами до боржника звернулись:

1) Акціонерне товариство Сбербанк :

- заява про визнання додаткових грошових вимог №20012/4/06-2 від 27.12.2019 на загальну суму 299 483 044,60грн.;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 :

- заява про грошові вимоги кредитора №б/н від 23.12.2019 на загальну суму 523 544 924,92грн.;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг :

- заява з грошовими вимогами до боржника №9/12-19 від 26.12.2019 на загальну суму 509 597 153,63 грн.;

4) Маріупольська міська рада Донецької області:

- заява про грошові вимоги до боржника №9439/2019 від 19.12.2019 на загальну суму 3 415 630,20грн.;

5) Головне управління державної податкової служби у Донецькій області:

- заява про розгляд кредиторських вимог №б/н від 24.12.2019 на загальну суму 3 577 220,91грн.

Ухвалами суду призначено вказані заяви до розгляду у судовому засіданні на 10.02.2020.

У попередньому засіданні оголошувалась перерва.

13.03.2020 на електронну потову адресу суду від ініціюючого кредитора надійшли пояснення №3062/4/06-2 від 12.03.2020 до заяви про визнання додаткових грошових вимог у справі, які 16.03.2020 представлено через канцелярію Господарського суду Донецької області в оригіналі. За змістом цих пояснень Акціонерне товариство Сбербанк говорить про допущення помилки при визначенні розміру витрат, які пов`язані з розглядом справи про банкрутство, у розмірі 59479,84грн., в цій частині винесено корективи та розмір додаткових грошових вимог визначено у загальній сумі 299 562 897,47грн., з яких: 149 935 170,34грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/КL від 06.03.2012 за період з 16.12.2015 по 07.05.2018 (6 436 951,47дол.США*23,292885 (курс НБУ станом на 27.12.2019); 73 257,84грн. - розмір судового збору, який підлягає стягненню з боржника згідно рішення Господарського суду Донецької області від 05.07.2016 у справі №905/1923/15; 59 087,00грн. - витрати, пов`язані з розглядом справи про банкрутство №905/2382/18; 149 495 382,29грн. - відповідно до умов укладених договорів забезпечення та рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/1923/15.

Керуючись ст.46 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято викладене у поясненнях як збільшення додаткових кредиторських вимог та визначено здійснення розгляду останніх з їх урахуванням.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.03.2020 визнано кредиторами боржника, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат (код ЄДРПОУ 31419401):

- Акціонерне товариство Сбербанк (код ЄДРПОУ 25959784) на суму 17 620,00грн. - перша черга; 451 937 829,36грн. - четверта черга; окремо до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню у шосту чергу пеня - 1 240 181,38грн. (вимоги ініціюючого кредитора, на підставі ухвали Господарського суду Донецької області від 02.12.2019);

- Акціонерне товариство Сбербанк (код ЄДРПОУ 25959784) на суму 59 087,00грн. - перша черга; 73 257,84грн. - четверта черга; окремо до реєстру вимог кредиторів включити вимоги кредитора, які забезпечені майном боржника на суму 149 495 382,29грн. (додаткові вимоги ініціюючого кредитора);

- Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 (код ЄДРПОУ 31419401) на суму 3 842,00грн. - перша черга; 317 554 799,03грн. - четверта черга; окремо до реєстру вимог кредиторів підлягає включенню у шосту чергу пеня - 38 100 091,23грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг (код ЄДРПОУ 39562735) на суму 3 842,00грн. - перша черга; 508 861 801,26грн. - четверта черга;

відмовлено Акціонерному товариству Сбербанк (код ЄДРПОУ 25959784) у визнанні кредитором боржника на суму 149 935 170,34грн., Товариству з обмеженою відповідальністю ЛЕО 2002 (код ЄДРПОУ 31419401) у визнанні кредитором боржника на суму 167 886 192,66грн., Товариству з обмеженою відповідальністю Профі Трейдінг (код ЄДРПОУ 39562735) у визнанні кредитором боржника на суму 731 510,37грн.;

оголошено перерву у попередньому засіданні на 26.03.2020 о 14:00 год. (приміщення Господарського суду Донецької області, за адресою: 61022, м.Харків, пр.Науки, 5) в частині розгляду кредиторських вимог Головного управління державної податкової служби у Донецькій області; Маріупольської міської ради Донецької області;

викликано у судове засідання представників кредиторів Головного управління державної податкової служби у Донецькій області; Маріупольської міської ради Донецької області.

Розпорядником майна подано письмовий звіт, повідомлення та відзиви за результатами розгляду означених заяв, відповідно до яких, зокрема:

1. Вимоги Головного управління державної податкової служби у Донецькій області у розмірі 3 577 220,91 грн. визнано розпорядником та визначено їх задоволення наступним чином:

- в першу чергу - 3842,00 грн. (судовий збір, що пов`язаний з провадженням у справі про банкрутство);

- в третю чергу - 2 065 592,51 грн. (основний платіж);

- в шосту чергу - 1 507 786,40 грн. (штрафна санкція, пеня).

2. Вимоги Маріупольської міської ради Донецької області у розмірі 3 415 630,20 грн. визнано розпорядником майна та визначено їх задоволення наступним чином:

- в першу чергу - 3 842,00 грн. (судовий збір);

- в четверту чергу - 3 277 607, 74 грн. (основний платіж);

- в шосту чергу - 134 180,46 грн. (пеня).

У попередньому засіданні 10.02.2020 вимоги Маріупольської міської ради Донецької області боржником визнано, в частині вимог Головного управління державної податкової служби у Донецькій області заперечує, адже вважає, що вимоги означеної особи охоплюють вимоги Маріупольської міської ради Донецької області за заборгованістю з орендної плати за землю 2016-2017р.р. за договором оренди земельних ділянок від 06.09.2016.

11.02.2020 від боржника отримано заперечення №б/н від 07.02.2020 на заяви Головного управління державної податкової служби у Донецькій області та Маріупольської міської ради Донецької області, в якому просить відмовити Головному управлінню державної податкової служби у Донецькій області у визнанні заборгованості за оренду землі за 2016 та 2017 роки, в іншій частині - задовольнити; задовольнити у повному обсязі грошові вимоги Маріупольської міської ради Донецької області. Підставою такою позиції щодо заявлених вимог Головного управління державної податкової служби у Донецькій області визначено те, що обидва кредитора заявляють суми за оренду земельних ділянок, які знаходяться за адресом: м.Маріуполь, вул.Луніна, 50 у Приморському районі (кадастрові номери: 1.1412300000:02:003:0071, 2.1412300000:02:003:0072, 3.1412300000:02:003:0073) площею 5,7га, 0,1451га, 0,0018га за 2016-2017, однак, ґрунтуючись на приписах п.269.1 ст.269, п.п.270.1.1, 270.1.2 п.270.1 ст.270, п.288.1 ст.288 Податкового кодексу, заборгованість за орендну плату за землю за спірний період 2016-2017 боржник визнає за кредитором Маріупольська міська рада Донецької області, як за орендодавцем земельних ділянок на підставі договору оренди земельних ділянок від 06.09.2019; звергнуто увагу на заборону подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

11.03.2020 від Головного управління державної податкової служби у Донецькій області через канцелярію Господарського суду Донецької області отримано пояснення №б/н від 06.03.2020 щодо заперечень боржника в частині невизнання кредиторських вимог з орендної плати за землю, відповідно до яких з посиланням на п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.п.19-1.1.22 п.19-1.1 ст.19-1, п.41.2 ст.41, п.п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України свідчить, що визначені самостійно боржником, але несплачені у встановлений законом строк суми податкового зобов`язання набули статусу податкового боргу, відповідно, заявлення кредиторських вимог ГУ ДПС у Донецькій області, в частині податкового боргу з орендної плати є правомірним та вказані вимоги подані компетентним органом, на якого покладено вжиття заходів його стягнення.

11.03.2020 від боржника отримано письмові пояснення №б/н від 10.03.2020, у яких визначено заперечення проти частини вимог ГУ ДПС у Донецькій області в частині заборгованості по орендній платі за землю за 2016 та 2017, а саме у сумі 1 540 957,02грн., яка зазначена у розрахунку від 21.12.2019 (арк.2, дата: 31.12.2019, код операції: М12, заборгованість всього 1 540 957,02грн.).

Представники Головного управління державної податкової служби у Донецькій області та Маріупольської міської ради Донецької області у судове засідання 26.03.2020 не з`явились.

26.03.2020 від Маріупольської міської ради отримано клопотання №б/н від 26.03.2020, у якому просить провести судове засідання по справі №905/2382/18, призначене на 26.03.2020, без участі представника Маріупольської міської ради.

Відкладення розгляду заяв кредиторів є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Головним управлінням державної податкової служби у Донецькій області та Маріупольською міською радою Донецької області додаткових пояснень по суті заявлених ними вимог не надано, додаткових заперечень на викладену правову позицію боржника не представлено, про необхідність у додатковому часі для цього не повідомлено.

Враховуючи суть заявлених вимог, загальну тривалість їх розгляду, а також забезпечення з боку суду можливості учасників справи для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв`язку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для оголошення перерви та існуючою можливість розглянути кредиторські вимоги Головного управління державної податкової служби у Донецькій області та Маріупольської міської ради Донецької області у цьому судовому засіданні.

Клопотання Маріупольської міської ради отримано клопотання №б/н від 26.03.2020 про розгляд справи без участі її представника задоволено судом.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частина 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За змістом ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

За визначенням абз.5 ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства до першої черги відносяться: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Частина 6 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

За загальним правилом, визначеним у ст.ст.73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог або заперечень.

Розглянув в судовому засіданні 26.03.2020 заяви Головного управління державної податкової служби у Донецькій області та Маріупольської міської ради Донецької області, відзиви/заперечення сторін та розпорядника майна, письмові та усні пояснення, з урахуванням перелічених вище документів, суд встановив:

· За заявою Маріупольської міської ради Донецької області про грошові вимоги до боржника №9439/2019 від 19.12.2019 , за якою просить суд визнати грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат , що складаються з суми 3 277 607,74грн. основного боргу за договором оренди земельних ділянок від 06.09.2016, 134 180,46грн. пені за договором оренди земельних ділянок від 06.09.2016, що загалом становить 3 411 788,20грн., а також судові витати за подання цієї заяви в розмірі 3 842,00грн.

В обґрунтування кредиторських вимог заявник посилається на укладання із боржником договору оренди земельних ділянок від 06.09.2016, не належне виконання за ним останнім своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів за період з початку дії договору до серпня 2019, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 3 277 607,74грн. та підставі для нарахування пені у сумі 134 180,46грн.

Дослідив підстави означених заявлених вимог, суд дійшов такого висновку.

06.09.2016 між Маріупольською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат (орендар) укладено договір оренди земельних ділянок, відповідно до п.1.1 якого орендодавець, згідно до рішення Маріупольської міської ради №7/9-586 від 28.07.2016, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, яка знаходиться за адресою: пр.Луніна, 50 у Приморському районі міста Маріуполя (кадастрові номера: 1. 1412300000:02:003:0071, 2. 1412300000:02:003:0072, 3. 1412300000:02:003:0073).

В оренду передаються земельні ділянки загальною площею: 1. 5,7000га, 2.0,1451га, 3. 0,0018га (п.2.1 договору).

Згідно п.2.2 договору на земельній ділянці знаходиться (буде знаходитись) об`єкт нерухомого майна: комплекс.

Відповідно до п.3.1 договору договір укладено терміном на 10 років з моменту державної реєстрації права оренди.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок на 2016 становить: 605,58 грн./кв.м. (п.4.1 договору).

Згідно п.4.3 договору орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) на відповідний рахунок міськради, означений у цьому пункті договору.

За приписом п.4.4 договору на підставі ст.287 Податкового кодексу України землекористувач (чи) сплачують плату за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою. У разі припинення права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році. Податкове зобов`язання щодо плати за землю, сплачується рівними частками орендарем за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що згідно ст.289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексацію нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на перше січня поточного року. У разі індексації грошової оцінки земель міста Маріуполя, орендар зобов`язаний вносити орендну плату у новому розмірі з дня індексації.

Обчислення розміру орендної плати за земельну (ні) ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п.4.6 договору).

У п.4.7 договору орендодавцем попереджено про можливу зміну реквізитів рахунку, на який повинна вноситись орендна плата. Уточнення розрахункового рахунку є обов`язком орендаря, для чого йому необхідно звертатись до Департаменту фінансів Маріупольської міської ради.

Після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов`язання (орендної плати за земельну ділянку) на суму податкового боргу нараховується пеня згідно діючого законодавства. Пеня, нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, згідно діючого законодавства (п.4.10 договору).

Відповідно до п.5.1 договору земельна ділянка передається в оренду з метою та за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (1. для експлуатації адміністративних будівель, виробничих та інженерних споруд елеватора; 2. для експлуатації складу; 3. для експлуатації вагової).

Передача земельних ділянок орендарю здійснюється відповідно до акту приймання-передачі земельних ділянок, згідно договору оренди (п.6.2 договору).

Згідно п.14.2 договору цей договір набуває чинності відповідно до ст.ст.3, 4, 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Реєстрація права оренди земельних ділянок на підставі вказаного договору оренди проведена 24.10.2016, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться записи за №17160580, №17160504, №17160544.

У відповідності до умов договору сторонами складено акт приймання-передачі земельних ділянок та погоджено розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, на 2016, за яким розмір орендної плати визначено у загальній сумі 1 062 229,71грн.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.792 Цивільного кодексу України За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього ж закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною 1 ст.24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Зважаючи на наведені положення законодавства та наведені вище положення укладеного між сторонами договору оренди землі, суд дійшов висновку, що між сторонами наявні саме правовідносини щодо оренди землі, який регулює строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, а тому до цього договору в повній мірі застосовані положення Закону України Про оренду землі та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.

Одночасно, відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

На підставі ст.270 Податкового кодексу України об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно зі ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір земельної ділянки.

Статтею 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов`язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Таким чином, суб`єктом плати за землю є орендар, що користується земельною ділянкою, отримувачем такої плати - орендодавець, яким надано у користування земельну ділянку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, орендна плата за землю має сплачуватися своєчасно та в повному обсязі, згідно з умовами укладеного договору оренди землі.

Згідно розрахунку договірних обов`язків по орендній платі за землю станом на 01.11.2019, представленого Маріупольською міською радою, визначено стягнення заборгованості з боржника з плати за користування земельними ділянками за період з жовтня 2016 по серпень 2019 у загальній сумі 3 277 607,74грн., при цьому враховано здійснену 25.05.2017 часткову сплату за цими зобов`язаннями у розмірі 19 266,02грн.

Дане визнано боржником та розпорядником майна. Доказів, що спростовують наявність зобов`язання боржника у вказаній сумі перед Маріупольською міською радою суду не представлено, останнє не заперечується.

Отже, в силу приведених вище норм чинного законодавства України та положень укладеного між кредитором та боржником договору оренди земельних ділянок, Маріупольська міська рада Донецької області як орендодавець має суб`єктивне право на отримання орендної плати, а у орендаря, відповідно, існує обов`язок зі сплати перед цією особою означеної орендної плати.

З огляду на таке, враховуючи фактичні обставини справи та відсутність будь-яких доказів, що спростовують дане згідно норм процесуального закону, боржник за оренду вказаних земельних ділянок у період жовтень 2016 - серпень 2019 повинен сплатити орендодавцю - Маріупольській міській раді плату у загальній сумі 3 277 607,74грн. та строк виконання цього спірного зобов`язання є таким, що настав.

Проте, в порушення ст.ст.525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, грошове зобов`язання боржника перед Маріупольською міською радою Донецької області у приведеній частині не виконано.

Відтак, вимоги Маріупольської міської ради Донецької області у цій частині є обґрунтованими та доведеними, підлягають визнанню у сумі:

3 277 607,74грн. - четверта черга.

Щодо стягнення пені у розмірі 134180,46грн. нарахованої з 01.11.2018 по 31.10.2019, господарський суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, п.4.10 договору встановлено, після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов`язання (орендної плати за земельну ділянку) на суму податкового боргу нараховується пеня згідно діючого законодавства. Пеня, нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, згідно діючого законодавства (п.4.10 договору).

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ст.129.4 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Виходячи з приведеного положення договору та ст.129.4, п.129.1.2 п.129.1 цієї статті Податкового кодексу України, обумовлено інший період нарахування пені, ніж передбачено ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, що встановлює припинення нарахування моментом погашення за простроченими зобов`язаннями.

Разом з тим, дане не змінює нарахування штрафних санкцій за кожним зобов`язанням від дня, коли воно мало бути виконано.

Зі здійсненого розрахунку даних вимог суд вбачає застосування суми несплаченого нарахування, як базової, для розрахунку пені, починаючи з 01.11.2018.

При цьому за даним розрахунком, сума як несплачене нарахування визначена у графі 7 сальдо/недоїмка , є загальною сумою за зобов`язаннями починаючи з жовтня 2016.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, виходячи зі змісту ст.232 Господарського кодексу України та ст.253 Цивільного кодексу України, умов договору нарахування пені починається не за останній календарний рік, що передує зверненню із заявою, а з наступного дня після визначеного за п.4.4 договору дня, коли кожне окреме зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, зі змісту заяви та з розрахунку пені неможливо встановити на погашення боргу за яким саме зобов`язанням боржника у спірному періоді враховано часткову оплату, відповідних платіжних документів для аналізу суду не представлено.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу (ст.13 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою ст.14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду.

За приписом ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права та відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Перекладення тягаря доказування на суд чинним Господарським процесуальним кодексом України не допускається.

Розрахунок вимог є невід`ємною частиною заяви, а отже, суд має перевірити здійснений розрахунок, що не повинен бути суперечливим, але не самостійно зробити його заново за результатами аналізу наданого заявником пакету документів.

На підставі викладеного суд відмовляє Маріупольській міській раді Донецької області у визнанні кредиторських вимог у сумі 134 180,46грн. пені, порядок нарахування і розмір якої належним чином не доведено.

Після здійснення належного розрахунку пені заявник не позбавлений права звернутися до суду з відповідною заявою.

Крім того, Маріупольською міською радою Донецької області через Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради за подання до суду заяви №9439/2019 від 19.12.2019 про грошові вимоги до боржника сплачено судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням №900 від 10.12.2019 та №901 від 10.12.2019, а отже кредиторські вимоги у цій частині підлягають визнанню у сумі:

- 3 842,00грн. - перша черга.

· За заявою Головного управління державної податкової служби у Донецькій області №б/н від 24.12.2019 про розгляд кредиторських вимог, за якою просить суд визнати кредиторські вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат з податків та зборів на суму 3 573 378,91грн. та судового збору у розмірі 3 842,00грн.

В обґрунтування кредиторських вимог заявник посилається на наявність заборгованості боржника станом на 21.12.2019, яка складається:

- з податку на додану вартість (КБК 14010100) у сумі 1 922 649,20грн., що виникла згідно ППР №0000921500 від 07.08.2015, №0001931201 від 07.10.2016, №0000022202 від 12.02.2015, №0033871219 від 01.09.2017, №0000261415 від 12.01.2018, №0037834603 від 27.04.2018, №0301264603 від 29.12.2018 та податкової декларації №9175637135 від 20.08.2018;

- з орендної плати з юридичних осіб (КБК 18010600) у сумі 1 633 495,71грн., що виникла згідно ППР №0012764605 від 04.12.2017 та декларації №9011281878 від 08.02.2016, №9011783947 від 07.02.2017;

- з податку на доходи фіз осіб (КБК 11010100) у сумі 510,00грн., що виникла згідно ППР №0145014610 від 23.07.2019.

Пеня нарахована відповідно до ст.129 Податкового кодексу України у сумі 16 724,00грн.

Дослідив підстави означених заявлених вимог, суд дійшов такого висновку.

Як вбачається з матеріалів заяви, Маріупольською об`єднаною державною податковою інспекцією та Головним управління ДФС у Донецькій області проведено перевірки боржника, за наслідком яких складено акти №630/05-19-12-01/31419401 від 18.08.2016, №732/05-19-12-01/31419401 від 21.09.2016, 802/05-19-12-01/31419401 від 19.10.2016, 219/05-99-12/31419401 від 19.08.2017, №768/05-99-46-03/31419401 від 17.11.2017, №3452/05-99-46-03/31419401 від 12.12.2018 та за відповідним звітним періодом встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених п.201.10 ст.201 та п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

На підставі цих актів перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення -рішення:

№0001541201 від 01.09.2016 яким застосовано штраф у розмірі 18504,80грн.;

№ 0001931201 від 07.10.2016 яким застосовано штраф у розмірі 23684,84грн., 57629,21грн. та 44133,33грн.: загалом у розмірі 125447,38грн.;

№0002171201 від 03.11.2016 яким застосовано штраф у розмірі 47608,98грн. та 1140,77грн.: загалом у розмірі 48749,75грн.;

№0033871219 від 01.09.2017 яким застосовано штраф у розмірі 3308,24грн., 17018,80грн. та 42282,14грн.: загалом у розмірі 62609,18грн.;

№0014684603 від 07.12.2017 яким застосовано штраф у розмірі 6277,10грн., 29261,25грн., 50269,50грн. та 35792,62грн.: загалом у розмірі 121600,47грн.;

№0301264603 від 29.12.2018 яким застосовано штраф у розмірі 2400,91грн., 538,04грн. та 3292,65грн.: загалом у розмірі 6231,60грн..

На підставі акту перевірки №848/05-99-14-15/31419401 від 19.12.2017 встановлено порушення боржником абзацу а п.198.1 та абзаців 1 та 2 п.198.3, п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України, із змінами та доповненнями, та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового Кодексу України. За цим актом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000261415 від 12.01.2018, відповідно до якого згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 ст.54, пункту 58.1 ст.58 Податкового Кодексу України донараховано в поточному році основного платежу у сумі 365221,00грн. та відповідно п.123.1 ст.123 Податкового Кодексу України штрафні санкції у розмірі 182611,00грн. Загальна сума 547832,00грн.

На підставі акту перевірки №619/05-99-46-03/31419401 від 19.04.2018 встановлено порушення боржником пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового Кодексу України. На підставі акту прийнято податкове повідомлення -рішення №0037834603 від 27.04.2018, яким на підставі п.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.120.1 ст.120 Податкового Кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) сума яких складає 170,00грн.

Відповідно до акту перевірки №5113/05-99-46-10/31419401 від 10.07.2019 встановлено порушення боржником п.2.1 розділу 2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку наказу №4 від 13.01.2015 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51, абз.б п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями). Відповідно до податкового повідомлення -рішення №0145014610 від 23.07.2019 на підставі підпункту 54.3.3, п.54.3, ст.54 і п.119.2 ст.119 Податкового Кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 510,00 грн.

На підставі акту перевірки №4/05-84-15-114-20/31419401 від 23.07.2015 прийнято податкове повідомлення - рішення №0000921500 від 07.08.2015 (форма В1), яким штрафні (фінансові) санкцій (штрафу) визначено у розмірі 270775,00грн., при цьому заявлено у цій частині 207775,00грн. Останнє прийнято для розрахунку дотримуючись меж заявлених вимог.

Також, відповідно до акту перевірки №119/05-81-22-02/31419401 від 27.11.2015 встановлено порушення боржником. За цим актом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000022202 від 12.02.2015 (форми Р), відповідно до якого донараховано у поточному році основного платежу у сумі 620000,00грн. та штрафні санкції у розмірі 155000,00грн. Загальна сума 775000,00грн.

На підставі акту перевірки №401/05-99-46-05/05-584/31419401 від 16.11.2017 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п.57.1 ст.57, п.287.3 ст.287 Податкового Кодексу України. Відповідно до податкового повідомлення - рішення №0012764605 від 04.12.2017, на підставі ст.126 Податкового Кодексу України, зобов`язано сплатити штраф у розмірі 3853,20 грн.

Як передбачено ст.67 Конституції України та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п.14.1.178 ст.14 Податкового Кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу.

Пунктом 57.3 ст.57 Податкового Кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підстави, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст.54 цього кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження контролюючого органу.

Доказів оскарження перелічених податкових-повідомлень рішень боржником суду не надано, як і доказів сплати визначених сум.

Разом з цим, згідно з п.п.129 1.2 ст.129 Податкового Кодексу України нараховано пеню за податковим повідомленням-рішенням №0000261415 (форма Р) з 12.01.2018 на акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №848/05-99-14-15/31419401 від 19.12.2017, у сумі 15431,47грн., за документом №AUTOPEN17 з 29.11.2016 на податковий розрахунок земельного податку №9011281878 від 08.02.2016 у загальній сумі 1292,53грн.

Також нараховано податок на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість №9175637135 від 20.08.2018 терміном сплати 30.08.2018 у сумі 8729,00грн.

Приведені нарахування боржником та розпорядником майна не заперечуються, грошові зобов`язання визнано у цій частині.

Дослідив підстави та обставини проведених нарахувань, суд дійшов висновку, що вимоги є доведеними та підлягають визнанню в сумі:

993 950,00 грн. - третя черга;

949 786,40грн. - штрафні санкції (штраф, пеня) окремо до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню у шосту чергу.

Крім того, Головним управлінням державної податкової служби у Донецькій області за подання до суду заяви б/н від 24.12.2019 про розгляд кредиторських вимог сплачено судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням №577 від 03.12.2019, а отже кредиторські вимоги у цій частині підлягають визнанню у сумі:

- 3 842,00грн. - перша черга.

В частині вимог щодо заборгованості з орендної плати з юридичних осіб у загальній сумі 1 629 642,51грн. слід зазначити про таке.

За розрахунком заборгованості у цій частині операції визначено за період з 30.08.2016 по 30.01.2018.

Матеріали справи містять копії постанов Донецького окружного адміністративного суду:

від 13.03.2017 по справі №805/269/17-а: задоволено позов Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат та стягнуто з розрахункових рахунків боржника суму податкового боргу у розмірі 698456,68грн., до складу якої входить заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 345894,34грн. по терміну 30.08.2016, 30.09.2016, 30.10.2016, 30.11.2016, що виникла у результаті несплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати;

від 30.08.2017 по справі №805/2889/17-а: задоволено позов Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат та стягнуто податковий борг з орендної плати за використання земельної ділянки у сумі 364702,35 грн., який виник в термін з 30.08.2016 у зв`язку з несплати платежу поточної декларації №9011281878 від 08.02.2016;

від 24.10.2017 по справі №805/3286/17-а: задоволено позов Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольський млинкомбінат та стягнуто з рахунків боржника в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 1200643,24грн., до складу якої входить заборгованість за визначеним до сплати зобов`язанням з орендної плати за землю за січень-квітень 2017 на загальну суму 375324,72грн.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також, матеріли заяви містять копії поданих податкових декларацій боржника з плати за землю за 2016 - річна сума орендної плати 1062239,89грн. за земельними ділянками кадастровий номер 1412300000:02:003:0071, 1412300000:02:003:0072, 1412300000:02:003:0073; за 2017 - річна сума орендної плати 1125974,20грн. за земельними ділянками кадастровий номер 1412300000:02:003:0071, 1412300000:02:003:0072, 1412300000:02:003:0073.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що суми грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання вважаються податковим боргом.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як передбачено п. 287.3 ст. 287 цього Кодексу, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Одночасно, за результатами розгляду заяви кредитора Маріупольської міської ради Донецької області №9439/2019 від 19.12.2019 про грошові вимоги до боржника встановлено наявність невиконаного грошового зобов`язання боржника перед цією особою, як орендодавцем, зі сплати орендної плати за користування земельними ділянками, які знаходяться за адресою: пр.Луніна, 50 у Приморському районі міста Маріуполя (кадастрові номера: 1. 1412300000:02:003:0071, 2. 1412300000:02:003:0072, 3. 1412300000:02:003:0073), у загальній сумі 3 277 607,74грн. у період жовтень 2016 - серпень 2019, яке виникло на підставі договору оренди земельних ділянок від 06.09.2016 уколеного між Маріупольською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» (орендар).

Беручи до уваги обставини встановлені під час розгляду заяви Маріупольської міської ради Донецької області №9439/2019 від 19.12.2019 вбачається, що заборгованість з орендної плати за користування земельними ділянками за період жовтень 2016 - серпень 2019 включає в себе період, за який заявлені вимоги Головним управлінням державної податкової служби у Донецькій області в частині заборгованості з орендної плати з юридичних осіб.

Як вбачається з аналізу норм законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки з одного боку, є забезпеченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч.1 ст.21 Закону України Про оренду землі , підпункт 14.1.136 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, з іншого - є однією із форм плати за землю як загальнообов`язкового податку на рівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу).

Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати на земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (ч.2 ст.21 Закону України Про оренду землі , пункт 288.1 ст.288 Податкового кодексу України).

У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (ст.21 Закону України Про оренду землі , ст.288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати, як і її отримання, має орендодавець.

Відтак належним кредитором за даними спірними зобов`язаннями є Маріупольська міська рада Донецької області, а отже, суд не вбачає підстав для визнання кредиторських вимог Головного управління державної податкової служби у Донецькій області у цій частині.

Керуючись ст.ст.2, 9, 45, 47, 48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.233 - 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

1) Визнати кредиторами боржника, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» (код ЄДРПОУ 31419401):

- Маріупольську міську раду Донецької області (ЄДРПОУ 33852448) на суму 3 842,00грн. - перша черга; 3 277 607,74грн. - четверта черга;

- Головне управління державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) на суму 3 842,00грн. - перша черга; 993 950,00 грн. - третя черга; окремо до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню у шосту чергу штрафні санкції - 949 786,40грн.

2) Розпоряднику майна внести до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський млинкомбінат» (код ЄДРПОУ 31419401) вимоги ініціюючого кредитора та кредиторів, на підставі ухвали Господарського суду Донецької області від 16.03.2020:

- Акціонерне товариство «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784) на суму 17 620,00грн. - перша черга; 451 937 829,36грн. - четверта черга; окремо до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню у шосту чергу пеня - 1 240 181,38грн. (вимоги ініціюючого кредитора, на підставі ухвали Господарського суду Донецької області від 02.12.2019);

- Акціонерне товариство «Сбербанк» (код ЄДРПОУ 25959784) на суму 59 087,00грн. - перша черга; 73 257,84грн. - четверта черга; окремо до реєстру вимог кредиторів включити вимоги кредитора, які забезпечені майном боржника на суму 149 495 382,29грн. (додаткові вимоги ініціюючого кредитора);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО 2002» (код ЄДРПОУ 31419401) на суму 3 842,00грн. - перша черга; 317 554 799,03грн. - четверта черга; окремо до реєстру вимог кредиторів підлягає включенню у шосту чергу пеня - 38 100 091,23грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Профі Трейдінг» (код ЄДРПОУ 39562735) на суму 3 842,00грн. - перша черга; 508 861 801,26грн. - четверта черга.

3) Відмовити Маріупольській міській раді Донецької області (ЄДРПОУ 33852448) у визнанні кредитором боржника на суму 134 180,46грн.;

Відмовити Головному управлінню державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) у визнанні кредитором боржника на суму 1 629 642,51грн.

4) Вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника підлягають погашенню за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Призначити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 06.04.2020.

Збори кредиторів та комітет кредиторів розпоряднику майна провести відповідно до ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розпоряднику майна надати суду:

- протокол загальних зборів кредиторів на якому обраний комітет кредиторів;

- протокол зборів кредиторів, на якому вирішене питання щодо подальшої процедури банкрутства по справі;

-аналіз фінансово-господарської діяльності боржника.

Призначити дату підсумкового засідання суду на 12.05.2020 о 14:00, каб.406

Викликати у підсумкове засідання комітет кредиторів, боржника та розпорядника майна.

У судовому засіданні 26.03.2020 постановлено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає чинності у строк та порядку, визначеному ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала може бути оскаржена протягом строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту ухвали 31.03.2020.

Суддя О.В. Кротінова