Ухвала

від 09.04.2020 по справі 910/4674/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.04.2020Справа № 910/4674/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Євроінвест

про забезпечення позову у справі №910/4674/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Євроінвест (32155, Хмельницька обл, Ярмолинецький р-н, с. Косогірка, вул. Кам`янецька, 16, ідентифікаційний код 38884799)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВВТ ГРУП (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 41 літера А, офіс 310, ідентифікаційний код 36716311)

про стягнення 420 884,28 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Маяк-Євроінвест звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВВТ ГРУП про стягнення заборгованості у розмірі 420 884,28 грн.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю Маяк-Євроінвест подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю ВВТ ГРУП , що обліковуються на будь-яких розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю ВВТ ГРУП в межах ціни позову в сумі 420 884,28 грн.

В обґрунтування своєї заяви, заявник посилається на те, що сума позову є досить значною у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Євроінвест , у зв`язку з початком весняно-польових робіт кошти на виконання умов договору мають бути спрямовані на закупівлю палива, виплати заробітної плати найманим працівникам. При цьому, відповідач уникає виконання свого зобов`язання, а тому існують підстави вважати, що при не вжитті заходів позову виконання рішення буде ускладнено.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.

Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Мотивуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову заявник посилається на те, що відповідач не виконує свої зобов`язання за договором щодо здійснення оплати заборгованості за поставлений товар.

Однак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Євроінвест не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

При цьому, судом взято до уваги, що заявник з метою досудового врегулювання спору неодноразово звертався з вимогами про погашення боргу до відповідача. Товариство з обмеженою відповідальністю ВВТ ГРУП направило відповідь на претензію заявника, в якій не заперечив щодо порушення строку оплати, однак планують розрахуватися за поставлений товар у строк до 31.12.2019.

Отже, заявник не надав суду належних обґрунтувань та доказів у підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які підтверджують можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що самі лише припущення заявника не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати та довести необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Аналогічна позиція наведене у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №923/826/19.

З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Євроінвест про забезпечення позову.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Маяк-Євроінвест про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 09.04.2020.

Суддя О.В. Гулевець