Ухвала

від 31.03.2020 по справі 296/6890/19

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/6890/19

2/296/733/20

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2020 рокум. Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого - судді Сингаївського О.П.,

секретаря судового засідання Загоруйко В.Й.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом позовної заяви ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробут-64 за участі третьої особи Департаменту реєстрації Житомирської міської ради про визнання рішення установлюваних зборів недійсним та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:

- визнати недійсними рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробут-64 (ідентифікаційний код 42575994) від 30.09.2018, яке оформлене у вигляді протоколу установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробут-64 (ідентифікаційний код 42575994).

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що установчі збори від 30.09.2018 відбулися із значними порушеннями, оскільки недотримано вимог щодо порядку повідомлення власників про проведення установчих зборів та вимог щодо порядку прийняття рішення про створення об`єднання.

Ухвалою від 29.07.2019 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження з викликом сторін (а.с. 12-13).

13.01.2020 від державного реєстратора Грибінчук І.П. надійшла заява про розгляд справи без участі представника департаменту реєстрації Житомирської міської ради (а.с. 15-16).

30.01.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому голова правління позов повністю не визнала, а також просила закрити провадження у справі, оскільки позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с. 28-33).

Суд дослідив матеріали справи та приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб`єкта владних повноважень.

При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб`єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року № 2866-III Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон № 2866-III).

Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Отже, спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 - мешканкою будинку, що увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ Добробут-64 , яка має право брати участь у його діяльності, та фактичними учасниками зазначеного новоствореного ОСББ і державним реєстратором щодо державної реєстрації юридичної особи - ОСББ Добробут-64 .

За таких обставин цей спір стосується не стільки правомірності дій суб`єкта владних повноважень щодо державної реєстрації юридичної особи - ОСББ Добробут-64 , скільки приватного інтересу, а саме права ОСОБА_1 як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на її думку, державним реєстратором при реєстрації юридичної особи - ОСББ Добробут-64 .

Спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР суб`єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.

При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, заповнюючи цю прогалину закону, зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 1 статті 20 ГПК), а тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд таких справ відноситься до юрисдикції господарського суду Житомирської області.

Керуючись ст.ст. 255, 256 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом позовної заяви ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Добробут-64 за участі третьої особи Департаменту реєстрації Житомирської міської ради про визнання рішення установлюваних зборів недійсним та скасування державної реєстрації.

Ухвала може бути оскаржена сторонами до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя О. П. Сингаївський