ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2020 року м. Київ № 826/5056/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Акцепт Плюс доДержавного агентства рибного господарства України провизнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Акцепт Плюс (далі також - ТОВ Акцепт Плюс , позивач) із позовною заявою до Державного агентства рибного господарства України (далі також - Держрибагенство, відповідач), у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача у вигляді листа №3-4.4-17/1614-18 від 15 березня 2018 року про відкликання погодження виконання робіт в період дії весняно - літньої заборони на лов водних біоресурсів у 2018 році за проектом Розчищення акваторії Канівського водосховища на території Бориспільського району Київської області наданого листом Держрибагенства №3-4.4-17/1468-18 від 06 березня 2018 року;
визнати протиправними дії відповідача про скасування рішення у вигляді листа №3-4.4-17/1614-18 від 15 березня 2018 року про відкликання погодження виконання робіт в період дії весняно - літньої заборони на лов водних біоресурсів у 2018 році за проектом Розчищення акваторії Канівського водосховища на території Бориспільського району Київської області наданого листом Держрибагенства №3-4.4-17/1468-18 від 06 березня 2018 року;
зобов`язати відповідача утриматись у майбутньому в період дії весняно - літньої заборони на лов водних біоресурсів у 2018 році від прийняття рішення щодо відкликання раніше наданого ТОВ Акцепт Плюс погодження у вигляді листа №3-4.4-17/1468-18 від 06 березня 2018 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2018 року (суддя Аблов Є.В.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2019 року №638 справу №826/5056/18 повторно розподілено на суддю Погрібніченка І.М.
Ухвалою суду від 28.05.2019 року вказану справу прийнято до свого провадження суддею Погрібніченком І.М., подальший її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ Акцепт Плюс було отримано від Держрибагенства погодження на виконання робіт в період дії весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у 2018 році за проектом Розчищення акваторії Канівського водосховища на території Бориспільського району Київської області .
Позивач звертає увагу, що вказане погодження є документами дозвільного характеру в силу ст. 1 Закону України Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності , а тому анулювання такого документа з підстав, не передбачених законом забороняється.
На думку позивача, оскільки Положенням про Державне агентство рибного господарства України в цілому та, зокрема, в пунктах 4, 6, які визначають обсяг його прав, не передбачено право та не наділено повноваженнями останнього скасовувати документи дозвільного характеру, що були ним видані раніше, оскаржуване рішення про відкликання наданого раніше погодження, оформлене листом № 3-4.4-17/1614-18 від 15.03.2018 року, яке в силу закону України Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності є документом дозвільного характеру - є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
У поданому до суду відзиві на позовну заяву, відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні, з підстав того, що оскаржуване рішення Держрибагенством прийнято у відповідності та в межах наданих повноважень.
При цьому, відповідач зазначає, що погодження виконання в рибогосподарських водних об`єктах днопоглиблювальних, вибухових, бурових, сейсмологічних та геологорозвідувальних робіт не є документом дозвільного характеру в розумінні Закону України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності .
А тому, твердження позивача про те, що відкликання наданого раніше погодження, оформленого листом Держрибагентства від 15.03.2018 № 3-4.4-17/1614-18, яке в силу Закону України Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності є документом дозвільного характеру, є необґрунтованим.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ Габіони Будроект на замовлення ТОВ Акцепт Плюс було розроблено робочий проект Розчищення акваторії Канівського водосховища на території Бориспільського району Київської області .
22 серпня 2016 року ТОВ Акцепт Плюс звернулося з листом за № 73 до Держрибагентства щодо розгляду та погодження робочого проекту Розчищення акваторії Канівського водосховища на території Бориспільського району Київської області , розробленого ТОВ Габіони Будроект (2015 рік).
Держрибагентство листом від 26.09.2016 № 3-7-17/4983-16 надано погодження проекту Розчищення акваторії Канівського водосховища на території Бориспільського району Київської області , зокрема, за умови непроведення робіт у нерестовий період.
17 листопада 2017 року Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації надано ТОВ Акцепт Плюс висновок державної екологічної експертизи за № 06.2-04/5968, яким реалізацію запланової діяльності дозволяється здійснювати лише за умови дотримання вимог природоохоронного законодавства та забезпечення екологічної безпеки людей, раціонального використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
01 лютого 2018 року ТОВ Акцепт Плюс звернулося з листом до Держрибагентства, в якому просило погодити виконання робіт в період дії весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у 2018 році за проектом Розчищення акваторії Канівського водосховища на території Бориспільського району Київської області , відповідно до вимог наукового обґрунтування можливості здійснення робіт з розчищення акваторії Канівського водосховища на території Бориспільського району Київської області.
Листом від 06.03.2018 року за № 3-4.4-17/1468-18 Держрибагентством надано погодження виконання робіт в період дії весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у 2018 році за проектом Розчищення акваторії Канівського водосховища на території Бориспільського району Київської області , за відповідних умов.
23.03.2018 року ТОВ Акцепт Плюс отримало від Держрибагентства лист № 3-4.4- 17/1614-18 від 15.03.2018 року, згідно якого останнім було прийнято рішення про відкликання погодження виконання Позивачем робіт в період дії весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у 2018 році за проектом Розчищення акваторії Канівського водосховища на території Бориспільського району Київської області.
Незгода позивача з вказаним рішенням, обумовила останнього на звернення до суду з даним позовом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 86 Водного кодексу України, на землях водного фонду можуть проводитися роботи пов`язані з будівництвом гідротехнічних, лінійних та гідрометричних споруд, поглибленням дна для судноплавства, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), розчисткою русел річок, каналів і дна водойм, прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій, бурові та геологорозвідувальні роботи.
Частиною 2 даної статті Водного кодексу України визначено, що місця і порядок проведення робіт з розчистки русел річок визначаються відповідно до проектів, що погоджуються з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства (крім робіт на землях, зайнятих морями), та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Згідно Положення про Державне агентство рибного господарства України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 895 Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.
Відповідно до статті 9 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , підпункту 43 пункту 4 Положення до повноважень Держрибагентства відповідно до покладених на нього завдань належать, зокрема, погодження видачі дозволів на будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду (у разі проведення робіт у рибогосподарських водних об`єктах).
Механізм видачі дозволу на проведення днопоглиблювальних робіт, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду визначає Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 557 (далі - Порядок).
Відповідно до пп.3-5 даного Порядку дозволи видаються:
Мінекоенерго - у разі проведення робіт на землях водного фонду в межах прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів, у внутрішніх морських водах, лиманах і територіальному морі;
Держводагентством за погодженням з Мінекоенерго - у разі проведення на землях водного фонду днопоглиблювальних робіт, робіт з прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій (крім робіт на землях водного фонду в межах прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів, у внутрішніх морських водах, лиманах і територіальному морі).
Дозвіл видається за умов недопущення:
порушення стійкості прибережних схилів (берегообвали, ерозійні та зсувні процеси, осідання);
зосередження будь-яких забруднюючих речовин, сміття, деревини тощо;
утворення перетинів водних потоків;
перекриття течії води через водопропускні споруди різних типів та прогони мостів;
затоплення та підтоплення прибережних територій.
Для отримання дозволу суб`єкт господарювання подає заяву до відповідного органу, уповноваженого його видавати. До заяви додаються:
засвідчені юридичною особою копії установчих документів (для юридичних осіб);
засвідчені фізичною особою - підприємцем копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб - підприємців);
проект на проведення робіт на землях водного фонду (крім проведення робіт, пов`язаних з експлуатаційним днопоглибленням на внутрішніх підхідних, судноплавних каналах та портових акваторіях, з метою підтримання заданих навігаційних габаритів), погоджений Держводагентством та Держгеонадрами;
результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Таким чином, погодження Держводагентством проекту на проведення робіт на землях водного фонду є однією з підстав для отримання відповідного дозволу на проведення днопоглиблювальних робіт на землях водного фонду.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", документ дозвільного характеру - це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Суд звертає увагу, що Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності затверджений Законом України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності .
Згідно додатку до вказаного Закону (Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності) погодження виконання в рибогосподарських водних об`єктах днопоглиблювальних, вибухових, бурових, сейсмологічних та геологорозвідувальних робіт не віднесено до документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.
Тобто, вказане вище погодження виконання робіт за проектом Розчищення акваторії Канівського водосховища на території Бориспільського району Київської області не є документом дозвільного характеру, що в свою чергу спростовує відповідні доводи позивача щодо особливого порядку його анулювання.
Таким документом дозвільного характеру може бути лише дозвіл на проведення днопоглиблювальних робіт, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, який позивачем не отримувався та рішення щодо якого відповідно не приймалося.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відкликаючи погодження виконання робіт в період весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів у 2018 році за проектом Розчищення акваторії Канівського водосховища на території Бориспільського району Київської області , надане листом від 06.03.2018 № 3-4.4-17/1468-18 Держрибагенством діяло у відповідності до вимог чинного законодавства, з дотриманням умов, визначених ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв`язку із чим у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України Про судовий збір від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Акцепт Плюс відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2020 |
Оприлюднено | 13.04.2020 |
Номер документу | 88696292 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Погрібніченко І.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні