Постанова

від 08.04.2020 по справі 922/440/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2020 р. Справа № 922/440/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. №701 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.02.2020 у справі № 922/440/19,

за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури, м. Дергачі,

до:

1) ОСОБА_1, смт. Золочів,

2) ГУ Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків,

3) ФГ "Колос", смт. Золочів,

про визнання наказу незаконним, договору оренди та суборенди землі недійсними, скасування їх реєстрації,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Керівник Дергачівської місцевої прокуратури, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ФО ОСОБА_1 (перший відповідач), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (другий відповідач) та Фермерського господарства "Колос" (третій відповідач) в якому просить суд:

-визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Харківській області № ХА/6322655100:04:001/00000523 від 05.12.2013 та № 233-СГ від 28.04.2014 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 (позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області);

-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10.07.2014 площею 32,3433 га, за кадастровим номером 6322655100:04:001:0721, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , та скасувати його державну реєстрацію (позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 );

-визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки б/н від 08.10.2014, площею 32,3433 га, за кадастровим номером 6322655100:04:001:0721, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Колос", та скасувати його державну реєстрацію (позовні вимоги до ОСОБА_1 та ФГ "Колос");

-зобов`язати Фермерське господарство "Колос" (Код ЄДРПОУ 21242003) повернути земельну ділянку, площею 32,3433 га, за кадастровим номером 6322655100:04:001:0721, а Головне управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти цю земельну ділянку шляхом внесення відповідних відомостей до земельно-кадастрової документації (позовні вимоги до ФГ "Колос").

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що звертаючись до ГУ Держземагенства у Харківській області із заявою про отримання земельної ділянки, ОСОБА_1 мав на меті не створити нове фермерське господарство, а розширити земельний банк вже існуючого ФГ "Колос" без проведення земельних торгів, як того вимагає Закон, оскільки, ФГ "Колос" вже надавалася та перебуває земельна ділянка для ведення і створення фермерського господарства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2020 у справі №922/440/19 закрито провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства

Заступник прокурора Харківської області з вказаною ухвалою суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що фактичним користувачем земельної ділянки виступає Фермерське господарство "Колос", а на момент прийняття оскаржених правочинів, громадянин ОСОБА_1 виступав в якості засновника вже створеного Фермерського господарства "Колос" задля збільшення площі раніше створеного фермерського господарства.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі №922/440/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.02.2020 у справі №922/440/19, призначено справу до розгляду на 08.04.2020 о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.

У судове засідання, яке відбулось 08.04.2020, представники сторін не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи.

На початку судового засідання колегія суддів встановила надходження 02.04.2020 від прокуратури Харківської області клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№3202), яке обгрунтовано тим, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.202 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України встановлено карантин.

Частинами 11,12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до норм ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.

Ураховуючи положення статті 273 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаних клопотань про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно Східний апеляційний господарський суд звертає увагу, що на засіданні 17.03.2020 Рада суддів України рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу й карантин, та, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін.

При цьому судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

За таких обставин колегія суддів вважає за доцільне відмовити в задоволенні клопотання прокуратури Харківської області про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що ухвала Господарського суду Харківської області від 11.02.2020 у справі №922/440/19 відповідає в повній мірі нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держземагенства у Харківській області видано наказ №233-СГ від 28.04.2014, яким затверджено "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами смт. Золочів Золочівського району Харківської області" та передано гр. ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6322655100:04:001:0721), площею 32,3433 га, розташовану за межами смт . Золочів Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, із земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля), строком на 45 років для ведення фермерського господарства.

10.07.2014 між громадянином ОСОБА_1 та Головним управлінням Держземагенства у Харківській області, на підставі вищезазначеного наказу, був укладений договір оренди землі, згідно якого громадянин ОСОБА_1 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення (рілля), загальною площею 34,3433 га, кадастровий номер 6322655100:04:001:0721, розташовану за межами населеного пункту смт. Золочів Золочівської селищної ради на території Золочівського району Харківської області.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 10.07.2014 зареєстроване право оренди спірної земельної ділянки за громадянином ОСОБА_1 .

В подальшому, 08.10.2014 за громадянином ОСОБА_1 спірна земельна ділянка була передана в суборенду ФГ "Колос" строком до 10.07.2059.

Згідно з інформацією Слобожанської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Харківській області №148/9/20-11-13-01-38 від 27.09.2018 фермерське господарство громадянином ОСОБА_1 не створено, запис про його реєстрацію відсутній.

Разом з тим, як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фермерське господарство "Колос" засновано 05.10.1998 та з 17.11.2018 його керівником та підписантом є громадянин ОСОБА_1 .

Звертаючись з позовною заявою до ФО ОСОБА_1 (перший відповідач), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (другий відповідач) та Фермерського господарства "Колос" (третій відповідач) керівник Дергачівської місцевої прокуратури просить суд

-визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Харківській області № ХА/6322655100:04:001/00000523 від 05.12.2013 та № 233-СГ від 28.04.2014 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 (позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області);

-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10.07.2014 площею 32,3433 га, за кадастровим номером 6322655100:04:001:0721, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , та скасувати його державну реєстрацію (позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 );

-визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки б/н від 08.10.2014, площею 32,3433 га, за кадастровим номером 6322655100:04:001:0721, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Колос", та скасувати його державну реєстрацію (позовні вимоги до ОСОБА_1 та ФГ "Колос");

-зобов`язати Фермерське господарство "Колос" (Код ЄДРПОУ 21242003) повернути земельну ділянку, площею 32,3433 га, за кадастровим номером 6322655100:04:001:0721, а Головне управління Держгеокадастру у Харківській області прийняти цю земельну ділянку шляхом внесення відповідних відомостей до земельно-кадастрової документації (позовні вимоги до ФГ "Колос").

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Головним управлінням Держземагентства у Харківській області, усупереч вимогам статей 122, 123, 124, 134, Земельного кодексу України, статей 1, 2, 7, 8, 14 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції, що діяла на той час), незаконно передано громадянину ОСОБА_1 у користування вищевказану земельну ділянку державної власності, оскільки останній на момент звернення із заявою про отримання земельної ділянки вже був засновником ФГ "Колос", а відтак передача земельної ділянки відбулась задля розширення території вже існуючого фермерського господарства.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі з підстав необхідності розгляду даного спору в межах цивільного судочинства з огляду на суб`єктний склад сторін та характер спірних правовідносин у цій справі.

Відповідний висновок аргументовано тим, з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі 619/1680/17-ц, Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18 , що у даній справі земельні ділянки надані в оренду ОСОБА_1 як громадянину України на підставі договору оренди землі від 10.07.2014, укладеного між ним та ГУ Держземагенства у Харківській області, оскільки після отримання зазначеної земельної ділянки у користування гр. ОСОБА_1 нового фермерського господарства так і не створив, а передав її в суборенду вже діючому ФГ "Колос".

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується з відповідною позицією Господарського суду Харківської області з огляду на таке.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частин 1-3 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 20 ГПК України визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю), крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Отже, сторонами у господарському процесі за загальним правилом є юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відтак, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників.

У справі, яка розглядається, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди та суборенди, посилаючись на те, що надання ФО ОСОБА_1 (перший відповідач) земельної ділянки для ведення фермерського господарства здійснено з порушенням вимог земельного законодавства, першим відповідачем не виконано вимог закону щодо реєстрації такого господарства та умови, які були підставою для надання йому в оренду землі, а також в обхід участі у земельних торгах, ОСОБА_1 передано земельну ділянку в суборенду ФГ "Колос", керівником та підписантом якого є сам ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про фермерське господарство", фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, з одного боку, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього, з іншого - відсутність такої реєстрації протягом розумного строку є невиконанням умов закону для отримання земельної ділянки з метою ведення фермерського господарства

Матеріалами справи підтверджується не створення громадянином ОСОБА_1 після отримання зазначеної земельної ділянки нового фермерського господарства, а передача її в суборенду вже діючому ФГ "Колос".

В матеріалах справи відсутні докази звернення ФГ "Колос" із заявою про надання спірних земельних ділянок та виділення їх в установленому порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 березня 2018 року в справі № 348/992/16-ц.

Якщо ж на час відкриття провадження у справі щодо такого спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстровано, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 620/371/17 (провадження № 14-296цс19).

Тобто, за умови не створення громадянином після отримання земельної ділянки нового фермерського господарства, останній у спорах, пов`язаних з правомірністю надання йому земельної ділянки, виступає в якості фізичної особи, а не засновника фермерського господарства.

При цьому колегія суддів приймає до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18, обставини справи якої є повністю аналогічним.

У відповідній справі Велика Палата Верховного Суду вказала, що за умови, коли після отримання громадянином земельних ділянок у користування для створення нового фермерського господарства, останнє він не створив, а передав їх в суборенду вже діючому фермерському господарству,засновником якого він є, дії громадянина при отриманні спірних земельних ділянок є недобросовісними, з метою уникнення процедури земельних торгів та розширення площ земельних ділянок. З огляду на не створення громадянином після отримання земельної ділянки нового фермерського господарства Велика Палата Верховного Суду наголосила, що у відповідних правовідносинах такий громадянин виступає як фізична особа, а відтак, з огляду на суб`єктний склад сторін, характер спірних правовідносин у цій справі, спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ураховуючи не створення громадянином ОСОБА_1 після отримання земельної ділянки нового фермерського господарства, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 620/371/17, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду, що у даній справі перший відповідач виступає в якості фізичної особи, у зв`язку з чим спір підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з чим аргументи апелянта з приводу необхідності розгляду першого відповідача як засновника вже створеного Фермерського господарства "Колос" задля збільшення площі раніше створеного фермерського господарства є безпідставними.

Доводи апелянта щодо фактичного користувача земельної ділянки -ФГ "Колос" не впливають на правовий статус першого відповідача у спірних правочинах, та суб`єктний склад учасників господарського спору, а відтак не спростовують висновків суду щодо необхідності розгляду даного спору в межах цивільного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об`єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.02.2020 у справі № 922/440/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 10.04.2020.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян