Постанова

від 10.04.2020 по справі 809/884/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2020 року

Київ

справа №809/884/16

адміністративне провадження №К/9901/27789/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року (суддя Остап`юк С.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року (судді: Макарик В.Я. (головуючий), Большакова О.О., Глушко І.В.) у справі № 809/884/16 за позовом Державного підприємства Коломийське лісове господарство до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство Коломийське лісове господарство (далі - позивач, ДП Коломийське лісове господарство ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001331406, № 0001341406, № 0001391405, № 000141405 від 19.07.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001331406, № 0001341406, № 0001391405, № 000141405 від 19.07.2016 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки, в якому контролюючий орган дійшов безпідставних висновків, які ґрунтуються на припущеннях відповідача, щодо недотримання позивачем вимог податкового законодавства по господарським взаємовідносинам позивача з Компанією ZORTEX BUSINESS LLP , у зв`язку з тим, що з 15.07.2014 фірма ZORTEX BUSINESS LLP ліквідована.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001331406 від 19.07.2016 про збільшення суми грошового зобов`язання Державному підприємству Коломийське лісове господарство з сплати податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності в розмірі 216 945,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001341406 від 19.07.2016 про збільшення суми грошового зобов`язання Державному підприємству Коломийське лісове господарство з сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань) в розмірі 180 788,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001391405 від 19.07.2016 про нарахування пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства Державному підприємству Коломийське лісове господарство в розмірі 1 783 899,10 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001401405 від 19.07.2016 про нарахування пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства Державному підприємству Коломийське лісове господарство в розмірі 850,00 грн.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки контролюючим органом не доведено та не надано належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між ДП Коломийське лісове господарство та контрагентом - ZORTEX BUSINESS LLP , на підставі того, що з 15.07.2014 фірма ZORTEX BUSINESS LLP була ліквідована.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС в Івано-Франківській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП Коломийське лісове господарство у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну документальну перевірку ДП Коломийське лісове господарство з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 до 31.12.2015.

За результатами перевірки контролюючим органом 05.07.2016 складено акт перевірки за № 473/09-19-14-01-01/22190768, у якому зафіксовані порушення позивачем: підпункту 14.1.257 пункту 14 статті 14, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2014 рік на 173 556,00 грн; підпункту 153.3.2 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого збільшено відрахування частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за 2014 рік на суму 144 630,00 грн; статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , станом на 31.03.2016 на валютні рахунки позивача не надійшла валютна виручка в сумі 76 139,33 доларів США; пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю , платником не подано до Коломийської ОДПІ декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2015, 01.07.2015, 01.10.2015, 01.01.2016 та на 01.04.2016 по реалізованому товару невідомому нерезиденту на загальну суму 76 139,33 доларів США.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001331406, № 0001341406 від 19.07.2016, якими збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності, за основним платежем 173 556,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 43 389,00 грн, а також відрахування частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за основним платежем 144 630,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 36 158,00 грн; за № 0001391405, № 000141405 від 19.07.2016, якими нараховано пеню у розмірі 1 783 899,10 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штраф у сумі 850,00 грн за порушення вимог валютного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2013 ДП Коломийське лісове господарство та фірмою ZORTEX BUSINESS LLP (United Kingdom) укладено контракт № 04/12/14 на поставку пиловника букового 1-3 сортів ГОСТ 9462-88 у кількості 250 м.куб. Загальна сума контракту складає 55 000 доларів США. Платіж за поставлену партію товару (100% передоплата) проводиться в доларах США шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця. Реквізити покупця: ZORTEX BUSINESS LLP , WORD TRADE CENTRE TOWER 42,25 OLD BROAD STREET, LONDON, EC2N 1HQ, UNITED KINGDOM, Сompany No. OC370510.

Пунктом 5.1 вказаного контракту визначено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ-Іллічівськ автомобільним та/або залізничним транспортом, одержувачем ПАТ Іллічівський морський рибний порт (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Труда, 6) для подальшої відправки у Китай на адресу фірми ZORTEX BUSINESS LLP .

До контракту № 04/12/14 від 26.12.2013 сторонами внесені зміни та доповнення згідно з додатками № 1 від 03.01.2014, № 2 від 04.02.2014, № 3 від 14.02.2014, № 4 від 17.02.2014, № 5 від 18.02.2014, № 6 від 28.02.2014, № 7, № 8 від 31.03.2014, № 9 від 07.05.2014, № 10 від 07.08.2014, № 11 від 13.08.2014, № 13 від 27.10.2014, № 14 від 20.11.2014, № 15 від 28.12.2014. Доповненнями: № 3 від 14.02.2014 сторонами збільшено об`єм товару до 500 м.куб. на загальну суму 52 083 доларів США; № 4 від 17.02.2014 та № 8 від 31.03.2014 змінено одержувача для подальшої відправки товару у Китай на адресу фірми ZORTEX BUSINESS LLP - ПАТ Продовольча компанія АМ , ПАТ БЛС Груп ; № 13 від 27.10.2014 сторонами погоджено, що оплату по даному контракту може проводити компанія Interline Management L.P. (Suite 1. Montgomer 78. Edinburgh. Scotland EH7 5JA, United Kingdom); № 15 від 28.12.2014 продовжено строк дії контракту до 28.02.2015.

На виконання умов контракту № 04/12/14 від 26.12.2013 та доповнень до нього позивачем поставлено фірмі ZORTEX BUSINESS LLP товар (пиловник буковий), що підтверджується митними деклараціями, товарно-транспортними накладними, рахунками (invoice), актами про надані послуги залізничним транспортом, накладними на перевезення товару залізницею, переліком перевізних документів. Позивачем на поставлену продукцію було надано карантинні сертифікати Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, а також сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

За експортовані на виконання контракту № 04/12/14 від 26.12.2013 лісоматеріали на валютні рахунки ДП Коломийське лісове господарство надійшли кошти на загальну суму 166 002,40 доларів США від нерезидента ZORTEX BUSINESS LLP (United Kingdom) та від нерезидента Interline Management L.P., що підтверджується банківськими виписками від 20.01.2014, 28.01.2014, 22.04.2014, 22.05.2014, 26.09.2014, 29.10.2014, 07.11.2014, 21.11.2014, 04.12.2014, а також виписками по рахунку позивача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової ревізії, проведеної Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області з окремих питань фінансового-господарської діяльності позивача за період з 01.07.2011 до 01.09.2015, порушень законодавства по взаємовідносинах позивача з фірмою ZORTEX BUSINESS LLP не виявлено. У акті ревізії за № 05-21/06 від 14.12.2015 зафіксовано, що за даними бухгалтерського обліку позивача (розрахунки з вітчизняними постачальниками № 631) з фірмою ZORTEX BUSINESS LLP за період з 01.07.2011 до 01.09.2015 підприємством здійснено поставку лісопродукції на суму 201 123,86 євро, з них 100 900,07 євро - за період з 15.07.2014 до 01.09.2015. За відпущену продукцію вказаною фірмою було сплачено кошти в сумі 202 225,78 євро, з них 95 904 євро - за період з 15.07.2014 до 01.09.2015.

Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем частини чистого прибутку за 2014 рік у сумі 144 630,00 грн внаслідок не включення платником податку до доходів, отриманих у 2014 році, суми отриманої безповоротної фінансової допомоги у розмірі 964 201,00 грн, що в подальшому вплинуло на формування частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету. Однак, судом першої інстанції у судовому засіданні встановлено, що кошти у сумі 964 201,00 грн не є безповоротною фінансовою допомогою, а отримані позивачем від контрагента - фірми ZORTEX BUSINESS LLP за експортовану продукцію (пиловника букового) відповідно до умов контракту № 04/12/14 від 26.12.2013, а тому підстави для донарахування позивачу суми грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, за 2014 рік у сумі 144 630,00 грн відсутні.

Також суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем строків здійснення розрахунків у іноземній валюті ґрунтуються на тому, що фірма - нерезидент ZORTEX BUSINESS LLP була ліквідована 15.07.2014, а тому всі платежі після 15.07.2014 здійснені не за поставлений позивачем товар за умовами контракту № 04/12/14 від 26.12.2013, у зв`язку з чим по митних деклараціях після 15.07.2014 позивачем допущено порушення строків повернення валютної виручки на суму експортованого товару - 76 139,33 доларів США. Однак, судами першої та апеляційної інстанції встановлено помилковість тверджень відповідача щодо ліквідації фірми ZORTEX BUSINESS LLP 15.07.2014, а кошти у сумі 76 139,33 доларів США зараховані на валютні рахунки позивача після 15.07.2014 в якості оплати за поставлену продукцію відповідно до контракту № 04/12/14 від 26.12.2013. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що після 15.07.2014 фірму ZORTEX BUSINESS LLP обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для ZORTEX BUSINESS LLP як до, так і після 15.07.2014, що підтверджено наданими копіями митних декларацій.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем при оформленні первинних документів, законодавства, що регулює порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а також на неврахування судами першої та апеляційної інстанції того, що Компанія ZORTEX BUSINESS LLP згідно листа Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 Щодо перевірки компанії ZORTEX BUSINESS LLP ліквідована 15.07.2014, а тому позивачем були отримані кошти від невідомого нерезидента, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 14.1.122 пункту 14.1 статті 14.

Нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

10.2. Пункти 103.4, 103.5 статті 103.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

10.3. Підпункт 195.1.1 пункту 195.1 статті 195.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

11. Закон України Про міжнародне приватне право від 23 червня 2005 року № 2709-IV:

11.1. Частина перша статті 2.

Цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

11.2. Частини перша та друга статті 25.

Особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи.

Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

11.3. Частина перша статті 26.

Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

12. Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15 травня 2003 року № 755-IV:

12.1. Частина шоста статті 8.

Документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку.

12.2. Частина сьома статті 24.

У разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам частини шостої статті 8 цього Закону.

13. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

13.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

13.3. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

14. Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР:

14.1. Частина перша статті 1.

Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

14.2. Частина перша статті 4.

Порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

16. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

17. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

18. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

19. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

20. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

21. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

22. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

24. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у запереченні на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення судом першої інстанції).

25. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001331406, № 0001341406, № 0001391405, № 000141405 від 19.07.2016, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції було обґрунтовано відхилено доводи відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій позивача з відповідним контрагентом, оскільки такі висновки контролюючого органу ґрунтувались на підставі листа Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 Щодо перевірки компанії ZORTEX BUSINESS LLP згідно якого Компанія ліквідована ZORTEX BUSINESS LLP 15.07.2014. Суди першої та апеляційної інстанції правильно зазначили, що посилання відповідача на вказаний лист Міністерства закордонних справ України, як на доведення безтоварності укладених, договорів між позивачем та його контрагентом, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, крім укладених договорів, підтверджується первинними документами (додатковими угодами, митними деклараціями на підтвердження митного оформлення вантажів та випуску їх за межі території України, товарно-транспортними накладними, рахунками, актами про надані послуги залізничним транспортом, накладними на перевезення товару залізницею, переліком перевізних документів, сертифікатами про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій та іншими документами), оформленими відповідно до вимог податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та фірмою ZORTEX BUSINESS LLP .

26. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених відповідачем у запереченні на адміністративний позов та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені контролюючим органом доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року слід залишити без задоволення.

28. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

29. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2016 року у справі № 809/884/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду