Справа № 202/4414/19
Провадження № 1-кс/202/2627/2020
У Х В А Л А
Іменем України
09 квітня 2020 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про допит потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшло зазначене клопотання про допит потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні.
З клопотання убачається, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12018040000000882 від 26.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не бажаючи займатися законною трудовою діяльністю, але прагнучи збагатитись будь-яким способом, у тому числі злочинним шляхом, став на шлях скоєння злочинів, зокрема вирішив здійснювати трудову експлуатацію соціально незахищених осіб шляхом безоплатного догляду останніми за великою рогатою худобою, яку мав у власності за адресою: АДРЕСА_1 .
Для досягнення власної незаконної мети ОСОБА_5 залучив свого знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який також мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , та мав у власності поголів`я великої рогатої худоби, з яким домовився про сприяння один одному у підшуканні для трудової експлуатації соціально незахищених осіб та використанні їх шляхом безоплатного догляду останніми за великою рогатою худобою, яку вони мають у власності.
В свою чергу ОСОБА_6 , отримавши пропозицію ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, надав свою згоду на незаконну діяльність, пов`язану із трудовою експлуатацією соціально незахищених осіб задля власного збагачення.
Так, у серпні місяці 2018 року, точну дату в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , реалізовуючи спільний із ОСОБА_7 злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення, шляхом трудової експлуатації соціально незахищених осіб, пов`язаних із доглядом за великою рогатою худобою, яку мав у власності, не бажаючи діяти у встановлений трудовим законодавством спосіб, почав займатись підшукуванням малозабезпечених громадян з уразливим станом, який виражався у тяжких особистих обставинах та скрутному матеріальному становищі, їх вербуванні та переміщенні до власних сільськогосподарських угідь з метою їх трудової експлуатації, а саме безоплатної примусової праці, з використанням обману, уразливого стану, у тому числі із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства, і отримання прибутку для власного незаконного збагачення від їх експлуатації.
З метою пошуку вказаних осіб ОСОБА_5 звернувся до раніше знайомої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка займалась підбором, вербуванням, пересиланням та передачею соціально незахищених осіб, яких підшукувала на території та поряд з територією «Словянського ринку», розташованого, за адресою: м. Дніпро, вул. Курчатова, 1, з проханням знайти йому осіб для подальшої їх трудової експлуатації.
В кінці серпня 2018 року, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_8 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на вербування та переміщення громадян, для подальшої трудової експлуатації, а саме безоплатної примусової праці з використанням обману, уразливого стану, у тому числі із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, та з погрозою застосування такого насильства, і отримання прибутку для власного незаконного збагачення, підшукала для ОСОБА_5 раніше їй невідомого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебував поблизу території «Словянського ринку», розташованого, за адресою: м. Дніпро, вул. Курчатова, 1.
В подальшому ОСОБА_8 зателефонувала ОСОБА_5 з пропозицією за винагороду для неї надати для трудової експлуатації ОСОБА_9 , на що останній надав свою згоду та прибув разом із ОСОБА_6 до території «Словянського ринку», розташованого, за адресою: м. Дніпро, вул. Курчатова, 1, де отримали потерпілого.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного плану щодо трудової експлуатації соціально незахищених осіб, в це й же день, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з використанням обману, уразливого стану, шляхом насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, тобто з нанесенням тілесних ушкоджень та з погрозою застосування такого насильства, перевезли ОСОБА_9 до сільськогосподарських угідь ОСОБА_5 , розташованих, за адресою: АДРЕСА_1 , де змусили безоплатно, у важких умовах, понаднормово, з використанням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, за будь-яких погодних умов, без вихідних днів, незважаючи на постійну виснажливу втому, внаслідок ненадання достатнього часу для необхідного відпочинку, без належного харчування, проти його волі, виконувати сільськогосподарську роботу, пов`язану з доглядом за крупною рогатою худобою, для отримання власного прибутку і внаслідок цього незаконного збагачення.
Допитаний у якості потерпілого ОСОБА_9 повідомив, що приблизно в кінці літа у серпні 2018 року, точну дату він не пам`ятає, він влаштувався двірником в магазин «Варус», який розташований на проспекті Петровського в м. Дніпрі. Там він працював приблизно тиждень. Після того він познайомився з жінкою на ім`я ОСОБА_10 , яка торгувала поруч із магазином «Варус» молочною продукцією. Юля запропонувала йому працювати в неї, а саме доглядати за господарством, за що вона обіцяла 100 гривень на день, місце для ночівлі та їжу. На пропозицію ОСОБА_11 він погодився та вони поїхали в с. Грушівку Апостолівського району Дніпропетровської області, точну адресу не пам`ятає. В ОСОБА_11 він працював протягом 4-х днів, після чого остання повідомила, що її не влаштовує як він працює, що їй не потрібні його послуги. Разом з тим ОСОБА_10 повідомила, що в неї на Слов`янському ринку м. Дніпрі, в тупику 44 маршрутного таксі, є знайома жінка циганської зовнішності на ім`я ОСОБА_12 , яка займається працевлаштуванням нужденних осіб. В подальшому, в цей же день, ОСОБА_10 відвезла його в м. Дніпро на проспект Петровського. В цей же день він прийшов на ОСОБА_13 ринок, де розшукав ОСОБА_12 . Остання була не сама, з нею був її помічник чоловік (слов`янської зовнішності), імені якого він не знає. ОСОБА_12 запитала, чи вміє він пасти корів, на що він відповів позитивно. Отримавши його відповідь, ОСОБА_12 комусь зателефонувала та сказала, щоб він зачекав. Приблизно через 30 хвилин, до ОСОБА_12 під`їхав автомобіль марки «Мітсубісі паджеро» чорного кольору, державні номери не пам`ятає, з якого вийшли двоє чоловіків кавказької зовнішності. В цей час ОСОБА_12 повідомила, що це за ним керівництво. Коли він побачив, що доведеться працювати на вказаних чоловіків, він почав відмовлятися від пропозиції ОСОБА_12 . На його відмову ОСОБА_12 почала виражатися в його бік нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою, а в подальшому її помічник почав його бити руками по голові, через що він втратив свідомість. Прийшов до тями вже в автомобілі вище вказаних чоловіків, які відвезли його в село Бузівку, точну адресу не знає, де висадили його за місцем мешкання водія вищевказаного авто, якого звали ОСОБА_14 , другий чоловік відрекомендувався ОСОБА_15 . ОСОБА_15 був братом ОСОБА_16 .
По приїзду до ОСОБА_16 його відвели в сарай, зачинили на замок за ним двері та у двір випустили собаку породи «Алабай» з метою недопущення його втечі. У вказаному сараї стояла лише кушетка та відро в якості туалету. Наступного дня ОСОБА_14 відкрив сарай та повідомив його про обов`язки, зокрема він повинен був з ОСОБА_15 пасти корів. На його запитання про оплату праці ОСОБА_14 нічого не відповів та знову зачинив сарай. Наступного дня, о 5:00 год. ранку, ОСОБА_14 дав йому поїсти кашу, яку також давав собаці, тобто його годували «собачою» кашею. Після того як він поїв, він з ОСОБА_15 пішов пасти корів. Окрім того, що він повинен був пасти корів, він ще повинен був прибирати за коровами.
Таким чином він працював 4-и місяці. Кожен день після роботи ОСОБА_14 з ОСОБА_15 зачиняли його у вищевказаному сараї. Годували не кожного дня, годували однією «собачою» кашею. Гроші взагалі не платили. Він намагався втекти від ОСОБА_16 5 разів, однак кожного разу його ловила поліція та передавала назад ОСОБА_16 . За втечі ОСОБА_14 з ОСОБА_15 його били та знов зачиняли в сараї. В кінці листопада 2018 року він знову втік від ОСОБА_16 , та зміг прибути до м. Дніпра, де почав мешкати в реабілітаційному центрі, розташованому в АДРЕСА_2 .
Виходячи із обставин вчинення кримінальних правопорушень вчинення злочину групою осіб, діяльність якої була направлена на трудову експлуатацію соціально незахищених осіб у власних цілях, які легко піддаються впливу (з урахуванням їх соціального становища), а також з огляду на те, що фігуранти вчинення кримінального правопорушення перебувають на свободі, з урахуванням специфіки соціального становища потерпілих у кримінальному правопорушенні (зокрема відсутності постійного місця мешкання, відсутності постійного джерела доходів для існування), фігуранти можуть впливати на потерпілих шляхом залякування або нанесення останнім тілесних ушкоджень. Одним з таких потерпілих є ОСОБА_9 , який експлуатувався ОСОБА_5 , якого впізнав при проведенні слідчих дій потерпілий. Ризик зазначеного незаконного впливу на цього потерпілого може призвести до спотворення його показань та викривлення об`єктивних обставин про діяльність групи осіб, що в подальшому негативно впливатиме на хід досудового розслідування та судового розгляду, встановлення істини у цьому кримінальному провадженні.
Показання потерпілого ОСОБА_9 є важливим доказом для даного кримінального провадження та мають важливе значення для доказування вчинення кримінальних правопорушень, допит потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні дає можливість виключити обставини, що можуть унеможливити його допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань у подальшому, враховуючи вищевказані ризики та те, що потерпілий має другу групу інвалідності, виникла необхідність у його допиті під час досудового розслідування в судовому засіданні.
У зв`язку з викладеним, слідчий просив допитати потерпілого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12018040000000882 від 26.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, під час досудового розслідування в судовому засіданні.
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Вислухавши слідчого, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження № 12018040000000882 від 26.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 КПК України у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.
Із доданих до клопотання матеріалів не вбачається підстав для задоволення клопотання, оскільки слідчим у клопотанні не наведено достатніх підстав для необхідності допиту потерпілого ОСОБА_9 в судовому засіданні під час досудового розслідування та не надано вагомих доказів існування небезпеки для життя і здоров`я потерпілого чи його тяжкої хвороби, а також наявності виняткових випадків, пов`язаних із необхідністю отримання показань потерпілого у судовому засіданні під час досудового розслідування, що можуть унеможливити його допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань.
За встановлених обставин клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про допит потерпілого ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12018040000000882 від 26.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, під час досудового розслідування в судовому засіданні задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 225, 309 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів учинених організованими групами і злочинними організаціями СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про допит потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у кримінальному провадженні № 12018040000000882 від 26.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, під час досудового розслідування в судовому засіданні відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2020 |
Оприлюднено | 07.02.2023 |
Номер документу | 88708577 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про інші клопотання |
Кримінальне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Бєльченко Л. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні