Рішення

від 10.04.2020 по справі 403/53/20

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/53/20 провадження №2-а/403/6/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Костецькому С.С.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1-ої роти 1-го батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Деркач Ганни Іванівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро), про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача інспектора 1-ої роти 1-го батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Деркач Г.І. про визнання протиправними дій відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, скасування постанови серія ЕАК №2098597 від 12.02.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та закриття провадження в справі за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 12.02.2020 року, рухаючись по вул.23-го лютого в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, після проїзду одного з перехресть, автомобіль під його керуванням був зупинений патрульним екіпажем поліції, який пояснив причину зупинки - порушення позивачем Правил дорожнього руху. Після надання пояснень патрульним щодо необхідності доставити до лікарні людину, яку покусала собака, останні, вказавши напрямок руху, поїхали за автомобілем позивача до лікарні, розташованої за адресою: вул.Сергія Колачевського, буд.№55, та після висадки хворого, вивчивши передбачені п.2.1 Правил дорожнього руху документи позивача, склали відносно нього постанову за порушення ч.1 ст.122 КУпАП. Перед винесенням постанови поліцейськими було відмовлено у наданні позивачу за його клопотанням доказів вчинення ним вказаного правопорушення, хоча в постанові зазначено про здійснення фіксації правопорушення на відеореєстратор. Крім того, вказане в постанові місце вчинення позивачем правопорушення, не відповідає місцю винесення оскаржуваної постанови, оскільки поліцейські зупинили позивача в одному місці, а постанову склали та вручили в іншому місці.

В судовому засіданні по розгляду справи позивач викладені в позовній заяві вимоги підтримав повністю, прохав суд їх задоволити. Заперечуючи проти вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суду пояснив, що 12.02.2020 року автомобіль під його керуванням рухався по вул.23-го лютого в м.Кривий Ріг в третій крайній полосі, оскільки в першій правій та другій полосі їхали інші автомобілі. Після проїзду перехрестя по вул.23-лютого він був зупинений патрульним екіпажем за порушення вимог знаку 5.16 Правил дорожнього руху. Разом з тим, розгляд справи, винесення поліцейськими оскаржуваної постанови та її вручення позивачу були здійснені по вул.Сергія Колачевського, яка зазначена в постанові як місце вчинення адміністративного правопорушення, хоча вказана вулиця не містить дорожніх знаків та дорожньої розмітки, на ній взагалі відсутні три полоси для руху. Крім того, позивач вважає, що знак 5.16, розміщений перед перехрестям по вул.23-го лютого в м.Кривий Ріг, який з третьої полоси ліворуч дозволяє рух лише вліво, встановлений з порушенням Правил дорожнього руху, оскільки знак 5.16, який зазначений у Правилах дорожнього руху, дозволяє рух з цієї полоси прямо і вліво. Щодо ненадання поліцейськими для перегляду відеозапису зафіксованого правопорушення, позивач зазначив, що такий відеозапис йому був продемонстрований, однак він чітко не бачив, що на ньому відображено. Разом з тим відповідних заяв позивач з цього приводу поліцейським не робив. Також позивач зазначив, що про підстави зупинки транспортного засобу під його керуванням та порушення ним вимог дорожнього знаку 5.16 Правил дорожнього руху йому повідомляв поліцейський чоловік, який перебував на патрулюванні разом з двома жінками, прізвища яких йому не відомі. Саме цей чоловік, а не відповідач ОСОБА_2 спілкувався з ним під час розгляду справи, роз`яснював йому права та обов'язки, показував відеозапис. За вказівкою цього чоловіка одна з жінок поліцейських, яка перебувала в салоні службового автомобіля, підійшла до нього лише для з'ясування особистих даних. Крім того, наданий відповідачем ОСОБА_2 відеозапис, який є неповним, не відображає викладені у відзиві обставини зупинки саме нею транспортного засобу під керуванням позивача, роз`яснення нею прав та обов'язків позивачу, складення особисто відповідачем оскаржуваної постанови.

В судове засідання по розгляду справи відповідач лейтенант поліції Деркач Г.І. не з'явилась. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином, в порядку, передбаченому ст.268 КАС України. Про причини неявки суд не повідомила. Згідно поданого до суду відзиву, факт отримання копії якого позивач ОСОБА_1 підтвердив в судовому засіданні 20.03.2020 року, відповідач заперечила проти задоволення позовних вимог, як безпідставних, вказавши, що знак 5.16 Напрямки руху по смугах розділу 33 Правил дорожнього руху показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них. Дія знака, що встановлений перед перехрестям, поширюється на все перехрестя, якщо наступні знаки 5.16 або 5.18, установлені на ньому, не дають інших вказівок. 12.02.2020 року о 14 год. 22 хв. нею під час патрулювання у м.Кривий Ріг був помічений транспортний засіб ВАЗ 210994, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого здійснив рух по вул.С.Колачевського, 170а по крайній лівій смузі, чим порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 Правил дорожнього руху, а саме: з крайньої лівої смуги здійснив рух прямо, тоді як рух з крайньої лівої смуги дозволено тільки ліворуч. Після того, як були помічені ознаки порушення позивачем Правил дорожнього руху, вона зупинила автомобіль, підійшла до нього, представилась згідно п.3 ст.18 Закону України Про національну поліцію та у відповідності до п.1.1 та п.2 ст.35 Закону повідомила про причину зупинки, попрохала пред'явити водійське посвідчення та реєстраційний документ на транспортний засіб. Під час зачитування позивачу його прав, передбачених ч.1 ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, останній пояснив, що він їх знає. Після цього, переконавшись, що вимоги ст.278 КУпАП виконані, вона перейшла до розгляду адміністративної справи стосовно позивача. У зв'язку з надходженням від позивача клопотання про ознайомлення його з доказами того, що він порушив, нею було ознайомлено позивача з фактом правопорушення, зафіксованим на відео №…0965 на 07.10 хв.. Інших клопотань від позивача не надходило. Під час розгляду справи позивач пояснив, що він рухався по крайній лівій смузі та, можливо, порушив вимог знаку п.5.16 Правил дорожнього руху. Таким чином, з'ясувавши всі фактичні дані нею була встановлена наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: порушення вимог дорожніх знаків та за результатами розгляду справи застосовано до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. шляхом винесення постанови серії ЕАК №2098597. Позивачу також було роз'яснено порядок та строки оскарження постанови. За вказаних обставин відповідач вважає, що вона діяла в межах правового поля та не порушувала норм процесуального права. Факт правопорушення підтверджується постановою, відеозаписом з персонального відеореєстратора та самим позовом. Постанова є правомірною та не підлягає скасуванню. Натомість позивач не надав суду доказів того, що ним не було вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, та спотворює дійсні обставини справи з метою ухилитися від адміністративної відповідальності (а.с.44-48).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро), в судове засідання по розгляду адміністративної справи не з'явився. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив (а.с.74).

Відповідно до положень ч.1 ст.205, ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд адміністративної справи в судовому засіданні здійснено за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, безпосередньо дослідивши письмові докази у справі та показання свідка, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що 12.02.2020 року відповідачем - лейтенантом поліції Деркач Г.І. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2098597, якою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 12.02.2020 року о 14 год. 02 хв. 49 сек. в м.Кривий Ріг по вул.Сергія Колачевського, 170 А водій ОСОБА_1 порушив вимогу дорожніх знаків 5.16 Правил дорожнього руху, чим порушив п.33 Правил дорожнього руху - порушення вимог дорожніх знаків та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Також в оскаржуваній постанові зазначені: 1) дата розгляду справи: 12.02.2020 року о 14 год. 22 хв. 01 сек.; 2) місце розгляду справи: м.Кривий Ріг, вул.Сергія Колачевського, 170А; 3) посада, спеціальне звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка розглядає справу: ППП в м.Кривий Ріг УПП Дніпр.обл., інспектор лейтенант поліції Деркач Ганна Іванівна, 1 бат. 1 рота; 4) особа, щодо якої розглядається справа: ОСОБА_1 ; 5) транспортний засіб (марка, модель, номерний знак): НОМЕР_2 ; 6) фіксація вказаного порушення на відеореєстратор УІ.АЕ00201 (а.с.2).

Право керування позивачем транспортним засобом підтверджується посвідченням водія відповідної категорії, виданим 05.09.2006 року ДАІ ГУ УМВС України м.Бобринець (а.с.4).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль марки ВАЗ модель 210994-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований 20.06.2015 року. Власником є ОСОБА_1 (а.с.3).

Під час безпосереднього дослідження доказів у справі судом, в порядку ч.1 ст.211, ст.212 КАС України, в судовому засіданні 20.03.2020 року була допитана свідок ОСОБА_3 , яка суду показала, що 12.02.2020 року автомобіль під керуванням позивача ОСОБА_1 рухався по вул.23-го лютого в м.Кривий Ріг. Вона разом з дочкою перебували в салоні вказаного автомобіля. Їхали до 8-ої міської лікарні, що знаходиться по вул.Колачевського, щоб вколоти дитині вакцину від сказу. Після проїзду перехрестя автомобіль був зупинений працівниками поліції. До автомобіля підходив чоловік поліцейський, після розмови з яким вони продовжили рух до лікарні. За ними також поїхала і патрульна машина. Після приїзду до лікарні вони разом з дочкою вийшли із салону автомобіля та пішли до приміщення лікарні, а тому подальші обставини складення постанови стосовно позивача їй не відомі. Також показала, що впевнена про зупинку автомобіля позивача саме після проїзду перехрестя по вул.23-го лютого, а не по вул.Колачевського, оскільки біля зупинки Сурікова в м.Кривий Ріг стоїть відповідний знак із назвою вулиці, на якій він розміщений. Сама вул.23-го лютого розміщена паралельно вул.Колачевського (а.с.63-64).

Відповідно до положень ч.4 ст.211, ст.220 КАС України в судовому засіданні 20.03.2020 року був відтворений доданий відповідачем до відзиву на позовну заяву відеозапис на оптичному диску по факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.49, 64).

Зі змісту вказаного відеозапису судом встановлено, що останній не є безперервним, а складається із трьох частин, які фіксують події, що мали місце 12.02.2020 року. Так, перша частина відеозапису (з 14 год. 00 хв. 35 сек. по 14 год. 01 хв.18 сек.) - відображає дорогу, на якій суцільною горизонтальною лінією (розміткою) поділені транспортні потоки протилежних напрямків (по три смуги руху в кожному напрямку), та розміщений перед перехрестям на синьому фоні дорожній знак 5.16, який вказує напрямки руху по трьох розташованих за ним смугах: з крайньої правої смуги - вправо та прямо, з середньої смуги - прямо та з крайньої лівої смуги - вліво. Автомобіль під керуванням позивача рухається в крайній лівій смузі по напрямку руху, проїжджає перехрестя (14 год. 01 хв.01 сек.), продовжує рух прямо та після цього перелаштовується у середню смугу. З другої частини відеозапису (з 14 год. 01 хв. 18 сек. по 14 год. 01 хв.40 сек.) вбачається зупинка автомобіля (номерний знак НОМЕР_1 ) під керуванням позивача та його вихід із салону вказаного автомобіля. Перші дві частини запису здійснені за допомогою відеореєстратора, розміщеного на автомобілі патрульної поліції 0115. Третя частина відеозапису (з 14 год. 12 хв. 55 сек. по 14 год. 23 хв. 27 сек.) здійснена з нагрудної відеокамери поліцейського DSJX300201_AE0201 та розпочинається із розмови позивача з поліцейським чоловічої статі, який вимагає від позивача пред'явити йому на підставі п.2.1 Правил дорожнього руху посвідчення водія та реєстраційний талон, а також повідомляє про здійснення відеофіксації даної розмови. Цей же поліцейський з'ясовує у позивача про його обізнаність зі змістом ст.63 Конституції України, ст.ст.251, 268 КУпАП; роз'яснює строки сплати штрафу та оскарження постанови; після клопотання позивача надати докази порушення ним Правил дорожнього руху - надає йому для перегляду відеозапис розміщення дорожнього знаку та проїзду позивачем перехрестя; запитує у позивача чи буде він отримувати постанову та роз'яснює, що у разі його відмови постанова буде направлена позивачу на адресу місця проживання; після вимоги позивача представитись вказує своє прізвище, ім'я, по батькові - ОСОБА_4 , звання - сержант поліції, а також дані службового посвідчення. Відеозапис закінчується згодою позивача отримати постанову. З даної частини відеозапису також вбачається, що за вказівкою сержанта поліції ОСОБА_4 , одна із двох жінок поліцейських, які перебували в салоні автомобіля патрульної поліції, підійшла до позивача та в подальшому під час спілкування з ним користувалась планшетом. Жодної інформації про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, стосовно позивача саме відповідачем ОСОБА_2 досліджений судом відеозапис не містить.

Відеозапис подій протягом періоду часу з 14 год.01 хв.40 сек. по 14 год. 12 хв.55 сек. на наданому відповідачем диску відсутній.

Листом командира полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 06.04.2020 року, повідомлено про неможливість надання на виконання ухвали суду від 20.03.2020 року про витребування доказів, відеозапису, який би повністю відображав фіксацію зупинки 12.02.2020 року транспортного засобу під керуванням позивача ОСОБА_1 , в тому числі і в період часу з 14 год. 01 хв.40 сек. до 14 год. 12 хв. 55 сек., оскільки працівниками поліції був відзнятий лише один відеофайл, наданий відповідачем до суду разом з відзивом на адміністративний позов (а.с.76-77).

Вказана інформація підтверджена також довідкою про відсутність відеозапису, проведеного 12.02.2020 року нагрудним відеореєстратором АЕ-00201 в період часу з 14 год. по 14 год. 12 хв. (а.с.80).

Як вбачається зі змісту вказаного листа та доданих до нього копій документів, з 07 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. 12.02.2020 року лейтенант поліції ОСОБА_2 перебувала у складі автомобільного патруля Буран 115 з поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку сержантом поліції Бідовим Дмитром Вікторовичем та інспектором цих же взводу, роти та батальйону лейтенантом поліції Михалькевич Марією Валеріївною (а.с.76-77, 79).

Згідно відомостей з журналу обліку, видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової №2219 від 12.02.2020 року, обладнання типу DMTI з інвентарним №1014 в робочому стані було видане цієї дати ОСОБА_4 (а.с.78).

Крім того, з урахуванням викладених у позовній заяві та наведених позивачем ОСОБА_1 у судовому засіданні доводів про відсутність допущеного ним порушення Правил дорожнього руху під час руху по зазначеній в оскаржуваній постанові вул.С.Колачевського в м.Кривий Ріг, оскільки він рухався на автомобілі по зовсім іншій вулиці - 23-го лютого, судом відповідно до положень ч.4 ст.9, ч.3 ст.77 КАС України ухвалою від 20.03.2020 року витребувано від виконавчого комітету Криворізької міської ради інформацію про перейменування вул.23 лютого в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, на якій підставі та з якої дати (а.с.66-68).

Як вбачається з наданих 07.04.2020 року на виконання вказаної ухвали копій документів: рішення VІІІ сесії VІІ скликання Криворізької міської ради від 22.06.2016 року №634 Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2008 №2920 Про перейменування назв мікрорайонів, майданів, площ, проспектів, бульварів, вулиць, провулків міста та витягу з додатку до нього Перелік геонімів міста Кривого Рогу , вул.23 Лютого перейменована на вул.Сергія Колачевського (а.с.83, 84).

Виконуючи приписи ст.244 КАС України та даючи оцінку аргументам, наведеним сторонами, як учасниками судового процесу, щодо наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися їх вимоги та заперечення, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ до правових актів індивідуальної дії належать рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень (крім суду).

Відповідно до положень ч.2 ч.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень,дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, під час розгляду даної адміністративної справи, судом перевірялось дотримання відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, зазначених вище вимог, зокрема, того, чи була постанова про накладання адміністративного стягнення від 12.02.2020 року прийнята ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, обґрунтовано, добросовісно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч.1 ст.8, п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України Про національну поліцію (далі - Закону) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

До основних повноважень поліції, відповідно до покладених на неї завдань, крім інших, належить регулювання дорожнього руху, здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п.11 ч.1 ст.23 Закону).

Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), встановлюється чітка стадійність притягнення особи до адміністративної відповідальності: виявлення правопорушення, його фіксація, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

За змістом п.4 Розділу І, п.2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі , затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року №1395 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. У разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП, постанова виноситься на місці вчинення.

Відповідно до п.5 Розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, такі питання: чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (п.п.9, 10 Розділу ІІІ, п.1 Розділу ІV Інструкції). Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст.279 КУпАП, яка визначає порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно положень до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами, передбаченими ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

З огляду на викладене, суд зазначає, що КУпАП становить собою сукупність як матеріальних норм права, які визначають зміст (склад) адміністративних правопорушень та відповідальність за їх вчинення, так і процесуальних норм права, які передбачають порядок розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Виходячи зі змісту п.1 ч.2 ст.2 КАС України, при вирішенні спору у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, суд перевіряє чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, в тому числі, із дотриманням порядку розгляду справи, передбаченого процесуальними нормами КУпАП.

Системний аналіз ст.ст.258, 279, 280, 281, 283 КУпАП дозволяє дійти висновку про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та ухвалення рішення по справі здійснюється органом (посадовою особою) як особисто, так і колегіально. За змістом ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином, справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, віднесені до компетенції Національної поліції, розглядаються посадовою особою органів і підрозділів Національної поліції. Жодних вказівок про те, що така категорія справ може бути розглянута колегіально, норми КУпАП не містять.

Суд звертає увагу на ту обставину, що патрулювання здійснюється поліцейським екіпажем, разом з тим, це правило не дає можливість розглядати справу про адміністративне правопорушення колегіально. У випадку колегіального розгляду, рішення за наслідками такого розгляду має бути підписано всіма членами колегії.

Натомість підписання рішення особисто посадовою особою, яка розглянула справу, передбачає перш за все те, що таке рішення винесене за результатами з'ясування обставин і дослідження доказів саме цією посадовою особою, а її підпис засвідчує саме її відповідальність за прийняте рішення.

Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису з портативного відеореєстратора, виданого сержанту поліції Бідову Д.В., який перебував у складі автомобільного патруля разом з лейтенантом поліції Деркач Г.І., судом встановлено, що 12.02.2020 року розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача ОСОБА_1 здійснював сержант поліції Бідов Д.В., про що свідчить, зокрема, виконання ним вимог ст.279 КУпАП в частині: з'ясування у позивача про його обізнаність зі змістом ст.63 Конституції України, ст.ст.251, 268 КУпАП; заслуховування пояснень позивача з приводу відсутності заборони рухатись у крайній лівій смузі, необхідності доставлення дитини до лікарні та те, що він не є місцевим, а тому не знає дороги; вирішення клопотання позивача про надання доказів допущеного ним порушення Правил дорожнього руху шляхом надання позивачу для перегляду відеозапису, здійсненого з використанням виданого сержанту поліції нагрудного відеореєстратора АЕ-00201; оголошення свого прізвища, імені та по батькові, звання, даних службового посвідчення на вимогу позивача, а також повідомлення позивача про здійснення відеофіксації розмови, роз'яснення йому строків сплати штрафу та оскарження постанови.

Разом з тим, в порушення вимог ст.283 КУпАП оскаржувана постанова була складена та підписана іншою посадовою особою органу поліції - лейтенантом поліції Деркач Г.І., яка не здійснювала особисто розгляд справи по суті та відповідно не надавала оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи з дотриманням передбаченої ст.279 КУпАП процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Доказів на спростування такого висновку суду відповідачем надано не було.

З пояснень позивача ОСОБА_1 , наданих в судовому засіданні 20.03.2020 року, також не вбачається здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього лейтенантом поліції Деркач ОСОБА_5 , оскільки висновок про те, що саме вона винесла стосовно нього постанову був зроблений ним лише після ознайомлення зі змістом оскаржуваної постанови.

З урахуванням відсутності фіксації за допомогою технічного засобу дотримання відповідачем положень ст.ст.268, 279, 283 КУпАП, зокрема, не підтвердження зазначених обставин дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, доказів на підтвердження викладених у відзиві обставин здійснення: зупинки автомобіля під керуванням позивача, повідомлення йому про причину зупинки, пред'явлення вимоги надати водійське посвідчення та реєстраційний документ на транспортний засіб, зачитування позивачу його прав, ознайомлення позивача з доказами того, що він порушив, з'ясування обставин та розгляду справи безпосередньо відповідачем - лейтенантом поліції Деркач Г.І. суду надано не було.

З огляду на викладене, порушення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, норм процесуального права, зокрема, вимог ст.ст.268, 279, 283 КУпАП, при розгляді справи щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, має наслідком скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК №2098597 від 12.02.2020 року, винесеної за його результатами, як такої, що не відповідає положенням п.1 ч.2 ст.2 КАС України, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

З приводу позовної вимоги про визнання протиправними дій інспектора 1-ої роти 1-го батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Деркач Г.І. щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки прийняття місцевим загальним судом як адміністративним судом вказаного рішення за наслідками розгляду адміністративної справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, не передбачене правовими нормами ч.3 ст.286 КАС України.

Крім того, позовна вимога про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень щодо винесення ним оскаржуваної постанови не є належним способом захисту, який може бути наданий судом відповідно до положень ст.ст.5, 245 КАС України (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 22 липня 2019 року у справі №757/2757/16-а).

З приводу позовної вимоги ОСОБА_1 про закриття провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення вимоги дорожніх знаків 5.16 п.33 Правил дорожнього руху.

У відповідності до вимог ч.1 ст.122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до п.п.8.1, 8.2 Розділу 8 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2011 року №1306 (далі - Правил дорожнього руху) регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.

Дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною (п.8.2-1 Розділу 8 Правил дорожнього руху). За змістом п.п. ґ п.8.4 Розділу 8 Правил дорожнього руху самостійну групу дорожніх знаків складають інформаційно-вказівні знаки, які запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила. Згідно додатку 1 до Правил дорожнього руху 33. Дорожні знаки до інформаційно-вказівних належить дорожній знак 5.16 Напрямки руху по смугах , на якому зображені стрілками напрямки руху: по правій крайній смузі - вправо, по середній - прямо та по лівій крайній смузі - прямо і вліво. Згідно Національного стандарту України (ДСТУ 4100:2014) Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування , який набрав чинності 29.12.2014 року (далі - Стандарт), його дія поширюється на дорожні знаки, призначені для інформування учасників дорожнього руху щодо умов і режимів руху на автомобільних дорогах і вулицях згідно з Правилами дорожнього руху. Відповідно до п.3.1 п.3 Стандарту до п'ятої групи дорожніх знаків належать інформаційно-вказівні. Згідно п.3.7 Стандарту на знаках 5.16, 5.18 зображення (положення) стрілок (основного напрямку руху) має відповідати реальному плануванню перехресть, вимогам напрямків або схемі руху. Зображені стрілками на знаках 5.16, 5.18 напрямки руху повинні чітко відображати дозволені напрямки руху за смугами відповідно до конкретної схеми організації дорожнього руху (п.3.10 Стандарту). Підпунктами 10.7.1, 10.7.17 п.10.7 Стандарту визначено, що інформаційно-вказівні знаки застосовують для інформування учасників руху про особливості режиму руху або про розташування на шляху прямування населених пунктів та інших об'єктів. Знак 5.16 Напрямки руху по смугах потрібно застосовувати для зазначення кількості смуг і дозволених напрямків руху кожною з них на перехресті, де потрібно забезпечити використання смуг відповідно до інтенсивності руху транспортних засобів за різними напрямками, якщо ці напрямки відрізняються від дозволених напрямків руху (смугами на перехресті), які передбачені Правилами дорожнього руху. Дія знаків 5.16 і 5.18, установлених перед перехрестям, поширюється на перехрестя, якщо знаки 5.16, 5.18, установлені на перехресті, не дають інших вказівок. З безпосередньо дослідженого в судовому засіданні відеозапису судом встановлено, що: 1) дорожній знак 5.16 був розміщений перед перехрестям над проїзною частиною з дотриманням зазначених вище вимог п.8.2-1 Розділу 8 Правил дорожнього руху і його дія поширювалась на дане перехрестя по напрямку руху автомобіля позивача відповідно до п.п.10.7.17 п.10.7 Стандарту; 2) дорожній знак 5.16 вказував напрямки руху по трьох розташованих за ним смугах: з крайньої правої смуги - вправо та прямо, з середньої смуги - прямо та з крайньої лівої смуги - вліво; 3) автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням позивача рухаючись в крайній лівій смузі по напрямку руху, проїхав перехрестя, продовжуючи рух прямо та після цього перелаштовувся у середню смугу. Доказів здійснення дій, спрямованих на випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом (п.11.2 Правил дорожнього руху) позивачем суду надано не було. З дослідженого судом відеозапису також не вбачається здійснення позивачем таких дій.

Крім того, безпідставним є посилання позивача на невідповідність дорожнього знаку 5.16, який розміщений перед перехрестям по вул.23-го лютого в м.Кривий Ріг (дозволяє рух з третьої смуги ліворуч лише вліво), вимогам знаку 5.16, зазначеного в Правилах дорожнього руху (дозволяє рух з цієї смуги також і прямо), оскільки, з огляду на положення п.3.7, п.3.10, п.п.10.7.17 п.10.7 Стандарту, вказаний інформаційно-вказівний знак може містити різне зображення стрілок (дозволених напрямків руху) з урахуванням інтенсивності руху транспортних засобів, особливостей планування перехрестя та вимог конкретної схеми організації дорожнього руху, які внаслідок цього можуть відрізнятися від зображення стрілок (дозволених напрямків руху) на дорожньому знаку 5.16, зазначеному в Додатку 1 до Правил дорожнього руху 33. Дорожні знаки . Доводи позивача про невідповідність вказаного в оскаржуваній постанові місця вчинення ним правопорушення місцю винесення постанови, оскільки патрульний екіпаж поліції зупинив його автомобіль по вул.23-го лютого в м.Кривий Ріг, а розгляд справи та вручення йому постанови відбулись по іншій вулиці - вул.Сергія Колачевського, також не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду з огляду на надану виконавчим комітетом Криворізької міської ради інформацію про те, що вул.23-го лютого після перейменування є вул.Сергія Колачевського.

Наведені вище обставини в своїй сукупності не дають можливості суду дійти висновку про відсутність в діях позивача ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, внаслідок чого його позовна вимога про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню. Відповідно до п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи). Враховуючи, що підставою скасування оскаржуваної постанови є порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, в тому числі приписів ст.279 КУпАП, суд, з урахуванням встановлених ст.2 КАС України завдань адміністративного судочинства, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову ОСОБА_1 та скасування спірної постанови серії ЕАК №2098597 від 12.02.2020 року з направленням справи на новий розгляд уповноваженою посадовою особою до полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції. Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінету Міністрів України. На підставі викладеного, враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, як особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, а судові витрати інших осіб, пов'язані з розглядом справи, відсутні, суд приходить до висновку про необхідність компенсувати судові витрати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінету Міністрів України. Керуючись ст.ст.2, 5, 12, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241, 243, 246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 1-ої роти 1-го батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Деркач Ганни Іванівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро), про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАК №2098597 від 12 лютого 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення усфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором 1-ої роти 1-го батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Деркач Ганною Іванівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. 00 коп..

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 направити на новий розгляд уповноваженою посадовою особою до полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.

В задоволенні іншої частини позовних вимог про визнання протиправними дій інспектора 1-ої роти 1-го батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Деркач Г.І. щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та закриття провадження у справі за відсутності в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: інспектор 1-ої роти 1-го батальйону полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Деркач Ганна Іванівна, місцезнаходження: вул.Волгоградська, буд.№11 м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, поштовий індекс 50001.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро), ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34565316, місцезнаходження: вул.Благодатна, буд.№1 смт.Устинівка Кіровоградської області, поштовий індекс 28600.

Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.4 ст.286 КАС України апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.п.15.5п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Суддя С.Ю.Атаманова