Ухвала

від 10.04.2020 по справі 641/616/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районнийсуд м.Харкова

Номер провадження № 1-кс/641/768/2020 Справа № 641/616/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року

Слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

За участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого СВ Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 ,погодженого прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220540001249 від 17.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшло вказане клопотання слідчого.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що 22.08.2013 ОСОБА_5 , будучи бенефіціарним власником ПП «Реск», ідентифікаційний код юридичної особи 36372054, зареєстрованого за адресою: м.Харків, вул. Морозова, 6, придбав у ОСОБА_6 маневровий тепловоз ТГМ4-А № 2452 за 112 500 гривень. У подальшому з метою зберігання вищевказаного тепловозу ОСОБА_5 уклав з Державним Підприємством «Харківський електромеханічний завод» (далі ДП «ХЕМЗ), ідентифікаційний код юридичної особи 05405575, засновником якого є держава в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (на теперішній час Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України) договір зберігання № 1/ДХ від 01.09.2013, відповідно до якого ДП «ХЕМЗ» зобов`язався зберігати маневровий тепловоз ТГМ4-А №2452 на території підприємства. При цьому, 26.02.2013 ОСОБА_5 призначив на посаду директора ПП «Реск» ОСОБА_7 , який за усними вказівками бенефіціарного власника, мав право підпису документів від імені ПП «Реск», однак фактичне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства здійснював ОСОБА_5 .

На протязі часу з 22.08.2013 по 07.07.2015 більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 займався пошуком покупців на маневровий тепловоз ТГМ4-А № 2452. Знайшовши покупця на вищевказаний тепловоз, а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_5 домовився з ним та ОСОБА_9 про зустріч поблизу території ДП «ХЕМЗ», розташованої за адресою: м. Харків, проспект Московський, 199, з метою проведення огляду маневрового тепловозу ТГМ4-А № 2452 та подальшим укладанням договору купівлі - продажу.

Так, 07.07.2015 ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 був проведений огляд тепловозу, який відбувся на території ДП «Харківський електромеханічний завод» у присутності ОСОБА_5 перед його подальшим продажем, після чого ОСОБА_7 , діючи за усною вказівкою ОСОБА_5 та в інтересах останнього, перебуваючи у приміщенні будинку культури ДП «ХЕМЗ», розташованого за адресою: м. Харків, проспект Московський, 94, уклав шляхом підпису з ОСОБА_8 договір купівлі - продажу тепловозу ТГМ4-А №2452, за умовами якого ОСОБА_7 , а фактично ОСОБА_5 , мав отримати 1 400 000 гривень за продаж такого майна.

Того ж дня, тобто 07.07.2015, ОСОБА_5 особисто отримав 1 400 000 гривень за продаж вищевказаного тепловозу ТГМ4-А № 2452, а приватним нотаріусом ОСОБА_10 , що здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва № 3095, був засвідчений факт нібито отримання ОСОБА_7 грошових коштів від ОСОБА_8 в розмірі 1 400 000 гривень без фактичної їх передачі під час проведення нотаріальної дії.

Після цього, 09.07.2015 ОСОБА_5 , будучи обізнаним про факт продажу маневрового тепловоза ТГМ4-А № 2452, тобто діючи шляхом обману, листом звернувся до виконуючого обов`язки директора ДП «ХЕМЗ» ОСОБА_11 з проханням на виїзд маневрового тепловоза ТГМ4-А № 2452 нібито для обточки колісних пар до станції «Харків Сортувальний».

Разом з тим, 10.07.2015 ОСОБА_7 , діючи від імені ПП «Реск» за вказівкою та в інтересах ОСОБА_5 , уклав шляхом підпису договір з ТОВ «Фор Лайн» на транспортно - експедиційне обслуговування маневрового тепловозу ТГМ-4А № 2452 зі станції «Харків Балашовський» Південної залізниці до станції «Здолбунів» Львівської залізниці. Отримавши дозвіл на виїзд маневрового тепловоза ТГМ4-А № 2452 від виконуючого обов`язки директора ДП «ХЕМЗ» ОСОБА_11 , за наслідком розгляду листа ОСОБА_5 від 09.07.2015, в період часу з 10.07.2015 по 20.07.2015 ОСОБА_7 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 , виїхав на тепловозі з території ДП «ХЕМЗ» та як провідник забезпечив доставку маневрового тепловозу ТГМ-4а № 2452 до локомотивного депо на станції «Здолбунів» Львівської залізниці, де передав тепловоз покупцю ОСОБА_8 .

В подальшому, у невстановлений в ході досудового розслідування час, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ДП «Харківський електромеханічний завод» в особливо великих розмірах, шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами ДП «Харківський електромеханічний завод» шляхом обману, ОСОБА_5 , усвідомлюючи фактичний продаж ним маневрового тепловозу ТГМ-4а № 2452, отримавши за це 1 400 000 гривень, діючи умисно та шляхом обману, маючи на меті штучне створення обставин за якими він, внаслідок дій сторонніх осіб нібито був безоплатно позбавлений вищевказаного майна, створюючи таким чином підстави для обґрунтування своїх доводів в ході майбутніх судових розглядів, звернувся 18.01.2017 із заявою про вчинене кримінальне правопорушення до Московського ВП ГУНП в Харківській області, а саме про крадіжку посадовими особами ДП «ХЕМЗ» та ОСОБА_7 належного йому тепловозу ТГМ4-А № 2452.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, 01.11.2017 ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді незаконного заволодіння коштами ДП «ХЕМЗ», діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок втрати майна за договором зберігання, в якій ОСОБА_5 прохав стягнути з ДП «ХЕМЗ» 1 876 360 гривень (з них 1 400 000 вартість нібито безоплатно втраченого тепловозу) за втрату тепловозу ТГМ4-А №2452, діючи при цьому шляхом обману, ОСОБА_5 , усвідомлюючи фактичний продаж ним маневрового тепловозу ТГМ-4а № 2452, та отримавши за це 1 400 000 гривень, зазначив, що вищевказаний тепловоз, був ним безоплатно втрачений внаслідок дій інших осіб, а про факт продажу такого майна ОСОБА_5 не відомо, внаслідок чого останньому спричинено шкоду.

За наслідком розгляду вищевказаної позовної заяви ОСОБА_5 27.12.2017 суддею Московського районного суду м. Харкова винесено рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 .

Після цього, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, що спрямований на заволодіння грошовими коштами ДП «Харківський електромеханічний завод» в особливо великих розмірах, шляхом обману, ОСОБА_5 через представника подав до Апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу про скасування рішення судді Московського районного суду м.Харкова за наслідком чого 05.03.2019 постановою Апеляційного суду Харківської області частково задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 та винесено рішення про стягнення на користь останнього з ДП «Харківський електромеханічний завод» 1 400 000 гривень збитків через втрату майна, а саме: маневрового тепловозу ТГМ4-А № 2452, яке набрало законної сили того ж дня.

У подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ДП «Харківський електромеханічний завод» в особливо великих розмірах шляхом обману, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на підставі постанови від 05.03.2019 Апеляційного суду Харківської області звернувся шляхом подання заяви до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Харківській області, де 02.05.2019 на підставі виконавчого листа № 643/14079/17 від 25.03.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58968045, про стягнення на користь ОСОБА_5 з ДП «Харківський електромеханічний завод» 1 400 000 гривень збитків через втрату майна, а саме: маневрового тепловозу ТГМ4-А №2452.

Своїми умисними діями, ОСОБА_5 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами ДП «Харківський електромеханічний завод» в розмірі 1 400 000 гривень, що є особливо великим розміром шляхом обману, однак з причин, що не залежали від його волі не зміг довести свій злочинний умисел до кінця у зв`язку з тим, що 30.05.2019 рішенням Верховного суду України Касаційного цивільного суду, зупинене виконання постанови Апеляційного суду Харківської області від 05.03.2019.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченому ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, а саме закінченому замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом обману (шахрайство).

За вказаним фактом 27.03.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної спільної власності належить ОСОБА_5 , частка власності 1/2 на підставі договору купівлі продажу р.№2097, 27.04.2005, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 , частка власності 1/2 на підставі договору купівлі продажу р.№2097, 27.04.2005, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_12 .

Крім того відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, буд. АДРЕСА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_5 , частка власності 27/100 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 831, виданий 14.10.2013, видавник ОСОБА_14 приватний нотаріус ХМНО; на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 , частка власності 45/100 на підставі свідоцтва, серія та номер: 1022, виданий 14.10.2013, видавник ОСОБА_15 приватний нотаріус ХМНО; на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_16 , частка власності 18/100 на підставі договору дарування р. № 1471, 27.02.2006, видавник ОСОБА_17 приватний нотаріус ХМНО; на праві приватної власності ОСОБА_18 , частка власності 27/100 на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова, справа № 2-103 від 20.01.2016; на праві приватної власності ОСОБА_18 , частка власності 45/100 на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова, справа № 2-103 від 20.01.2016; на праві приватної власності ОСОБА_16 , частка власності 10/100 на підставі рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова, справа № 2-895/11 від 15.06.2011.

Слідчий вважає, за необхідне накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , та на буд. АДРЕСА_2 , шляхом заборони її відчуження.

Слідчий СВ Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 повідомлений про місце та час розгляду в судове засідання не з`явився. У відповідності до ст. 172 КІІК України його неприбуття не перешкоджає розгляду даного клопотання.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220540001249 від 17.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, про накладання арешту на майно, дійшов наступного.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна являється заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до вимог ч. 1 ст. 132 КПК України застосовується на підставі ухвали слідчого судді.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки квартира АДРЕСА_1 згідно інформаційної довідки належить на праві спальної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_13 , , а буд. АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 у зв`язку з чим при накладені арешту на вказані об`єкти нерухомого майна будуть порушені права осіб, які не є сторонами кримінального провадження.

Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, ч.4 ст.167, 170, 171 КПК України,-

у х в а л и в:

Клопотання слідчого СВ Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 ,погодженого прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220540001249 від 17.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна - залишити без задоволення..

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду м. Харкова протягом 7 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя- ОСОБА_1