ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/1221/20 Справа № 201/14160/14-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представник потерпілого ОСОБА_7
захисник ОСОБА_8
обвинувачена ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2020 року про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013040650000289 відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених положеннями ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2020 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 , за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України було повернуто прокурору для його належного оформлення у розумний строк.
Підставою для повернення обвинувального акту прокурору стало те, що органом досудового розслідування не було дотримано в повному обсязі вимоги кримінального процесуального закон, а саме положень ст. ст. 91, 291 КПК України та не зазначено у наданому обвинувальному акті відносно ОСОБА_9 належного формулювання обвинувачення, а лише зазначено фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій ОСОБА_9 із посиланням на відповідну частину статті кримінального закону, що не відповідає вищевказаним положенням кримінального процесуального закону, а також нормам міжнародних актів і судової практики, а здійснення в подальшому судового розгляду кримінального провадження без усунення зазначених істотних порушень кримінального процесуального закону є порушенням обвинуваченого на захист і може призвести до скасування будь-якого законного судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність повернути обвинувальний акт стосовно ОСОБА_9 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України прокурору для його належного оформлення у розумний строк, відповідно до вимог КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В своїй апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2020 року про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_9 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, мотивуючи такі вимоги тим, що висновки суду про наявність правових підстав відповідно до ст. 314 КПК України для повернення обвинувального акту є необґрунтованими, оскільки складений за результатом досудовоо розслідування обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України повністю відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор свою апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній.
Представник потерпілого в судовому засіданні підтримала в повному обсязі апеляційну скаргу прокурора, просила її задовольнити.
Захисник обвинуваченої і сама обвинувачена проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кодексу. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому і таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Статтею 291 КПК України передбачені вимоги, які ставляться до обвинувального акту, отже із вимог ч. 2 ст. 291 КПК України випливає, що обвинувальний акт повинен обов`язково містити відомості, які передбачені п. п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, підставою для повернення обвинувального акту прокурору, в кримінальному провадженні №42013040650000289 відносно ОСОБА_9 , за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України, стало те, що прокурором в обвинувальному акті викладено лише фактичні обставини кримінального правопорушення та кваліфікацію дій ОСОБА_9 із посиланням на відповідну частину статті кримінального закону, а формулювання обвинувачення в даному процесуальному документі відсутнє.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, в постанові ВСУ від 12 жовтня 2017 року у справі №5-253кс(15)17 надано роз`яснення, що вказівка в обвинувальному акті про достатність доказів для підозри, а не обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, по суті обвинувального акту не змінює, оскільки в ньому наведені фактичні дані, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Тобто, важливим в обвинувальному акті, складеному за результатом досудового розслідування, є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права обвинуваченої особи на захист.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 , за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України було складено із дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, зокрема, в ньому міститься повний та вичерпний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що свідчить про відповідність даного процесуального документу вимогам ст. 291 КПК України, а тому суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для застосування положень ст. 314 КПК України та повернення обвинувального акту прокурору для належного оформлення.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що зміст формулювання обвинувачення як складової частини обвинувального акта, відсутність на думку суду першої інстанції якого стало підставою для повернення обвинувального акту прокурору, підлягатиме доведенню під час судового розгляду і випадку, передбаченому ст. 338 КПК України може бути змінений. Натомість, повертаючи обвинувальний акт прокурору співставляючи формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію, суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, передбаченим кримінальним процесуальним законодавством України на стадії підготовчого судового засідання.
Тобто, суд фактично надав оцінку доведеності обвинувачення, сформульованому в обвинувальному акті прокурором, що має досліджуватись і встановлюватись судом під час безпосередньо здійснення судового провадження, а не на стадії підготовчого судового засідання.
Таким чином, на підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 291, 314, 404, 409, 419 КПК України, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу прокурораДніпропетровської місцевоїпрокуратури №2Дніпропетровської області задовольнити
Ухвалу Жовтневого районногосуду м.Дніпропетровська від24лютого 2020року проповернення обвинувальногоакту прокурорувідносно ОСОБА_9 ,за ч.2ст.28,ч.2ст.302,ч.2ст.303КК України- скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2020 |
Оприлюднено | 08.02.2023 |
Номер документу | 88714829 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти громадського порядку та моральності Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією |
Кримінальне
Дніпровський апеляційний суд
Іванченко О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні