Ухвала

від 09.04.2020 по справі 908/2694/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/203/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.04.2020 Справа № 908/2694/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Дроздова С.С., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" на дії приватного виконавця Запорізького виконавчого округу Безмагоричних М.А. та матеріали справи № 908/2694/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2000" (69106 м. Запоріжжя, вул. Євпаторійська, б. 1, кв. 165, ідентифікаційний код юридичної особи 31010925)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" (69035 м. Запоріжжя, вул. Волгодонська, б. 13, ідентифікаційний код юридичної особи 42262361)

про стягнення 1 515 041 грн. 10 коп.

Орган примусового виконання, рішення посадових осіб якого оскаржується:

Приватний виконавець Запорізького виконавчого округу Безмагоричних М.А.

без участі представників сторін

В С Т А Н О В И В:

26.03.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" на дії приватного виконавця Запорізького виконавчого округу Безмагоричних М.А., відповідно до якої заявник просить суд поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" строк на оскарження дій приватного виконавця. Розглянути скаргу без участі представника відповідача. Скасувати арешт, накладених постановою Приватний виконавець Запорізького виконавчого округу Безмагоричних М.А. від 25.02.2020 № 61382401 на рахунок зі спеціальним режимом (для виплати заробітної плати та здійснення обов`язкових платежів) № НОМЕР_1, відкритий у ПАТ "Банк Південний".

Відповідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.03.2019 р. скаргу на дії приватного виконавця Запорізького виконавчого округу Безмагоричних М.А. передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 30.03.2020 р. скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 09 квітня 2020 р.

09.04.2020 р. до Господарського суду Запорізької області з`явились представник заявника та приватний виконавець, проте судове засідання за участю представників не було проведено, через запровадження в країні карантину.

Приватний виконавець надав через канцелярію господарського суду заперечення № 975 від 09.04.2020 р. (вх. № 7275/08-08/20 від 09.04.2020 р.) на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт". Вважає дії боржника спрямовані на затягування виконання наказу № 908/2694/19 від 17.01.2020 р. виданого Господарський судом на виконання рішення у справі. Просить суд залишити скаргу без задоволення,

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 340 ГПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Згідно ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Проте, постановою Верховної ради України № 54-ІХ від 30.03.2020 р. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короно вірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі п.п 3 п. 11 постановлено у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., №48, ст. 436 розділ X Прикінцеві положення доповнити пунктом 4 такого змісту:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою , оскарження рішення третейського суду судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Крім того, суд звертає увагу сторін, що Кабінетом Міністрів України 11.03.2020 р. було прийнято Постанову № 211 Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19 (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215) якою було установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 року на всій території України карантин через спалах у світі короновірусу та визначено заборонні (обмежувальні) заходи, а листом Голови Ради суддів України від 16.03.2020 №9рс-186/20 встановлено особливий режим роботи судів України та надано рекомендації громадянам та іншим особам в т.ч. з проханням до учасників процесів в період дії карантину, запровадженого на виконання вимог Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб та Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215), утриматися від участі у судових засіданнях, а також утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 239 внесено зміни до деяких актів Кабінету Міністрів України утому числі і до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" подовжено карантин до 24 квітня 2020 року.

Крім того, на території держави введені тимчасові заборони (обмеження), в т.ч. заборони регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні, перевезення пасажирів метрополітенами м. Києва, Харкова і Дніпра відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 16 березня 2020 р. та перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому), та з метою дотримання (виконання) вимог Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб , Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) , Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України короновіросу COVID-19 (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215).

Згідно Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" , з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.

У зв`язку з чим, Рада суддів України звернулась до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання (заява Голови Ради суддів України щодо карантинних заходів від 11.03.2020 р.).

Крім того, Рада суддів України рекомендувала у період з 16 березня до 3 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам ( http://rsu.gov.ua/uploads/news/no9rs-18620-vid-16032020-verhovn-92b86c6546.pdf) ).

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоровґя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини с головним обов`язком держави.

Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров`я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 року оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).

Статтею 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб передбачено, що карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів України.

Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

У рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", введеному в дію Указом Президента України від 13.03.2020 №87, констатовано, що епідемічна ситуація в Україні у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, набула надзвичайно загрозливого характеру.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 , серед інших заходів передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення карантину, правил та норм, встановлених для запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням і боротьби з ними.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас, згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України . У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.

Враховуючи введення в Україні з 12.03.2020 р. по 24.04.2020 р. карантину через спалах у світі короновірусу та з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із проведенням судового засідання у справі, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання у справі на іншу дату, визначення якої буде здійснено додатково при усуненні обставин, які спричинили введення в Україні карантину.

При цьому, дата судового засідання наразі судом не визначається, про дату та час наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково після відміни обмежувальних протиепідемічних заходів.

Разом з цим, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України . Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч. 2 ст. 3 ГПК України .

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 передбачено, що дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК України ).

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

За вказаних обставин, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду скарги у справі, враховуючі, поважність причин, з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, для убереження від ризику життя та здоров`я людей, зокрема представників учасників справи та працівників суду, а також враховуючи, що встановлений строк розгляду скарги у справі спливає у період дії карантину, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду скарги у справі справи поза межами строків, встановлених нормами ГПК України, згідно з положеннями Конвенції про захист прав людини і основних свобод та конституційних засад, та відкласти судове засідання на час запровадження карантину. Про дату, час та місце розгляду скарги у справі учасників справи буде повідомлено додатково.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 234, 235, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріждомнаремонт" на дії приватного виконавця Запорізького виконавчого округу Безмагоричних М.А. у справі справи № 908/2694/19 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

2. Відкласти судове засідання до скасування карантину.

3. Про дату, час та місце проведення судового засідання сторін повідомити додатково.

4. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги" .

5. Рекомендувати учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв`язку.

6. Копію ухвали направити учасникам справи.

В господарському суді Запорізької області впроваджено роботу підсистеми "Електронний суд" модуля "Автоматизований розподіл" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, функціонування якої передбачено з ст. 6 ГПК України, що забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.

Відповідно до змісту ч.ч. 6, 8 ст. 6 ГПК України реєстрація офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі є обов`язковою для адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, державних органів, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в системі в добровільному порядку. Реєстрація в системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Із відеоінструкцією щодо реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі можна ознайомитися на сайті судової влади України за посиланням: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/pres-centr/news/548658/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова