Ухвала

від 02.06.2020 по справі 908/2694/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/203/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.06.2020 Справа № 908/2694/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» на дії приватного виконавця Запорізького виконавчого округу Безмагоричних М.А. та матеріали справи № 908/2694/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2000» (69106 м. Запоріжжя, вул. Євпаторійська, б. 1, кв. 165, ідентифікаційний код юридичної особи 31010925)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» (69035 м. Запоріжжя, вул. Волгодонська, б. 13, ідентифікаційний код юридичної особи 42262361)

про стягнення 1 515 041 грн. 10 коп.

Орган примусового виконання, рішення посадових осіб якого оскаржується: Приватний виконавець Запорізького виконавчого округу Безмагоричних М.А.

від учасників:

представник позивача: не з`явився

представник скаржника (відповідача): не з`явився

приватний виконавець Запорізького виконавчого округу Безмагоричних М.А.: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

26.03.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» на дії приватного виконавця Запорізького виконавчого округу Безмагоричних М.А., відповідно до якої заявник просить суд поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» строк на оскарження дій приватного виконавця. Розглянути скаргу без участі представника відповідача. Скасувати арешт, накладених постановою Приватний виконавець Запорізького виконавчого округу Безмагоричних М.А. від 25.02.2020 № 61382401 на рахунок зі спеціальним режимом (для виплати заробітної плати та здійснення обов`язкових платежів) № UA423282030000026004010050243, відкритий у ПАТ «Банк Південний» .

Відповідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.03.2019 скаргу на дії приватного виконавця Запорізького виконавчого округу передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 30.03.2020 скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 09 квітня 2020.

09.04.2020 до Господарського суду Запорізької області з`явились представник заявника та приватний виконавець, проте судове засідання за участю представників не було проведено, через запровадження в країні карантину.

Приватний виконавець надав через канцелярію Господарського суду заперечення № 975 від 09.04.2020 (вх. № 7275/08-08/20 від 09.04.2020) на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» . Вважає дії боржника спрямовані на затягування виконання наказу № 908/2694/19 від 17.01.2020 виданого Господарським судом на виконання рішення у справі. Просить суд залишити скаргу без задоволення.

Ухвалою суду від 09.04.2020 строк розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» на дії приватного виконавця Запорізького виконавчого округу Безмагоричних М.А. у справі справи № 908/2694/19 продовжено відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, судове засідання відкладено до скасування карантину.

Пунктом 11 Закону України №540-ІХ від 30.03.2020 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набув чинності 02.04.2020, розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки судового розгляду справи продовжуються на строк дії такого карантину, а строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 04 травня 2020 року № 291 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та продовжено термін дії карантину до 22 травня 2020 року.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд) та з метою забезпечення стабільного здійснення судочинства суд дійшов висновку про необхідність призначення справи до розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Оскільки ухвалою суду від 09.04.2020 дату та час судового засідання у справі № 908/2694/19 не було визначено, суд вважав за необхідне повідомити учасників справи про дату та час наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 26.05.2020 призначено засідання суду у справі № 908/2694/19 з розгляду скарги на 02.06.2020.

Представники сторін та приватний виконавець в судове засідання 02.06.2020 для розгляду скарги не з`явились, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, шляхом направлення на їх адреси ухвали.

Скаржник (відповідач у справі) у своїй скарзі заявляв клопотання про розгляд скарги без участі свого представника.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 340 ГПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).

Згідно ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин, неявка представників сторін та приватного виконавця в судове засідання 02.06.2020 не перешкоджала вирішенню даної скарги.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» на дії приватного виконавця Запорізького виконавчого округу Безмагоричних М.А. та матеріали справи № 908/2694/19, суд відмовляє в її задоволенні, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.12.2019 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2000» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2000» 1500000 грн. 00 коп. поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, 15041 грн. 10 коп. - 3 % річних та 22725грн. 61 коп. судового збору .

17.01.2020 на виконання вказаного рішення господарським судом був виданий відповідний наказ.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 п. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» , підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення, шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

25.02.2020 року приватним виконавцем Безмагоричних М.А. відкрито виконавче провадження ВП № 61382401 з виконання наказу № 908/2694/19.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних М.А. від 25.02.2020 у виконавчому провадженні № 61382401 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ТОВ Запоріждомнаремонт .

Як зазначає скаржник, рахунок № НОМЕР_1 , який відкрито у відповідача в ПАТ Банк Південний є спеціальним та використовується включно для здійснення виплат заробітної плати та обов`язкових платежів на користь держави (єдиний соціальний внесок, податок на прибуток тощо). В зв`язку з чим, просить суд скасувати арешт, накладений постановою приватного виконавця Безмагоричних М.А. від 25.02.2020 № 61382401 на рахунок зі спеціальним режимом використання (для виплати заробітної плати та здійснення обов`язкових платежів) № UA423282030000026004010050243, відкритий в ПАТ Банк Південний .

Приписами ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Частинами 1-2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Таким чином, Законом України Законом України Про виконавче провадження встановлено чітко визначений перелік рахунків, які мають статус рахунок із спеціальним режимом використання , який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Частинами 1, 3 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження зазначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

З цієї норми вбачається, що контроль за накладенням арешту та списанням коштів з таких рахунків має здійснювати фінансова установа.

Суд звертає увагу, що приватним виконавцем в п. 1 оскаржуваної постанови про арешт коштів зазначено: Накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ТОВ Запоріждомнаремонт .

А отже, арештовуючи кошти, приватний виконавець чітко зазначає у постанові, обмеження щодо можливості арешту коштів, на які заборонено звернення стягнення законом.

Приписами ч. 2 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Матеріали скарги не містять таких документів банку, які б свідчили, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що постанова про арешт коштів боржника від 25.02.2020, винесена в рамках виконавчого провадження № 61382401 була прийнята обслуговуючими боржника банківськими установами до виконання. Повідомлень від банківських установ про наявність у боржника рахунків із особливим режимом використання, які відповідно до закону не підлягають арешту матеріали скарги не містять.

З наведеного вбачається, що приватний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову діяв у відповідності до норм Закону України Про виконавче провадження , а правові підстави для визначення дій приватного виконавця щодо накладення арешту на кошти на рахунку № НОМЕР_1 неправомірними та скасування постанови відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд зазначає, що скаржником не доведено порушення приватним виконавцем вимог чинного законодавства України, скаржник не подав належні докази в своє обґрунтування, які б свідчили про законні вимоги поданої скарги.

Відповідно до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012 вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін.

У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008 та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010 Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

Судом також зазначалось, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (рішення Суду у справі Чіжов проти України, заява №6962/02).

Слід зазначити, що дії приватного виконавця, з приводу яких подано зазначену скаргу, не можуть розцінюватись судом як неправомірні, оскільки вони спрямовані на виконання законного рішення суду з метою захисту та реалізації прав стягувача.

За таких обставин, перевіривши надані докази та скаргу заявника, господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» у справі № 908/2694/19 не підлягає задоволенню, в зв`язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріждомнаремонт» у справі № 908/2694/19 - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити сторонам у справі та приватному виконавцю.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.06.2020.

Повний текст ухвали розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова