Рішення

від 07.04.2020 по справі 910/1525/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.04.2020Справа № 910/1525/20 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС (03143, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАБОЛОТНОГО , будинок 150-А, офіс 86, Ідентифікаційний код юридичної особи 38514595) до проТовариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС (03062, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТУПОЛЄВА, будинок 12-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 33834628) стягнення 260700,00 грн. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС (далі-Відповідач) про стягнення 260700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором № НУ-42 від 20.06.2019 про надання транспортних послуг по Україні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/1525/20, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

26.03.2020 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про залучення доказів щодо судових витрат.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.02.2020 направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 14.02.2020 уповноваженим особам Сторін ухвали суду.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС (Виконавець) укладено Договір № НУ-42 про надання транспортних послуг по Україні, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується доставити ввірений йому згідно з замовленням вантаж до пункту призначення (або організувати доставку вантажу) у встановлений Договором та додатками до нього строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а Замовник зобов`язується сплатити за це перевезення встановлену плату. (а.с.7-10)

Згідно з п. 1.4. Договору № НУ-42 об`єм вантажу, терміни доставки, вартість послуг та інші суттєві додаткові дані визначаються за угодою Сторін в Додаткових угодах або Заявках, які є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 2.1. Договору № НУ-42 встановлено, що Виконавець виконує (організує виконання) перевезення згідно з заявками Замовника. Заявки передаються шляхом факсимільного зв`язку завіряються підписами уповноважених осіб та печатками обох сторін.

У п. 6.1 Договору № НУ-42 погоджено, що Сторони визначають вартість послуг по кожному перевезенню у додатках до цього Договору або Заявках. Всі оплати по Договору здійснюються шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів по реквізитам, що вказані в рахунку-фактурі.

За умовами п.п. 6.2. Договору № НУ-42 для здійснення оплати Виконавець надає Замовнику не пізніше ніж через 5 банківських днів після виконання перевезення наступні документи: рахунок-фактура; акт виконаних робіт (2 екземпляри); товарно-транспортні накладні (2 екземпляри); підтверджену заявку (2 екземпляри).

Згідно з п. 6.3. Договору № НУ-42 підтвердженням факту надання послуг є печатка та підпис вантажоодержувача у оригіналах товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п. 6.3. Договору № НУ-42 оплата за виконані перевезення здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів після отримання замовником зазначених у п. 6.2. Документів.

Строк дії цього Договору становить 1 (один) рік з дати його підписання обома сторонами. (п. 10.1 Договору № НУ-42)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № НУ-42 Позивач надав, а Відповідач прийняв послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом Україною загальною вартістю 260700,00 грн., що підтверджується Актами надання послуг № 1521 від 20.09.2019 на суму 16500,00 грн., № 1502 від 21.09.2019 на суму 16500,00 грн., № 1503 від 22.09.2019 на суму 16500,00 грн., № 1546 від 27.09.2019 на суму 12000,00 грн., № 1547 від 28.09.2019 на суму 12000,00 грн., № 1570 від 01.10.2019 на суму 5500,00грн., № 1572 від 02.10.2019 на суму 16500,00 грн., № 1574 від 02.10.2019 на суму 13500,00 грн., № 1606 від 03.10.2019 на суму 12000,00 грн.. № 1609 від 06.10.2019 на суму 8500,00 грн., № 1604 від 07.10.2019 на суму 11000,00 грн., № 1619 від 07.10.2019 на суму 12000,00 грн., № 1614 від 08.10.2019 на суму 9000,00 грн., № 1641 від 12.10.2019 на суму 8000,00 грн., № 16651 від 16.10.2019 на суму 11000,00 грн., № 1671 від 17.10.2019 на суму 13000,00 грн., № 1666 від 22.10.2019 на суму 11000,00 грн., № 1729 від 25.10.2019 на суму 5000,00 грн., № 1723 від 28.10.2019 на суму 12500,00 грн., № 1689 від 25.10.2019 на суму 8000,00 грн., № 1691 від 25.10.2019 на суму 14700,00 грн., № 1780 від 30.10.2019 на суму 5000,00 грн., № 1711 від 30.10.2019 на суму 11000,00 грн. (а.с.13-35).

Між Позивачем та Відповідачем підписані акти звірки розрахунків за період вересень 2019 року, за яким станом на 30.09.2019 заборгованість на користь Позивача становить 73500,00 грн., та за період жовтень 2019, за яким станом на 31.10.2019 заборгованість Відповідача на користь Позивача становить 260700,00 грн. (а.с. 11, 12).

11.12.2019 Позивачем направлена відповідачу Претензія № 1 з вимогою сплатити заборгованість за Договором № НУ-42 у розмірі 260700,00 грн. у строк до 20.12.2019, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист та поштової накладної від 11.12.2019. (а.с. 44-46)

Відповідач відповіді на Претензію не надав, заборгованість за Договором № НУ-42 у розмірі 260700,00 грн. в строк до 20.12.2019 не здійснив.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за надані послуги. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов`язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС в розмірі 260700,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № НУ-42 від 20.06.2019 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № НУ-42 Позивач надав, а Відповідач прийняв послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом Україною загальною вартістю 260700,00 грн., що підтверджується Актами надання послуг № 1521 від 20.09.2019 на суму 16500,00 грн., № 1502 від 21.09.2019 на суму 16500,00 грн., № 1503 від 22.09.2019 на суму 16500,00 грн., № 1546 від 27.09.2019 на суму 12000,00 грн., № 1547 від 28.09.2019 на суму 12000,00 грн., № 1570 від 01.10.2019 на суму 5500,00грн., № 1572 від 02.10.2019 на суму 16500,00 грн., № 1574 від 02.10.2019 на суму 13500,00 грн., № 1606 від 03.10.2019 на суму 12000,00 грн.. № 1609 від 06.10.2019 на суму 8500,00 грн., № 1604 від 07.10.2019 на суму 11000,00 грн., № 1619 від 07.10.2019 на суму 12000,00 грн., № 1614 від 08.10.2019 на суму 9000,00 грн., № 1641 від 12.10.2019 на суму 8000,00 грн., № 16651 від 16.10.2019 на суму 11000,00 грн., № 1671 від 17.10.2019 на суму 13000,00 грн., № 1666 від 22.10.2019 на суму 11000,00 грн., № 1729 від 25.10.2019 на суму 5000,00 грн., № 1723 від 28.10.2019 на суму 12500,00 грн., № 1689 від 25.10.2019 на суму 8000,00 грн., № 1691 від 25.10.2019 на суму 14700,00 грн., № 1780 від 30.10.2019 на суму 5000,00 грн., № 1711 від 30.10.2019 на суму 11000,00 грн. (а.с.13-35).

За умовами п.п. 6.2. Договору № НУ-42 для здійснення оплати Виконавець надає Замовнику не пізніше ніж через 5 банківських днів після виконання перевезення наступні документи: рахунок-фактура; акт виконаних робіт (2 екземпляри); товарно-транспортні накладні (2 екземпляри); підтверджену заявку (2 екземпляри).

Згідно з п. 6.3. Договору № НУ-42 підтвердженням факту надання послуг є печатка та підпис вантажоодержувача у оригіналах товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п. 6.3. Договору № НУ-42 оплата за виконані перевезення здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів після отримання замовником зазначених у п. 6.2. Документів.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять копій рахунків-фактур, заявок та товарно-транспортних накладних, втім, враховуючи, що Акти надання послуг містять посилання на Договір № НУ-42 та відповідні рахунки-фактури, підписані представниками Позивача та Відповідача без заперечень і зауважень та скріплені печатками юридичних осіб, в той час як Відповідачем не надано Суду контррозрахунку заявленої до стягнення суми, заперечень щодо позовних вимог, Суд приймає Акти виконаних робіт як належні та допустимі відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження надання Позивачем Відповідачу послуг з перевезення вантажів та їх вартість, а також отримання Відповідачем документів які є підставою для оплати.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що станом на момент розгляду даної справи у Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС обов`язок по оплаті за надані послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом Україною настав.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС перед Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС за Договором № НУ-42 становить 260700,00 грн.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС в розмірі 260700,00 грн.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих послуг, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 260700,00 грн. - суми боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС підлягає стягненню заборгованість у розмірі 260700,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Позивачем також заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 26000,00 грн..

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позові наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи за даною позовною заявою, згідно з яким позивач очікував понести витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 26000,00 грн., відшкодування яких просив покласти на відповідача.

24.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС (Клієнт) та Адвокатом Куровським Володимиром Васильовичем (Адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги у справі № 910/1525/20, за змістом якого Клієнт доручає Адвокату здійснювати його представництво своїх інтересів та здійснювати (виконувати) від його імені процесуальні та юридичні дії, направлені на захист його інтересів всі довій справі № 910/1525/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС про стягнення 260700,00 грн. заборгованості (а.с. 68)

Пунктом 5 Договору від 24.01.2020 сторони досягли згоди, що вартість послуг (гонорару) Адвоката визначається на підставі узгоджених актів виконаних робіт (наданих послуг) та становить на менше ніж 1000,00 грн. за годину витраченого часу Адвоката.

Пунктом 1.2. Договору від 24.01.2020 сторони визначили, що Виконавець надає Клієнтові правничу допомогу у формі представництва інтересів Клієнта перед іншими фізичними та юридичними особами, в тому числі органами державної і місцевої влади, й у господарських судах всіх інстанцій при вирішенні спору з Товариством з обмеженою відповідальністю Автотранс Компані .

За умовами п. 10 Договору від 24.01.2020 оплата послуг Адвоката здійснюється після підписання акта виконаних робіт.

Відповідно до п. 13 Договору від 24.01.2020 сторони досягли згоди, що з огляду на репутаційне значення справи для Клієнта, а також приймаючи до уваги значний розмір заявленої до стягнення шкоди, а саме 260700,00 грн., який може значно погіршити фінансовий стан клієнта, вартість адвокатських послуг за Договором становить 26000,00 грн.

Судом встановлено, що Куровський Володимир Васильович є адвокатом в розумінні Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , за інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано Розрахунок вартості наданих адвокатом послуг від 11.03.2020, Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 11.03.2020, квитанції до прибуткових касових ордерів № 17 від 24.01.2020, № 41 від 30.01.2020 та № 6 від 11.03.2020. (а.с.69-73)

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, як зазначає Об`єднана палата Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи , керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд вважає необґрунтованими заявлені позивачем витрати у визначеному розмірі з урахуванням наступного.

Як встановлено судом, 24.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС (Клієнт) та Адвокатом Куровським Володимиром Васильовичем (Адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги у справі № 910/1525/20, за змістом якого Клієнт доручає Адвокату здійснювати його представництво своїх інтересів та здійснювати (виконувати) від його імені процесуальні та юридичні дії, направлені на захист його інтересів всі довій справі № 910/1525/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС про стягнення 260700,00 грн. заборгованості (а.с. 68)

На підтвердження виконання умов Договору про надання правової допомоги від 24.01.2020 Позивачем надано Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 11.03.2020, за яким адвокатом Куровським В.В. виконано, а Позивачем прийнято наступні роботи: зустріч, консультація клієнта з приводу захисту прав та інтересів клієнта у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС про стягнення 260700,00 грн. заборгованості ; вивчення та правовий аналіз наданих клієнтом документів, у тому числі Договору № НУ-42 від 20.06.2019, Претензії № 1 від 11.12.2019, Актів надання послуг; та інші (всього 215 сторінок); зустріч, узгодження правової позиції та тактики правового захисту з Клієнтом в справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС про стягнення 260700,00 грн. заборгованості; підготовка та опрацювання матеріалів справи та нормативних актів, що її стосуються, консультація адвоката зі спеціалістами, вивчення судової практики у спірних правовідносинах; підготовка позовної заяви до Господарського суду міста Києва про відшкодування шкоди у загальному розмірі 260700,00 грн. заборгованості; вивчення ухвал по справі, складання клопотань по справі .

Разом з тим, Судом встановлено, що позовна заява складена 24.01.2020, надійшла до суду і відповідно була зареєстрована в базі Діловодство спеціалізованого суду з присвоєнням Єдиного унікального номеру судової справи 910/1525/20 - 03.02.2020.

Суд зазначає, що до позовної заяви від 24.01.2020, поданої до суду через відділення поштового зв`язку 30.01.2020, про що свідчить відбиток штемпелю на відповідному конверті (а.с. 50), Позивачем не було долучено договору про надання правничої допомоги.

Клопотання від 11.03.2020 про залучення доказів щодо судових витрат понесених позивачем, до якого додано Договір про надання правничої допомоги від 24.01.2020, подано останнім до суду лише 19.03.2020, що підтверджується відбитком штампу відділення поштового зв`язку на конверті та описі вкладення у цінний лист (а.с. 76, 77).

При цьому, Суд акцентує увагу, що за Договором про надання правничої допомоги від 24.01.2020 предметом договору є здійсненням Адвокатом представництва інтересів Клієнта та здійснення (виконання) від імені Клієнта процесуальних та юридичних дій, направлених на захист його інтересів у судовій справі № 910/1525/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альт-хаус до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-сервіс про стягнення 260700,00 грн. заборгованості.

Тобто станом на дату укладення Договору про надання правової допомоги - 24.01.2020, сторони не могли бути обізнаними про Єдиний унікальний номер судової справи - 910/1525/20, отже наведені вище обставини свідчать про укладення Договору про надання правничої допомоги від 24.01.2020 вже після надходження позовної заяви до суду та присвоєння їй Єдиного унікального номеру - 03.02.2020.

Однак, навіть якщо припустити, що у даті Договору про надання правничої допомоги від 24.01.2020 допущено технічну помилку, Суд зауважує, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, а тому виконання адвокатом Куровським В.В. робіт, зазначених в п. 1-5 Акта, мало відбуватись виключено до подання позовної заяви до суду.

При цьому, Суд звертає увагу, що позовна заява від 24.01.2020, заява про виправлення описок (помилок) в позовній заяві від 30.01.2020, клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження від 30.01.2020 підписані директором Позивача - Ілікчієвим І.В., а Договір про надання правничої допомоги від 24.01.2020 не містить зауваження про те, що його умови застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.

Крім того, згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 11.03.2020 (п. 2), адвокатом Куровським В.В. було здійснено вивчення та правовий аналіз документів у кількості 215 сторінок. В той же час, Суд зазначає, що до позовної заяви було додано лише Договір № НУ-42 від 20.06.2019 про надання транспортних послуг по Україні, Акти надання послуг у кількості 23 штук, 2 акта звірки та Претензію з доказами її направлення Відповідачу, загальна кількість сторінок 32. Жодних інших документів, які є доказами надання послуг відповідно до умов п. 6.2. та 6.3. Договору № НУ-42 від 20.06.2019 до матеріалів справи не додано, що демонструє неналежне вивчення адвокатом Куровським В.В. умов договору та може свідчити про невідповідність зазначених в Акті відомостей про обсяг оглянутих та вивчених документів, фактично вивченим та поданим до суду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, керуючись принципами справедливості та верховенством права, враховуючи, що Позивачем не доведено укладення Договору про надання правничої допомоги від 24.01.2020 до складання позовної заяви та вчинення адвокатом Куровським В.В зазначених в Акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 11.03.2020. дій, зважаючи на складність юридичної кваліфікації правовідносин, сталість судової практики у спорах щодо перевезення вантажів, Суд зазначає, заявлений Позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі, яка, зокрема, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, тобто, є незначної складності, а укладення Договору про надання правничої допомоги від 24.01.2020 після надходження позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Альт-хаус до Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-ресурс про стягнення 260700,00 грн. до суду, може свідчити про спрямованість таких дій на покладення на відповідача додаткових (недоцільних) витрат на правничу допомогу.

За таких обставин, Суд керуючись ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю Альт-хаус у покладенні на Товариство з обмеженою відповідальністю Транс-ресурс витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС про стягнення 260700,00 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНС-РЕСУРС (03062, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТУПОЛЄВА, будинок 12-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 33834628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТ-ХАУС (03143, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАБОЛОТНОГО , будинок 150-А, офіс 86, Ідентифікаційний код юридичної особи 38514595) заборгованість у розмірі 260700,00 грн. (двісті шістдесят тисяч сімсот грн..), судовий збір у розмірі 3910,50 грн. (три тисячі дев`ятсот десять грн. 50 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 07 квітня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин