Рішення

від 03.04.2020 по справі 495/7590/18

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/7590/18

№ провадження 2/495/330/2020

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

03 квітня 2020 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

справа № 495/7590/18,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Білгород - Дністровському Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ПП "Агрокомпанія "Агроток" в особі директора Мельник Н.В. до ОСОБА_1 про примусове виконання обов`язку в натурі і відшкодування збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПП "Агрокомпанія "Агроток" про розірвання договорів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПП "Агрокомпанія "Агроток" в особі директора Мельник Н.В., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , про примусове виконання обов`язку в натурі і відшкодування збитків, просить суд: зобов`язати ОСОБА_1 примусово виконати обов`язок в натурі: а саме підписати Додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок № 193, 193а, 194, 194а від 01.03.2012 року, зареєстрованих Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції 03.02.2015 року щодо заміни сторони та звільнити і привести до стану, придатного до цільового використання за цільовим призначенням, земельні ділянки які розташовані на території Бритівської сільської ради, загальною площею 8,86 га; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП Агрокомпанія Агроток суму збитків у розмірі 304 427 грн, а також судовий збір.

Так, вимоги позивача мотивовані тим, що 01.03.2012 року між ПП Агрокомпанія Агроток та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договори оренди земельних ділянок № 493, 193а,194,194а, які розташовані на території Бритівської сільської ради, загальною площею 8,86 га. Визначені договори були зареєстровані Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області 03.02.2015 року, строком на 5 років.

Позивач вказує, що восени 2017 року йому стало відомо, що спадкоємцем земельних ділянок, які належали ОСОБА_3 та ОСОБА_2 став їх син ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом.

Посилаючись на ст. 33 ЗУ Про оренду землі , підприємство надіслало ОСОБА_1 лист та проект Додаткової угоди до Договорів оренди землі про заміну сторони, однак, 01.11.2017 року ОСОБА_1 своїм листом просив припинити зазначені договори оренди, у зв`язку із тим, що має намір самостійно обробляти належні йому земельні ділянки.

На вищевказаний лист керівництво ПП Агрокомпанія Агроток відповіло, що згідно чинного законодавств України смерть орендодавця не є підставою для припинення або розірвання договору оренди землі, тому у ПП Агрокомпанія Агроток не має причин для дострокового розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Також позивач наполягає, що з його боку немає істотних порушень, передбачених законодавством України, щодо умов договору для їх дострокового припинення або розірвання.

Однак, восени 2017 року всупереч вимогам договору, ОСОБА_1 без попередження самовільно зайняв вказані у договорах оренди земельні ділянки, виорав та засіяв їх озимими культурами, а також перекрив доступ до вищевказаних земельних ділянок, оскільки вони оббиті кілочками.

Позивач вказує, що на підставі акту огляду земельної ділянки було складено акт визначення збитків внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на загальну суму 304 427 грн.

З вказаних вище підстав, з урахуванням понесення ним збитків внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та вилученням земель із сільськогосподарських угідь позивач і звернувся до суду з даним позовом.

16 вересня 2019 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду вказана справа прийнята до провадження судді Прийомової О.Ю. та призначена до підготовчого судового розгляду.

12.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПП Агрокомпанія Агроток про розірвання договорів, уточнивши та зменшивши свої вимоги 13.01.2020 року остаточно просить суд: вважати розірваним договір оренди земельної ділянки № 193 а від 01.09.2017 року, укладений між ПП Агрокомпанія Агроток та ОСОБА_2 , договори оренди № 194, 194а від 01.09.2017 року, укладені між ПП Агрокомпанія Агроток та ОСОБА_3 , з 20.12.2017 року.

Свої вимоги обґрунтував тим, що він вчасно 01.09.2017 року повідомив ПП Агрокомпанія Агроток про те, що став власником земельних ділянок та бажає розірвати договори оренди, укладені попередніми власниками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки має намір самостійно обробляти належні йому земельні ділянки.

Повідомлення було отримано ПП Агрокомпанія Агроток 20.10.2017 року.

Таким чином, 20.12.2017 року сплив передбачений договором 60-денний строк.

За таких обставин, вважає, що позовні вимоги заявлені ним обґрунтовано.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.11.2019 року, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПП "Агрокомпанія "Агроток" про розірвання договорів об`єднано в одне провадження з первісним позовом ПП "Агрокомпанія "Агроток" в особі директора Мельник Н.В. до ОСОБА_1 про примусове виконання обов`язку в натурі і відшкодування збитків.

14 січня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання надав заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав, проти зустрічного позову повністю заперечував, просив суд провести судове засідання за його відстуність.

Свої доводи з цього приводу виклав у відповіді на відзив від 30.01.2019 року та відзиві на зустрічний позов від 26.12.2019 року, згідно яких стверджував, що договори оренди земельних ділянок № 193, 193а, 194, 194а не містили чітких підстав порядку припинення договору, тому у даному випадку слід керуватись чинним законодавством України, оскільки сторони договорів чітко не визначили, в якому саме випадку припиняється дія договору.

Посилаючись на вимоги Закону про дострокове припинення договору оренди, вказував, що дострокове розірвання договору оренди землі на вимогу однієї із сторін в примусовому порядку за рішенням суду здійснюється в разі використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що встановлена договором, або в разі невиконання стороною відповідних обов`язків чи в разі випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки.

Таким чином, чинним законодавством не передбачено право орендодавця відмовитись від договору оренди та розірвати договір оренди землі в односторонньому порядку шляхом вчинення останнім одностороннього правочину, як і таку підставу для розірвання вказаного договору як направлення повідомлення за 60 днів, у зв`язку з бажанням самостійно обробляти земельну ділянку.

Більш того, позивач наполягає, що відповідач ОСОБА_1 , який успадкував земельні ділянки, загальною площею 8,86 га, які перебувають в оренді ПП Агрокомпанія Агроток не став автоматично стороною вказаних договорів оренди земельних ділянок № 193,193а,194,194а, оскільки зобов`язання не може створювати обов`язків для третіх осіб - осіб, які не є його учасниками, а отже не має права їх припиняти.

Тож, на думку позивача, неможливо виникнення у ОСОБА_1 юридичних наслідків, для особи за договором, в якому вона не є стороною. Вказує, перехід прав підлягає перереєстрації.

Відповідач в судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутність, проти первісного позову ПП Агрокомпанія Агроток заперечував, вказуючи на їх безпідставність. Наполягав на задоволенні його зустрічного позову.

Мотиви своєї незгоди з позовом виклав у відзиві на позовну заяву від 14.12.2018 року, згідно якого вказав, що п.22 Договорів оренди сторони обумовили, що вони не мають права відмовитись від виконання договору оренди в односторонньому порядку до закінчення виконання всіх сільськогосподарських робіт поточного року і збором врожаю в повному обсязі.

Вказує, що він не вчиняв перешкод орендарю.

В 2017 році позивач врожай зібрав, всі роботи поточного року закінчив.

Згідно п.23 договорів оренди, договір може бути припинений після повідомлення однією із сторін перед другою за 60 днів.

Стверджує, що він вчасно - 01.09.2017 року повідомив позивача, що став власником земельних ділянок та бажає розірвати договори оренди, укладені попередніми власниками. Повідомлення позивачем було отримано, цей факт ним не заперечується.

Відповідно до договору, 01.11.2017 року сплив термін 60 днів, після чого ОСОБА_1 направив позивачу листа з пропозицією укласти акти прийому-передачі земельних ділянок, але його пропозиція була проігнорована.

Таким чином, він згідно умов договору та норм чинного законодавства зайняв належну йому земельну ділянку.

Крім того, стверджує, що всупереч вимогам п.18 договору оренди, орендар без згоди орендодавця передав земельні ділянки третім особам - ОСОБА_4 та

ОСОБА_5 Позивач не погоджується з визначенням його дій як самовільне зайняття земельної ділянки, адже у нього наявні всі документи, що посвідчують право власності.

Також відповідач звертає увагу суду, що позивач не надав ніяких документально підтверджених даних розміру фактичних витрат орендаря: розрахункова відомість від 22.03.2018 року названа як визначення збитків землекористувачів , по змісту зазначає вартість продукції з використанням уявно нічим не обґрунтованих даних, без врахування будь яких витрат позивача.

За таких обставин, вважає, що вимоги ПП Агрокомпанія Агроток заявлені до нього необґрунтовано.

Суд розглядає справу за відсутність представника позивача та відповідача, відповідно наданих заяв, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дійсно 01.03.2012 року між приватним підприємством Агрокомпанія Агроток та ОСОБА_3 було укладені договори оренди земельної ділянки № 194 та № 194 а. /т.1 л.с.7-12/.

Крім того, 01.03.2012 року між приватним підприємством Агрокомпанія Агроток та ОСОБА_6 були укладені договори оренди земельних ділянок № 193 та № 193 а. /т.1 л.с.13-20/

Вказані договори оренди земельних ділянок були зареєстровані 03.02.2015 року, що підтверджується відповідними копіями Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Як вбачається з самих договорів оренди, вони укладались строком на 5 років.

Частиною четвертою статі 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, як це передбачає ч.1 ст. 627 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статей 18, 20 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року № 2777 цс 16.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими ствердження позивача, що строк дії договорів оренди № 193, 193а, 194, 194а починається з моменту державної реєстрації договорів, тобто з 03.02.2015 року та триває до 03.02.2020 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 прийняв у спадщину земельні ділянки, які передавались згідно вищевказаних договорів оренди № 193а, 194,194 а батьками відповідача в оренду ПП Агрокомпанія Агроток . /т.2 л.с.72-74/

01.09.2017 року ОСОБА_1 надіслав лист ПП Агрокомпанія Агроток , у якому повідомив, що у зв`язку з набуттям ним права власності на земельні ділянки № 7,8 в масиві № 10 , що знаходяться на території Бритівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, він бажає розірвати договори оренди та самостійно обробляти належні йому земельні ділянки.

Разом з тим, листом № 3 від 20.10.2017 року ПП Агрокомпанія Агроток повідомило ОСОБА_1 про те, що в разі переходу права власності на земельну ділянку до іншої особи договір є чинним на тих самих умовах, а права і обов`язки власника переходять до набувача земельної ділянки.

Тому, позивач просив відповідача з`явитись з правовстановлюючими документами для вирішення питання стосовно вищезгаданих земельних ділянок та підписання Додаткової угоди до договору оренди щодо заміни сторони. /т.2 л.с.71/.

За ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Ст. 93 Земельного Кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 777 ЦК України встановлено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Статтею 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, ч. ч. 1-5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно ч. 8 ст. 33 Закону України Про оренду землі , додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Частина 11 статті 33 Закону України Про оренду землі передбачає, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як вбачається з Договорів оренди, а саме п.2 після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Таким чином, у сенсі правового розуміння вимог чинного законодавства, укладання Додаткової вимоги як обов`язкова процедура визначена положеннями Закону, що регулює пролонгацію договору оренди, коли орендар скористався своїм переважним правом переукладання договору оренди на новий строк.

Таким чином, відповідно до положень ст. 33 Закону України Про оренду землі , реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Проте, в даному випадку договірні зобов`язання сторін не припинялись, оскільки строк дії договорів оренди № 193, 193а, 194,194а тривав.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Відповідно до ч.1 ст.770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Згідно ч.1 ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договором оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

За згодою сторін договору оренди землі до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки (ч.4 ст. 148-1 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі , перехід права власності на оренду земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, суд ставиться критично до стверджень позивача про те, що відповідач ОСОБА_1 , який успадкував земельні ділянки, які перебувають в оренді ПП Агрокомпанія Агроток не став автоматично стороною вказаних договорів оренди земельних ділянок № 193,193а,194,194а, адже дані ствердження спростовані вищевказаними нормами права.

Лише за згодою сторін /чого не відбулось зі сторони орендодавця/ договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Таким чином, вимоги позивача про зобов`язання ОСОБА_1 примусово підписати Додаткові угоди до договорів оренди № 193,193а, 194, 194а від 01.03.2012 року є примушуванням до дій особи, що не передбачені договором або законом, у зв`язку із чим можуть бути порушені права останнього, що є неправомірним, а тому у задоволенні позову ПП Агрокомпанія Агроток в цій частині слід відмовити, як необґрунтованих.

Стосовно вимог позивача про звільнення земельної ділянки, та приведення її до стану придатного до її використання, суд вважає за необхідне вказати про наступне.

Так, судом встановлено, що ПП Агрокомпанія Агроток звернулось до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації вказуючи на факт самовільного зайняття спадкоємцем орендодавців за договорами оренди № 193, 193а, 194, 194а земельних ділянок, вказаних у даних правочинах. /т.1 л.с.21/.

Райдержадміністрацією з метою всебічного і повного з`ясування обставин викладених у зверненні, здійснено виїзд за місцем знаходження земельних ділянок та проведено їх фактичний огляд.

В результаті огляду земельних ділянок зафіксовано, що вони засіяні озимою пшеницею, яка на момент огляду перебувала у фазі кущіння.

Також на ділянках встановлено межові знаки.

Громадянином ОСОБА_1 , спадкоємцем відповідних земельних ділянок, що був присутнім під час їх огляду підтверджено, що саме ним засіяно озимою пшеницею та за його особистим замовленням встановлено межові знаки. /т.1 л.с. 22/.

Вказане також підтверджується актом огляду земельної ділянки, розташованої на території Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області /за межами населеного пункту/, що скріплено підписами начальника управління агропромислового розвитку РДА, головним спеціалістом з питань земельних відносин управління агропромислового розвитку РДА, представником сільської ради, на території якої розташована відповідна земельна ділянка, власником землі ОСОБА_1 та директором ПП Агрокомпанія Агроток . /т.1 л.с.23/.

Таким чином, відповідач своїм підписом особисто підтвердив факт самостійного зайняття земельних ділянок, що за договорами оренди № 193, 193а. 194, 194а передані в користування ПП Агрокомпанія Агроток .

Згідно ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 ЗУ Про оренду землі , орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом серед іншого визнання прав; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, ураховуючи факт дійсного володіння та користування ОСОБА_1 земельними ділянками, які фактично перебувають в оренді ПП Агрокомпанія Агроток , то права орендаря підлягають захисту шляхом звільнення земельних ділянок № 8, 9 в масиві № 10 , розташованих на території Бритівської сільської ради їх власником ОСОБА_1 та відновлення становища, що існувало в момент передачі даних земельних ділянок в оренду попередніми власниками /батьками відповідача - спадкодавцями/.

Стосовно вимог ПП Агрокомпанія Агроток щодо стягнення з ОСОБА_1 суму збитків в розмірі 304 427 грн, суд вважає дані вимоги необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч.1-3 ст. 28 ЗУ Про оренду землі , орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Згідно п. д ст. 156 ЗК України, землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 157 ЗК України, відшкодування збитків землекористувачам здійснюють громадяни, які використовують земельні ділянки, а також громадяни, діяльність яких обмежує права землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків встановлюється кабінетом Міністрів України.

9 квітня 1993 року Кабінет Міністрів України своєю Постановою № 284 затвердив Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, змістом пунктів 2, 3 якого передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в якості обґрунтування своїх вимог щодо стягнення збитків посилається на акт визначення збитків землекористувачу, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, складений та підписаний директором ПП Агрокомпанія Агроток , головним бухгалтером та обліковцем ПП Агрокомпанія Агроток . /т.1 л.с.26/.

Згідно вказаного акту, збитки землекористувачу ПП Агрокомпанія Агроток пов`язані внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки для ведення сільськогосподарської діяльності ОСОБА_1 , масив № 10 , ділянка 7 , площею 4,4289 га, масив № 10 ділянка 8, площею 4,4299 га/, що надана в оренду на підставі договору оренди ПП Агрокомпанія Агрток складають 12124,51 грн.

У відповідності із розрахунковою відомістю, яка додається, розміри збитків, пов`язані з вилученням земель із сільськогосподарських угідь ПП Агрокомпанія Агроток складають 292303 грн. /т.1л.с.26-28/.

Як вбачається з матеріалів справи , позивач звертався з заявою № 767/01-19/1 від 22.03.2018 року до голови Білгород-Дністровської РДА з проханням затвердити акт визначення збитків. /т.1 л.с.21/, однак листом № 767/01-19/1/3288 від 14.08.2018 року Білгород-Дністровської РДА повідомлено ПП Агрокомпанія Агроток про відсутність підстав для здійснення відповідних заходів реагування з боку Управління з контролю за використанням та охороною земель. /т.1 л.с.24/.

У листі Держгеокадастру № 14-15-0.4-99/90-18 від 31.05.2018 року, вказано зокрема, що зазначені у зверненні земельні ділянки використовуються власником на підставі правовстановлюючих документів.

З огляду на вказане, не вбачається підстав для здійснення Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Одеській області заходів державного реагування.

Таким чином, всупереч Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам розмір збитків, складений позивачем, не затверджений відповідною комісією РДА, а тому виходячи з відсутність документально підтверджених даних розміру фактичних витрат орендаря, вимоги ПП Агрокомпанія Агроток в цій частині задоволені бути не можуть.

Розподіл судових витрат підлягає відповідно до ст. 141 ЦПК України, пропорційно задоволенню позовних вимог.

Стосовно зустрічного позову, суд наголошує на наступному.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 як на єдину вимогу задоволення свого позову посилається на вчинення ним дій в межах договорів оренди, а саме:

Згідно п. 22 Договорів оренди, сторони не мають права відмовитись від виконання цього договору в односторонньому порядку до закінчення виконання всіх сільськогосподарських робіт поточного року і збором у рожаю в повному обсязі.

Відповідно до п. 23 Договір може бути припинений після повідомлення однією із сторін перед другою за 60 днів.

Позивач наполягає, що не вчиняв перешкод орендарю.

В 2017 році позивач врожай зібрав, всі роботи поточного року закінчив.

01.09.2017 року ОСОБА_1 повідомив ПП Агрокомпанія Агроток , що став власником земельних ділянок та бажає розірвати договори оренди, укладені попередніми власниками. Повідомлення позивачем було отримано своєчасно.

Тому, з урахуванням всього вищенаведеного, позивач заявляє, що ним обґрунтовано, на підставі умов договору припинено договори оренди № 193, 193а. 194 та 194а від 01.03.2012 року, з 20.12.2017 року.

Разом з тим, суд не погоджується з даними ствердженнями, оскільки дійсно п. 21, 22 Договору визначено саму процедуру /порядок/ припинення договору оренди.

Однак, якщо ж розділ договорів оренди Зміна умов договору. Продовження та припинення його дії трактувати у контексті усіх пунктів, що включені до нього, то підстави припинення договору оренди окреслені сторонами саме п. 20 Договору, де: дія договору припиняється у разі:

- Закінчення строку на який його було укладено. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.21 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

Пунктом 22 сторони обумовили застереження від одностороннього порядку відмови від виконання цього договору /а позивач посилається на даний пункт договору як на підставу припинення договору оренди/.

Якщо ж звернути увагу на п.23 Договору, то у ньому сторони визначили не підставу, а порядок припинення договору оренди /тобто що саме має бути вчинено стороною договору у разі припинення його дії/.

Відповідно ст.ст. 1,13,31 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом статей 599,651- 653 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Зміна або розірвання договору вчиняється у такій саме формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 41 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Ст. 31 ЗУ Про оренду землі передбачає можливість припинення договору оренди шляхом його розірвання в односторонньому порядку лише у випадку, коли таке право прямо передбачене у договорі.

Ч.1ст. 32 ЗУ Про оренду землі встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25цьогоЗакону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Наведене дає суду підстави вважати, що для розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку необхідні підстави, які передбачені законом України.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні позивач не надав доказів наявності підстав припинення договору оренди, передбачених ст. 141 ЗК України та ст. 31 ЗУ Про оренду землі .

Згідно до ч.2ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Судом встановлено, що відповідачем належним чином виконувались договірні зобов`язання, що випливали з договорів оренди № 193, 193а,194,194а щодо сплати орендної плати, що підтверджено копіями відомостей про видачу орендної плати за 2016, 2017 рік та копіями відомостей про отримання орендної плати ОСОБА_1 в грошовій формі, копіями податкових декларацій платника єдиного податку 4 групи за 2016, 2017, 2018 рік, що підтверджує сплату земельного податку за земельні ділянки, власником яких є ОСОБА_1 , довідкою Головного управління ДФС в Одеській області про відсутність у ПП Агрокомпанія Агроток заборгованості перед бюджетом.

Статті 24, 25 Закону України Про оренду землі передбачають права та обов`язки орендодавця, серед яких є право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати..

Постановою ВСУ від 12.12.2012 року зроблено правовий висновок про можливість розірвання договору оренди землі лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору оренди у цій частині або несвоєчасна сплата не є підставою для його розірвання.

Оскільки станом на момент звернення до суду з зустрічним позовом, були відсутні правові підстави припинення договору оренди, передбачених ст. 141 ЗК України та ст. 31 ЗУ Про оренду землі та договором оренди, суд прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1,13,27,28,31,32 ЗУ Про оренду землі , ст.ст. 41, 93,124,148-1,152 ЗК України, ст. ст. 396,599,626,627,638,651-653,770,792 ЦК України, ст. ст. 12, 13,81, 83, 263, 264, 265,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Агрокомпанія "Агроток" в особі директора Мельник Н.В. до ОСОБА_1 про примусове виконання обов`язку в натурі і відшкодування збитків - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельні ділянки, передані за договорами оренди № 193,193а,194,194а Приватному підприємству "Агрокомпанія "Агроток" і відновити становище, у якому вони перебували на момент їх передачі у користування за договорами оренди № 193, 193а, 194, 194а.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Агрокомпанія "Агроток" судовий збір у розмірі 2328,40 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Приватного підприємства "Агрокомпанія "Агроток" - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПП "Агрокомпанія "Агроток" про розірвання договорів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги

Позивач: ПП "Агрокомпанія "Агроток" в особі директора Мельник Н.В., код ЄДРПОУ 37832074, адреса: вул. Автомобільна, 11, м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 13 квітня 2020 року.

С У Д Д Я