Рішення

від 09.04.2020 по справі 371/1297/17

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.04.2020 Єдиний унікальний № 371/1297/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2020 року м. Миронівка

ЄУН 371/1297/17

Провадження № 2/371/75/20

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Семерей Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Планета-Зем до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська Традиція про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації права,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача звернувся до суду з позовом про визнання недійсним правочину з передачі ОСОБА_1 до статутного (складеного) капіталу ТОВ Фермерська Традиція нежитлових будівель: літера Б пл. 770,0 кв. м, літера В пл. 831,7 кв. м, літера Д пл. 44,0 кв. м, літера Е пл. 963,0 кв. м, літера З пл. 543,0 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та скасування державної реєстрації права власності на зазначені об`єкти нерухомого майна, здійсненої державним реєстратором виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавою О.В. 26 травня 2017 року, номер запису про право власності: 20620055, за ТОВ Фермерська Традиція , код ЄДРПОУ 41123487.

Позов обґрунтовано тими обставинами, що передача майна мала місце на підставі акту № 1 прийому-передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного (складеного) капіталу ТОВ Фермерська Традиція від 02 лютого 2017 року.

Відповідач ОСОБА_1 не був власником зазначених об`єктів нерухомого майна, тому правочин з передачі вказаного майна до статутного капіталу є таким, що суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, тобто є недійсним.

Факт відсутності у відповідача ОСОБА_1 права власності на об`єкти нерухомого майна, які стали предметом передачі до статутного капіталу відповідача ТОВ Фермерська Традиція , позивач обґрунтував рішенням Миронівського районного суду Київської області від 18 листопада 2016 року та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 травня 2017 року, прийнятою за результатами його перегляду, у цивільній справі № 371/126/16-ц.

Вказаним судовим рішенням визнано недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії НОМЕР_2 від 14 березня 2003 року, відповідно до якого ОСОБА_1 набув право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СГВК Кип`ячка в розмірі 208 000 гривень; визнано недійсним рішення виконавчого комітету Кип`ячківської сільської ради № 26 від 23 червня 2006 року, відповідно до якого за ОСОБА_1 було визнано право власності на нежитлові об`єкти, які стали предметом передачі до статутного фонду відповідача ТОВ Фермерська Традиція ; визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії та номер: 26, видане виконавчим комітетом Кип`ячківської сільської ради 19 травня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_1 набув права власності на спірні нежитлові об`єкти нерухомого майна.

Незаконною передачею до статутного капіталу ТОВ Фермерська Традиція нерухомого майна, право на яке ОСОБА_1 не набув у встановленому законом порядку, та яке входить до пайового фонду СГВК Кип`ячка , порушені права позивача, як особи, що має право на майнові паї у пайовому фонді СГВК Кип`ячка .

Процесуальні рішення суду

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року прийнято рішення про забезпечення позову у справі, яким накладено арешт на нежитлові будівлі, що стали предметом спору.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 18 липня 2018 року прийнято рішення про витребування доказів. Від Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації витребувано засвідчені належним чином копії реєстраційної справи ТОВ Фермерська Традиція . Від державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавої О.В. витребувано засвідчені належним чином копії матеріалів щодо проведення 26 травня 2017 року державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі, що розташовані в АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 20620055, за ТОВ Фермерська Традиція .

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 11 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про залучення до участі у справі державного реєстратора виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкави О.В. як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів. Витребувано від відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Миронівської районної державної адміністрації Київської області засвідчені належним чином копії матеріалів щодо проведення 26 травня 2017 року державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі, що розташовані в АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 20620055, за ТОВ Фермерська Традиція .

2 листопада 2018 року відповідно до розпорядження керівника апарату Миронівського районного суду Київської області справу передано для розгляду судді Капшук Л.О. у зв`язку з закінченням повноважень судді Поліщука А.С.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 14 серпня 2019 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Аргументи учасників справи

Відзиви на позов від відповідачів не надходили.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, представник позивача подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 та представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Фактичні обставини справи

Судом встановлені такі фактичні обставини.

Виконавчим комітетом Кип`ячківськоїсільської ради Миронівського району Київської області 19 травня 2008 року відповідачу ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 став власником нежитлових будівель: літ Б пл. 770,0 кв. м, літ В пл. 831,7 кв. м, літ Д пл. 44,0 кв. м, літ Е пл. 963,0 кв. м, літ З пл. 543,0 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом свідоцтва про право власності на нерухоме майно, підставою його видачі було рішення виконавчого комітету Кип`ячківської сільської ради Миронівського району Київської області від 23 червня 2006 року за № 26.

За відомостями з Реєстру прав власності на неруїхоме майно щодо об`єкта нерухомого майна 19 травня 2008 року прийнято рішення про державну реєстрацію набутого права.

Такі обставини підтверджені даними свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Кип`ячківської сільської ради Миронівського району Київської області 19 травня 2008 року, Інформаційної ждовідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 91210895 від 5 липня 2017 року (а.с.,а.с. 33-35, 218 т. 1).

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 18 листопада 2016 року у цивільній справі № 371/126/16-ц визнано недійсними:

Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії НОМЕР_2 від 14 березня 2003 року, відповідно до якого ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства СГВК Кип`ячка , відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого 28 березня 2000 року зборами співвласників, в розмірі 208 000 гривень;

Рішення виконавчого комітету Кип`ячківської сільської ради № 26 від 23 червня 2006 року Про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних осіб , відповідно до якого за ОСОБА_1 було визнано право власності на нежитлові об`єкти: нежитлова будівля (ферма) літ Б пл. 770,0 кв. м, нежитлова будівля (ферма) літ В пл. 831,7 кв. м, нежитлова будівля (млин) літ Д пл. 44,0 кв. м, нежитлова будівля (сіносховище) літ Е пл. 963,0 кв. м, нежитлова будівля (ферма) літ З пл. 543,0 кв. м, що знаходяться по АДРЕСА_1 ;

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії та номер: 26, видане виконавчим комітетом Кип`ячівської сільської ради 19 травня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель: літ Б пл. 770,0 кв. м, літ В пл. 831,7 кв. м, літ Д пл. 44,0 кв. м, літ Е пл. 963,0 кв. м, літ З пл. 543,0 кв. м, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 травня 2017 року рішення Миронівського районного суду Київської області від 18 листопада 2016 року у цивільній справі № 371/126/16-ц залишено без змін та набрало законної сили.

Ці обставини підтверджуються судовими рішеннями, копії яких додано до позовної заяви (а.с., а.с. 6-28 т. 1).

У мотивувальній частині рішення Миронівського районного суду Київської області від 8 листопада 2016 року міститься висновок суду про те, що відповідач ОСОБА_1 незаконно (без законних на то підстав) набув право власності на нежитлові об`єкти: нежитлова будівля (ферма) літ Б пл. 770,0 кв. м, нежитлова будівля (ферма) літ В пл. 831,7 кв.м, нежитлова будівля (млин) літ Д пл. 44,0 кв. м, нежитлова будівля (сіносховище) літ Е пл. 963,0 кв. м, нежитлова будівля (ферма) літ З пл. 543,0 кв. м, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Положеннями частини 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За відомостями Інформації про юридичну особу 3 лютого 2017 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було здійснено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська Традиція , код ЄДРПОУ 41123487 (а.с., а.с. 29-32 т.1).

ТОВ Фермерська Традиція було створено на підставі рішення загальних зборів засновників, що оформлене протоколом № 1 від 2 лютого 2017 року. Відповідно до рішення, двома засновниками, одним з яких був відповідач ОСОБА_1 , вирішено створити ТОВ Фермерська Традиція , визначено його місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 80, створено статутний капітал товариства у розмірі 400000 гривень, який підлягає внесенню протягом року з моменту державної реєстрації товариства. Статутний капітал товариства вирішено розподілити між учасниками наступним чином, що частка відповідача ОСОБА_1 розміром 92% становить 368000 гривень. ОСОБА_1 обрано директором товариства.

Загальні збори засновників ТОВ Фермерська Традиція прийняли, в тому числі, рішення про надання повноважень учаснику товариства ОСОБА_3 прийняти майновий внесок до статутного капіталу від імені товариства.

Вказані обставини підтверджені даними протоколу № 1 загальних зборів засновників ТОВ Фермерська Традиція від 2 лютого 2017 року (а.с. 219 т. 1).

В якості внеску до статутного капіталу ТОВ Фермерська Традиція засновник ОСОБА_1 передав нерухоме майно: нежитлові будівлі: літ Б пл. 770,0 кв. м, літ В пл. 831.7 кв. м, літ Д пл. 44.0 кв. м, літ Е пл. 963.0 кв. м, літ З пл. 543.0 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Вартість майна, що було передано до статутного капіталу товариства, сторони за взаємною згодою оцінили у 368000 гривень.

Такі обставини підтверджено даними акту № 1 прийому-передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська Традиція від 2 лютого 2017 року (а.с. 220 т. 1).

У реєстраційній справі наявна копія рішення другої сесії сьомого скликання Кип`ячківської сільської ради Миронівського району Київської області № 20-02-УІІ від 24 грудня 2015 року, за змістом якого вулицю Щорса у селі Кип`ячка перейменовано у вулицю Драчівська (а.с. 221 т. 1).

26 травня 2017 року державним реєстратором виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавою О.В. за ТОВ Фермерська Традиція було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі: літ Б пл. 770,0 кв. м, літ В пл. 831.7 кв. м, літ Д пл. 44.0 кв. м, літ Е пл. 963.0 кв. м, літ З пл. 543.0 кв. м, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Такі відомості містить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 5 липня 2017 та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 88168825 від 26 травня 2017 року (а.с., а.с. 33, 224 т. 1).

Підставою для внесення запису про державну реєстрацію права власності стало рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Броварської міської ради Горкавої О.В. від 26 травня 2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35393665 (а.с. 223 зворотній бік т. 1).

Рішення державного реєстратора прийнято на підставі наявних в матеріалах реєстраційної справи документів: Акту прийому-передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська Традиція від 02 лютого 2017 року № 1, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, САВ № 000323, виданого 19 травня 2008 року виконавчим комітетом Кип`ячківської сільської ради, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, № 18864996, виданого 19 травня 2008 року Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації.

Оригінали зазначених вище документів містяться в матеріалах реєстраційної справи № 1259278232229 щодо реєстрації 26 травня 2017 року права власності на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , копія якої була надана Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією на виконання ухвали Миронівського районного суду Київської області від 18 липня 2018 року (а.с.,а.с. 208-225 т. 1).

Мотиви суду та застосовані норми права

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд зазначає таке.

Стаття 5 ЦПК України передбачає, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 16 ЦК одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Згідно з правилами частини 1 статті202 ЦК України правочином є дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 2404 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він визнаний судом недійсним (оспорюваний правочини).

Правочини поділяються за ступенем недійсності на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Така особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, зокрема, що у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені та така особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції чи віндикації.

Відповідно до статті 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, а також іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Пунктом 7 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільниї і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 роз`яснено, що в разі, якщо рухоме майно передано як вклад до статутного (складеного) капіталу до моменту державної реєстрації юридичної особи (частина четверта статті 87 ЦК), то право власності цієї юридичної особи на майно виникає не раніше дати такої реєстрації. Якщо рухоме майно передано як вклад до статутного (складеного) капіталу після державної реєстрації юридичної особи, то право власності цієї юридичної особи виникає з моменту передання їй майна, якщо інше не передбачено законом або учасниками юридичної особи (стаття 102 ЦК України).

У разі передання нерухомого майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу юридичної особи право власності на таке майно виникає з моменту державної реєстрації права за такою юридичною особою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що рішення про прийняття майнового внеску до статутного капіталу ТОВ Фермерська Традиція було прийнято загальними зборами засновників товариства 2 лютого 2017 року.

Акт прийому-передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська Традиція від 2 лютого 2017 року засвідчує факт вчинення двостороннього правочину щодо набуття певних цивільних прав та обов`язків стосовно спірного майна.

2 лютого 2017 року було здійснено фактичну передачу оспорюваного майна відповідачем ОСОБА_1 другому відповідачу у справі ТОВ Фермерська Традиція на підставі складеного та підписаного акту прийому-передачі майна.

На час передачі майна рішення Миронівського районного суду Київської області від 8 листопада 2016 року, на підставі якого відповідач ОСОБА_1 був позбавлений права на майно, що було передане ним за наведеним актом, не набрало чинності.

Судом встановлено, що ТОВ Фермерська Традиція було створено 03 лютого 2017 року, тобто в період апеляційного оскарження рішення Миронівського районного суду Київської області від 8 листопада 2016 року.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи учасником провадження у цивільній справі № 371/126/16-ц, був обізнаний про наявність спору щодо права власності на оспорюване майно, наявність рішення суду першої інстанції, яким скасовано його право власності на зазначене майно і розгляд його апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.

Не зважаючи на дані обставини, ОСОБА_1 вчинив дії щодо створення господарського товариства, а саме ТОВ Фермерська Традиція , у статутному капіталі якого його частка як засновника складає 92 %, та передав до статутного капіталу товариства спірне майно.

Судом встановлено, що державну реєстрацію права власності ТОВ Фермерська Традиція на спірне майно, що було передане відповідачем ОСОБА_1 до статутного капіталу товариства, було здійснено 26 травня 2017 року.

На вказану дату судове рішення першої інстанції було переглянуто в апеляційній інстанції. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 травня 2017 року рішення Миронівського районного суду Київської області від 8 листопада 2016 року залишено без змін. Ухвала набрала законної сили з моменту їх проголошення.

Отже, державна реєстрація права була здійснена та право власності на передане майно, яке виникає з моменту державної реєстрації права за юридичною особою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виникло у відповідача ТОВ Фермерська Традиція після набрання чинності судовим рішенням, яким підтверджено той факт, що особа, яка передала майно до статутного капіталу товариства, не мала на це права.

Відповідно до статей 330, 334 ЦК України право власності на нерухоме майно, відчужене особою, яка не мала на це права, виникає у добросовісного набувача з моменту реєстрації права на таке майно, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу воно не може бути витребувано у нього.

Отримання майна як вкладу до статутного (складеного) капіталу є відплатним придбанням, оскільки в результаті передання вкладу особа набуває права учасника господарського товариства. Разом із тим відплатність придбання майна сама по собі не свідчить про добросовісність набувача.

Набувач визнається добросовісним, якщо при вчиненні правочину він не знав і не міг знати про відсутність у продавця прав на відчуження майна.

Судом встановлено, що представники набувача майна ТОВ Фермерська традиція були обізнані не лише про наявність спору щодо права власності на оспорюване майно та наявність наведеного вище судового рішення, а й про факт набрання вказаним судовим рішенням законної сили на час здійснення державної реєстрації права на майно.

Правочин, за яким ТОВ Фермерська Традиція набуло у володіння спірне майно, не відповідає усім ознакам дійсності правочину.

Частиною 1 статті 316 ЦПК України встановлено, що право власності - це право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 цього ж Кодексу унормовано, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частин 1, 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 328 ЦК України (в редакції, що діяла на момент вчинення оспорюваного правочину) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, повноваження щодо внесення майна у статутний капітал господарського товариства належить виключно власнику такого майна.

Встановлено, що право власності на нежитлові будівлі відповідачем ОСОБА_1 не було набутим правомірно, незаконність такого набуття права власності встановлена судом.

Судовим правовстановлююче рішення щодо передачі майна ОСОБА_1 та документ, який був виданий на основі рішення виконавчого комітету сільської ради, визнано недійсними.

Вчинення правочину з передачі спірних об`єктів нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ Фермерська Традиція особою, яка не набула у встановленому порядку права власності на майно, є підставою для визнання цього правочину недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до статті 13 ЦК України особа здійснює цивільні права у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Укладений правочин вчинений не власником майна, тому суперечить наведеним нормам ЦК України, та моральним засадам суспільства, які виражені у загальнолюдських цінностях: справедливість, чесність, повага до іншої особи та її інтересів тощо.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон про реєстрацію речових прав) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктами 2 та 4 частини 1 статті 3 Закону про реєстрацію речових прав передбачається обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав та внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону про реєстрацію речових прав право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно регламентується положеннями Закону про реєстрацію речових прав) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), далі - Порядок № 1127-2015).

Положеннями пунктів 6 та 7 Порядку № 1127-2015 передбачається, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Під час судового розгляду було встановлено, що державна реєстрація права власності ТОВ Фермерська Традиція на спірне майно була здійснена 26 травня 2017 року на підставі Акту прийому-передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська Традиція від 2 лютого 2017 року № 1, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, САВ № 000323, виданого 19 травня 2008 року виконавчим комітетом Кип`ячківської сільської ради, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, № 18864996, виданого 19 травня 2008 року Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації.

Станом на 26 травня 2017 року набрало законної сили рішення Миронівського районного суду Київської області від 8 листопада 2016 року у цивільній справі № 371/126/16-ц, яким були визнані недійсними правовстановлюючі документи, що посвідчували право власності відповідача ОСОБА_1 на спірне майно, зокрема свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 26 від 26 березня 2006 року, видане виконавчим комітетом Кип`ячківської сільської ради.

Представники ТОВ Фермерська Традиція , будучи обізнаним про зазначені обставини, оскільки керівником і співзасновником Товариства був відповідач ОСОБА_1 , подали для державної реєстрації права власності на спірне майно оригінали документів, які на той час були недійсними.

За таких обставин державна реєстрація права власності ТОВ Фермерська Традиція на спірне майно суперечить нормам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до листа Верховного Суду України Аналіз практики застосування судами ст. 16 ЦК України від 1 квітня 2014 року, у разі здійснення державної реєстрації права власності за набувачем неправомірно відчуженого майна права власника повинні захищатися із застосуванням способу захисту, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України за позовом про визнання права власності та скасування внесеного за заявою набувача запису до Державного реєстру. Якщо запис у Державному реєстрі здійснено внаслідок укладення договору, дійсність якого оспорюється, спосіб захисту прав осіб встановлено пунктом 2 частини 2 статті 16 ЦК України за позовом про визнання договору недійсним і скасування запису в Державному реєстрі, внесеного за заявою набувача.

Мотиви суду щодо порушення прав позивача

Частиною 1 статті 4 ЦПК України (стаття 15 ЦПК України в попередній редакції) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Аналіз змісту частини третьої статті 215 ЦК України свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов'язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Визнання правочину недійсним повинно бути саме тим способом захисту прав та інтересів, застосування якого призведе до захисту порушених прав та інтересів особи, яка не є стороною правочину.

Обґрунтовуючи свою заінтересованість у результатах оспорювання укладеного відповідачами правочину, представник позивача послався на те, що зазначеним правочином порушуються права ТОВ Планета-Зем , оскільки товариство має право претендувати на частину спірного майна, пропорційно розміру майнових паїв, придбаних ним у членів СГВК Кип`ячка .

У рішенні Миронівського районного суду Київської області від 8 листопада 2016 року у цивільній справі № 371/126/16-ц викладені мотиви та обставини, які вказують на те, що ТОВ Планета-Зем має право претендувати на частину нежитлових будівель позначених літерами Б , В , Е , З , Л , розташованих по АДРЕСА_1 , пропорційно розміру майнових паїв, придбаних ним у членів СГВК Кип`ячка .

Судом встановлено, що на підставі укладених правочинів до ТОВ Планета-Зем перейшли права за 38 свідоцтвами про право власності на майнові паї в СГВК Кип`ячка на загальну суму 126605 гривень. На підтвердження права Кип`ячківською сільською радою Миронівського району Київської області 18 грудня 2015 року товариству видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства СГВК Кип`ячка серії НОМЕР_3 .

Частина членів СГВК Кип`ячка , у яких ТОВ Планета-Зем викупило майнові паї, мали право колективної власності на спірну нерухомість, інша частина пайовиків, з якими позивач уклав вищенаведені правочини, за рішенням виконавчого комітету Кип`ячківської сільської ради Миронівського району Київської області від 23 червня 2006 року № 26 (14) були власниками нежитлових будівель номер шістдесят сім, позначені літери М , номер шістдесят шість літери Б , В , Е , З , Л по вулиці Щорса села Кип`ячка Миронівського району Київської області.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 травня 2017 року рішення Миронівського районного суду Київської області від 18 листопада 2016 року у цивільній справі № 371/126/16-ц залишено без змін.

Таким чином, вчиняючи правочин щодо внесення до статутного капіталу ТОВ Фермерська Традиція спірного майна, ОСОБА_1 своїми незаконними діями порушив права та законні інтереси позивача, який має право претендувати на частину нежитлових будівель позначених літерами Б , В , Е , З , Л , розташованих по АДРЕСА_1 , пропорційно розміру майнових паїв, придбаних ним (позивачем) у членів СГВК Кип`ячка .

Порушені права та інтереси особи, яка не є стороною правочину, можуть бути відновлені шляхом визнання правочину недійним та скасування державної реєстрації права на майно, наслідком чого має бути відновлення становища, яке існувало до порушення права.

Висновки за результатами розгляду

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце, позов ґрунтується на вимогах закону, позовні вимоги є доведеними.

За умови спростування презумпції правомірності правочину, передбаченої статтею 204 ЦК України, всі права, набуті сторонами правочину за ним, не повинні здійснюватися, а створені обов`язки та наслідки не підлягають виконанню.

Щодо розподілу судових витрат та заходів забезпечення позову

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3200 гривень. Вказані витрати підтверджені квитанцією про сплату № 58189 від 4 жовтня 2017 року.

Відповідно до правил частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в рівних частках з кожного.

За правилами частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За умови ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Планета-Зем до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська Традиція про визнання правочину недійсним, скасування державної реєстрації права задовольнити повністю.

Визнати недійсним правочин з передачі ОСОБА_1 нежитлових будівель : літера Б площею 770,0 кв. м, літера В площею 831,7 кв. м, літера Д площею 44,0 кв. м, літера Е площею 963,0 кв. м, літера З площею 543,0 кв. м, що знаходяться з АДРЕСА_1 , до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська Традиція , посвідчений Актом приймання-передачі майна, яке вносить учасник для формування статутного (складеного) капіталу ТОВ Фермерська Традиція від 2 лютого 2017 року.

Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі : літера Б площею 770,0 кв. м, літера В площею 831,7 кв. м, літера Д площею 44,0 кв. м, літера Е площею 963,0 кв. м, літера З площею 543,0 кв. м, що знаходяться в АДРЕСА_1 , здійснену державним реєстратором виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Горкавою О.В. 26 травня 2017 року, номер запису про право власності : 20620055, за Товариством з обмеженою відповідальністю Фермерська Традиція , код ЄДРПОУ : 41123487.

Стягнути з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Фермерська Традиція на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Планета-Зем понесені судові витрати у виді судового збору в ромірі по 1600 гривень з кожного.

Заходи забезпечення позову у виді арешту майна, застосовані ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року,за відсутності вмотивованого клопотання учасника справи, припинити по спливу дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю Планета-Зем , код ЄДРПОУ 35372357, адреса місцезнаходження : місто Київ, вулиця Леоніда Первомайського, 7.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в місті Києві 25 липня 1996 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_3 .

Товариство з обмеженою відповідальністю Фермерська Традиція , код ЄДРПОУ 41123487, адреса місцезнаходження : місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана, 1-В, квартира 80.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук