Постанова

від 08.04.2020 по справі 330/1127/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 08.04.2020 Справа № 330/1127/19

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 330/1127/19Головуючий у 1-й інстанції Гусарова В.В. Пр. № 22-ц/807/1294/20Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.,

за участі секретаря Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства АЗОВ-ЛЮКС-ЦЕНТР на ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 28 січня 2020 року про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства АЗОВ-ЛЮКС-ЦЕНТР, треті особи Підприємство з іноземними інвестиціями АМІК УКРАЇНИ , ТОВ АЛЬЯНС-СВ , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алешко Ірина Василівна про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року до суду першої інстанції надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності (а.в.м.с. 135-149 т.с.1).

Крім того, на адресу суду надійшла заява позивачів про забезпечення позову у цій справі (а.в.м.с. 2-4 т.с. 1), в якій останні просили накласти арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: гуртожитку А-2 цегляного, загальною площею 668,2 кв. м, клуба-їдальні Г-2 цегляного, загальною площею 1904,0 кв. м, спального корпусу Д-3 цегляного загальною площею 1005,5 кв. м, спального корпусу Є-3 цегляного загальною площею 1005,5 кв. м, спального корпусу Ж-3 цегляного загальною площею 1005,5 кв. м, господарського корпусу В-1 цегляного загальною площею 277,2 кв. м, ТП 1-1 цегляного загальною площею 51,5 кв. м, огорожі 1, вбиральні 2.

В обґрунтування зазначеної заяви позивачі зазначали, що відповідач у цій справі - Підприємство з іноземними інвестиціями АМІК УКРАЇНА , діючи неправомірно, ввівши в оману покупця і нотаріуса, 19 грудня 2019 року продав спірний об`єкт нерухомого майна Приватному підприємству АЗОВ-АЛЬЯНС-ЦЕНТР , посвідчено договір купівлі-продажу приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алешко І.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1978.

Тобто, недобросовісні дії відповідача по справі призвели до зміни власника, а відповідно до заміни відповідача по справі і затягування цивільного процесу.

Позивачі вважали, що продаж спірного нерухомого майна, яке являється предметом судового розгляду, є достатнім доказом того, що відповідачі можуть діяти недобросовісно та продовжувати відчужувати майно, і це буде призводити до подальшого затягування розгляду цивільної справи, і будь-які усні запевняння представників відповідачів та третіх сторін, що вони не мають на меті відчуження майна, не повинні братись до уваги, оскільки є необґрунтованими і спростовуються вже наявним договором купівлі-продажу від 19 грудня 2019 року.

Позивачі просили накласти арешт виключно на майно, яке є предметом спору, що є співмірним із позовними вимогами, які заявлені у позовній заяві, і на теперішній час накладення арешту і заборона відчужувати спірне майно є єдиною можливістю зберегти майно та захистити майнові права.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї заяви визначено суддю суду першої інстанції Гусарову В.В. (а.в.м.с. 5 т.с. 1).

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 28 січня 2020 року (а.в.м.с. 6 т.с. 1) заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цій справі задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: гуртожитку А-2 цегляного, загальною площею 668,2 кв. м, клуба-їдальні Г-2 цегляного, загальною площею 1904,0 кв. м, спального корпусу Д-3 цегляного загальною площею 1005,5 кв. м, спального корпусу Є-3 цегляного загальною площею 1005,5 кв. м, спального корпусу Ж-З цегляного загальною площею 1005,5 кв. м, господарського корпусу В-1 цегляного загальною площею 277,2 кв. м, ТП 1-1 цегляного загальною площею 51,5 кв. м, огорожі 1, вбиральні 2, що належить на праві власності ПП АЗОВ-ЛЮКС-ЦЕНТР (72312 м. Мелітополь майдан Перемоги,3, код ЄРДПОУ 37678073), (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 631757223203)

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, відповідач ПП АЗОВ-ЛЮКС-ЦЕНТР у своїй апеляційній скарзі (а.в.м.с. 162-171 т.с. 1) просило ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову у цій справі відмовити.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.в.м.с. 174 т.с. 1).

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.в.м.с. 175 т.с. 1), справу призначено до апеляційного розгляду (а.в.м.с.177).

Відповідачі ТОВ Альянс - СВ (а.в.м.с. 199-219 т.с. 1) та ПП АМІК Україна (а.в.м.с. 223-235 т.с. 1) подали відзив на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 (а.в.м.с. 243-246 т.с. 1, а.в.м.с. 5-8 т.с. 2) подали апеляційному суду письмові пояснення у цій справі.

Інші учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Ухвалою апеляційного суду (а.в.м.с. 241 т.с. 1) розгляд цієї справи призначений в режимі відеоконференції в порядку задоволення клопотання представника ПП АЗОВ-ЛЮКС-ЦЕНТР (а.в.м.с. 236-240 т.с. 1).

В автоматизованому порядку суддею Кочетковою І.В. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв`язку із тривалою хворобою останньої (а.в.м.с. 249-250 т.с. 1).

У судове засідання 08 квітня 2020 року належним чином повідомлені з додержанням вимог ЦПК України апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи всі учасники цієї справи, у тому числі в режимі відеоконференції, не з`явились , про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Представник позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційному суду заяву (а.в.м.с. 3 т.с. 2), в якій просила розглядати дану справу апеляційним судом за відсутності її та позивачів.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив заяву представника позивачів задовольнити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи.

В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мають однакове прізвище із суддею апеляційного суду ОСОБА_4 у цій справі, не є родичами останньої.

Учасниками цієї справи відводів суддям апеляційного суду у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ПП АЗОВ-ЛЮКС-ЦЕНТР у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивачів про забезпечення їх позову у цій справі у вищезазначений спосіб, керувався ст.ст. 149-153 ЦПК України та виходив із такого.

У судовому засіданні представник позивачів підтримала вказану заяву у повному обсязі, просила її задовольнити.

28.01.2020 року на адресу суду представник ТОВ Альянс - СВ надала заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких вказала, що за її думкою заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ЦПК (не зазначена ціна позову, не зазначено пропозицій щодо зустрічного забезпечення), тому просила залишити заяву без розгляду а у випадку розгляду заяви - залишити її без задоволення бо на її думку представники позивача не надали судові доказів в обґрунтування заяви, а сам факт продажу майна не може бути підставою для арешту.

Щодо недоліків заяви про забезпечення позову - суд першої інстанції вважав, що незазначення ціни позову в заяві не є суттєвим, бо представник позивача просить накласти арешт на майно - предмет позову. Крім того, відсутність заходів зустрічного забезпечення - не є підставою для повернення заяви, бо у відповідності до ст. 154 ч.3 ЦПК України у даному випадку - на теперішній час такі підстави відсутні.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України: Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб .

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову : Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову .

Розглянув матеріали заяви та матеріали обґрунтування позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказана заява підлягає задоволенню, так як продаж майна, що є предметом позову затягує розгляд справи, а у випадку задоволення позову - робить його неможливим.

Проте, із такими висновками суду першої інстанції погодитись повністю не можна з таких підстав.

Так, хоча встановлено, що вищезазначене нерухоме майно, на яке судом першої інстанції було накладено арешт в порядку задоволення заяви позивачів про забезпечення позову у цій справі ухвалою, яка є предметом апеляційного перегляду у цій справі, дійсно є предметом спору у цій справі .

Проте, відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів , наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ; з`ясувати обсяг позовних вимог , дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції при вирішенні питання не пересвідчився у тому, чи між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, вищезазначений спосіб забезпечення позову позивачів не зовсім є співмірним із позовними вимогами позивачів, які у своєму позові у цій справі (а.в.м.с. 7-17 т.с. 1) у 2019 році просили лише витребувати це майно на свою користь із чужого незаконного володіння відповідачів та визнати за ними право власності на це майно, не заявляючи, при цьому, вимог про визнання незаконним чи скасування рішення загальних зборів ТОВ Альянс-СВ 03.05.2012 року (а.в.м.с. 51-52 т.с. 1) щодо прийняття до складу учасників ТОВ Альянс -СВ Гончара І.І. та передачі (прийняття) цього майна у статутний капітал товариства (які є корпоративними відносинами за своїм змістом та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства ) чи визнання недійсним (скасування) свідоцтва про право власності ТОВ Альянс-СВ на це майно САЕ №206191, зареєстрованого в КП Якимівське бюро технічної інвентаризації 14.06.2012 року за № 18316759, запис № 18 в книзі № 1, виданого 14.06.2012 року Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області на підставі рішення Виконавчого комітету Кирилівської селищної ради № 441 від 07.06.201 2 , яке в подальшому було скасовано лише 25.07.201 3 року і лише рішенням органу, який його прийняв, на підставі подання прокурора.

Якщо, навіть, не брати до уваги подальші правочини (договір іпотеки між ТОВ Альнс -СВ та Підприємством з іноземними інвестиціями ЛУКОЙЛ - Україна а.в.м.с. 34-36 т.с. 1), та рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2013 року у справі ЄУН 908/870/13 про звернення стягнення на це майно ТОВ Альнс - СВ на користь Підприємством з іноземними інвестиціями ЛУКОЙЛ - Україна (а.в.м.с. 37-41 т.с. 1) (яке набрало законної сили, не скасовано, належні, допустимі докази протилежного у вилічених матеріалах справи відсутні), протокол про придбання предмету іпотеки в порядку ст. 49 ЗУ Про іпотеку Підприємством з іноземними інвестиціями ЛУКОЙЛ - Україна (а.в.м.с. 42 т.с. 1), акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 27.04.2015 року (а.в.м.с. 43-44 т.с. 1), свідоцтво нотаріуса від 07.05.2015 року на це майно на ім`я Підприємства з іноземними інвестиціями ЛУКОЙЛ - Україна (а.в.м.с. 45 т.с. 1), договори купівлі-продажу цього майна між іншими відповідачами у цій справі тощо.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ПП АЗОВ-ЛЮКС-ЦЕНТР лише частково ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.

Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду (вирішення процесуального питання ) до суду першої інстанції.

Крім того, встановлено, що позивачем при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду були понесені відповідні судові витрати (а.в.м.с. 166 т.с. 1).

Проте, в разі скасування ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у цій справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, питання про розподіл цих витрат вирішується у подальшому судом першої інстанції за результатами розгляду справи в порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 81-82, 89, 367, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства АЗОВ-ЛЮКС-ЦЕНТР задовольнити частково.

Ухвалу Якимівського районного суду Запорізької області від 28 січня 2020 року у цій справі скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 13.04.2020 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кочеткова І.В.Подліянова Г.С.