Рішення

від 05.03.2020 по справі 616/547/19

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 616/547/19

Провадження № 2/616/15/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

„05" березня 2020 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ЛОГВІНОВОЇ М.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача не з`явився,

Справа № 616/547/19,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_3 до територіальної громади Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до територіальної громади Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в якій просить визнати за нею право на завершення приватизації земельної ділянки за законом з отриманням свідоцтва про право власності на її ім`я на земельну ділянку, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6321486001:00:001:0023.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Позивач на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами оформила свої спадкові права, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом. Даний житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, площею 0,25 га. Оформити свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку позивач не змогла, оскільки її мати ОСОБА_5 на дату смерті не отримала документів, що посвідчували б право власності на земельну ділянку. За життя ОСОБА_5 розпочала процес приватизації земельної ділянки. Так, 22 листопада 2007 року Шипуватською сільською радою Великобурлуцького району Харківської області було прийнято рішення, яким передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0,25 га та 0,58 га для ведення особистого підсобного господарства. У листопаді 2017 року було виготовлено технічну документацію на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6321486001:00:001:0023, але довести приватизацію земельної ділянки до завершення, провести реєстрацію права власності на дану земельну ділянку та отримати витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_5 не встигла, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. За даною обставиною Великобурлуцьким державним нотаріусом 1 березня 2019 року винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У зв`язку з викладеним, позивач просила суд визнати за нею право на завершення процедури приватизації земельної ділянки з отриманням свідоцтва про право власності на її ім`я на земельну ділянку, загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_4 та представник позивача ОСОБА_6 в судовому засідання на задоволенні позовних вимог наполягали у повному обсязі.

Представник відповідача голова Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області Іванова В.С. до суду не з`явилася, про час і місце судового засідання відповідача було повідомлено належним чином, судову повістку отримано 11.02.2020 (а.с.119), на адресу суду сільський голова направила листа, в якому зазначено, що сільська рада позовні вимоги визнає, просять розглядати справу без їх участі (а.с.113). Суд вважає можливим розглянути даний позов без представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, знаходить за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності до того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, воно підлягає прийняттю, а позов задоволенню.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.06).

Позивач ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_5 і це підтверджується (а.с.07).

Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.18-20). Позивач після смерті матері прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане 15.02.2019 року державним нотаріусом Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області Марченко Н.І., на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.08).

Свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, площею 0,25 га, на якій знаходиться даний житловий будинок оформити позивач не змогла, оскільки її мати ОСОБА_5 на дату смерті не встигла завершити процедуру приватизації та не отримала документів, що посвідчували б право власності на земельну ділянку. За життя ОСОБА_5 розпочала процес приватизації земельної ділянки, що підтверджено відповідними документами (а.с.09-28).

При цьому, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 березня 2019 року, державний нотаріус Великобурлуцької державної нотаріальної контори Харківської області Марченко Н.І. відмовила ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутні документи, що посвідчували б право власності на земельну ділянку(а.с.29).

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Ураховуючи, що приватним нотаріусом відповідно до статті 49 Закону України Про нотаріат було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, позивач обґрунтовано звернулася до суду.

Вирішуючи вимогу позивача про визнання за нею права на закінчення приватизації та отримання на своє ім`я правовстановлюючого документа на земельну ділянку, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд виходить із такого.

Як вбачається зі ст.118 ЗК України процедура приватизації розпочинається після надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органом державної влади або місцевого самоврядування, який надає відповідні дозволи.

Відповідно до частини 2 статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Із матеріалів справи вбачається, що спір у справі виник внаслідок того, що державний нотаріус відмовив спадкоємцю оформити спадщину і видати правовстановлюючий документ на земельну ділянку, приватизацію якої розпочав спадкодавець.

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України , входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно пункту г частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини 3 статті 152 ЗК України .

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1 статті 1225 ЦК України . Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

ЗК України у редакції, чинній до 01 січня 2013 року, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X Перехідні положення Земельного Кодексу України .

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України , проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 14-652цс18.

Оскільки спадкодавець розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, спадкоємець має право звернутися до суду із позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на своє ім`я.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд при розгляді 17 квітня 2019 року справи № 723/1061/17, провадження № 61-26091св18.

Позивач згідно наданих письмових доказів є спадкоємцем за законом, прийняла спадщину після смерті матері - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали її матері, на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України . До складу спадщини входить право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочала за життя у встановленому порядку та не завершила у зв`язку зі смертю.

Позивач не просить визнати за нею право власності на земельну ділянку, а вимагає продовжити оформлення її права на спадкування за законом, а тому суд вважає, що має місце порушення права позивача на завершення приватизації земельної ділянки.

Відповідно до Законів України Про державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно із статтею 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фізичним та юридичним особам шляхом безоплатної передачі із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_4 , прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_5 , набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали останній, включно з правом на завершення приватизації земельної ділянки, загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 6321486001:00:001:0023, за адресою: АДРЕСА_1 , однак через відсутність оригіналів державних актів позивач згідно з положеннями статті 67 Закону України Про нотаріат не одержала у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, тому, захищаючи охоронювані законом права позивача, таке право в порядку спадкування за заповітом слід визнати за нею рішенням суду.

Таким чином, прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_5 , позивач набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали померлій, включно з правом на завершення приватизації земельної ділянки, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 12 , 13 , 76 , 81 , 89 , 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України , районний суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 до територіальної громади Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області в особі Шипуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки - задовольнити.

Визначити за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_5 , право на завершення приватизації та одержання правовстановлюючих документів про право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,25 га (рілля), кадастровий номер 6321486001:00:001:0023 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), шляхом здійснення ОСОБА_4 всіх необхідних дій, пов`язаних з приватизацією та державною реєстрацією права власності на вказану земельну ділянку на її ім`я.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст.358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Шипувате Великобурлуцького району Харківської області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Липецьким відділом УМВС України в Харківській області 11 березня 1997 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Шипуватська сільська рада Великобурлуцького району Харківської області , місцезнаходження: вул. Набережна, буд.18, с. Шипувате, Великобурлуцький район, Харківська область, код ЄДРПОУ: 04399140.

Судове рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 05 березня 2020 року, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 березня 2020 року.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ