Ухвала

від 13.04.2020 по справі 639/5353/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/5353/17

Провадження №1-кс/639/522/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника особи, питання щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12017220500001816 від 12.09.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12017220500001816 від 12.09.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, а саме на автомобіль марки Mercedes Benz S550, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (попередній номер) НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від нього.

В клопотанні зазначено, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.09.2017 року задоволено клопотання начальника відділення СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківської області майора поліції ОСОБА_6 та накладено арешт а саме на автомобіль марки Mercedes Benz S550, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (попередній номер) НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від нього. Ухвала набрала законної сили.

12.08.2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу № 8046/2017/581731. Предметом договору є автомобіль марки Mercedes-Benz S 550, НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_4 . Цей договір був складений в сервісному центрі РСЦ МВС в м. Києві в присутності адміністратора ОСОБА_8 .

Документом, що підтверджувалося право власності на вищевказаний автомобіль за ОСОБА_7 було свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 03.08.2017 року, виданого підрозділом МВС ЦЕНТР 6341.

Після підписання даного договору та проходження у подальшому відповідних процедур ОСОБА_5 було отримано свідоцтво про реєстрацію вищевказаного автомобіля на ім`я ОСОБА_5 (зі зміною номерного знака). Таким чином ОСОБА_5 добросовісно та у відповідності до діючого в Україні законодавства придбав вищевказаний автомобіль, сплативши за нього грошові кошти, а тому є добросовісним набувачем права власності на автомобіль марки Mercedes-Benz S 550, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_6 .

Оскільки у ОСОБА_5 автомобіль було вилучено та 28 вересня 2017 року було накладено арешт на автомобіль марки Mercedes-Benz S 550, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 та грошові кошти не повернуті, внаслідок цього були грубо порушені його права, зокрема право власності, адже власником транспортного засобу заявник не являється, а право власності на автомобіль зареєстровано за ОСОБА_5 .

Адвокат ОСОБА_4 вважає, що накладений раніше арешт є протизаконним, та таким, що грубо порушує права ОСОБА_5 , оскільки забороняє йому володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому на праві приватної власності автомобілем марки Mercedes-Benz S 550, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 .

Також в клопотанні зазначено, що 11 лютого 2020 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді ОСОБА_9 , суддів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , за участю секретаря: ОСОБА_12 , розглянувши у порядку спрощеного позовної о провадження апеляційні скарги представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 та представника ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_14 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 липня 2019 року в складі судді ОСОБА_15 постановив: Апеляційні скарги представника Вереславського: ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_4 та представника ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_14 задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 липня 2019 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_17 до ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , третя особа - Головний сервісний центр МВС України про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування шкоди - відмовити.

Тобто, Харківський апеляційний суд підтвердив права ОСОБА_5 як єдиного та законного власника автомобіля марки Mercedes-Benz S 550, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_1 .

Також адвокатзазначає,що відносно ОСОБА_5 кримінальнепровадження невідкривалося органомдосудового слідствата йомуне повідомлялосьпро підозрупро вчиненнябудь-якихкримінальних правопорушень,передбачених КК України. ОСОБА_5 також не є обвинуваченими або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Виходячи з вищевикладеного, адвокат ОСОБА_4 вважає, що арешт, який накладено на автомобіль марки Mercedes-Benz S 550, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 ,кузова НОМЕР_1 порушує права ОСОБА_5 , зокрема й право власності.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив слідчого суддю його задовольнити в повному обсязі.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Судовим розглядомвстановлено,що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 28.09.2017 року накладено арешт на майно, а саме на: автомобіль марки Mercedes Benz S550, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (попередній номер) НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Частина 2 статті 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Положеннями частини першої статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, відомості про яке внесене до ЄРДР, у межах якого саме накладений арешт на указане рухоме майно, відносяться до злочинів проти власності.

За вказаним епізодом жодній особі не повідомлено про підозру.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льоннрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Статтею 41 Конституції України, а також статтею 16 КПК України передбачені права, які регулюють право власності та захист права власності державою, у статті 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11 вересня 1997 року, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Отже, з аналізу наведених норм слід дійти висновку, що вилучене майно на даний час належить ОСОБА_5 і застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, яка добросовісно володіє майном, і таке втручання у даному кримінальному провадженні не обґрунтоване потребою досудового розслідування та не виправдовує такий ступінь втручання.

Разом з тим, органом досудового розслідування не представлено суду жодного доказу, який би вказував на слідчі дії, які проводилися відносно такого майна з моменту його вилучення.

Наявність даних про призначення по справі судово-технічної експертизи лише у квітні 2020 року (без наявності в досліджених матеріалах кримінального провадження постанови про її призначення), тобто після надходження до суду клопотання про скасування арешту майна не може безумовно свідчити про те, що така експертиза навіть у разі її призначення не може бути проведена з майном, на яке не накладений арешт.

Саме по собі внесення відомостей до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, яка за своїм змістом є лише попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, не є беззаперечною підставою для втручання у такі права особи, які на цій стадії кримінального провадження позбавлять її фактично права власності на майно, що є порушенням положень ст. ст. 16, 17 КПК України.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що органом досудового розслідування в останній період часу формально проводиться досудове розслідування, а наведені доводи не вказують на обґрунтованість висновків щодо критеріїв статті 98 КПК України та безумовній необхідності в арешті майна.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що з часу накладення арешту минуло більше 2 років, досудове розслідування загалом триває три роки, слідчий суддя вважає, що на теперішній час відсутні підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вищезазначеного майна.

Отже, органом досудового розслідування протягом майже трьох років не було здобуто достатніх та належних доказів для безспірного висновку про наявність підстав, які б виправдали тривале тримання належного ОСОБА_5 майна під арештом, що прямо не узгоджується із положеннями ст. 28 КПК України та призводить до порушення принципу правової визначеності, у зв`язку з чим суттєво впливає на права власника щодо користування, володіння та розпорядження своїм майном.

Зважаючи на доводи, викладені у клопотанні, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, слідчий суддя приходить до висновку, що для застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження, як арешт, на даний час відсутні підставі у зв`язку із недоведеністю його доказової значимості для вказаного кримінального провадження, а також тривалості порушення прав власника майна, відсутності права якого на автомобіль перед судом не доведено.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 174, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 28.09.2017 р. у кримінальному провадженні за № 12017220500001816 від 12.09.2019 року, на майно, а саме на: автомобіль марки Mercedes Benz S550, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (попередній номер) НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від нього.

Зобов`язати слідчого у кримінальному провадженні повернути ОСОБА_5 один екземпляр ключів від зазначеного транспортного засобу.

Зобов`язати ОСОБА_5 вживати всі можливі заходи для збереження зазначеного майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, та за першою вимогою надати транспортний засіб у розпорядження експертів для проведення експертних досліджень, а також у розпорядження слідчого та/або прокурора для проведення слідчих дій відносно зазначеного майна на час проведення таких дій.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1