Постанова

від 10.03.2020 по справі 381/375/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №381/375/19 Головуючий у І інстанції - Соловей Г.В.

№22-ц/824/3808/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Гуля В.В.,

суддів Сушко Л.П., Сліпченка О.І.,

за участю секретаря Линок В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Прокуратури Київської області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2019 року у справі за позовом керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щур Надії Романівни, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійними наказів, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки,-

встановив:

30.01.2019 року позивач звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до відповідачів про визнання недійними наказів, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки, посилаючись на те, що під час опрацювання Фастівською місцевою прокуратурою Публічної кадастрової карти України в рамках здійснення заходів представницької діяльності встановлені порушення вимог земельного законодавства під час передачі у власність земельної ділянки, розташованої на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області, а саме, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 затверджено проекти землеустрою та передано у власність земельні ділянки площею 2 га, кожна, на території Великогуляківської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначених наказів державним реєстратором Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зареєстровано право власності на земельні ділянки. В подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок, вказані земельні ділянки були продані ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ГУ Держгеокадастру у Київській області було раніше надано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: ОСОБА_6 на території Шибенської сільської ради, ОСОБА_5 на території Володарської селищної ради, ОСОБА_4 на території Піщанської сільської ради, ОСОБА_3 на території Світильнівської сільської ради, ОСОБА_2 на території Світильнівської сільської ради. Зазначене підтверджує, що вказані громадяни на час видачі Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області наказів, використали своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання. У зв`язку з чим, накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10.08.2017 № 10-14589/15-17-сг, № 10-14571/15-17- сг, № 10-14577/15-17-сг, № 10-14513/15-17-сг, № 10-14526/15-17-сг, підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка ОСОБА_1 підлягає витребуванню на користь держави.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Прокуратура Київської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити з підстав викладених у позові.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області затверджено проекти землеустрою та передано у власність земельні ділянки площею 2 га кожна на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району для ведення особистого селянського господарства, а саме: ОСОБА_6 на підставі наказу від 10.08.2017 року № 10- 14589/15-17-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0323, ОСОБА_5 на підставі наказу від 10.08.2017 року № 10-14571/15-17-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0326, ОСОБА_4 на підставі наказу від 10.08.2017року № 10-14577/15-17-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0325, ОСОБА_3 на підставі наказу від 10.08.2017 року № 10-14513/15-17-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0330, ОСОБА_2 на підставі наказу від 10.08.2017 року № 10-14526/15-17-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0333.

На підставі зазначених наказів державним реєстратором Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зареєстровано право власності вищевказаним громадянам на земельні ділянки з кадастровими номерами 3224980800:01:004:0323, 3224980800:01:004:0326, 3224980800:01:004:0325, 224980800:01:004:0330, 3224980800:01:004:0333.

На час реєстрації права власності на земельні ділянки, які були видані на підставі оспорюваних наказів, громадяни, яким були надані земельні ділянки, не набули права на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2 гектара і скористалися даним правом вперше.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які по одинці чи в сукупності беззаперечно свідчать про незаконність дій відповідачів, зокрема про наявність вищенаведених, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України підстав для прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області рішень про відмову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в затверджені проектів землеустрою та передачі у власність спірних земельних ділянок.

Позивачем не було надано оригіналів наказів, або належно завірених їх копій, які є предметом позову і які позивач просить визнати недійсними, а також не надано наказів, на підставі яких, як зазначив позивач, громадяни уже (вперше) набули право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що позбавило суд можливості перевірити докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Надані копії наказів є нечитабельні та належним чином не завірені, а тому суд вважав їх такими, що є неналежними доказами.

Згідно ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 12.12.2017 року № 1598, від 13.12.2017 року № 1605, від 13.12.2017 року № 1608, від 13.12.2017 року № 1636, від 13.12.2017 року № 1627, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 3224980800:01:004:0323, 3224980800:01:004:0326,3224980800:01:004:0325,3224980800:01:004:0330,3224980800:01:004:0333 було продано ОСОБА_1 .

Відповідно до Публічної кадастрової карти та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за рахунок об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3224980800:01:004:0323, 3224980800:01:004:0326, 3224980800:01:004:0325,3224980800:01:004:0330,224980800:01:004:0333 сформовано земельну ділянку загальною площею з кадастровим номером 3224980800:01:004:0409, площею 41,95 га.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.10.2018 року № 43494194, державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Щур Н.Р. проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0409 за ОСОБА_1 .

Таким чином після купівлі-продажу вказаних земельних ділянок, вони були об`єднанні в одну земельну ділянку і відповідно до норми статті 24 вищевказаного Закону державна реєстрація спірних земельних ділянок була скасована і Державним кадастровим реєстратором зареєстровано право власності на земельну ділянку (об`єднану) з новим кадастровим номером 3224980800:01:004:0409 за ОСОБА_1 .

Право власності на землю це право володіти, користуватися, і розпоряджатися земельними ділянками.

Оскільки позивачем не доведено про незаконність виданих Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області наказів про затвердження проектів землеустрою та передачу у власність земельні ділянки площею 2 га кожна на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району для ведення особистого селянського господарства відповідачам з підстав повторного використання права на безоплатну передачу громадянам земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2 гектара, позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером номером 3224980800:01:004:0409, площею 41,95 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області є похідними, а тому є необгрунтованими.

При цьому, звертаючись до суду з даним позовом прокурор не обгрунтував підстави звернення до суду в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до структурного підрозділу позивача, оскільки Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, його територіальні органи також є органами виконавчої влади, які згідно із ст. 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади наділені правом звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 4 ЦПК України).

Також, при прийнятті рішення суд не узяв до уваги посилання позивача на норму ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, так як за її змістом, акти органів державної влади можуть бути визнаними недійсним виключно у разі, якщо порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою а не держави. В даній справі позивач звернувся до суду в інтересах держави а не особи.

Крім того, при прийнятті рішення суд не узяв до уваги доводи позивача, про те, що спірні накази були прийняті із порушенням вимог норми ч. ч. 1 та 3 ст. 122 Земельного кодексу України, оскільки ця норма стосується розпорядження землями комунальної власності територіальних громад, в той час як із матеріалів справи вбачається, що спірні земельні ділянки є земельними ділянками сільськогосподарського призначення, та перебувають в державній власності, а отже за нормою ч. 4 ст. 122 цього Кодексу питання про їх передачу в користування вирішується Центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальними підрозділами, яким у даному випадку було Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Також, позивачем не обґрунтовано підстави залучення у якості відповідача Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щур Надію Романівну, вимог щодо визнання дій або бездіяльності приватного нотаріуса позовні вимоги не містять.

Проте такі висновки суду не відповідають вимогам закону.

Приписами ст. 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116).

Частиною 4 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

У ст. 121 Земельного кодексу України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектарів.

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до положень ст. 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Системний аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення кінцевого результату у вигляді отримання земельної ділянки у приватну власність.

У позовній заяві прокурор вказує на те, що ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вже раніше зверталися до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із заявами про надання у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Київської області, отримали позитивні рішення, розробили документацію із землеустрою та подали її для затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Київській обласні, яким видано накази:

- від 10.08.2017 за № 10-14520/15-17-сг про надання ОСОБА_12 земельної ділянки з кадастровим номером 3221088600:05:004:0464 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Шибенської сільської ради Бородянського району;

- від 14.06.2017 за № 10-11724/15-17-сг ОСОБА_5 земельної ділянки з кадастровим номером 3221655100:03:013:0014 площею 1,2 га для ведення особистого селянського господарства на території Володарської селищної ради Володарського району;

- від 17.05.2017 за № 10-8244/15-17-сг ОСОБА_4 земельної ділянки з кадастровим номером 3220484900:03:015:0003 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Піщанської сільської ради Білоцерківського району;

- від 07.08.2017 за № 10-14024/15-17-сг ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 3221288400:07:013:0037 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Світильнівської сільської ради Броварського району;

- від 31.07.2017 за№ 10-13355/15-17-сг ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 3221288400:07:013:0025 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Світильнівської сільської ради Броварського району.

Тобто, громадяни, подаючи вперше заяви до органу виконавчої влади про отримання землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого господарства та оформивши всі необхідні документи, достовірно усвідомлювали та бажали завершення процедури безоплатної приватизації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, подали відповідний пакет документів до Головного управління Держгеокадастру у Київській області для його затвердження та очікували на кінцеве рішення, яке є необхідним для остаточного набуття права власності на землю даного цільового призначення.

У зв`язку з цим, саме з 14.06.2017, 17.05.2017, 07.08.2017, 31.07.2017, 10.08.2017 у ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 відповідно виникли правомірні очікування набуття і оформлення права приватної власності на земельні ділянки у Бородянському, Володарському, Білоцерківському, Броварському районах Київської області для ведення особистого селянського господарства.

За Конституційним принципом верховенства права (ст. 8 Конституції України) - громадяни здійснюють свої права за принципом дозволено все, що прямо не заборонено законом .

Набуття права власності- це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

Частиною 4 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Отже, станом на момент подання ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вдруге аналогічних заяв до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (заяви від 12.06.2017, копії додані до апеляційної скарги) про надання земельних ділянок на території Фастівського району Київської області для ведення особистого селянського господарства вже існували обґрунтовані перешкоди у повторній реалізації ідентичних прав на землю.

Разом з тим, суд самоусунувся від з`ясування усіх обставин та підстав набуття фізичними особами права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221088600:05:004:0464,3221655100:03:013:0014,3220484900:03:015:0003,3221288400:07:013:0037, 3221288400:07:013:0025, не встановив черговості дій і рішень, які приймалися органом виконавчої влади та які передували оформленню права власності за третіми особами на спірну землю, а лише керувався фактом проведення державної реєстрації речових прав на вказані землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також помилковими є висновки суду про те, що ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови громадянам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з яких вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Київській області зобов`язане було надати громадянам відповідні дозволи на розташовані на території Фастівського району спірні земельні ділянки.

Дійсно, в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачається перелік підстав для такої відмови, однак, Верховний Суд у постанові від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а звертає увагу на те, що подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей та об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (п. 65).

За таких обставин, розглядаючи заяви громадян про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність спірних земельних ділянок на території Фастівського району, Головне управління Держгеокадастру у Київській області формально вирішило такі заяви, не перевіривши їх змісту щодо реалізації третіми особами раніше права на отримання безкоштовно земель для ведення особистого селянського господарства у порядку безоплатної приватизації.

У той же час, пп. 4, 8 п. 6 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 308 від 17.11.2016, передбачено, що посадові особи Головного управління в межах своїх повноважень мають право викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для отримання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства; одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об`єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на них завдань.

Проте, суд не врахував, що жодних перевірочних дій під час розгляду поданих вдруге громадянами пакетів документів орган виконавчої влади не здійснив, у зв`язку з чим не забезпечив дотримання принципу належного урядування . Так, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний та якомога послідовніший спосіб, зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок, сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України ).

Крім того, при з`ясуванні дійсних обставин справи судом проігноровано, що станом на 10.08.2017 ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вже отримали накази цього ж Головного управління Держгеокадстру у Київській області (від 14.06.2017, 17.05.2017, 07.08.2017, 31.07.2017) про затвердження відповідної документації із землеустрою та надання у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3221655100:03:013:0014,3220484900:03:015:0003,3221288400:07:013:0037,3221288400:07:013:0025 для ведення особистого селянського господарства згідно зі ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України.

Також 10.08.2017 ОСОБА_6 видано наказ про надання земельної ділянки з кадастровим номером 3221088600:05:004:0464 для ведення особистого селянського господарства на території Шибенської сільської ради Бородянського району (наказ за № 10-14520/15-17-сг), який за порядковим номером видавався раніше, ніж наказ № 10-14589/15-17-сг від 10.08.2017 про надання йому ж - ОСОБА_6 у власність спірної ділянки з кадастровим номером 3224980800:01:004:0323 для ведення особистого селянського господарства на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району.

З огляду на викладене, на момент прийняття 10.08.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області інших наказів №№ 10- 14589/15-17-сг, 10-14571/15-17-сг, 10-14577/15-17-сг, 10-14513/15-17-сг, 10- 14526/15-17-сг у цього суб`єкта владних повноважень мали б бути обґрунтовані сумніви стосовно правомірності дій фізичних осіб, спрямованих на повторне безоплатне отримання землі всупереч ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, що слугувало самостійною окремою підставою для відмови у затвердженні поданих проектів землеустрою та відмови у наданні спірних ділянок у приватну власність безкоштовно.

Як зазначалося вище, Верховний Суд акцентує увагу на тому, що у разі відмови у прийнятті будь-яких рішень у сфері земельних відносин на користь громадян, то відповідний орган, встановивши таку самостійну підставу, яка не визначена ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, повинен навести усі підстави правомірної відмови, що свідчитиме про дотримання приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов 'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

В світлі повторного отримання фізичними особами рішень, на підставі яких надається право розробити певну документацію із землеустрою на земельні ділянки, необхідно застосовувати наступне правило: Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (постанова Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17).

Таким чином, матеріалами справи спростовуються висновки суду першої інстанції про обов`язок Головного управління Держгеокадастру у Київській області надати громадянам відповідні дозволи на спірні земельні ділянки, які розташовані на території Фастівського району, та у подальшому їх затвердити повторно, надавши землю у приватну власність безкоштовно на поза конкурентній основі.

Відхиляючи доводи прокурора стосовно повторного набуття права приватної власності фізичними особами на спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3224980800:01:004:0323,3224980800:01:004:0326,3224980800:01:004:0325,3224980800:01:004:0330, 3224980800:01:004:0333, судом вказано про ненадання прокурором оригіналів чи завірених копій спірних наказів, а також наказів, на підставі яких громадяни вже (уперше) набули право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Вказані твердження суду спростовуються матеріалами справи.

Так, 09.07.2019 керівником Фастівської місцевої прокуратури у межах підготовчого засідання подано відповідь на відзив ОСОБА_1 , до якого долучено копії наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області №№ 10-14589/15-17-сг, 10-14571/15-17-сг, 10-14577/15-17-сг, 10-14513/15-17-сг, 10-14526/15-17-сг від 10.08.2017.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду від 27.08.2019 витребувано з Фастівської місцевої прокуратури оригінали вищевказаних наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

На виконання вимог ухвали суду від 27.08.2019 керівник місцевої прокуратури повідомив суду, що оригінали документів вилучені СВ Дарницьким УП ГУГІП в м. Києві та знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 42018111310000058, у зв`язку з чим клопотав про витребування зазначених документів з матеріалів кримінального провадження для огляду (клопотання від 02.09.2019 № 3869-4736 вих. 18).

Проте, вказане клопотання прокурора від 02.09.2019 № 3869-4736вих-18 судом, в порушення вимог ст. 84 ЦПК України, не розглянуто.

Листом Фастівської місцевої прокуратури № 38-69-5050вих-19 від 16.09.2019 на адресу суду направлено копії спірних наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області належної якості, які вказані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як підстава для здійснення державної реєстрації речових прав за ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про що містяться інформаційні довідки на всі вказані в позові земельні ділянки.

Проте, суд визнав такі копії наказів (документів) неналежними доказами, через їх нечитабельність та неналежне завірення.

При цьому, під час дослідження інформаційних довідок про спірні земельні ділянки ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , судом в порушення вимог ст. 229 ЦПК України проігноровано вказані підстави виникнення права власності - оспорювані накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області, на підставі яких за третіми особами згодом зареєстровано речові права на ці ділянки.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Жодна зі сторін даного спору в судових засіданнях не заперечувала факту отримання спірної землі на підставі саме наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області №№ 10-14589/15-17-сг, 10- 14571/15-17-сг, 10-14577/15-17-сг, 10-14513/15-17-сг, 10-14526/15-17-сг від 10.08.2017,що в силу ст. 82 ЦПК України звільняє від обов`язку доказування зазначеного факту.

Посилаючись на проведення державної реєстрації права власності за фізичними особами на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства з кадастровими номерами 3221088600:05:004:0464. 3221655100:03:013:0014, 3220484900:03:015:0003, 3221288400:07:013:0037, 3221288400:07:013:0025 (дати реєстрації-16.08.2017,26.06.2017,22.05.2017, 16.08.2017, 16.08.2017 відповідно), суд дійшов хибних висновків про набуття третіми особами права приватної власності на землі такої категорії та цільового призначення раніше саме на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, процедура оформлення права приватної власності на земельні ділянки включає в себе певний порядок та послідовність дій та рішень, який складається із дотримання строків подання документів, їх розгляду, затвердження документів та здійснення державної реєстрації прав на нерухомість.

Отримання рішення (наказу) органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою та надання у приватну власність громадянину земельної ділянки є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок та є передумовою для звернення такого громадянина до суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.

Тобто, рішення суб`єкта владних повноважень про надання у приватну власність громадянину земельної ділянки (кінцевий етап) надає безперешкодне право реалізувати його через офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття речового права на земельну ділянку шляхом реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яким визначаються умови, підстави та процедура проведення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (далі - Порядок).

Пунктами 6, 8 Розділу Загальний порядок проведення державної реєстрації прав Порядку передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє заяву в базі даних заяв, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис.

Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор, уповноважена особа з оригіналів документів чи відповідно оформлених копій необхідних для державної реєстрації прав документів у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 7 цього Порядку, обов`язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, які додаються до заяви (п. 10 Розділу Загальний порядок проведення державної реєстрації прав Порядку).

Згідно з п. 11 Розділу Загальний порядок проведення державної реєстрації прав Порядку визначено, що формування та реєстрація заяв проводиться в порядку черговості звернення заявників до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Суд першої інстанції не дослідив питання проведення реєстрації речового права, що має важливе значення для правильного вирішення справи.

Так, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , достовірно знаючи що вони вдруге по одному виду використання землі (для ведення особистого селянського господарства) отримали накази №№ 10-14589/15-17-сг, 10- 14513/15-17-сг, 10-14526/15-17-сг від 10.08.2017, особисто 15.08.2017 подали одному і тому ж державному реєстратору Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Тютюну Д.С. заяви про державну реєстрацію прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 3224980800:01:004:0323, 3224980800:01:004:0330, 3224980800:01:004:0333.

У той же час, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , знаючи про зареєстровані раніше земельні ділянки з кадастровими номерами 3221088600:05:004:0464, 3221288400:07:013:0037, 3221288400:07:013:0025 в Державному земельному кадастрі (оскільки особисто 01.08.2017, 01.08.2017, 21.07.2017 отримали витяги з ДЗК) та, отримавши первинні накази № 10- 14520/15-17-сг від 10.08.2017, № 10-14024/15-17-сг від 07.08.2017, № 10- 13355/15-17-сг від 31.07.2017, передали їх уповноваженій особі - ОСОБА_16 (представник всіх трьох громадян), який зі спливом часу тільки 16.08.2017 звернувся до державного реєстратора Зазимської сільської ради Броварського району Підопригори Т.В. із заявами про державну реєстрацію прав на такі ділянки.

Вказане підтверджується відповідними витягами з ДЗК та заявами фізичних осіб, сформованих державними реєстраторами в стадії документи по реєстрації , що міститься в додатках до відповідних рішень в Єдиному державному реєстрі речових прав.

Проте, судом залишено поза увагою вищевказані факти недобросовісності дій громадян, які були направлені на штучне створення зміни послідовності набуття права приватної власності на земельні ділянки, що отримані раніше відповідно до рішення компетентного органу виконавчої влади, та які необхідно було б зареєструвати раніше від отриманих спірних ділянок на підставі оскаржуваних наказів від 10.08.2017.

Безпідставним також є твердження суду першої інстанції стосовно неможливості витребування спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3224980800:01:004:0323, 3224980800:01:004:0326,3224980800:01:004:0325,3224980800:01:004:0330,3224980800:01:004:0333 загальною площею 10 га, у зв`язку з їх об`єднанням із земельною ділянкою з кадастровим номером 3224980800:01:004:0409, загальною площею 41,9543 га для ведення особистого селянського господарства, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Під час первинного формування та проведення державної реєстрації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі визначалися координати таких земель та їх місцерозташування.

Згідно з ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Тому, у відповідній технічній документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок містяться кадастрові плани із координатами ділянок, які існували до їх об`єднання, та кадастрові плани, на яких зображено місце розташування ділянок, з яких сформувалася нова ділянка.

З указаного очевидним є те, що під час витребування спірних земельних ділянок цілком можливо встановити територію і місцезнаходження ділянок, які незаконно передано у приватну власність фізичним особам і незаконно відчужено іншій особі - ОСОБА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц зазначено, що з огляду на приписи ст.ст. 387 і 388 ЦК України помилковими є висновки суду першої інстанції щодо неможливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені та/або об`єднані. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших Характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним, законодавством, спосіб (п. 56).

Крім того, навіть після об`єднання спірних земель в одну земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0409 цивільним законодавством України передбачається можливість здійснення поділу об`єкта нерухомості.

Так, згідно з ст.ст. 181, 182 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частиною 1 ст. 183 ЦК України визначено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Таким чином, юридично подільними є речі, якщо частини зберігають цінність речі, в тому числі її цільове призначення. Визнання речі подільною тягне за собою певні наслідки: частина подільної речі повторює юридичну природу цілого і при розділі в натурі бере участь у цивільному обороті як самостійна річ.

Отже заявлена прокурором вимога про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0409 площею 41,9543 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області нерозривно пов`язана із вимогою про витребування її частин загальною площею 10 га у конфігурації спірних земельних ділянок.

Не грунтується на дійсних обставинах та матеріалах справи і доводи суду про відсутність обґрунтування прокурором у позовній заяві підстав для представництва саме прокурором інтересів держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у даному спорі.

Неодноразово Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Тобто, фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Судом першої інстанції не враховано, що в силу вимог ст. 131 -1Конституції України, ст.ст. 2, 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України та рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, прокурор звертається до суду з позовами не в інтересах конкретного суб`єкта владних повноважень та не у зв`язку з порушенням цивільних прав певного органу державної виконавчої влади, а саме в інтересах держави, у випадках порушення прав та законних інтересів держави.

З огляду на положення ст. 170 Цивільного кодексу України, ст. 84 Земельного кодексу України, орган, визначений прокурором у якості позивача, виступає лише як представник держави у спірних правовідносинах, є особою, що реалізує цивільні та процесуальні права держави надані імперативно. Отже, останній визначений позивачем у правовідносинах, пов`язаних з порушенням цивільних прав держави, а не у зв`язку з порушенням безпосередньо цивільних прав такого органу.

У постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17 вказано, що надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначає, що сам факт не звернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам, процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки. у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам, національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини .

Крім того, Європейський суд з прав людини, із урахуванням фактичних обставин справи, рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави - відповідача, але і самого скаржника. Це пов`язано з тим, що певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування ст. 1 Першого протоколу, можуть бути пов`язані із протиправною поведінкою самого набувача майна.

У свою чергу, повторна приватизація ділянок та вибуття таких земель з володіння держави з порушенням вимог закону, ставить їх, відповідачів і третіх осіб, добросовісність під час набуття земельних ділянок у власність під обґрунтований сумнів.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 14, 19 Конституції України можна дійти висновку, що правовідносини, пов`язані з вибуттям-земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Витребування спірних земельних ділянок із володіння відповідача відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норми ст. 388 ЦК України в зв`язку з порушенням органом державної влади низки вимог Земельного кодексу України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Однак, оскаржуване рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.11.2019 таким вимогам не відповідає в зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.7,367,369,374,376 ,381,382,389 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Прокуратури Київської області задовольнити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2019 року скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення, яким задовольнити позов керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щур Надії Романівни, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійними наказів, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки.

Визнати недійсними накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10.08.2017 № 10-14589/15-17-сг, № 10-14571/15-17- сг, № 10-14577/15-17-сг, № 10-14513/15-17-сг, № 10-14526/15-17-сг, якими затверджено проекти землеустрою та надано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0323, ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0326, ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0325, ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0330, ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0333 площею 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0409 площею 41,9543 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області.

Витребувати на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3224980800:01:004:0323, 3224980800:01:004:0326, 3224980800:01:004:0325, 3224980800:01:004:0330, 3224980800:01:004:0333 загальною площею 10 га, які є частиною земельної ділянки площею 41,9543 га з кадастровим номером 3224980800:01:004:0409 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач В.В. Гуль

Судді Л.П. Сушко

О.І. Сліпченко