Постанова

від 27.10.2020 по справі 381/375/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 381/375/19

провадження № 61-6706св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - керівник Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, приватний нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щур Надії Романівни, ОСОБА_1 ,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 рокув складі колегії суддів: Гуля В. В., Сушко Л. П., Сліпченка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року керівник Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру

у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Київській області), Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р., Сокирко Н. О., треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійними наказів, скасування державної реєстрації та витребування земельної ділянки.

Позовна заява обґрунтована, що під час опрацювання Фастівською місцевою прокуратурою Публічної кадастрової карти України в рамках здійснення заходів представницької діяльності встановлені порушення вимог земельного законодавства під час передачі у власність земельної ділянки, розташованої

на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області, а саме: ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_6 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 затверджено проекти землеустрою та передано у власність земельні ділянки площею 2,00 га, кожна,

на території Великогуляківської сільської ради для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначених наказів державним реєстратором Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зареєстровано право власності на земельні ділянки.

В подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок, вказані земельні ділянки були продані ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ГУ Держгеокадастру у Київській області було раніше надано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме:

ОСОБА_6 на території Шибенської сільської ради, ОСОБА_5 на території Володарської селищної ради, ОСОБА_4 на території Піщанської сільської ради, ОСОБА_3 на території Світильнівської сільської ради, ОСОБА_2

на території Світильнівської сільської ради. Зазначене підтверджує, що вказані громадяни на час видачі ГУ Держгеокадастру у Київській області наказів, використали своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

У зв`язку з чим, накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10 серпня 2017 року № 10-14589/15-17-сг, № 10-14571/15-17-сг,

№ 10-14577/15-17-сг, № 10-14513/15-17-сг, № 10-14526/15-17-сг, підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка ОСОБА_1 підлягає витребуванню на користь держави.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Фастівський міськрайонний суд Київської області 15 листопада

2019 року у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що по одинці чи в сукупності беззаперечно свідчать про незаконність дій відповідачів, зокрема про наявність передбачених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України підстав для прийняття ГУ Держгеокадастру у Київській області рішень про відмову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в затверджені проектів землеустрою та передачі у власність спірних земельних ділянок.

Позивачем не було надано оригіналів наказів, або належно завірених їх копій, які є предметом позову і які позивач просить визнати недійсними, а також не надано наказів, на підставі яких, як зазначив позивач, громадяни уже (вперше) набули право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що позбавило суд можливості перевірити докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Надані копії наказів є нечитабельні та належним чином не завірені, а тому суд вважав їх такими, що є неналежними доказами.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду від 10 березня 2020 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2019 року скасовано, позов задоволено.

Визнано недійсними накази ГУ Держгеокадастру у Київській області від 10 серпня 2017 року № 10-14589/15-17-сг, № 10-14571/15-17-сг, № 10-14577/15-17-сг,

№ 10-14513/15-17-сг, № 10-14526/15-17-сг, якими затверджено проекти землеустрою та надано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку

з кадастровим номером 3224980800:01:004:0323, ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0326, ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0325, ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0330, ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0333 площею 2,00 га кожному для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0409 площею 41,9543 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області.

Витребувано на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 3224980800:01:004:0323, 3224980800:01:004:0326, 3224980800:01:004:0325, 3224980800:01:004:0330, 3224980800:01:004:0333 загальною площею 10,00 га, які є частиною земельної ділянки площею 41,9543 га з кадастровим номером 3224980800:01:004:0409 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , знаючи про зареєстровані раніше земельні ділянки

з кадастровими номерами 3221088600:05:004:0464, 3221288400:07:013:0037, 3221288400:07:013:0025 в Державному земельному кадастрі (оскільки особисто 21 липні та 01 серпня 2017 року отримали витяги з Державного земельного кадастру ) та, отримавши первинні накази № 10-14520/15-17-сг від 10 серпня

2017 року, № 10-14024/15-17-сг від 07 серпня 2017 року, № 10- 13355/15-17-сг

від 31 липня 2017 року, передали їх уповноваженій особі - ОСОБА_7 (представник всіх трьох громадян), який зі спливом часу тільки 16 серпня

2017 року звернувся до державного реєстратора Зазимської сільської ради Броварського району Підопригори Т. В. із заявами про державну реєстрацію прав на такі ділянки.

Вказане підтверджується відповідними витягами з Державного земельного кадастру та заявами фізичних осіб, сформованих державними реєстраторами

в стадії документи по реєстрації , що міститься в додатках до відповідних рішень в Єдиному державному реєстрі речових прав.

Недобросовісні дії зазначених громадян були направлені на штучне створення зміни послідовності набуття права приватної власності на земельні ділянки,

що отримані раніше відповідно до рішення компетентного органу виконавчої влади, та які необхідно було б зареєструвати раніше від отриманих спірних ділянок на підставі оскаржуваних наказів від 10 серпня 2017 року.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 381/375/19, витребувано її з Фастівського міськрайонного суду Київської області та зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року до закінчення її перегляду

в касаційному порядку.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У квітні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувану постанову прийнято

на підставі недопустимих доказів, зокрема, апеляційним судом не взято до уваги, що прокурором порушено порядок подання доказів до суду першої інстанції

та їх належного засвідчення, а також апеляційним судом прийнято докази, які

не були подані до суду першої інстанції. Також, ОСОБА_1 посилається

на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У травні 2020 року Фастівська місцева прокуратура подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційного суду залишити в силі. Указувала, що суд апеляційної інстанції врахував норми чинного законодавства та дійшов обґрунтованого висновку, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

У травні 2020 року ГУ Держгеокадастру у Київській області подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просило касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову апеляційного суду, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Зазначало, що істотне значення для вирішення даної справи має не дата видачі наказів Головним управлінням, а державна реєстрація речових прав

на отриману земельну ділянку в Державному реєстрі прав. У справі, яка

є предметом розгляду така державна реєстрація прав на земельні ділянки відбулась раніше ніж державна реєстрація прав на земельні ділянки, які

не є предметом даного позову, а тому відсутні підстави витребовувати на користь держави спірні земельні ділянки.

У червні 2020 року Фастівська місцева прокуратура подала до Верховного Суду пояснення на відзив ГУ Держгеокадастру у Київській області, у якому вказала,

що відповідно до вимог закону, громадянин реалізує право на отримання земельної ділянки у власність вже на момент видачі відповідних наказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ГУ Держгеокадастру у Київській області затверджено проекти землеустрою та передано у власність земельні ділянки площею 2,00 га кожна

на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району для ведення особистого селянського господарства, а саме:

ОСОБА_6 на підставі наказу від 10 серпня 2017 року № 10- 14589/15-17-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0323,

ОСОБА_5 на підставі наказу від 10 серпня 2017 року № 10-14571/15-17-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0326,

ОСОБА_4 на підставі наказу від 10 серпня 2017 року № 10-14577/15-17-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0325,

ОСОБА_3 на підставі наказу від 10 серпня 2017 року № 10-14513/15-17-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0330,

ОСОБА_2 на підставі наказу від 10 серпня 2017 року № 10-14526/15-17-сг земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0333.

На підставі зазначених наказів державним реєстратором Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зареєстровано право власності вищевказаним громадянам на земельні ділянки з кадастровими номерами 3224980800:01:004:0323, 3224980800:01:004:0326, 3224980800:01:004:0325, 224980800:01:004:0330, 3224980800:01:004:0333.

Станом на 10 серпня 2017 року ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_2 вже отримали накази цього ж ГУ Держгеокадстру у Київській області (від 17 травня 2017 року № 10-8244/15-17-сг, 14 червня 2017 року

№ 10-11725/15-17-сг, 31 липня 2017 року № 10-13355/15-17-сг та 07 серпня

2017 року № 10-14024/15-17-сг) про затвердження відповідної документації

із землеустрою та надання у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3221655100:03:013:0014, 3220484900:03:015:0003, 3221288400:07:013:0037, 3221288400:07:013:0025 для ведення особистого селянського господарства згідно зі статтями 116, 118, 121 Земельного кодексу України. Право власності на зазначені земельні ділянки не було зареєстровано.

Згідно договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 12 грудня 2017 року

№ 1598, від 13 грудня 2017 року № 1605, від 13 грудня 2017 року № 1608,

від 13 грудня 2017 року № 1636, від 13 грудня 2017 року № 1627, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 3224980800:01:004:0323, 3224980800:01:004:0326, 3224980800:01:004:0325, 3224980800:01:004:0330, 3224980800:01:004:0333 було продано ОСОБА_1 .

Відповідно до Публічної кадастрової карти та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за рахунок об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3224980800:01:004:0323, 3224980800:01:004:0326, 3224980800:01:004:0325, 3224980800:01:004:0330, 224980800:01:004:0333 сформовано земельну ділянку загальною площею з кадастровим номером 3224980800:01:004:0409, площею 41,95 га.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16 жовтня 2018 року № 43494194, державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Щур Н. Р. проведено державну реєстрацію права власності

на земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0409

за ОСОБА_1 .

Крім того, станом на 10 серпня 2017 року ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вже отримали накази цього ж ГУ Держгеокадстру

у Київській області (від 17 травня 2017 року № 10-8244/15-17-сг, 14 червня

2017 року № 10-11725/15-17-сг, 31 липня 2017 року № 10-13355/15-17-сг

та 07 серпня 2017 року № 10-14024/15-17-сг) про затвердження відповідної документації із землеустрою та надання у власність земельних ділянок

з кадастровими номерами 3221655100:03:013:0014, 3220484900:03:015:0003, 3221288400:07:013:0037, 3221288400:07:013:0025 для ведення особистого селянського господарства згідно зі статтями 116, 118, 121 Земельного кодексу України.

Також 10 серпня 2017 року ОСОБА_6 видано наказ про надання земельної ділянки з кадастровим номером 3221088600:05:004:0464 для ведення особистого селянського господарства на території Шибенської сільської ради Бородянського району (наказ за № 10-14520/15-17-сг), який за порядковим номером видавався раніше, ніж наказ № 10-14589/15-17-сг від 10 серпня 2017 року про надання йому ж - ОСОБА_6 у власність спірної ділянки з кадастровим номером 3224980800:01:004:0323 для ведення особистого селянського господарства

на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами

та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статей 81 , 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної

і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності

за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування

в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною шостою, восьмою та дев`ятою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у приватну власність земельної ділянки

із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу,

у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу

на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

Відповідно до частини четвертої статті 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідачі на час видачі ГУ Держгеокадастру у Київській області спірних наказів всупереч частині четвертій статті 116 ЗК України, вже використали своє право

на безоплатне отримання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що слугувало самостійною окремою підставою для відмови у затвердженні поданих проектів землеустрою та відмови у наданні спірних ділянок у приватну власність безкоштовно.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд апеляційної інстанції виходив

з того, що відповідачі повторно отримала у власність земельні ділянки, а тому така передача земельних ділянок не відповідає законодавству, такі висновки відповідають встановленим фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

Доводи касаційної скарги про те, що з урахуванням статей 125, 126 ЗК України, право власності на земельні ділянки, оформлене на підставі оспорених наказів було зареєстроване 15 серпня 2017 року, а на підставі раніше виданих наказів - 16 серпня 2017 року, не заслуговують на увагу, оскільки прокурор звернувся

до суду з позовом про скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Київській області, що з урахуванням частини четвертої статті 116 ЗК України, указує на те, що накази, які є предметом спору, були видані повторно та підлягають скасуванню.

У пункті 59 постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року

у справі № 367/2022/15-ц зроблений правовий висновок, що з огляду на приписи статей 387, 388 ЦК України помилковими є висновки суду першої інстанції щодо неможливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені та/або об`єднані. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним, законодавством, спосіб.

Крім того, навіть після об`єднання спірних земель в одну земельну ділянку

з кадастровим номером 3224980800:01:004:0409 цивільним законодавством України передбачається можливість здійснення поділу об`єкта нерухомості.

Відповідно до статей 181, 182 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані

на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Частиною 1 статті 183 ЦК України визначено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Таким чином, юридично подільними є речі, якщо частини зберігають цінність речі, в тому числі її цільове призначення. Визнання речі подільною тягне за собою певні наслідки: частина подільної речі повторює юридичну природу цілого і при розділі в натурі бере участь у цивільному обороті як самостійна річ.

Отже заявлена прокурором вимога про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3224980800:01:004:0409 площею 41,9543 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великогуляківської сільської ради Фастівського району Київської області нерозривно пов`язана із вимогою про витребування її частин загальною площею 10,00 га у конфігурації спірних земельних ділянок.

З таким висновком погоджується Верховний Суд.

Відповідно до частини першої статті 661 ЦК України у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли

до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 не позбавлений права звернутись з вимогою про відшкодування завданих збитків до продавців.

Доводи касаційної скарги відносно того, що оскаржувану постанову прийнято

на підставі недопустимих доказів, не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів та направлені на вирішення питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим,

що в силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів,

що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки таке судове рішення

є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що судом касаційної інстанції рішення не змінюється

та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції,

а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Щодо поновлення виконання (дії) рішення суду

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції

за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою судді Верховного Суду від 05 травня 2020 року зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року до закінчення

її перегляду в касаційному порядку, її необхідно поновити.

Керуючись статтями 400, 401, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову дію постанови Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку залишити без змін.

Поновити дію постанови Київського апеляційного суду від 10 березня 2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська