Ухвала

від 01.04.2020 по справі 754/3017/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 754/3017/19

провадження № 61-2878ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Пасивний дім України на постанову Київського апеляційного суду від 13 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пасивний дім України про визнання звільнення незаконним, зобов`язання звільнити за власним бажанням, видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, за час затримки видачі трудової книжки, стягнення вихідної допомоги, стягнення компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Пасивний дім України (далі - ТОВ Пасивний дім України ) із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначене судове рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, оскільки заявником у касаційній скарзі не зазначено підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

На виконання ухвали суду заявник надіслав виправлену касаційну скаргу.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У касаційній скарзі, мотивуючи неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на:

неврахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2018 року у справі № 235/1337/17, щодо належного повідомлення про намір звільнитися за власним бажанням, застосування статті 38 КЗпП України;

відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, щодо застосування норми статті 38 КЗпП України в частині доказів, які свідчать про порушення роботодавцем трудового законодавства, що є підставою для розірвання працівником у визначений строк трудового договору за власним бажанням та про застосування статті 149 цього Кодексу щодо обов`язковості вимоги від порушника трудової дисципліни письмових пояснень, зазначення у наказі про стягнення строків вчинення дисциплінарного проступку;

встановлення обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.

Отже, є підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ Пасивний дім України та витребування матеріалів справи.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Підставою відкриття касаційного провадження є підстави, передбачені пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, які наведені заявником.

На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Пасивний дім України .

Витребувати із Деснянського районного суду міста Києва цивільну справу № 754/3017/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пасивний дім України про визнання звільнення незаконним, зобов`язання звільнити за власним бажанням, видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, за час затримки видачі трудової книжки, стягнення вихідної допомоги, стягнення компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до о5 травня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

А. С. Олійник

С. О. Погрібний