Рішення

від 04.03.2020 по справі 752/26729/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/26729/18

Провадження № 2/752/1291/20

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 березня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Рожок В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закладу освіти Приватний загальноосвітній навчальний заклад Мідгард , третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

21.12.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі до закладу освіти Приватний загальноосвітній навчальний заклад Мідгард .

24.12.2018 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

08.08.2019 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2

06.11.2019 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про прийняття до провадження заяви про збільшення позовних вимог та закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог з урахуванням заяви про їх збільшення, позивачкою зазначено, що вона з 01.09.2017 року працювала на посаді вчителя географії в закладі освіти Приватний загальноосвітній навчальний заклад Мідгард відповідно до наказу про прийняття на роботу. Наказом від 15.11.2018 року її було звільнено з зазначеної вище посади за угодою сторін, саме така причина звільнення зазначена у її трудовій книжці, однак своєї згоди на звільнення вона не надавала. Фактично працювала до 27.11.2018 року, що підтверджується даними, які містяться у журналі виходу на роботу та залишення робочого місця працівниками. Зазначити точні реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення позбавлена можливості, оскільки станом на час звернення до суду з позовом, відповідачем не повернуто їй її ж трудову книжку. Своє звільнення вважає незаконним, а наказ про звільнення таким, що не відповідає вимогам трудового законодавства, а тому має бути скасованим. 08.11.2018 року їй в усній формі було повідомлено роботодавцем, що вона працює до 15.11.2018 року без пояснення причин звільнення відповідно до вимог закону, оскільки правил трудової дисципліни вона не порушувала, до дисциплінарної відповідальності не притягувалася. Вважає також, що на її користь з відповідача має бути стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки невидача трудової книжки є перешкодою для працевлаштування, розрахунок якого додає до позову, загальна сума складає 77 211, 68 грн.

Просила визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення, поновити на посаді вчителя географії у закладі освіти Приватний загальноосвітній навчальний заклад Мідгард та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 77 211, 68 грн.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, позивачка ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, з підстав необізнаності у галузі трудового права.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні 04.03.2020 року відсутня, звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з урахуванням заяви про їх збільшення, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач заклад освіти Приватний загальноосвітній навчальний заклад Мідгард , явку свого представника у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзиву на позов не подали, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не зверталися.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні відсутній, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, пояснень з приводу позову не подав, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався.

За правилами ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Врахувавши думку позивачки про те, що остання не заперечує проти заочного вирішення справи, а також з огляду на те, що відповідач заклад освіти Приватний загальноосвітній навчальний заклад Мідгард , явку свого представника у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзиву на позов не подали, суд приходить до висновку про можливість завершення розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, які не містять відзиву, що позбавляє суд можливості перевірити зазначені позивачкою обставини як підстави для позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка заявила клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначила обставини, з якими пов`язує поважність причин пропуску строку звернення до суду, а саме - необізнаність у галузі трудового права.

Встановлені статтею 233 КЗпП України, строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються.

Відповідно до статті 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може ці строки поновити.

Так, ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що її звільнено наказом від 15.11.2018 року, до суду остання звернулася 21.12.2018 року, тобто з пропуском встановленого законом місячного строку.

Однак, як зазначає позивачка причиною такого пропуску є її необізнаність у галузі трудового законодавства, крім того, термін пропуску є незначним, а тому суд вважає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з зазначеним позовом та поновлює такий строк.

Зазначена позиція узгоджується зі змістом ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.08.2011 року у справі № 6-2498св11.

Позивачка ОСОБА_1 зазначає, що її звільнено на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України, тобто припинено трудовий договір за угодою сторін.

Однак, своєї згоди на припинення трудових відносин не надавала. Обставинами якими обґрунтовую підстави для позову зазначає те, що, будь-яких порушень трудової дисципліни з її боку не було, до дисциплінарної відповідальності вона не притягувалася, роботодавець в усній формі повідомив її 08.11.2018 року, що вона працює лише до 15.11.2018 року, а потім буде звільнена. 15.11.2018 року її було звільнено, однак трудову книжку не повернуто, розрахунок у повному обсязі не проведено.

Частина 1 ст. 36 КЗпП України передбачає угоду сторін як одну з підстав припинення трудового договору.

При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів ).

Відповідно до змісту постанови ВСУ від 26.10.2016 року у справі № 6-1269цс16, розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

З огляду на те, що відповідач у справі, явку свого представника у судові засідання не забезпечили жодного разу, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подали, суд позбавлений можливості перевірити зазначені позивачкою обставини як підстави для позову у повному обсязі, однак наразі не має об`єктивних причин не приймати зазначені позивачкою ОСОБА_1 обставини, з огляду на що приходить до висновку про незаконність звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя географії закладу освіти Приватний загальноосвітній навчальний заклад Мідгард та необхідність її поновлення на займаній посаді.

За правилами ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Як видно зі змісту позовної заяви, позивачка просила стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 77 211, 68 грн., на підтвердження чого надала суду проведений нею ж розрахунок, який наразі приймається судом до уваги.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, суд -

вирішив:

позов ОСОБА_1 до закладу освіти Приватний загальноосвітній навчальний заклад Мідгард , третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити.

Визнати незаконним наказ від 15.11.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя географії закладу освіти Приватний загальноосвітній навчальний заклад Мідгард .

Поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя географії закладу освіти Приватний загальноосвітній навчальний заклад Мідгард .

Стягнути з закладу освіти Приватний загальноосвітній навчальний заклад Мідгард (код ЄДРПОУ 41678781, місцезнаходження: 03127, м. Київ, пр. Глушкова, № 17) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 77 211 (сімдесят сім тисяч двісті одинадцять гривень) 68 копійок.

Стягнути з закладу освіти Приватний загальноосвітній навчальний заклад Мідгард (код ЄДРПОУ 41678781, місцезнаходження: 03127, м. Київ, пр. Глушкова, буд. № 17) на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 181 (дві тисячі сто вісімдесят одна гривня) 72 копійки.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя К.Г. Плахотнюк