Рішення

від 20.12.2019 по справі 369/11906/16-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11906/16-ц

Провадження № 2/369/1503/19

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2019 року

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Середенко Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Авістар до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи акціонерне товариство Комерційний індустріальний банк , ОСОБА_3 , акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року позивач публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , громадянина Ірану ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до кредитного договору № 014/0983/81/57139 від 25.06.2007 р. ВАТ Райффайзен Банк Аваль було надано громадянину ОСОБА_1 кредит у розмірі 200 000, 00 доларів США на строк до 25.06.2015 року із сплатою12, 50 % річних, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки , визначені договором.

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 та громадянином Ірану ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки № 014/0983/81/57139 від 25.06.2007 року, за яким відповідачі передали у іпотеку житловий будинок, незавершеним будівництвом № АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцям по 1/2 частини.

28 квітня 2011 року Шевченківський районний суд м. Києва задовольнив позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль про стягнення заборгованості по кредиту. Рішення суду не виконано.

Відповідачем не виконуються вищезазначені умови, а саме не здійснюється щомісячна сплата кредиту, в зв`язку з чим станом на 09.12.2016 року заборгованість по кредиту становить 203 227, 32 доларів США , що в еквіваленті по курсу НБУ становить 5 238 962,70 гривень.

Окрім того відповідачем не виконуються умови щодо сплати відсотків та станом на 09.12.2016 року заборгованість по сплаті відсотків становить 164 841,72 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 4 248 381, 58 грн.

Тому, позивач вирішив звернутися до суду за захистом свого порушеного права та просить суд:

У рахунок погашення заборгованості в сумі 368 119, 04 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 9 487 344, 28 гривень за Кредитним договором № 014/0983/81/57139 від 25.06.2007 р. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, незавершеним будівництвом № АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцям по Ѕ частині громадянину Ірану ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку посвідченого ОСОБА_5 нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 02 серпня 2006 року за реєстровим номером № 11648, зареєстрованого в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 27 вересня 2006 року в книзі № 3, номер запису 1023, реєстраційний номер 15771262 та Ѕ частини ОСОБА_1 , на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯД № 655784, виданого 05 вересня 2006 року Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 серпня 2006 року за реєстровим № 11649, акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010632900240 та земельну ділянку для будівництва (кадастровий номер 3222484001:01:021:0021) загальною площею 0, 1418 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцям в рівних частинах кожному на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯД № 655784 виданого 05 вересня 2006 року Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 серпня 2006 року за реєстровим № 11649, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010632900240 - шляхом реалізації її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну продажу встановити на рівні ринкових цін на підставі оцінки, проведеної в межах виконавчого провадження.

За рахунок виручених від реалізації предмета іпотеки коштів задовольнити вимоги АТ Райффайзен Банк Аваль по кредитному договору № 014/0983/81/57139 від 25.06.2007 року в розмірі - 368 119, 04 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 9 487 344, 28 гривень.

Стягнути витрати по оплаті судового збору з відповідачів на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в сумі 1378, 00 грн.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 квітня 2017 року позов задоволено.

За заяву відповідача, ухвалою Києво-Святошниського районного суду Київської області від 09 серпня 2018 року заочне рішення скасовано та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

У підготовчому судовому засіданні 10 квітня 2019 року за клопотанням сторони проведено заміну позивача АТ Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника ТОВ Фінансова компанія Авістар .

20 листопада 2018 року до суду надійшла заява ТОВ Фінансова компанія Авістар подали заяву про уточнення позовних вимог. Вказали, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 29 липня 2013 року визнано недійсним договір іпотеки від 25 червня 2007 року в частині прав та обов`язків іпотекодавця - майнового поручителя ОСОБА_2 .

Просили суд в рахунок погашення заборгованості в розмірі 368 119,04 дол. США за Кредитним договором № 014/0983/81/57139 від 25.06.2007 р. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме Ѕ частину житлового будинку, незавершеним будівництвом № АДРЕСА_1 , та Ѕ частину земельної ділянки для будівництва (кадастровий номер 3222484001:01:021:0021) загальною площею 0, 1418 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 - шляхом реалізації її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною предмету іпотеки 672 450 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. До суду направив заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

05 червня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Не погоджуючись з позовом ОСОБА_1 вказала, що за рішенням суду договір іпотеки визнаний недійсним в Ѕ частині предмету іпотеки. Саме майно, яке є предметом іпотеки, знаходиться у спільній власності відповідачів по справі без виділення в натурі жодному з них жодної частини. Дані обставини виключаються звернення стягнення на предмет іпотеки. Також не погоджуються з розміром заборгованості. Зазначили, що за рішенням суду з неї стягнуто заборгованість за кредитним договором у визначено судом розмірі. Таке стягнення виключає можливість кредитора в подальшому здійснювати будь-які нарахування по кредитному договору. Належного розрахунку по заборгованості позивач суду не надав. Тому просила відмовити в задоволенні позову.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Письмовий відзив до суду не подавав.

У судове засідання представники третіх осіб акціонерного товариства Комерційний індустріальний банк , ОСОБА_3 , акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль не заявились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надіслали суду заяви про розгляд справи за відсутності їх представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами

встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 12 Закону України Про іпотеку у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 014/0983/81/57139 від 25.06.2007 р. ВАТ Райффайзен Банк Аваль було надано громадянину ОСОБА_1 кредит у розмірі 200 000, 00 доларів США на строк до 25.06.2015 року із сплатою12, 50 % річних, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки , визначені договором.

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_1 та громадянином Ірану ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки № 014/0983/81/57139 від 25.06.2007 року, за яким відповідачі передали у іпотеку житловий будинок, незавершеним будівництвом № АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцям по 1/2 частини.

28 квітня 2011 року Шевченківський районний суд м. Києва задовольнив позов ПАТ Райффайзен Банк Аваль про стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 1747 225,80 грн., з яких заборгованість за кредитом становить 1613615,37 грн., відсотки за користування кредитом в розмірі 85 004,79 грн. та пеня за прострочення відсотків у розмірі 48 605,64 грн. Рішення суду не виконано.

У позові позивач посилався на те, що відповідачем ОСОБА_1 не виконуються вищезазначені умови, а саме не здійснюється щомісячна сплата кредиту, в зв`язку з чим станом на 09.12.2016 року заборгованість по кредиту становить 203 227, 32 доларів США , що в еквіваленті по курсу НБУ становить 5 238 962, 70 гривень; не виконуються умови щодо сплати відсотків та станом на 09.12.2016 року заборгованість по сплаті відсотків становить 164 841, 72 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 4 248 381, 58 грн.

Щодо сплати відсотків слід вказати, що за змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п`ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

За умовами договору, кредит надався на строк до 25 червня 2015 року (п.1.2 договору).

З поданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки позивачем нараховані станом на 09 грудня 2016 року в розмірі 164 841,72 дол.США, тобто після рішення суду. За таких обставин та на підставі поданих суду сторонами доказів, пояснень, враховуючи висновки Верховного Суду у справі №444/9519/12 та припинення нарахування відсотків після закінчення строку повернення кредитних коштів тобто після дострокового стягнення всієї заборгованості та фактично зміною строку виконання договору, позивач не надав суду належного та допустимого розрахунку, доказів на підтвердження такого розміру заборгованості, не заявив клопотань про їх витребування у разі складнощів в їх отриманні, враховуючи, що строк повернення кредиту настав після стягненої суми заборгованості, тому в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 164 841,72 дол. США суд відмовляє.

При визначенні розміру заборгованості суд бере до уваги суму заборгованості, визначену в рішенні Шевченківського районного суду м.Києва від 28 квітня 2011 року, а саме в розмірі 1747 225,80 грн., з яких заборгованість за кредитом становить 1613615,37 грн., відсотки за користування кредитом в розмірі 85 004,79 грн. та пеня за прострочення відсотків у розмірі 48 605,64 грн.

Судом встановлено, що 31.07.2017 року між ПАТ Райффайзен Банк Аваль (первісний кредитор) та ПАТ Комерційний індустріальний Банк (новий кредитор) уклали договір відступлення права вимоги № 114/7-4638, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору за плату право вимоги за кредитним договором № 014/0983/81/57139. Також 31.07.2017 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ Комерційний Індустріальний Банк уклали договір про відступлення прав за договорами іпотек, зокрема і договору іпотеки №б/н від 25.06.2007 по кредитному договору № 014/0983/81/57139.

Окрім того ПАТ Комерційний Індустріальний Банк та ТОВ ФК Авістар уклали договір відступлення права вимоги № 31072017 від 31.07.2017 року та договір про відступлення прав за договорами іпотеки від 31.07.2017 року, відповідно до яких ТОВ ФК Авістар стало власником прав вимоги за кредитними договорами та договорами іпотеки, зокрема за Кредитним договором 014/0983/81/57139 від 25.06.2007 р. та Договором іпотеки від 25.06.2007 р. до кредитного договору № 014/0983/81/57139 від 25.06.2007 р.

Статтею 512 ЦК України, передбачено, що підставою для зміни кредитора є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку що новим кредитором по зобов`язанню є Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Авістар .

Також судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 29 липня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним договір іпотеки від 25 червня 2007 року до кредитного договору №014/0983/81/57139 від 25 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який виступає майновим поручителем за ОСОБА_1 та ВАТ Райффайзен Банк Аваль в частині прав та обов`язків іпотекодавця - майнового поручителя ОСОБА_2 .

Відповідно до 5.5. Іпотечного договору у випадку невиконання іпотекодавцями письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушення зобов`язання цим або кредитним договором у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором утому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором крєдитодавепь зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 33 ЗУ "Про іпотеку", підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов`язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Відповідно до ст.10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

За ст.443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

Тому доводи відповідача щодо неможливості звернення стягнення без виділу частки боржника суд до уваги не бере.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволенні позову та у рахунок погашення заборгованості в розмірі 1 747 225,80 грн. за Кредитним договором № 014/0983/81/57139 від 25.06.2007 р. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме Ѕ частину житлового будинку, незавершеним будівництвом № АДРЕСА_1 , та Ѕ частину земельної ділянки для будівництва (кадастровий номер 3222484001:01:021:0021) загальною площею 0, 1418 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 - шляхом реалізації її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна предмету іпотеки для їх подальшої реалізації визначається при примусовому виконанні рішення на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частаково.

Керуючись ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Авістар до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи акціонерне товариство Комерційний індустріальний банк , ОСОБА_3 , акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволити частково.

У рахунок погашення заборгованості в розмірі 1 747 225,80 грн. за Кредитним договором № 014/0983/81/57139 від 25.06.2007 р. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме Ѕ частину житлового будинку, незавершеним будівництвом № АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки для будівництва (кадастровий номер 3222484001:01:021:0021) загальною площею 0, 1418 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 - шляхом реалізації її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна предмету іпотеки для їх подальшої реалізації визначається при примусовому виконанні рішення на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 30 грудня 2019 року.

Суддя