Ухвала

від 13.05.2020 по справі 369/11906/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 травня 2020 року м. Київ

Єдиний унікальний номер справи №369/11906/16-ц

Апеляційне провадження №22-ц/824/8302/2020

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Іванченка М.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Авіастар до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: акціонерне товариство Комерційний індустріальний банк , ОСОБА_3 , акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль, про звернення стягнення на предмет іпотеки

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області ухваленого 20грудня 2019 року в приміщенні суду в складі судді Пінкевич Н.С., повний текст судового рішення складено 30 грудня 2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20грудня 2019 року позов ТОВ Фінансова компанія Авіастар до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: АТ Комерційний індустріальний банк , ОСОБА_3 , АТ Райффайзен Банк Аваль, про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, 15 квітня 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, вказує, що повний текст судового рішення нею отримано лише 4 березня 2020 року, а тому вважає, що тридцяти денний строк встановлений ч.2 ст.354 ЦПК України, який передбачає можливість поновлення процесуального строку закінчувався 3 квітня 2020 рокую При цьому посилається на п.3 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України та положення постанови КМУ від 25 березня 2020 року №239, який передбачає можливість продовження процесуальних строків на час дії карантину.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Відповідно до ч. 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

11 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 через спалах у світі коронавірусу з 12 березня до 3 квітня 2020 року в Україні було введено карантин, який було продовжено до 24 квітня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року №255, а в подальшому - до 11 травня 2020 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291 та до 22 травня 2020 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 року №343.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2020 року Києво-Святошинським районним судом Київської області проголошено вступну та резолютивні частини рішення, згідна відомостей вказаних у рішенні суду повний текст оскаржуваного рішення складено 30 грудня 2020 року.

4 березня 2020 року скаржником отримано повний текст рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20грудня 2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 161 том 1).

Зважаючи на викладене на думку апеляційного суду в даному випадку ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу 15 квітня 2020 року, тобто під час дії в Україні карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, не пропустила тридцятиденний строк, передбачений п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України, протягом якого скаржник мала безумовне право на поновлення строку для подання апеляційної скарги на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2019 року, оскільки цей строк продовжений законом на строк дії карантину, який на час подання апеляційної скарги не закінчився.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з поважних причин, тому даний строк підлягає поновленню.

Проте вважаю, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом з наступних підстав.

Звертаючись із даною апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 187 грн, що є неналежним розміром судового збору з огляду на таке.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача.

Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки мають вартісну оцінку і носять майновий характер.

Відповідні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17.

Отже, при подачі позовної заяви судовий збір позивачем був оплачений не у повному обсязі.

Однак, вказана обставина не є підставою для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у меншому розмірі.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла на момент звернення із даним позовом до суду) розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становила 1 378 грн.

У позовній заяві позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 368119,04 долари США, що еквівалентно 9487344 грн 28 к.

Таким чином, з урахуванням ціни позову, судовий збір за подання позовної заяви підлягав оплаті в розмірі 142310 грн 16 к.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2019 року звернуто стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості у розмірі 1747225 грн 80 к., що складає 18,42 % від ціни позову, тому за подання даної апеляційної скарги розмір скаржник мала сплатити 39323 грн 30 к. (142310.16*18.42%*150%).

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги оплачено не у повному обсязі, що не відповідає вимогам Закону України Про судовий збір , тому скаржнику необхідно доплатити судовий збір у сумі 39136 грн 30 к. на реквізити: (отримувач УК у Солом`янському р-ні/ Солом`янський р-н./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA 548999980313101206080026010 )та надати до суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у вказаному судом розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.127, 185, 354, 356, 357 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20грудня 2019 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20грудня 2019 року - залишити без руху.

Надати строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для подання документа, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали щодо сплати судового збору апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Іванченко