Ухвала

від 14.04.2020 по справі 640/25574/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

14 квітня 2020 року м. Київ № 640/25574/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаїв-Аеро в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаїв-Аеро до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаїв-Аеро з позовом до Державної авіаційної служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної авіаційної служби України № 000452 серія АБ від 02.12.2019 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/25574/19, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2020 вирішено здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

13 квітня 2020 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд:

- зупинити виконання та вчинення будь-яких виконавчих дій до закінчення розгляду справи № 640/25574/19;

- заборонити Заводському відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) його начальнику та державним виконавцям вчиняти будь-які дії, направлені на примусове виконання постанови Державної авіаційної служби України № 000452 серії АБ від 02.12.2019.

Вказану заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Балась Т.П.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Так, предмет позову становлять вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови № 000452 серія АБ від 02.12.2019, якою позивачеві визначено фінансові санкції у розмірі 85 000,00 грн. за порушення законодавства у галузі цивільної авіації.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраних заходів забезпечення позову позивач стверджує, що оспорювана постанова є виконавчим документом, примусове виконання якого може завдати значної шкоди його правам та інтересам внаслідок передчасного звернення стягнення на майно та активи підприємства, накладення арешту на рахунки тощо.

Позивач звертає увагу, що саме по собі звернення до суду з позовом про скасування оспорюваної постанови не дає підстав вважати її неузгодженною, що у сукупності із скороченими строками, встановленими для пред`явлення її до виконання, створює реальну загрозу вжиття виконавчою службою заходів примусового виконання рішень до вирішення справи по суті.

Суд вважає обґрунтованою позицію позивача, що оспорювана ним постанова може бути повністю виконана до набрання рішенням у цій справі законної сили.

Механізм накладення на суб`єктів авіаційної діяльності штрафів за порушення у галузі цивільної авіації визначено у затвердженому наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті.

Аналіз вимог вказаного порядку (пункти 6.2 - 6.4) дає підстави для висновку, що у випадку не виконання постанови про накладення штрафу, визначені у ній грошові зобов`язання стягуються у примусовому порядку. При цьому жоден пункт порядку не містить положень, які б свідчили, що оскарження постанови про накладення штрафу у судовому порядку зупиняли б її дію до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

З наданих позивачем доказів судом установлено, що 23.01.2020 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кирильченком Дмитром Валерійовичем відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови Державної авіаційної служби України № 000452 від 02.12.2019.

Одночасно з цим, статтею 12 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 затверджений Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Але випадки повернення помилково чи передчасно стягнутих штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації вказаний порядок не регулює. Іншого механізму повернення з бюджету коштів платника у вигляді стягнутих штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації за виконавчим провадженням, які не є податками чи іншими обов`язковими платежами, законодавцем не передбачено, що унеможливить їх повернення за заявницьким принципом та породжуватиме нові судові спори.

Наведені обставини дають суду підстави для висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі внаслідок вчинення державними виконавцями виконавчих дій на підставі оскарженої постанови відповідача, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на наведене, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскарженої постанови про накладення штрафу стосується предмету позову і є співмірними з позовними вимогами.

Щодо запропонованих позивачем заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Частиною 1 статті 35 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1,4,6,8,11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2,3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

З огляду на викладене суд вважає, що належним способом забезпечення позову не заборону вчинення виконавчих дій, направлених на примусове виконання постанови Державної авіаційної служби України № 000452 серії АБ від 02.12.2019, а саме зупинення стягнення на підставі такого рішення, позаяк судом достовірно встановлено факт відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим документом.

З урахуванням наведених правових норм, суд дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі спірної постанови про накладення штрафу унеможливить здійснення органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями заходів примусового виконання рішення в силу прямої вказівки закону, а відтак об`єктивно відсутня необхідність застосування такого заходу забезпечення даного позову, як заборона органами примусового виконання рішень здійснювати заходи примусового виконання на підставі оскарженої постанови про накладення штрафу.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаїв-Аеро про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Державної авіаційної служби України № 000452 серія АБ від 02.12.2019 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, - до набрання судовим рішенням в справі №640/25574/19 законної сили.

3. У решті заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.

Дана ухвала підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 статті 156 КАС України.

Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України Про виконавче провадження , у строк до 15 квітня 2023 року.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Т.П. Балась