Рішення

від 10.06.2020 по справі 640/25574/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року м. Київ № 640/25574/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., за участю секретаря судового засідання Кузьмич М.Б.,

представника позивача: Федоровська І.О.,

представника відповідача: Літвінова Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Миколаїв-Аеро доДержавної авіаційної служби України провизнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаїв-Аеро з позовом до Державної авіаційної служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної авіаційної служби України № 000452 серія АБ від 02.12.2019 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, відповідачем протиправно притягнуто позивача до відповідальності за несвоєчасне подання звіту про стан забезпечення авіаційної безпеки за результатами роботи служби авіаційної безпеки за третій квартал 2019 року, оскільки посадова особа ТОВ Миколаїв-Аеро , уповноважена на подання відповідного звіту перебувала у позаплановій відпустці за сімейними обставинами, що позбавило позивача можливості подати звітність у встановлений законом строк.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві та запереченнях на позовну заяву зазначає, що Державна авіаційна служба України приймаючи оскаржувану постанову діяла правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 640/25574/19, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2020 відмовлено у розгляді справи за правилами загального провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2020 клопотання про зупинення виконавчих дій Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаїв-Аеро повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 14.04.2020 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Державної авіаційної служби України № 000452 серія АБ від 02.12.2019 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, - до набрання судовим рішенням в справі №640/25574/19 законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2020 відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.

У судовому засіданні 10.06.2020 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, що в ході здійснення аналізу та узагальнення інформації щодо стану авіаційної безпеки, складанні Звіту про забезпечення авіаційної безпеки у третьому кварталі 2019 року державним інспектором Державної авіаційної служби України Сайко Р.В. виявлено порушення Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаїв-Аеро вимог пункту 182 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженої Законом України від 21.03.2017 № 1965-VIII щодо строку подання звіту про стан забезпечення авіаційної безпеки за результатами роботи служби авіаційної безпеки, за результатами чого 20.11.2019 складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації № 003228 серія АА (а.с.14, 13).

02.12.2019 Державною авіаційною службою України прийнято оскаржувану постанову № 000452 серія АБ, яким встановлено порушення ТОВ Миколаїв-Аеро строків надання до Державіаслужби інформації, обов`язкове подання якої встановлене законодавством, а саме подання звіту про стан забезпечення авіаційної безпеки за результатами роботи служби авіаційної безпеки за третій квартал 2019 року після п`ятого числа місяця, що наступає за звітним періодом (звіт надано 18 жовтня 2019 року) та накладено штраф у розмірі 85 000,00 грн. (а.с.10).

Незгода позивача із зазначеною постановою про накладення штрафу за правопорушення в галузі цивільної авіації зумовила звернення з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи діяльності в галузі авіації встановлює Повітряний кодекс України від 19.05.2011 №3393-VІ з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Повітряного кодексу України, державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснюють у межах повноважень:

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (далі - уповноважений орган з питань цивільної авіації);

національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Згідно частини першої статті 5 Повітряного кодексу України, уповноважений орган з питань цивільної авіації реалізує державну політику і стратегію розвитку авіації України, здійснює державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації за такими напрямами:

1) здійснення комплексних заходів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, геологічної, економічної та інформаційної безпеки;

2) створення умов для розвитку авіаційної діяльності, повітряних перевезень та їх обслуговування, виконання авіаційних робіт та польотів авіації загального призначення;

3) організація використання повітряного простору України;

4) представництво України в міжнародних організаціях цивільної авіації та у міжнародних відносинах з питань цивільної авіації.

Відповідно до пунктів 1,2 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 520 (надалі - Положення №520), Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Згідно з пунктом 6 Положення № 520 Державіаслужба має право накладати штрафи за умов, визначених Повітряним кодексом України.

Порядок накладення штрафів і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2012 № 73/20386 (далі - Порядок № 637).

Пунктом 2.1 Порядку № 637 установлено, що Підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації є протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації, складений за формою згідно з додатком 1.

Згідно з пунктом 2.2 Порядку № 637 протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники.

Відповідно до пункту 2.5 Порядку № 637 протокол складається за кожним виявленим фактом правопорушення у галузі цивільної авіації.

Пунктом 2.6 Порядку № 637 передбачено, що протокол підписується посадовою особою, що склала протокол, та керівником або уповноваженим представником суб`єкта. У разі наявності свідків протокол підписується також і цими особами.

Згідно з пунктом 2.7 Порядку № 637 у разі відмови керівника або уповноваженого представника Суб`єкта підписати протокол посадова особа, що склала протокол, вносить до такого протоколу відповідний запис. Відмова від підписання протоколу не є підставою для припинення справи про правопорушення у галузі цивільної авіації.

Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати в протоколі пояснення і зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання та робити заяви і подавати клопотання. У разі якщо правопорушник викладає свої пояснення на окремому аркуші, у протоколі про це робиться відповідна відмітка.

Протокол складається у двох примірниках. Перший примірник протоколу вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику Суб`єкта чи надсилається рекомендованим листом поштою. Другий примірник протоколу надсилається до Державіаслужби України (пункт 2.8 Порядку №637).

Пунктами 3.1-3.6 Порядку № 637 установлено, що розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації (додаток 2) або постанова про закриття провадження у справі про правопорушення у галузі цивільної авіації (додаток 3).

Від імені Державіаслужби України розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України.

Штраф за невиконання (неналежне виконання) суб`єктом вимог законодавства, що регулює діяльність у галузі цивільної авіації, накладається у розмірах, визначених в статті 127 Повітряного кодексу України.

Державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України мають право накладати стягнення у розмірі до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штраф може бути накладено на юридичну особу - суб`єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

У разі вчинення юридичною особою - суб`єктом авіаційної діяльності двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо.

Згідно з пунктами 5.4 - 5.7 Порядку № 637 за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Голова Державіаслужби України або його заступники (за напрямом діяльності) протягом 15 днів з дня отримання Державіаслужбою України протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації виносять постанову про накладення штрафу на Суб`єкта або про закриття провадження у справі згідно з додатками 2, 3 до цього Порядку.

При визначенні розміру штрафу враховується характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушника, наслідки вчиненого правопорушення.

Постанова складається у двох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику Суб`єкта чи надсилається рекомендованим листом поштою, про що робиться запис у справі. Другий примірник постанови залишається у справі.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України за правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб - суб`єктів авіаційної діяльності, а саме ненадання до уповноваженого органу з питань цивільної авіації інформації, обов`язкове подання якої встановлюється законодавством або авіаційними правилами України, надання недостовірної інформації або надання інформації з порушенням встановлених строків застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п`яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо суті виявлених порушень, за які відносно позивача складено оскаржувану постанову, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи установлено, що підставою для застосування до ТОВ Миколаїв-Аеро фінансових санкцій слугувало порушено позивачем строку на подання звіту про стан забезпечення авіаційної безпеки за результатами роботи служби авіаційної безпеки за третій квартал 2019 року після п`ятого числа місяця, що наступає за звітним періодом.

Відповідно до пункту 182 Державної програми авіаційної безпеки, затвердженої Законом України від 21.03.2017 № 1965-VIII, керівники аеропортів та експлуатантів, крім експлуатантів авіації загального призначення, що використовують повітряні судна злітною вагою менше 5700 кілограмів, подають до уповноваженого органу з питань цивільної авіації звіти про стан забезпечення авіаційної безпеки та результати роботи служб авіаційної безпеки:

щокварталу - до п`ятого числа місяця, що наступає за звітним періодом;

щороку - до 10 січня наступного року.

Суб`єкти авіаційної діяльності, крім експлуатантів авіації загального призначення, що використовують повітряні судна злітною вагою менше 5700 кілограмів, готують та подають уповноваженому органу з питань цивільної авіації щоквартальні та щорічні звіти про стан забезпечення авіаційної безпеки, виявлені недоліки та заходи щодо їх усунення.

Отже, фінансова звітність за квартал подається відповідними суб`єктами не пізніше п`ятого числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Тобто, у даному випадку, позивач повинен був подати фінансову звітність за III квартал 2019 року до 05.10.2019.

Проте, ТОВ Миколаїв-Аеро подано до Державної авіаційної служби України звітність за ІII квартал 2019 року - 18.10.2020 (а.с.47), що вбачається з тексту постанови від № 000452 серія АБ від 02.12.2019 та є порушенням пункту 182 Державної програми авіаційної безпеки .

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, передбаченого для подання звіту про стан забезпечення авіаційної безпеки за результатами роботи служби авіаційної безпеки позивач покликається на перебування уповноваженої особи ТОВ Миколаїв-Аеро на подання звітності у позаплановій відпустці за сімейними обставинами.

Перевіряючи наведені твердження позивача судом установлено, що наказом від 25.03.2015 №4/Л ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора по авіаційній безпеці з 25.03.2015 (а.с.162).

Відповідно до посадової інструкції заступника директора з авіаційної безпеки, затвердженої директором ТОВ Миколаїв-Аеро від 20.03.2017 (далі - Інструкція) заступник директора з авіаційної безпеки відповідає за організацію роботи щодо здійснення організаційних і практичних заходів забезпечення і дотримання вимог авіаційної безпеки, розроблення та виконання нормативних документів авіакомпанії, що передбачають заходи захисту персоналу, ПС та об`єктів авіакомпанії від АНВ (пункт 2.1 Інструкції).

Пунктом 4.1 Інструкції визначено, що заступник директора з авіаційної безпеки відповідає за розсилку звіту про перевірку якості авіаційної безпеки.

Згідно з пунктом 5 Інструкції заступник директора з авіаційної безпеки у своїй діяльності взаємодіє з відповідними відділами Державіаслужби України, а також іншими підприємствами та організаціями, при вирішуванні питань авіаційної безпеки.

Із наведеного слідує, що повноваження щодо подання звіту про стан забезпечення авіаційної безпеки за результатами роботи служби авіаційної безпеки у ТОВ Миколаїв-Аеро покладено на ОСОБА_1 .

Зі змісту листа Державної авіаційної служби України від 25.03.2015 № 1.18-5616 установлено, що Державною авіаційною службою України погоджено призначення ОСОБА_1 на посаду заступника директора ТОВ Миколаїв-Аеро з авіаційної безпеки (а.с.19).

Між тим, з матеріалів справи установлено, що заступник директора з авіаційної безпеки ТОВ Миколаїв-Аеро у період з 02.10.2019 по 18.10.2019 перебував у відпустці за сімейними обставинами, що підтверджується наказом директора ТОВ Миколаїв-Аеро від 02.10.2019 №23/К, заявою ОСОБА_1 від 02.10.2019 (а.с.16, 17).

Довідкою Управління охорони здоров`я Миколаївської міської ради підтверджено, що у зазначений період ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні (а.с.18).

За наведених обставин, суд вважає, що позивачем було пропущено строк на подання звіту про стан забезпечення авіаційної безпеки за результатами роботи служби авіаційної безпеки за третій квартал 2019 року з поважних причин.

Окрім того, суд приймає до уваги твердження позивача щодо порушення відповідачем процедури накладення штрафу, яка визначена у Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 за № 637.

Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов`язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушення в галузі цивільної авіації за своєю правовою природою відносяться до адміністративних правопорушень.

Згідно з визначенням, наведеним у Кодексі України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пунктів 5.5, 5.6 Порядку підставами закриття провадження у справі є установлення під час розгляду справи факту відсутності правопорушення у галузі цивільної авіації.

При визначенні розміру штрафу враховується характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушника, наслідки вчиненого правопорушення.

Водночас, судом встановлено, що під час розгляду справи уповноваженою особою не взято до уваги поважність пропуску подання Звіту, наявність вини, інші обставини, зокрема, не було відібрано пояснення у директора ТОВ "Миколаїв-Аеро", який був присутній у визначений час в приміщенні Державіаслужби.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), розглядаючи податкові спори, застосовує статтю 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном та закріплює, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В цьому контексті неправомірне стягнення податків/штрафів розглядається як втручання держави у мирне та вільне володіння особи своїм майном (коштами).

У п. 49 рішення від 22.11.2007 у справі Україна-Тюмень проти України ЄСПЛ вказав, що найважливіша вимога статті 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом , а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів .

У п. 55 цього рішення надано тлумачення пропорційності втручання в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи.

Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

У пункті 101 рішення у справі Зеленчук і Цицюра проти України (Заяви № 846/16 та № 1075/16) ЄСПЛ зазначив, що втручання у право власності повинно не лише переслідувати за фактами та у принципі законну ціль у загальному інтересі , але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, яку прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державою, у тому числі заходами, спрямованими на здійснення контролю за користуванням майном фізичною особою. Ця вимога виражена у понятті справедливий баланс , який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Завдання досягти цього балансу відображено у структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції в цілому. У кожній справі, що стосується стверджуваного порушення цієї статті, Суд повинен, таким чином, встановити, чи було покладено на відповідну особу непропорційний та надмірний тягар внаслідок втручання держави (див. рішення у справі Хуттен-Чапська проти Польщі [ВП] (Hutten-Czapska v. Poland) [GC], заява № 35014/97, пункт 167, ЄСПЛ 2006-VIII).

З огляду на такі висновки ЄСПЛ, під час судового розгляду потрібно оцінити, наскільки застосування штрафу за несвоєчасне подання звіту про стан забезпечення авіаційної безпеки за результатами роботи служби авіаційної безпеки узгоджується зі справедливим балансом, який має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства щодо застосування таких штрафів та вимогами захисту прав особи.

На переконання суду, штрафне нарахування за надання інформації з порушенням встановлених строків не має на меті відшкодування матеріальної шкоди, а виключно каральний та стимулюючий характер, що відповідає кримінальному переслідуванню у розумінні статті 6 Конвенції.

Відповідно, у зв`язку з наявністю характеру притягнення до кримінальної відповідальності в розумінні Конвенції, для застосування таких штрафів обов`язковим є доведення вини платника податків, тобто усвідомлення небезпечного характеру свого діяння та розуміння його суспільно небезпечних наслідків, які відсутні у випадку з несвоєчасним наданням звіту про стан забезпечення авіаційної безпеки за результатами роботи служби авіаційної безпеки. Як наслідок, відсутня також вина.

Окрім цього, суд погоджується з міркуваннями позивача з приводу неоднозначного тлумачення положень статті 127 Повітряного кодексу України щодо визначення розміру штрафу. Так, відповідно до частини 1 ст. 127 ПК України за правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб - суб`єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

1) від п`яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі, серед іншого, за ненадання до уповноваженого органу з питань цивільної авіації інформації, обов`язкове подання якої встановлюється законодавством або авіаційними правилами України, надання недостовірної інформації або надання інформації з порушенням встановлених строків.

Відповідно до ст. 8 Основного Закону, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що чіткість норм закону є складовою частиною принципу верховенства права або правової визначеності як одного з його елементів.

У Рішенні ЄСПЛ у справі Салов проти України однією з вимог заявника було те, що п. 2 ст. 127 Кримінального кодексу України не може бути застосований до його дій, оскільки зазначене положення сформульовано настільки нечітко, що він не міг передбачати, що за цей вчинок його можуть позбавити волі. На думку заявника, його дії підпадали під ст. 186-2 Кодексу про адміністративні правопорушення, тому його не можна було карати за поширення інформації (п. 103). У зв`язку із цим ЄСПЛ у рішенні зауважує, що однією з вимог, яка постає з вислову передбачений законом , є передбачуваність відповідних заходів. Та чи інша норма не може вважатися законом , якщо її не сформульовано з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку: він повинен мати можливість (за необхідності й належної правової допомоги) передбачити наслідки, до яких може призвести певна дія.

Дійсно, санкція статті 127 Повітряного кодексу України викладена законодавцем не чітко, оскільки вислів "від п`яти до восьми тисяч" може призвести до його різного тлумачення, де на думку позивача може бути застосовано штраф у розмірі від 5 неоподатковуваних мінімумів, а на переконання відповідача мінімальна межа цього штрафу передбачена у розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів.

Ураховуючи те, що відповідачем не оспорюється факт подання ТОВ Миколаїв-Аеро звіту про стан забезпечення авіаційної безпеки за результатами роботи служби авіаційної безпеки за третій квартал 2019 року, зареєстрованим з порушенням строку, та встановивши поважність причин його пропуску, а також те, що позивачем не завдано шкоди ані бюджету, ані будь-яким іншим особам, штраф за порушення строку за подання звіту про стан забезпечення авіаційної безпеки за результатами роботи служби авіаційної безпеки за третій квартал 2019 року з урахуванням наведених рішень Європейського суду з прав людини не є пропорційним державним втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з адміністративним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 340 від 17.12.2019 (а.с.23).

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаїв-Аеро задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної авіаційної служби України № 000452 серія АБ від 02.12.2019 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

3. Стягнути з Державної авіаційної служби України (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37536026, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Аеро" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20878124, місцезнаходження: 54020, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Повний текст рішення виготовлено - 19.06.2020.

Суддя Т.П. Балась