Постанова

від 15.04.2020 по справі 922/3582/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2020 р. Справа № 922/3582/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О. , суддя Гребенюк Н.В. , суддя Чернота Л.Ф.

за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є.

без виклику учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ (вх.№543 Х/З) на рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2020 року у справі №922/3582/19 (повний текст складено 27.01.2020р. м. Харків, суддя - Прохоров С.А.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до відповідача 1 Підприємства об`єднання громадян Харківське виробниче підприємство №1 , м. Київ

до відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Харків

про стягнення 181 891,15 грн.

ВСТАНОВИЛА:

06.11.2019 року позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Підприємства об`єднання громадян Харківське виробниче підприємство №1 , м. Київ та ОСОБА_1 , м. Харків про солідарне стягнення заборгованості за договором №б/н від 14.05.2013р. в розмірі 181 891,15 грн. ( а.с. 6-10).

Відповідно ухвали господарського суду Харківської області від 04.12.2019 року справа №922/3582/19 була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження як малозначна справа з повідомленням сторін ( а.с. 2-5).

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.01.2020 року по справі №922/3582/19 позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Підприємства об`єднання громадян Харківське виробниче підприємство №1 , м. Київ задоволені.

Стягнуто з Підприємства об`єднання громадян "Харківське виробниче підприємство № 1" на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк Приватбанк 181 891,15 грн. заборгованості за кредитом згідно договору б/н від 14.05.2013р.

В позові Акціонерного Товариства Комерційний Банк Приватбанк до ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з Підприємства об`єднання громадян "Харківське виробниче підприємство № 1" на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк Приватбанк 2 728,37 грн. судового збору (а.с. 88-96).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що між позивачем та першим відповідачем був укладений договір банківського обслуговування №б/н від 14.05.2013р. зі встановленням кредитного ліміту на рахунок № НОМЕР_1 шляхом підписання Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 14.05.2013р.

За висновком суду, банк виконав свої зобов`язання, надавши кредитний ліміт у розмірі 500 000,00 грн., а відповідач 1 зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконав, у зв`язку з чим у нього перед Банком виникла заборгованість у сумі 181 891,15 грн., що стало підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо вимог позивача до другого відповідача про солідарне стягнення заборгованості, суд першої інстанції встановив, що з укладеного між сторонами договору поруки № PORUCH 1412244083141 від 02.10.2014р. неможливо встановити , яке саме основне зобов`язання забезпечено порукою, неможливо ідентифікувати , які саме зобов`язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені порукою.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2020 року по справі №922/3582/19, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. В іншій частині рішення залишити без змін. Судові витрати покласти на відповідачів ( а.с. 110-114).

Скаржник вважає зазначене рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо поручителя ОСОБА_1 незаконним, необгрунтованим та таким, що прийнято внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. В іншій частині рішення суду апелянт не оскаржує.

Скаржник зазначає, що між АТ КБ "Приватбанк" та ПОГ Харківське виробниче підприємство №1 було укладено кредитний договір №б/н від 14.05.2013р., який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із Анкети-Заяви та Умов, в подальшому для забезпечення виконання зобов`язань за даним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № PORUCH 1412244083141 від 02.10.2014р., при укладанні якого сторони узгодили всі необхідні істотні умови, тому не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з договору поруки неможливо встановити , яке саме основне зобов`язання забезпечене порукою.

Також скаржник звертає увагу суду, що поручитель ОСОБА_1 на момент укладання договору поруки №PORUCH 1412244083141 від 02.10.2014р. відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був керівником ПОГ Харківське виробниче підприємство №1 , тому усвідомлював свої дії при підписанні як кредитного договору так і договору поруки. Крім того, не існує жодних договорів про надання послуг Кредитний ліміт та Гарантовані платежі до договорів поруки на їх виконання між позивачем та відповідачами.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2020р. сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф. ( а.с. 129).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 року по справі №922/3582/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2020р. у даній справі та встановлено строк позивачу до 02.03.2020 року включно для подання письмового розрахунку ціни позову та встановлено строк відповідачам до 02.03.2020 року включно для подання відзиву на апеляційну скаргу (т.1 а.с. 130-131).

Відзиви на апеляційну скаргу від відповідачів у встановлений судом строк до Східного апеляційного господарського суду не надійшли.

Ухвалою САГС від 03.03.2020 року розгляд справи №922/3582/19 призначено на 25.03.2020 року о 10:00 год. ( а.с.141-142) .

Ухвалою САГС від 18.03.2020р. виправлено описку в резолютивній частині ухвали про призначення справи до розгляду від 03.03.2020р. та справу призначено на 15.04.2020р. о 10.00 год. (а.с.156) .

Ухвалою САГС від 30.03.2020р. у справі № 922/3582/19 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк м. Київ на рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2020р. у даній справі відбудеться без виклику сторін з метою дотримання строків розгляду апеляційної скарги та мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби СОVІD-19, спричиненої коронавірусом (а.с.166-168).

За приписами ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Судом не було здійснено фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу в даній справі.

Складено протокол судового засідання відповідно до вимог ст.223 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріальної та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ є юридичною особою (код ЄДРПОУ 14360570), що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статутом ( а.с. 49-51).

Відповідач-1, Підприємство об`єднання громадян Харківське виробниче підприємство №1 , м. Київ є юридичною особою (код ЄДРПОУ 03972784), що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 84-86).

Відповідач-2 , фізична особа ОСОБА_1 , м.Харків (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2013 року Харківським учбово-виробничим підприємством №1 українського товариства глухих в особі директора Афанасьєва Ю.В. було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, разом з заявою на відкриття рахунка ( а.с. 18).

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг разом із заявою на відкриття рахунка, відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою про відкриття поточного рахунку та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

За твердженнями позивача, банком був наданий кредитний ліміт в розмірі 500 000 грн. на рахунок №2600605231782, в підтвердження чого позивач надав Довідку про розміри встановлених кредитних лімітів клієнту - Підприємству об`єднання громадян Харківське виробниче підприємство №1 ( а.с. 29).

Позивачем до матеріалів справи надано витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в частині послуги "Кредитний ліміт", на які останній посилається як на підставу своїх вимог ( а.с. 19-28).

Відповідно до п. 3.18.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта.

Згідно з п. 3.18 . 1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Також з матеріалів справи вбачається, що між позивачем , Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (кредитор) та другим відповідачем , ОСОБА_1 (поручитель) 02 жовтня 2014 року був укладений договір поруки №PORUCH 1412244083141 (а.с. 43-44), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконанням підприємством Харківським учбово-виробничим підприємством №1 українського товариства глухих, ЄДРПОУ 03972784, далі - боржник, зобов`язань за угодами-приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом; - за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.1. Угоди 1 0% (нуль) річних; за період користування кредитом згідно з п.3.2.1.4.1.2. Угоди 1 36% (тридцять шість) річних; за період користування кредитом згідно з п.3.2.1.4.1.3 Угоди 1 56% (п`ятдесят шість) річних;

б) комісійної винагороди згідно п.3.2.1.1.17 Угоди 1 в розмірі 3% від суми перерахувань;

в) винагороди за користування Ліміту відповідно до 3.2.1.4.4. Угоди 1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць.

г) кредиту в розмірі 50 000 грн. (п`ятдесят тисяч гривень).

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірах таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні

Відповідно до п. 1.2. Договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5. договору поруки).

Згідно п. 4.1. Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2" цей договір припиняє свою дію.

Вказаний договір підписаний з боку поручителя ОСОБА_1 та скріплений печаткою Харківського учбово-виробничого підприємства №1 українського товариства глухих та з боку кредитора підписаний уповноваженою особою Іспалані Людмилою Геннадіївною та скріплений печаткою ПАТ КБ "Приватбанк".

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за договором б/н від 14.05.2013р., укладеного між ПриватБанком та клієнтом - Підприємством об`єднання громадян Харківське виробниче підприємство №1 станом на 15.10.2019р., наданий позивачем, відповідно до якого у відповідача 1 наявна заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 181 891, 15 грн. (а.с. 30-36).

Також в матеріалах справи наявні виписки по рахунку № НОМЕР_1 ХУВП №1УТОГ за період з 30.03.2017 р. по 02.05.2017 р., в якій зазначено: "вихідний залишок Актив 199 754, 95 грн"; № НОМЕР_1 ХУВП №1УТОГ за період з 03.05.2017 р. по 21.10.2019 р., в якій зазначено: "вихідний залишок Актив 0.00"; № НОМЕР_3 ХУВП №1УТОГ за період з 03.05.2017 р. по 21.10.2019 р., в якій зазначено: "вихідний залишок Актив 0.00"; № НОМЕР_4 ХУВП №1УТОГ за період з 30.05.2017 р. по 21.10.2019 р., в якій зазначено: "вихідний залишок Актив -181 891,15 грн" ( а.с. 37-42).

Відповідно акту-звірки , підписаному в односторонньому порядку з боку позивача, за кредитним договором №б/н від 14.05.2013р. станом на 15.10.2019р. заборгованість за наданим кредитом складає 181 891,15 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 189 005,11 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 7 277, 28 грн. та пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 241 394, 31 грн. ( а.с. 17).

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що перший відповідач прострочив взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, з огляду на укладення з другим відповідачем договору поруки, а також виходячи з положень ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.05.2013р. у розмірі 181 891,15 грн.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.

Предметом позову є вимога Акціонерного товариства КБ "Приватбанк" до Підприємства об`єднання громадян Харківське виробниче підприємство №1 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування №б/н від 14.05.2013р. в розмірі 181 891,15 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

За твердженням позивача, підставою для нарахування зазначеної заборгованості є укладений договір банківського обслуговування, в межах якого було встановлено кредитний ліміт, що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, а також копією виписки по рахунку, на якому обліковується прострочена заборгованість за кредитом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про укладення договору банківського обслуговування б/н від 14.05.2013р. між позивачем та відповідачем-1 та виконання банком своїх зобов`язань щодо надання кредитного ліміту в розмірі 500 000 грн. та наявність у відповідача-1 заборгованості в розмірі 181 891, 15 грн.

Щодо укладеного договору поруки між банком та відповідачем 2 , суд зауважив, що із зазначеного договору неможливо встановити, яке саме основне зобов`язання було забезпечено порукою.

Апелянт із зазначеним висновком суду не погоджується з огляду на те, що при укладенні кредитного договору та договору поруки сторонами були дотримані всі передбачені законом істотні умови, які були обумовлені згодою сторін і прийняті ними як обов`язкові умови договору.

Солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (ст. 541 ЦК України) .

Як вже було встановлено вище, між ПАТ КБ "Приватбанк" (кредитор) та другим відповідачем ОСОБА_1 (поручитель) 02 жовтня 2014 року був укладений договір поруки №PORUCH 1412244083141 .

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Враховуючи , що порука є похідним зобов`язанням від основного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даній справі необхідно встановити наявність чи відсутність ознак, які б вказували на те, яке саме основне зобов`язання забезпечене порукою, у якому обсязі та на яких умовах.

Між тим, дослідження цих обставин має суттєве значення для висновку суду, чи поручався Афанасьєв Юрій Вікторович, укладаючи договір поруки № PORUCH 1412244083141 02.10.2014р., за виконання грошових зобов`язань саме в межах кредитного ліміту сумі 500 000 грн. і саме за кредитним договором, укладеним між АТ КБ "Приватбанк" та Харківським учбово-виробничим підприємством №1 українського товариства глухих 14.05.2013р., стягнення заборгованості за яким і є предметом даного позову, яке конкретно зобов`язання забезпечувалось договором поруки № PORUCH 1412244083141 02.10.2014р. та чи наявні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.10.2014р. солідарно з відповідачів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.12.2019р. у справі №922/970/19.

За приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, 14.05.2013 року Харківським учбово-виробничим підприємством №1 українського товариства глухих в особі директора Афанасьєва Ю.В. було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, разом з заявою на відкриття рахунка ( а.с. 18).

За твердженнями позивача, Харківським учбово-виробничим підприємством №1 українського товариства глухих було підписано Заяву про приєднання до умов та правил користування банківських послуг, відповідно до якої останній приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (розміщені в мережі Інтернет на сайті privatbank.ua) Тарифів банку, які разом із анкетою складають договір банківського обслуговування та взяло на себе зобов`язання виконувати умови, які викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг .

За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).

Відповідно ч.ч.1,2 ст.1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

В обгрунтування доказів встановлення та збільшення кредитного ліміту, банк посилається на довідку про розміри встановлених кредитних лімітів клієнту - Підприємству об`єднання громадян Харківське виробниче підприємство №1 , в якій зазначено про надані кредитні ліміти на рахунок № НОМЕР_1 , які коригувались з 15.05.2013р. по 25.01.2017р. Розмір кредитного ліміту спочатку було встановлено до 11 000 , 00 грн., який потім банком було збільшено до 500 000,00 грн.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1069 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановленні законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 1055 ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч.1,2 ст. 1056-1 ЦК України).

Як вбачається із заяви про відкриття рахунку 14.05.2013р. процентна ставка не зазначена ( а.с. 18-зворотній бік).

Заборгованість за користуванням кредитом в розмірі 181 891,15 грн. обгрунтована посиланням банку на розділ 3.18.1.1. "Умов та правил надання банківських послуг".

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Слід зазначити, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www . privatbank . ua) неодноразово змінювались самим банком з часу виникнення спірних правовідносин 14.05.2013р. до моменту звернення до суду 06.11.2019р., а відтак без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг; відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем 1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником .

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наявний в матеріалах справи витяг з Умов та правил надання банківських послуг не є документом, оскільки не містить інформацію про те, ким саме і коли затверджені ці умови та правила (а.с. 19-28).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Роздруківка із сайту Приватбанку не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19).

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що при переході на інтернет сторінку https://privatbank.ua/terms/, роздруківка сторінки наданої позивачем і інтернет сторінка https://privatbank.ua/terms/ не є тотожними ( а.с.19-28).

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

З урахуванням вищевикладеного, колегією суддів встановлено, що на сторінках, які містяться в мережі інтернет https://privatbank.ua/terms/ відсутні умови та правила надання банківських послуг, які надані банком в роздрукованому варіанті.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем-1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

Колегія суддів вважає, що витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, що розміщені на сайті: www.privatbank.ua та містяться у матеріалах цієї справи, не містять підпису відповідача-1, а тому їх не можна розцінювати як частину договору, укладеного між сторонами 14.05.2013р. року шляхом підписання заяви.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують встановлення та коригування кредитного ліміту.

З наявних в матеріалах справи виписок по рахунку № НОМЕР_1 ХУВП №1УТОГ за період з 30.03.2017 р. по 02.05.2017 р., вбачається: "вихідний залишок Актив 199 754, 95 грн"; № НОМЕР_1 ХУВП №1УТОГ за період з 03.05.2017 р. по 21.10.2019 р., зазначено: "вихідний залишок Актив 0.00"; № НОМЕР_3 ХУВП №1УТОГ за період з 03.05.2017 р. по 21.10.2019 р., зазначено: "вихідний залишок Актив 0.00"; № НОМЕР_4 ХУВП №1УТОГ за період з 30.05.2017 р. по 21.10.2019 р., зазначено: "вихідний залишок Актив -181 891,15 грн", не можливо встановити факт користування грошовими коштами банку, оскільки в заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та в заяві на відкриття рахунку взагалі не зазначено номер карткового рахунку, на який посилається позивач та який зазначений у виписках ( а.с. 37-42).

Крім того, з виписок по рахунку № НОМЕР_1 ХУВП№1УТОГ за період з 03.05.2017 р. по 21.10.2019р., № НОМЕР_3 ХУВП№1УТОГ за період з 03.05.2017р. по 21.10.2019р. вбачаються платежі, в яких зазначено "погашення згідно договору банківського обслуговування", "погашення пені згідно договору банківського обслуговування", "погашення відсотків згідно договору банківського обслуговування" , проте із зазначених посилань неможливо встановити, що саме за договором банківського обслуговування №б/н від 14.05.2013 року здійснювались зазначені платежі, оскільки в призначенні платежу відсутні на нього посилання ( а.с. 40-41).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" не доведено укладення між сторонами договору банківського обслуговування №б/н від 14.05.2013р., що в свою чергу свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також черговість погашення заборгованості та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань,

Водночас, правовою підставою позову є саме надання відповідачу-1 кредиту на умовах договору, укладеного відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг", в той час як позивачем не доведено підстави користування відповідачем-1 кредитними коштами банку, а відтак, висновок суду про його укладення і відповідно невиконання зобов`язань відповідачем-1 щодо повернення грошових коштів є недоведеним та таким, що не відповідає обставинам справи.

Відносно посилань апелянта на укладений між банком та ОСОБА_1 . договір поруки №PORUCH 1412244083141 від 02.10.2014 року, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 ст. 547 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5. договору поруки).

В матеріалах справи відсутні Угода 1 та Угода 2 , умови яких регулюють виконання зобов`язання боржником та відповідальність поручителя перед кредитором за вказаним договором поруки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 14.05.2013р. клієнтом банку було Харківське учбово-виробниче підприємство №1 українського товариства глухих (ЄДРПОУ 03972784) та у договорі поруки №PORUCH1412244083141 від 02.1 0 .2014р. предметом є надання поруки поручителем перед кредитором за виконанням підприємством Харківським учбово-виробничим підприємством №1 українського товариства глухих (ЄДРПОУ 03972784), позов в свою чергу було пред`явлено банком саме до Підприємства об`єднання громадян Харківське виробниче підприємство №1 (ЄДРПОУ 03972784), про зміну найменування підприємства за ЄДРПОУ 03972784 банк повідомлено не було.

Пунктами 21, 22 Постанови правління Національного банку України від 12.11.2003р. №492 , банк зобов`язаний з метою здійснення ідентифікації і верифікації суб`єкта господарювання під час укладення договору банківського вкладу, договору банківського рахунку, договору рахунку умовного зберігання (ескроу) отримувати відомості, що містяться про суб`єкта господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), та установчі документи юридичних осіб у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів. Банк отримує установчі документи юридичної особи шляхом їх пошуку за кодом доступу, наданим/введеним представником юридичної особи. Банк зберігає отримані з Єдиного державного реєстру відомості про суб`єкта господарювання та установчі документи юридичної особи в порядку, визначеному внутрішніми документами банку. Суб`єкт господарювання/банк-резидент зобов`язаний повідомляти банк про внесення змін до відомостей про нього, які містяться в Єдиному державному реєстрі, та установчих документів юридичних осіб у порядку, визначеному договором банківського рахунку/договором про встановлення кореспондентських відносин.

Крім того, слід зазначити, що в договорі поруки від 02.10.2014р. є посилання на розділ 3.2.1 Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг , а наданий банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містить такого розділу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про те, що з укладеного між Приватбанком та Афанасьєвим Ю.В. договору поруки №PORUCH 1412244083141 від 02.10.2014р. неможливо встановити , яке саме основне зобов`язання забезпечено порукою, оскільки відсутні посилання та номери відкритих рахунків та основний правочин, що унеможливлює ідентифікувати , які саме зобов`язання та за яким договором забезпечені порукою .

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що за недоведеністю укладення між сторонами кредитного договору, вимоги щодо задоволення стягнення заборгованості за договором поруки є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, а тому підставою для скасування рішення суду відповідно п.п.2, 3 частини 1 статті 277 ГПК України є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції встановленим обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення та скасування рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , м.Київ на рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2020 року у справі № 922/3582/19 залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2020 року у справі №922/3582/19 в частині задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк Приватбанк до Підприємства об`єднання громадян Харківське виробниче підприємство № 1 про стягнення заборгованості за кредитом згідно договору б/н від 14.05.2013р. - скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення.

У задоволені позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Підприємства об`єднання громадян Харківське виробниче підприємство №1 , м. Київ про стягнення за договором банківського обслуговування №б/н від 14.05.2013р. суми заборгованості в розмірі 181 891,15 грн. відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 20.01.2020 року у справі № 922/3582/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови у відповідності до вимог ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст постанови складено та підписано 15.04.2020 .

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя Л.Ф. Чернота