Ухвала

від 14.04.2020 по справі 918/266/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

УХВАЛА

"14" квітня 2020 р. м. Рівне Справа №918/266/20

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О. , розглянувши клопотання ФОП Радчука Миколи Ярославовича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про витребування документів, про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву та про виклик свідка, у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожище-Мілк" (35600, Рівненська обл., місто Дубно, вул. Данила Галицького, будинок 9, код ЄДРПОУ 35831215)

до Фізичної особи-підприємця Радчука Миколи Ярославовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 108 641,03 грн

Без повідомлення сторін.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ТОВ "Рожище-Мілк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ФОП Радчука Миколи Ярославовича про стягнення сплаченої попередньої оплати за договором купівлі-продажу від 26.12.2017 в сумі 90 000,00 грн, а також нарахованих інфляційних втрат в розмірі 12 701,03 грн та 5 940,00 грн трьох відсотків річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач порушив умови виконання зобов`язання за договором поставки від 26.12.2017 та отримавши попередню оплату за договором в сумі 90 000,00 грн товар у строк обумовлений договором не поставив.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки у справі №918/266/20 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.03.2020 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін. Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановлено відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

10.04.2020 через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про витребування документів, про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву та про виклик свідка.

Стосовно заперечень відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у яких відповідач просить перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

При цьому, частиною 7 статті 250 ГПК України передбачено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

З огляду на наведене, оскільки у справі № 918/266/20 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа є малозначною, а тому відсутні підстави для застосування положень ч. 2-4 ст. 250 ГПК України, з огляду на що в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження суд відмовляє.

Щодо клопотання в частині розгляду даної справи в судовому засіданні з викликом сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так, заявником не наведено жодної з обставин, які можуть бути підставами для розгляду справи № 918/266/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, предметом даної справи є стягнення грошових коштів у розмірі 108 641,03 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Відповідач не позбавлений можливості викласти всі свої заперечення письмово та долучити докази до матеріалів справи з дотриманням строків визначених судом.

З огляду на наведене, клопотання відповідача про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін задоволенню не підлягає.

Стосовно клопотання відповідача про витребування документів, суд зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення сплаченої позивачем попередньої оплати за договором купівлі-продажу від 26.12.2017 відповідачу в сумі 90 000,00 грн, а також нарахованих інфляційних втрат в розмірі 12 701,03 грн та 5 940,00 грн трьох відсотків річних.

ФОП Радчук Микола Ярославович просить витребувати у ТОВ "Рожище-Мілк":

- оригінал договору купівлі-продажу б/н від 26 грудня 2017 року, укладеного між ТОВ "Рожище - Мілк" та ФОП Радчуком М.Я.;

- належним чином завірену копію рахунку №2 від 27.12.2017 на виконання договору купівлі-продажу б/н від 26 грудня 2017 року;

- належним чином завірену копію накладної, виданої ФОП Радчуком М.Я. ТОВ "Рожище - Мілк" на виконання договору купівлі-продажу б/н від 26 грудня 2017 року;

- інформацію про те, чи перебував гр. ОСОБА_2 у трудових або будь-яких інших цивільно-правових відносинах із ТОВ "Рожище - Мілк" починаючи із листопада 2017 року, а також інформацію про наявність чи відсутність виданих даному громадянину довіреностей на право представництва ТОВ "Рожище - Мілк".

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Як зазначено у ч. 2 ст. 81 ГПК України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

За наслідками розгляду клопотання відповідача про витребування доказів, суд дійшов висновку про не відповідність його вимогам встановлених підпунктами 2-5 частини 2 ст. 81 ГПК України, а отже відсутність підстав для його задоволення.

Крім того, суд зазначає, що оригінал договору купівлі-продажу б/н від 26 грудня 2017 року, укладеного між ТОВ "Рожище - Мілк" та ФОП Радчуком М.Я. міститься в матеріалах справи №918/266/20. А з приводу відомостей про те чи гр. ОСОБА_2 перебував у трудових або будь-яких інших цивільно-правових відносинах із ТОВ "Рожище - Мілк" починаючи із листопада 2017 року, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних відомостей про таку особу, відтак, такий доказ не стосується справи що розглядається.

Розглянувши клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, суд враховує наступне.

Згідно ч.1-2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Неможливість подання відзиву у встановлений судом в ухвалі від 27.03.2020 строк відповідач мотивує відсутністю у матеріалах справи певних доказів.

Суд не погоджується з поважністю причини неподання відзиву, оскільки кожна сторона обґрунтовує свої вимоги чи заперечення такими засобами доказування, які вважає достатніми для їх підтвердження. Відповідач в свою чергу повинен викласти у відзиві, у разі наявності, свої заперечення проти позову та проти поданих позивачем доказів, долучивши при цьому до відзиву докази на підтвердження власних заперечень.

Однак, суд дійшов висновку про продовження відповідачу строку для подання відзиву на позовну заяву, з огляду на наступні підстави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами і доповненнями) прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", установлено з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на всій території України карантин.

За приписами статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", внесено зміни в тому числі до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (п.п. 3 п. 11 вказаного Закону).

Станом на день постановлення даної ухвали карантин на території України установлено до 24 квітня 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та продовження йому процесуального строку для надання суду відзиву на позовну заяву на 15 календарних днів, що розпочинається з дня закінчення строку дії карантину.

Дослідивши клопотання відповідача про допит свідка, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у його задоволенні з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Статтею 89 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Згідно приписів ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Пунктами 1, 2, 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені саме свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка та лише у разі наявності певних обставин, зазначених у ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суд може викликати свідка для допиту у суді. Тобто, заява свідка передує його виклику для допиту.

Відповідна нотаріально посвідчена заява свідка, якого представник відповідача просить викликати для допиту, в матеріалах справи відсутня і відповідачем не подавалась, висновків про суперечливість показань свідка у його заяві іншим доказам по справі, або наявності сумніву щодо змісту, достовірності чи повноти такої заяви, суд не робив.

Отже, у суду відсутні правові підстави для задоволення даного клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ФОП Радчука Миколи Ярославовича про розгляд справи № 918/266/20 за правилами загального позовного провадження та проведення судового засідання у справі № 918/266/20 з викликом сторін відмовити.

2. У задоволенні клопотання ФОП Радчука Миколи Ярославовича про витребування документів у справі № 918/266/20 відмовити.

3. Клопотання ФОП Радчука Миколи Ярославовича про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву задовольнити.

4. Продовжити ФОП Радчуку Миколі Ярославовичу строк на подання відзиву на позовну заяву на 15 календарних днів, починаючи з дня завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

5. У задоволенні клопотання ФОП Радчука Миколи Ярославовича про виклик свідка відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.04.2020 та не підлягає оскарженню.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич