Ухвала

від 14.04.2020 по справі 300/1201/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 квітня 2020 року

Київ

справа №300/1201/19

адміністративне провадження №К/9901/6713/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року по справі №300/1201/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) "Еліпс" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - Управління ДАБІ) в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 25/1009/m.5/2009 від 31 травня 2019 року та рішення "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)" за № 14 від 24 червня 2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ТОВ "Еліпс" звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління ДАБІ в Івано-Франківській області, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати:

-постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31 травня 2019 року № 25/1009/m.5/2009, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 69 156,00 грн;

-рішення від 24 червня 2019 року № 14 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)".

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 23 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, позов задовольнив.

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 03 березня 2020 року відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року і відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2020 на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 10.04.2020 про призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя від 09.04.2020 № 923/0/15-20 про звільнення судді Саприкіної І.В. з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, визначено новий склад суду: головуючий - суддя Тацій Л.В., судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г., матеріали касаційної скарги передані судді-доповідачу 13.04.2020.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить з такого.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про наступне.

Відповідно до копій судових рішень внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції розглянули справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом розгляду в цій справі є оскарження рішення суб`єкта владних повноважень про накладення штрафу в сумі 69 156,00 грн. та рішення від 24 червня 2019 року № 14 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Як вбачається з тексту судового рішення суду першої інстанції, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років .

Частиною ж 6 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, який, втім не є вичерпним.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи та сталої судової практики у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа має для виняткове значення.

Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту а пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.

Посилання скаржника на існування обставин, визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі, тому не може вважатись винятковим випадком.

В решті, відповідач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Верховним Судом також досліджено і взято до уваги: предмет позову, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство та судову практику, що склалась у такій категорії справ, а також значення справи для сторін та суспільства. Наведене у своїй сукупності свідчить про незначну складність даної справи.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийняте у справі незначної складності, за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року по справі №300/1201/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) "Еліпс" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - Управління ДАБІ) в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за № 25/1009/m.5/2009 від 31 травня 2019 року та рішення "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)" за № 14 від 24 червня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя Т.Г. Стрелець

Суддя С.Г. Стеценко