Ухвала

від 09.04.2020 по справі 937/1792/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 09.04.2020 Справа № 937/1792/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження №11-сс/807/397/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 397/1792/20 Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 березня 2020 року,

в с т а н о в и л а:

ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 березня 2020 року задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_9 , в кримінальному провадженні №62020080000000131, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, про арешт майна.

Накладено арешт на наступне майно: мобільний телефон SUMSUNG А5, ІМЕІ: НОМЕР_1 : НОМЕР_2 з сім картами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Згідно зі змістом судового рішення, до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_9 , в кримінальному провадженні №62020080000000131, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України, про арешт майна, а саме: журнал реєстрації актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) перевірок, справа 02-31 на 200 аркушах; фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 04.03.2020 за №6900209331600; накладна АТ «Укрпошта» від 04.03.2020 за №6900209331600; опис вкладення рекомендованого листа від 04.03.2020; акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №54 від 04.03.2020 на 17 аркушах; повідомлення про проведення планового заходжу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 02.01.2020 №04/02-03/11; копія наказу №444 від 10.12.2019 «Про здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) ГУ ДСНС України у Запорізькій області у 1-му кварталі 2020 р; посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №772 від 13.02.2020; службове посвідчення підполковника служби уз №ЗП 005858 на ім`я ОСОБА_8 ; блокнот синього кольору з заповненими сторінками рукописним текстом; системний блок до персонального комп`ютера НР серія СZC034МСІР з маркуванням № 4001000015643; Мобільний телефон SUMSUNG А5, ІМЕІ: НОМЕР_1 : НОМЕР_2 з сім картами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . Розглянути клопотання без виклику осіб, у володінні яких перебуває вищевказане майно.

Клопотання слідчого обґрунтовано тим, що в провадженні Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі перебуває кримінальне провадження №62020080000000131 за фактом кримінального правопорушення, відомості щодо якого, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2020 за ознаками ч.3 ст.368 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що провідний інспектор відділу пожежної безпеки ГУ ДСНС України в Запорізькій області ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з головним фахівцем відділу цивільного захисту Мелітопольського міськрайонного Управління ГУ ДСНС України в Запорізькій області ОСОБА_10 , вимагають неправомірну вигоду у розмірі, еквівалентній вартості 500 літрів бензину, а саме 14 844 гривень (переказ грошових коштів на рахунок ТОВ «АЛЬЯНС ІНТЕР ОЙЛ» код ЄДРПОУ 42944057), у суб`єкта господарської діяльності ОСОБА_11 , котрий є засновником та керівником ТОВ «Завод Термолітмаш» за вчинення дій із використанням свого службового становища, а саме не перешкоджання ведення економічної діяльності його підприємства, безперешкодного та успішного проходження планової перевірки додержання вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Завод Термолітмаш».

За результатами проведення слідчо-оперативних заходів встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є провідним інспектором відділу пожежної безпеки ГУ ДСНС України у Запорізькій області та здійснює свою службову діяльність за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65.

Так, при проведенні досудового розслідування була отримана інформація, що керівник ТОВ «Завод Термолітмаш» ОСОБА_11 05.03.2020 на виконання незаконних вимог ОСОБА_8 перерахував грошові кошти на банківський рахунок ТОВ «АЛЬЯНС ІНТЕР ОЙЛ», у вигляді неправомірної вигоди, за складання акту планової перевірки про проходження вимог за додержання вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Завод Термолітмаш».

05.03.2020 о 11:04 за адресою: м. Запоріжжя, вул. вул. Фортечна, 65. ОСОБА_8 у порядку ст.208 КК України було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Після затримання підозрюваного 05.03.2020 у період часу з 12 годин 13 хвилин до 13 годин 16 хвилин, на підставі ст.233 КК України у невідкладному випадку, для збереження слідів вчинення кримінального правопорушення, речей та документів, що мають значення для кримінального провадження, у службовому кабінеті ОСОБА_8 , розташованому на 4 поверсі ГУ ДСНС України у Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, був проведений обшук.

При проведенні обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_8 слідчим було виявлено та вилучено наступне майно:

- журнал реєстрації актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) перевірок, справа 02-31 на 200 аркушах;

- фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 04.03.2020 за №6900209331600;

- накладна АТ «Укрпошта» від 04.03.2020 за №6900209331600;

- опис вкладення рекомендованого листа від 04.03.2020;

- акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №54 від 04.03.2020 на 17 аркушах;

- повідомлення про проведення планового заходжу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 02.01.2020 №04/02-03/11;

- копія наказу №444 від 10.12.2019 «Про здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) ГУ ДСНС України у Запорізькій області у 1-му кварталі 2020 р;

- посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №772 від 13.02.2020;

- службове посвідчення підполковника служби уз №ЗП 005858 на ім`я ОСОБА_8 ;

- блокнот синього кольору з заповненими сторінками рукописним текстом;

- системний блок до персонального комп`ютера НР серія С2С034МСІР з маркуванням №4001000015643.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 06.03.2020 року клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_9 , було задоволено, надано дозвіл на проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_8 , розташованому на 4 поверсі ГУ ДСНС України у Запорізькій області, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65, номер кабінету 413А.

Під час затримання ОСОБА_8 було вилучено його мобільний телефон SUMSUNG А5, ІМЕІ: НОМЕР_1 : НОМЕР_2 з сім картами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

У ході досудового розслідування, є підстави вважати, що вказані речі та документи можуть бути предметами злочину та речовими доказами.

В судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання лише в частині накладення арешту на мобільний телефон SUMSUNG А5, ІМЕI: НОМЕР_1 : НОМЕР_2 з сім картами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . Що стосується іншого майна, зазначеного в клопотанні, то слідчий відмовився від необхідності накладення арешту на вказане майно.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов висновку, що майно зазначене слідчим у клопотанні має доказове значення у даному кримінальному провадженні та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, необхідно накласти арешт на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження, оскільки є підстави вважати, що в подальшому дане майно може бути приховане.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді незаконною, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що клопотання слідчого та ухвала слідчого судді не містять правової підстави для арешту майна, яка має відповідати вимогам закону, обґрунтування підозри у вчиненні особою злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ані в клопотанні, ані в ухвалі слідчого судді не наведено обґрунтувань, що вилучене майно є предметом злочину, знаряддям чи речовим доказом злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Під час затримання ОСОБА_8 в порядку ст.208 КПК України було вилучено мобільний телефон з грубими порушеннями КПК України, а саме обшук особи відповідно до ч.3 ст.208 КПК України не проводився, але незрозумілим чином мобільний телефон вилучено непередбаченим КПК способом. В протоколі зазначається, що телефон вилучено зі столу, який туди поклав ОСОБА_8 . Слідчий ДБР (жінка), яка вилучала майно під час затримання, різної статі з підозрюваним ОСОБА_8 , хоча й обшук особи не проводився, але майно все одно протоколом затримання вилучено, що є грубим порушенням КПК, так як таке майно можливо було вилучити тільки протоколом обшуку приміщення чи протоколом огляду місця події.

Між тим, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Звертає увагу суду, що фактичний час затримання ОСОБА_8 в протоколі затримання в порядку ст.208 КПК України не зазначено, вказано лише час початку складання протоколу ст.208 КПК України, який становить 11 годині 04 хвилин 05.03.2020 року, що є грубим порушенням процедури складання протоколу в порядку ст.208 КПК України, яка передбачена ст.104, ст.209 КПК України, а також ч.5 ст.208 КПК України, в якій зазначено, що в протоколі затримання, окрім відомостей передбачених ст.104 КПК України, зазначаються місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень ст.209 КПК України. В протоколі наявні численні порушення при його складанні, зазначене свідчить про незаконність затримання підозрюваного. Протокол обшуку також є недопустимим доказом, в якому відсутні будь-які анкетні дані слідчого, відсутній підпис особи, що проводила обшук.

Вказує, що відсутність постанови про визнання мобільного телефону речовим доказом, як окремого процесуального документа, позбавляє слідчого суддю можливості провести аналіз та зробити висновок про відповідність цього майна положенням ст.98 КПК України та наявність чи відсутність підстав для арешту майна саме з метою його збереження як речового доказу, оскільки слідчий суддя не наділений правом самостійного визначення підстав, передбачених ст.98 КПК України та має здійснювати контроль правильності прийнятого слідчим рішення. Наведені слідчим у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими мобільний телефон відповідає критеріям визначеним ст.98 КПК України, не може бути визнано достатніми для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст.171 КПК України, наведені слідчим у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання, тоді як само клопотання не є доказом будь-яких обставин.

Зазначає, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 є необґрунтованим, та таким, що будується лише на протоколі допиту свідка ОСОБА_11 , який є заінтересованою особою та саме завдяки його прагненню до уникнення відповідальності за встановлені ОСОБА_8 порушення було створено уявні обставини та підстави для існування даного кримінального провадження.

Також зазначає, що в даному випадку органом досудового розслідування не було досліджено всіх обставин даної справи та, як результат, підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення є необґрунтованою, передчасною та такою, що будується на припущеннях. Докази про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, якими орган досудового розслідування обґрунтовує обставини, на які посилається, відсутні. Слідчим не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч.2 ст.170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, так як такий висновок може бути зроблений лише в тексті постанови, яка має відповідати вимогам ч.5 ст.110 КПК України та містити мотиви прийнятого рішення.

Сукупність вищезазначених доказів свідчить про те, що причетність ОСОБА_8 до вчинення даного кримінального правопорушення не може бути вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладений арешту на майно. Таким чином, мета і підстави для арешту майна відсутні, а такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_8 не є виправданим.

Враховуючи викладене, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволення клопотання слідчого про арешт майна.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги; підозрюваного та його захисника на підтримання апеляційної скарги, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає у зв`язку з наступним.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132, 170, 171, 172, 173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч.2, ч.3 ст.170 КПК України метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характер щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У вищевказаному клопотанні слідчого про накладення арешту на майно, відповідно до вимог ст.171 КПК України, зазначені: підстава і мета, відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, вид майна, що належить арештувати, до клопотання додані документи та інші матеріали, якими обґрунтовані доводи клопотання.

На думку колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні слідчого, дотримався вимог, передбачених ст.ст.172, 173 КПК України, дослідив додані до клопотання матеріали кримінального провадження, врахував правову підставу для арешту майна та інші обставини кримінального провадження.

Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна частково, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на майно, відповідає вимогам ст.171 КПК України, матеріали клопотання містять достатньо підстав вважати, що вилучене майно, а саме мобільний телефон зберегло на собі сліди злочину і являється речовим доказом та має доказове значення у кримінальному провадженні.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_9 звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме мобільний телефон, який було вилучено під час затримання підозрюваного ОСОБА_8 , в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою збереження речових доказів, оскільки вказане майно відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначеним у ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, а саме є речовими доказами у кримінальному провадження, яке зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та може бути використано як доказ факту та обставин, які встановлюються під час досудового розслідування.

На підтвердження доводів клопотання слідчим наданий витяг з ЄРДР за №62020080000000131 від 28 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, та інші копії документів, якими, на думку слідчого, обґрунтовується клопотання.

Як встановлено слідчим суддею, у провадженні Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, перебуває кримінальне провадження за №62020080000000131 від 28 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що провідний інспектор відділу пожежної безпеки ГУ ДСНС України в Запорізькій області ОСОБА_8 діючи за попередньою змовою з головним фахівцем відділу цивільного захисту Мелітопольського міськрайонного Управління ГУ ДСНС України в Запорізькій області ОСОБА_10 , вимагають неправомірну вигоду у розмірі, еквівалентній вартості 500 літрів бензину, а саме 14 844 гривень (переказ грошових коштів на рахунок ТОВ «АЛЬЯНС ІНТЕР ОЙЛ» код ЄДРПОУ 42944057), у суб`єкта господарської діяльності ОСОБА_11 , котрий є засновником та керівником ТОВ «Завод Термолітмаш» за вчинення дій із використанням свого службового становища, а саме не перешкоджання ведення економічної діяльності його підприємства, безперешкодного та успішного проходження планової перевірки додержання вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Завод Термолітмаш».

За результатами проведення слідчо-оперативних заходів встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є провідним інспектором відділу пожежної безпеки ГУ ДСНС України у Запорізькій області та здійснює свою службову діяльність за адресою: м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 65.

Так, при проведенні досудового розслідування була отримана інформація, що керівник ТОВ «Завод Термолітмаш» ОСОБА_11 05.03.2020 на виконання незаконних вимог ОСОБА_8 перерахував грошові кошти на банківський рахунок ТОВ «АЛЬЯНС ІНТЕР ОЙЛ», у вигляді неправомірної вигоди, за складання акту планової перевірки про проходження вимог за додержання вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Завод Термолітмаш».

05.03.2020 о 11:04 за адресою: м. Запоріжжя, вул. вул. Фортечна, 65, ОСОБА_8 у порядку ст.208 КК України було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Під час затримання ОСОБА_8 було вилучено його мобільний телефон SUMSUNG А5, ІМЕІ: НОМЕР_1 : НОМЕР_2 з сім картами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

Оскільки, дані, які містяться на вилученому мобільному телефоні, можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням.

Зазначені матеріали досудового розслідування дають підстави вважати, що вилучене під час затримання підозрюваного ОСОБА_8 майно, а саме: мобільний телефон SUMSUNG А5, ІМЕІ: НОМЕР_1 : НОМЕР_2 з сім картами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 має суттєве значення для встановлення важливих обставин, містить на собі сліди кримінального правопорушення, тобто має значення речового доказу, відповідно до ст.98 КПК України.

Враховуючи наявність обґрунтованих підстав вважати, що саме ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України, останньому повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного правопорушення, та вилучений під час затримання підозрюваного ОСОБА_8 мобільний телефон містить на собі сліди злочину, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям речового доказу, визначеним ст.98 КПК України, а тому для забезпечення кримінального провадження та виконання завдань у запобіганні можливості пошкодити, знищити вказане майно, проведення експертних досліджень необхідних для встановлення істини по справі, слідчий суддя на законних підставах прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на вищезазначене майно.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що в даному випадку на вищезазначене майно, а саме мобільний телефон, рішенням слідчого судді було цілком обґрунтовано, з дотриманням вимог закону накладено арешт, з метою збереження речових доказів та проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні.

Не накладення арешту на зазначене майно може призвести до можливості його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження, що унеможливить проведення слідчим повного та об`єктивного досудового розслідування по кримінальному провадженню.

За таких обставин доводи апеляційної скарги про недодержання слідчим вимог ст.170 КПК України, та відсутність у суду правових підстав для накладення арешту колегія суддів вважає безпідставними.

Посилання захисника на те, що протокол затримання складений з порушеннями та не відповідає вимогам КПК України є непереконливими. В наявному в матеріалах справи протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину зазначено місце, дата та точний час затримання особи, підстави затримання, результати особистого обшуку, повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого та інші необхідні відомості. Будь-які виправлення в протоколі відсутні. Зі змістом протоколу ОСОБА_8 був ознайомлений, в протоколі наявні підписи свідків, які були присутні під час затримання, зауважень до протоколу від ОСОБА_8 не надходило. А тому доводи захисника про невідповідність протоколу затримання вимогам закону, є безпідставними.

Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про заборону тимчасового вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, оскільки вилучене майно відповідає критеріям речового доказу, вилучення якого необхідне для проведення експертного дослідження.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів прийшла до переконання, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді, є необґрунтованими.

Отже, ухвала слідчого судді є обґрунтованою та вмотивованою, відповідає вимогам ст.ст.172, 173, 370, 372 КПК України, порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою її скасування або зміну, колегія суддів не вбачає. А доводи апеляційної скарги не спростовують правильності рішення слідчого судді щодо задоволення клопотання про арешт майна.

Також колегія суддів, виходячи з обставин, наголошених апелянтом під час апеляційного розгляду, вважає за необхідне зазначити, що підозрюваний ОСОБА_8 , як власник майна, при наявності підстав, не позбавлений права звернутись до слідчого судді згідно норм ст.174 КПК України.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 березня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_9 , в кримінальному провадженні №62020080000000131, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, про арешт майна, та накладено арешт на наступне майно: мобільний телефон SUMSUNG А5, ІМЕІ: НОМЕР_1 : НОМЕР_2 з сім картами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , залишити без змін.

Ухвала Запорізького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4