Постанова

від 14.04.2020 по справі 591/1521/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року м.Суми

Справа №591/1521/19

Номер провадження 22-ц/816/535/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Хвостика С. Г.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія ОМЕГА ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ОМЕГА

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 грудня 2019 року, ухвалене у складі судді Шелєхової Г.В., у приміщенні Зарічного районного суду м. Суми, повний текст судового рішення складено 19 грудня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ОМЕГА (далі - ПрАТ АСК ОМЕГА ), третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

Мотивує свої вимоги тим, що вона є власником автомобіля Nissan Qashqai 1.6, 2013 року випуску, р.н. НОМЕР_1 . 27 серпня 2018 року в м. Суми по вул. М.Хвильового поблизу будинку 24 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Ford Mondeo д.н. НОМЕР_2 , допустив наїзд на стоячий автомобіль Nissan Qashqai 1.6. Внаслідок ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Зарічний районний суд м. Суми постановою від 11 вересня 2018 року визнав ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ АСК ОМЕГА . Позивач повідомила останню про настання страхового випадку. Проте відповідачем не виконано жодних дій з цього приводу, також як і не надано відповіді щодо виплати суми страхового відшкодування. Для визначення розміру збитку, завданого внаслідок пошкодження належного їй автомобіля, позивач замовила товарознавче дослідження, сума матеріального збитку згідно якого становить 60 070 грн 44 коп. Просила стягнути з відповідача зазначену майнову шкоду, витрати з проведення оцінки майна в сумі 900 грн та по сплаті судового збору в сумі 768 грн 40 коп.

Під час розгляду справи відповідач в добровільному порядку 02 квітня 2019 року частково відшкодував заподіяну їй матеріальну шкоду шляхом перерахування на її картковий рахунок 22 655 грн 03 коп., а тому ОСОБА_1 зменшила позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди та просить стягнути з ПрАТ АСК ОМЕГА майнову шкоду в сумі 37 415 грн 41 коп.

Зарічний районний суд м. Суми рішеннямвід 17 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Стягнув з ПрАТ АСК ОМЕГА на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 37 064 грн 41 коп.

Стягнув з ПрАТ АСК ОМЕГА на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1660 грн 72 коп.

В апеляційній скарзі ПрАТ АСК ОМЕГА , посилаючись на неповноту встановлених обставин справи, які мають значення для справи, неправильну оцінку доказів, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалите нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом не було надано оцінки наступним доказам, доданим до звіту ТОВ ЕАК Фаворит про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ від 04 жовтня 2018 року № 8110 (7187), а саме: фото автомобіля Nissan Qashqai р.н. НОМЕР_1 , на яких є сліди здійснення відновлювального ремонту, роздруківка по історії ремонтних робіт по VIN-коду автомобіля Nissan Qashqai р.н. НОМЕР_1 .

Вказує на те, що судом не надана мотивована оцінка аргументів відповідача щодо вирахування податку на додану вартість із суми матеріального збитку, застосування коефіцієнту фізичного зносу при розрахунку суми матеріального збитку; щодо належності доказу розміру збитку, наданого позивачем - звіту СПД ОСОБА_4 про оцінку майна, а саме розміру матеріального збитку, завданого власнику КТЗ станом на 27 серпня 2019 року, звіт № 2-05.

На думку відповідача, судом не були застосовані норми п. 36.2 ст. 36, ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , а також п. 7.37, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 вважає рішення суду законним та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що доводи відповідача про необхідність застосування коефіцієнту фізичного зносу є безпідставними, оскільки її автомобіль ніякої історії ремонтних робіт на день ДТП не мав. Вказана обставина підтверджується протоколом огляду колісного транспортного засобу від 12.09.2018 року, яким під час огляду жодним чином не зафіксовано, що її автомобіль перебував раніше в ремонті. У відзиві також просить справу розглядати без її присутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Кузнєцова А.С., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 27 серпня 2018 року о 17-30 год. в м. Суми по вул. Миколи Хвильового поблизу будинку 24, ОСОБА_2 , керуючи т.з Ford Mondeo д.н. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності руху та допустив наїзд на стоячий автомобіль Nissan Qashqai 1.6. д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 .

Власником автомобіля Nissan Qashqai 1.6. д.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_5 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 (а. с. 57 т. 1).

Зіткнення сталося з вини водія ОСОБА_2 , якого Зарічний районний суд м. Суми постановою від 11 вересня 2018 року у справі № 591/5109/18 притягнув до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а. с. 10 т. 1).

Згідно звіту про оцінку майна № 2-05, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 05 лютого 2019 року, розмір матеріального збитку станом на 27 серпня 2018 року становить 59719 грн 44 коп. (а. с. 155-187 т. 1).

Цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу Ford Mondeo д.н. НОМЕР_2 застрахована в ПрАТ Страхова компанія ОМЕГА . Вказану обставину визнав відповідач та зазначив, що згідно договору ліміт відповідальності, заподіяної майну становить 200 000 грн, франшиза - 500 грн.

Згідно розрахунку ПрАТ СК ОМЕГА сума страхового відшкодування за мінусом франшизи становить 22 655 грн 03 коп. (а. с. 69-71 т.1) Вказану суму страхового відшкодування відповідач сплатив ОСОБА_1 під час розгляду даної справи 02 квітня 2019 року.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в процесі розгляду справи дані звіту про оцінку майна, наданого позивачем, відповідачем не спростовані, доказів, що оцінка розміру матеріального збитку проведена з порушенням, не надано, тому з відповідача підлягає стягненню сума, визначена в звіті № 2-05 в розмірі 59 719 грн 44 коп. А оскільки кошти в сумі 22 655 грн 03 коп. вже перераховані позивачу, то остаточному стягненню підлягають кошти в розмірі 37 064 грн 41 коп.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду щодо наявності підстав для відшкодування матеріальної шкоди, проте не може погодитися з висновком суду щодо розміру коштів, які підлягають стягненню з відповідача, так як суд дійшов його неповно з`ясувавши обставини справи.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ст. 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01 липня 2004 року (далі Закон № 1961-IV), якою визначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону № 1961-IVвстановлено правило, згідно якого при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону № 1961-IVпередбачено обов`язки страховика: у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Між сторонами виник спір з приводу розміру матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу страховиком.

Відповідач здійснив розрахунок суми страхового відшкодування на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 8110 (7187) від 04 жовтня 2018 року, в якому розмір збитків, обраховано із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу (0,38). При цьому відповідач посилається на те, що, хоча рік випуску автомобіля позивача 2013 рік і в цьому випадку згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затв. наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 21 листопада 2003 року № 142/5/2092 (у ред. наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159) (далі - Методика) значення ЕЗ (зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років, але винятком стосовно використання зазначених вимог є, якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації (п. 7.38, 7.39 Методики).

Відповідач посилається на те, що відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 8110 (7187) від 04 жовтня 2018 року, на автомобілі Nissan Qashqai 1.6. д.н. НОМЕР_1 здійснювались ремонтні роботи капота, що підтверджується фото та роздруківкою по історії ремонтних робіт по VIN-коду транспортного засобу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги наданий відповідачем звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 8110 (7187) від 04 жовтня 2018 року, в якому розмір збитків, обраховано із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу (0,38), оскільки всупереч вимогам Методики в самому звіті не зафіксовані інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту транспортного засобу. Роздруківка по історії ремонтних робіт по VIN-коду транспортного засобу, додана до звіту, без фіксування інформативних ознак раніше виконаного відновлювального ремонту транспортного засобу у змісті звіту та протоколі огляду транспортного засобу, не є належним та допустимим доказом здійснення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля до ДТП. З фото, доданого до звіту візуально неможливо встановити наявність здійсненого відновлювального ремонту автомобіля. Крім того, у звіті про оцінку майна № 2-05, виконаному суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 вказано, що раніше ремонті роботи транспортного засобу не проводились. Допитаний в якості свідка, під час розгляду справи судом першої інстанції, ОСОБА_4 пояснив, що саме він здійснював, як перший огляд пошкодженого автомобіля, зафіксований в протоколі огляду транспортного засобу від 12 вересня 2018 року, так і другий огляд, на підставі якого ним було складено звіт № 2-05.

Враховуючи, що на час ДТП строк експлуатації автомобіля позивача не перевищував 7 років, а відповідач не довів, що вказаний автомобіль раніше перебував у ремонті, колегія суддів відхиляє доводи ПрАТ АСК ОМЕГА щодо наявності підстав для застосування при обрахунку розміру матеріальної шкоди коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу.

Крім того, колегія суддів погоджується з переліком пошкоджень автомобіля, вказаних у звіті про оцінку майна № 2-05, виконаному суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , в якому додатково зазначено про пошкодження фар, направляючої бампера та наповнювача бампера, оскільки під час допиту в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що при першому огляді автомобіль ним оглядався лише зовнішньо, вказані внутрішні пошкодження були виявлені лише під час вторинного огляду, а з огляду на те, що вказані пошкодження є внутрішніми є підстави вважати, що вони не могли бути виявлені при попередньому зовнішньому огляді.

В той же час заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про не застосування судом вимог п. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо вирахування податку на додану вартість із суми матеріального збитку.

Положеннями пункту 36.2 ст. 36 вказаного Закону передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

В пояснювальній записці до ремонтної калькуляції звіту про оцінку майна № 2-05, виконаному суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , зазначено ціни + 20 % . Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , під час розгляду справи судом першої інстанції пояснив, що ним використовувалась націнка в розмірі 20 %. На аркуші перевірки даних до ремонтної калькуляції вказано застосування додаткового коду 23 - 20,00. Згідно роз`яснень про використання в ПП Аудатекс (за допомогою якого виконано звіт) додаткового кода (ДК) 02 ПДВ , які містяться на офіційному сайту Аудатекс при розрахунку без виведення ПДВ окремим видимим рядком, слід враховувати факт примусового задання (вручну) додаткових кодів (ДК) з націнкою. На запасні частини використовується додатковий код 23 (із введенням націнки на запасні частини в 20 %, що означає штучне збільшення на розмір ПДВ) (а. с. 186-187 т. 1; а. с. 10-12 т. 2).

Отже вартість запасних частин, які підлягають заміні, в розмірі 50 412,61 грн визначена у звіті № 2-05 зі збільшенням на розмір ПДВ. Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження факту оплати проведеного ремонту, на підставі п. 36.2 ст. 36 Закону вказана сума підлягає зменшенню на суму податку на додану вартість в розмірі 20 %, яка складає 8 402 грн 10 коп. Таким чином, вартість складових частин становить 42 010 грн 51 коп. (50 412 грн 61 коп. - 8 402 грн 10 коп.), а вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, яка підлягала відшкодуванню позивачу страховиком становить 51 317 грн 34 коп. (42 010 грн 51 коп. + 2 169 грн + 7 137 грн 83 коп.).

З врахуванням суми страхового відшкодування, яке відповідач сплатив позивачу 22 655 грн 03 коп., підлягає стягненню грошова сума в розмірі 28 662 грн 31 коп. (51 317 грн 34 коп. - 22 655 грн 03 коп.).

Отже, з врахуванням наведених обставин та норм права, рішення суду на підставі пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні в частині розміру суми коштів, присуджених до стягнення з ухваленням нового рішення про стягнення з ПрАТ АСК ОМЕГА на користь ОСОБА_1 28 662 грн 31 коп.

Крім того, відповідно до приписів ч. 13 ст. 141 ЦПК України підлягає зміні рішення суду в частині розподілу судових витрат та пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору та оплаті проведення експертного дослідження в розмірі 1278 грн 09 коп. З ОСОБА_1 на користь ПрАТ АСК ОМЕГА підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини апеляційної скарги судові витрати по сплаті судового збору в сумі 261 грн 28 коп.

Враховуючи, що ціна позову з урахуванням уточненої позовної заяви складає 37 415 грн 41 коп., дана справа є малозначною, а тому касаційному оскарженню відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1, п. 4; 381-382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ОМЕГА задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 17 грудня 2019 року змінити в частині розміру матеріальної шкоди та розподілу судових витрат.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ОМЕГА на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 28 662 гривні 31 копійка.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ОМЕГА на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1278 гривень 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія ОМЕГА судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 261 гривня 28 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 15 квітня 2020 року.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді : В.І. Криворотенко

С.Г. Хвостик