ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/3143/20 Справа № 185/7525/19 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна С. Г. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 53
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального закладу "Межиріцький ліцей ім. І.С. Обдули" Межиріцької сільської ради на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Межиріцький ліцей ім. І.С. Обдули" Межиріцької сільської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу Межиріцький ліцей ім. І.С. Обдули Межиріцької сільської ради, в якому просила суд поновити її на роботі на посаді прибиральниці службових приміщень в Комунальному закладі Межиріцький ліцей ім. І.С. Обдули Межиріцької сільської ради з 15 липня 2019 року. Стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 липня 2019 року до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення даного позову становить 4305,00 грн.
Позов мотивований тим, що з 01 жовтня 2013 року позивач перебувала з відповідачем в трудових відносинах. Рішенням Межиріцької сільської ради від 19 квітня 2019 року № 493-14/VII з 01 травня 2019 року було внесено зміни до штатного розкладу Межиріцької сільської ради, а саме виведено з 01 травня 2019 року 3,5 ставки прибиральника службових приміщень у КЗ Межиріцький ліцей ім. І.С.Обдули до яких входила і її ставка. 15 травня 2019 року вона була попереджена про майбутнє звільнення у зв`язку із скороченням штату. Наказом відповідача про звільнення від 15 липня 2019 року № 88-к/тр її було звільнено з посади прибиральниці службових приміщень у зв`язку із скороченням штату.
Звільнення вважає незаконним оскільки рішення Межиріцької сільської ради не містить підстав та обґрунтування скорочення штату. Перед звільненням відповідач не запропонував їй переведення на іншу роботу. Крім того, при звільненні не враховано, що вона має перевагу на залишенні на роботу у зв`язку з наявністю двох неповнолітніх дітей. Також при її звільненні відповідач не звертався до профспілкового комітету з поданням про розірвання з нею трудового договору, розгляду подання не відбувалося, її на засідання профспілкового комітету не запрошували. Отже вона має бути відновлена на робочому місці з 15 липня 2019 року. Крім того, вважає що їй повинен бути виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16. липня 2019 по день ухвалення рішення.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року позов задоволено та ухвалено поновити ОСОБА_1 на посаді прибиральниці службових приміщень у КЗ Межиріцький ліцей ім. І.С. Обдули Межиріцької сільської ради з 15 липня 2019 року; стягнути з КЗ Межиріцький ліцей ім. І.С. Обдули Межиріцької сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 липня 2019 року по день ухвалення рішення в сумі 20 864 грн. 55 коп., без утримання податків, зборів та інших обов`язкових платежів; вирішено питання стосовно судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що обставини справи справи свідчать про порушення порядку звільнення, а отже позов підлягає задоволенню.
В апеляційній скарзі КЗ "Межиріцький ліцей ім. І.С. Обдули" Межиріцької сільської ради просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга Комунального закладу "Межиріцький ліцей ім. І.С. Обдули" Межиріцької сільської ради на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.
Так, судом встановлено, що відповідно до Статуту, Комунальний заклад Межиріцький ліцей ім. І.С. Обдули Межиріцької сільської ради є комунальним закладом, що заснований на власності Межиріцької сільської ради. Засновником (власником) Закладу є Межиріцька сільська територіальна громада в особі Межиріцької сільської ради Дніпропетровської області, що створена шляхом добровільного об`єднання територіальних громад сіл Межиріч, Булахівки, Карабинівки, Оженківки, Домахи, Дачного, Червоної Ниви, Лиманського, Новоолександрівського, селищ Новоселівське та Мінаральні Води.
Заклад є бюджетним, неприбутковим та має право надавати послуги, що не суперечать чинному законодавству України.
Заклад є правонаступником майнових та юридичних прав і обов`язків Комунального закладу Навчально-виховний комплекс з інтернатним відділенням Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Івана Семеновича Обдули - дошкільний навчальний заклад Ромашка . (а.с. 117-137)
Наказом № 57-к від 30.09.2013 року позивач була прийнята на посаду прибиральниці службових приміщень КЗ Навчально-виховний комплекс з інтернатним відділенням Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Івана Семеновича Обдули - дошкільний навчальний заклад Ромашка . (а.с. 9)
Розпорядженням сільського голови від 19.03.2019 року № 90-р Комунальний заклад Навчально-виховний комплекс з інтернатним відділенням Межиріцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Івана Семеновича Обдули - дошкільний навчальний заклад Ромашка перейменований шляхом перетворення на Комунальний заклад Межиріцький ліцей ім. І.С. Обдули Межиріцької сільської ради. (а.с. 29)
Рішенням Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 19.04.2019 року № 493-14/VII вирішено внести зміни до штатного розпису Межиріцької сільської ради, а саме вивести з 01.05.2019 року 3,5 ставки прибиральника службових приміщень у комунальному закладі Межиріцький ліцей ім. І.С. Обдули Межиріцької сільської ради. (а.с. 6)
Наказом № 65-к/тр від 08.05.2019 року ОСОБА_1 була попереджена про наступне вивільнення у строк з 13.05.2019 року. (а.с. 23) Письмове попередження позивач не підписала про що, 13.05.2019 року складено відповідний акт. (а.с. 22)
В судовому засіданні позивач підтвердила факт ознайомлення з наказом про наступне вивільнення, та пояснила що не захотіла підписувати попередження, оскільки була незгодна із вивільненням.
Наказом № 88-к/тр від 15.07.2019 року ОСОБА_1 звільнена з посади прибиральниці службових приміщень у зв`язку із скороченням штату з 15 липня 2019 року.
Судом встановлено, що дійсно у КЗ Межиріцький ліцей ім. І.С. Обдули Межиріцької сільської ради за рішенням власника Межиріцької сільської ради відбулось скорочення 3,5 ставки прибиральника службових приміщень (а.с. 6). Станом на 01 травня 2019 року у штатному розписі були відсутні вакантні ставки, що могли бути запропоновані позивачу (а.с. 25) .
Задовольняючи позовні вимоги, районний суд обґрунтовано виходив з того, що обставини справи справи свідчать про порушення порядку звільнення, а отже позов підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як наголошує ст. 2 КЗпП України, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники мають право на … звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. (ст. 43 Конституції України).
Відповідно до ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, серед іншого й змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з вказаних підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 року розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Згідно із ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо переважного права позивача, оскільки переважне право застосовується лише при рівних умовах, тоді як наказом № 48-к/тр від 05.04.2019 року позивачці була оголошена догана, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки матеріалами справи встановлено, що даним наказом оголошено догану не лише позивачці, а й іншим співробітникам, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що ОСОБА_2 має довший стаж аніж позивачка, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки дані обставини матеріали справи не містять, та останні не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції необґрунтовано відхилено, як доказ, наданий ними суду протокол засідання профспілкового комітету № 12 від 02 грудня 2019 року щодо надання згоди на звільнення позивача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що можливість отримання згоди профспілкового комітету на звільнення під час розгляду справи у суді передбачена у разі коли розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації, а тому в даному випадку згода профспілкового комітету отримана з порушенням КЗпП України.
Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що звільнення позивачки було здійснено з порушенням порядку установленого законом, він має бути поновлений на попередній роботі, а тому рішення суду є законним та обґрунтованим.
Таким чином, вимоги апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З`ясувавши в достатньо повному обсязі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Комунального закладу "Межиріцький ліцей ім. І.С. Обдули" Межиріцької сільської ради - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 13 квітня 2020 року.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2020 |
Оприлюднено | 16.04.2020 |
Номер документу | 88789861 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Зінченко А. С.
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Макаров М. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні