Ухвала

від 13.04.2020 по справі 2-4440/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 2-4440/11

провадження № 61-5464ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа - ОСОБА_7 про визнання недійсним договору-купівлі продажу, витребування майна та скасування запису про реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дарування від 05 квітня 2005 року недійсним та просив визнати за ним право власності на 1/2 частину спірної квартири.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано договір дарування від 05 квітня 2005 року недійсним та визнано придбання квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2009 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 10 квітня 2009 року було скасовано та справу направлено на новий розгляд.

11 жовтня 2011 року позивачем було подано уточнену позовну заяву в якій він просив визнати договір дарування від 05 квітня 2005 року удаваним правочином, визнати, що 05 квітня 2005 року було укладено договір купівлі-продажу та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину в спірній квартирі.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 січня 2012 року договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 05 квітня 2005 року було визнано удаваним правочином, що приховує насправді складений 05 квітня 2005 року договір купівлі - продажу.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2012 року зазначене додаткове рішення залишено без змін.

15 серпня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 11 грудня 2013 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2011 року було скасовано за нововиявленими обставинами.

08 січня 2014 року ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги та просив суд визнати договір дарування від 05 квітня 2005 року удаваним правочином та стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача вартість 1/2 частини спірної квартири.

17 вересня 2015 року до суду надійшла уточнена позовна заява в остаточній редакції.

Рішенням Жовтневого районного суду від 14 березня 2016 року, договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 05 квітня 2005 року між дарувателями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та обдарованою ОСОБА_3 визнано удаваним правочином, що приховує насправді укладений 05 квітня 2005 року між продавцями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_3 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Визнано право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилено.

Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 березня 2016 року - залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 19 грудня 2018 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2016 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа - ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12 березня 2012 року, витребування у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частини спірної квартири та скасування у Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на 1/2 частину спірної квартири, зареєстрованої за ОСОБА_1 . Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 вересня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ), ВРО № 849454 реєстр 367 від 12 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Суховаровою Н. В. - недійсним.

Витребувано у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ), загальною площею 62,0 кв. м, житловою 35,1 кв. м.

Скасовано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ), загальною площею 62,0 кв. м, житловою 35,1 кв.м, зареєстровану за ОСОБА_1 .

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 листопада 2019 року стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_2 сплачений останнім судовий збір в розмірі по 676,60 грн з кожного.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 - задоволено.

Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 вересня 2019 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 листопада 2019 року - скасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа - ОСОБА_7 про визнання недійсним договору-купівлі продажу, витребування майна та скасування запису про реєстрацію права власності - відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

18 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у вказаній вище справі, в якій просила змінити оскаржуване судове рішення, а саме в мотивувальній частині, яка стосується відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про витребування майна у ОСОБА_1 та про скасування у Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 зареєстровану за ОСОБА_1 враховуючи доводи касаційної скарги. В іншій частині оскаржувану постанову залишити без змін.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставами касаційного провадження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 755/20923/14-ц (провадження № 61-10442св18).

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Судовий збір сплачено.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у цій справі.

Витребувати із Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська цивільну справу № 2-4440/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа - ОСОБА_7 про визнання недійсним договору-купівлі продажу, витребування майна та скасування запису про реєстрацію права власності.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 15 травня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

І. М. Фаловська