Ухвала

від 07.12.2020 по справі 2-4440/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 2-4440/11

провадження № 61-5464св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - ОСОБА_7 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна та скасування запису про реєстрацію права власності, за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнив у процесі розгляду справи .

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 березня 2016 року позов задоволено частково.

Договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 05 квітня 2005 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_2 визнано удаваним правочином, що приховує насправді укладений 05 квітня 2005 року між продавцями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та покупцем ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Визнано право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилено, а рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 березня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково . Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2016 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - ОСОБА_7 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12 березня 2012 року, витребування у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 1/2 частини спірної квартири та скасування у Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на 1/2 частину спірної квартири, зареєстрованої за ОСОБА_5 , справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 вересня 2019 рокупозов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору-купівлі продажу, витребування майна та скасування запису про реєстрацію права власності задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, ВРО № 849454 реєстр 367 від 12 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Суховаровою Н. В. недійсним.

Витребувано у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 загальною площею 62,0 кв. м, житловою 35,1 кв. м.

Скасовано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 загальною площею 62,0 кв. м, житловою 35,1 кв. м, зареєстровану за ОСОБА_5 .

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 листопада 2019 року вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 вересня 2019 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 14 листопада 2019 року скасовано.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору-купівлі продажу, витребування майна та скасування запису про реєстрацію права власності відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

25 березня 2020 року ОСОБА_5 подала касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила змінити мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення, яка стосується відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про витребування квартири у неї та про скасування у Реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності 1/2 частки спірної квартири. В іншій частині оскаржуване судове рішення залишити без змін.

31 березня 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року відкрито провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 та витребувано її матеріали із Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року відкрито провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1

30 квітня 2020 року справа № 2-4440/11 надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа - ОСОБА_7 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна та скасування запису про реєстрацію права власності, за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 рокупризначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська