Рішення

від 23.03.2020 по справі 160/12814/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Справа № 160/12814/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О. В.,

секретаря судового засідання Безрученко К. В.,

за участі:

представника позивача: Кривошеїної І.О.,

представника відповідача: Луцевич А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод (далі - ПрАТ ДМЗ ) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004725010 від 09.12.2019 (форма В4 ).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за наслідками проведеної Офісом великих платників податків Державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення (форми В4 ) від 09.12.2019 № 0004725010 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 487928,00 грн.

ПрАТ ДМЗ вважає обставини, які викладені в акті № 9/28-10-50-10-05393056 від 19.11.2019, які стали підставою для винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення необґрунтованими, безпідставними та такими, що не базуються на первинних бухгалтерських документах, які були надані посадовим особам відповідача в ході проведення документальної позапланової перевірки. Так, прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення обумовлено висновками відповідача про нереальність господарських операцій ПрАТ Дніпровський металургійний завод із контрагентами - постачальниками: ТОВ ВКФ НАЙС , ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС , ТОВ Студія Циківка , ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД , ТОВ НВВЦ ГАНДІКАП , ТОВ ПЕГАС-СТАНДАРТ . Такі висновки позивач вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами у періоді, що перевірявся, є реальними, підтверджуються первинними документами, а на момент правовідносин всі зазначені підприємства мали необхідний обсяг правосуб`єктності та були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Позивач категорично не погоджується із оскарженим податковим повідомленням - рішенням від 09.12.2019 № 0004725010, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню і наголошує на тому, що не повинен нести відповідальність за поведінку своїх контрагентів, оскільки в податковому праві визнається принцип індивідуальної відповідальності платника податків за невиконання своїх податкових зобов`язань, отже ніхто не повинен відповідати за протиправну поведінку та невиконання своїх зобов`язань перед бюджетом третіми особами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12814/19, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09 січня 2020 року. Останнє судове засідання відбулося 23 березня 2020 року.

08 січня 2020 року до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем викладені заперечення проти позовних вимог та вказано, що у зв`язку з не наданням до перевірки документів, які підтверджують походження товару та його транспортування, наявністю субпідрядників, фахівцями відповідача використано право, визначене ст. 74 Податкового кодексу України про обробку та використання податкової інформації. З метою встановлення фактичних виконавців робіт/послуг використано дані ЄРПН та АІС Податковий Блок , які формуються на підставі первинних документів платників податків. За результатами аналізу даних ЄРПН та АІС Податковий Блок встановлено відсутність робіт/послуг у взаємопов`язаних ланцюгах постачання або їх підміна/перевиставлення на контрагентів, неспроможних виконати взяті на себе зобов`язання (відсутній кваліфікований персонал та основні засоби, як власні, так і залучені, невідповідність видів діяльності, територіальна віддаленість) і, як наслідок, не підтверджено реальність господарських операцій по взаємовідносинах з окремими контрагентами. Із заявленими позовними вимогами відповідач не погодився та вказав, що що податкове повідомлення-рішення від 09.12.2019 № 0004725010 винесено правомірно та скасуванню не підлягає.

03 лютого 2020 року позивачем надано відповідь на відзив, де позивач вказує, що відповідач безпідставно та необґрунтовано зазначає про завищення податкового кредиту за серпень 2019 року на суми ПДВ по господарським взаємовідносинам: із ТОВ ВКФ НАЙС , ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС , ТОВ Студія Циківка , ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД , ТОВ НВВЦ ГАНДІКАП , ТОВ ПЕГАС-СТАНДАРТ , оскільки господарські операції із вказаними контрагентами підтверджуються первинними документами. Окрім того, жодний закон чи підзаконний нормативно-правовий акт не передбачає обов`язку ПрАТ ДМЗ перевіряти контрагента чи його посадову особу на предмет добросовісності.

25 лютого 2020 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він зазначив, що під час перевірки позивачем не було надано перевіряючим: сертифікати якості виробника, документи на підтвердження транспортування товару, журнал обліку транспортних засобів, журнал видачі перепусток, що в сукупності з іншими обставинами вказує на нереальність здійснених господарських операцій.

В судовому засіданні 23 березня 2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, видами діяльності позивача є: Код КВЕД 19.10 Виробництво коксу та коксопродуктів; Код КВЕД 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний); Код КВЕД 85.32 Професійно-технічна освіта; Код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; Код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; Код КВЕД 49.20 Вантажний залізничний транспорт; Код КВЕД 56.29 Постачання інших готових страв.

Офісом великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., по декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року (вх. № 9215759736 від 20.09.2019, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 22.10.2019 за № 9246691088), результати якої оформлені актом від 19.11.2019 № 9/28-10-50-10-05393056.

Згідно з висновками означеного акта, перевіркою встановлено порушення ПрАТ Дніпровський металургійний завод (код ЄДРПОУ 05393056) п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту, що призвело до завищення суми податкового кредиту в серпні 2019 року на 487928 грн.. Вищевикладене призвело до порушення п. 200.1, ст. 200 абз. в п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України в частині завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 487928 грн..

На підставі акта від 19.11.2019 № 9/28-10-50-10-05393056 відповідачем прийнято оскаржене податкове повідомлення - рішення від 09.12.2019 № 0004725010, за яким встановлено завищення ПрАТ Дніпровський металургійний завод від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 487928 грн..

Як видно з акта перевірки, ПрАТ Дніпровський металургійний завод до перевірки не надав документи, які підтверджують транспортування товару; сертифікати якості продукції, яку було придбано, від виробника, або паспорт, що підтверджує походження товару; довіреності на отримання товару; положення про порядок узгодження договорів, затверджений наказом № 329 від 09.04.2010 р; журнал видачі перепусток для підрядників та субпідрядних організацій, які надавали послуги на території ПрАТ ДМЗ ; журнал про дотримання вимоги і застосування відповідальності за порушення вимог з охорони праці, промислової безпеки і екології; розписки від виконавців та субпідрядних організацій в яких зазначено, що вони ознайомилися зі стандартом, кардинальними вимогами безпеки підприємства ПрАТ ДМЗ , а також положенням про пропускний та внутрішньооб`єктовий режим; журналу обліку рухів транспортних засобів виконавців та субпідрядних організацій на території ПрАТ ДМЗ із зазначенням дати та часу в`їзду/виїзду вантажних автомобілів із зазначенням ваги (кількості) товару з авто важелів та зазначенням водіїв та їх посвідчень, за допомогою яких надавалися послуги.

В ході перевірки не були надані документи, які могли встановити обставини щодо руху товару від виробника або від первісного продавця та яким чином та за яких умов цей товар транспортувався, зокрема, від виробника або від первісного продавця, а також наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення господарських операцій.

В ході проведення перевірки були досліджені взаємовідносини позивача із ТОВ ТК ДОН-ПОСТАВКА (код за ЄДРПОУ 38420586); ТОВ НВО МП-ГРУП (код за ЄДРПОУ 35985880) та із ризиковими постачальниками: ТОВ ВКФ НАЙС (код за ЄДРПОУ 19311369); ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС (код за ЄДРПОУ 36035242); ТОВ СТУДІЯ ЦИКІВКА (код за ЄДРПОУ 40724522); ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД (код за ЄДРПОУ 42226009); ТОВ НВВЦ ГАНДІКАП (код за ЄДРПОУ 35553411); ТОВ ПЕГАС-СТАНДАРТ (код за ЄДРПОУ 38530347).

По взаємовідносинам позивача з ТОВ ВКФ НАЙС було встановлено, що незначна чисельність власних та відсутність залучених працівників ТОВ ВКФ НАЙС свідчить про неможливість надавати послуги, визначені в договорі. Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ІС Податковий блок встановлено, що ТОВ ВКФ НАЙС у серпні 2019 року надавало послуги з прийому до гідротехнічної споруди № 1 та транспортування до р. Дніпро всіх дренажних, зливових та зворотних вод ще трьом контрагентам. Також, відповідачем зазначено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо ТОВ ВКФ НАЙС наявна ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.01.2019 року по кримінальному провадженню №12018040120000043, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України, в якій зазначено, що станом на 01.09.2018 підприємство ТОВ ВКФ НАЙС (код ЄДРПОУ 190311369), не має передбаченого законом дозволу на спеціальне водокористування. Відповідно, здійснення підприємством скидів забруднюючих стоків у р. Дніпро є незаконним, і таким, що спричиняє небезпеку довкіллю та створює небезпеку для життя і здоров`я людей. Крім того, виїздом за місцем реєстрації підприємства ТОВ ВКФ НАЙС встановлено, що фактично на означеній території знаходиться занедбана одноповерхова будівля, в якій не здійснюється будь-яка діяльність, відсутні люди.

Зазначеним вище відповідач вказує, що між позивачем та ТОВ ВКФ НАЙС відсутнє реальне здійснення господарської операції та про маніпулювання позивачем податковою звітністю з метою незаконного формування податкового кредиту без фактичного здійснення господарської операції у серпні 2019 року на суму ПДВ 245314,00 грн та у липні 2019 року на суму ПДВ 3543,60 грн - розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) в основній податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС відповідач під час перевірки встановив, що позивачем придбано товар у ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС , яке не є виробником та імпортером такого товару, реалізованого на адресу ПрАТ ДМЗ . Сертифікати якості (паспорт) на товар, а також документи, які б підтверджували транспортування товару для перевірки не надані. Законне джерело походження товару, який було реалізовано ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС на адресу ПрАТ ДМЗ у серпні 2019 року, не встановлено. Відповідач вважає, що в даному випадку має місце маніпулювання податковою звітністю (легалізація товару) з метою незаконного формування податкового кредиту без фактичного здійснення господарської операції на суму ПДВ 2006,40 грн..

По взаємовідносинам позивача з ТОВ СТУДІЯ ЦИКІВКА під час перевірки встановлено, що ПрАТ ДМЗ придбано товар у ТОВ СТУДІЯ ЦИКІВКА , яке не є його виробником з огляду на наступне: штатна чисельність - 2 особи, за договором ЦПХ - 0 (у січні - травні 2019 року); основні засоби станом на 31.12.2018 року - 28,9 тис.грн.; операції з оренди (суборенди) приміщень та основних засобів, згідно з ЄРПН, в цілому за 2019 рік відсутні. Враховуючи результати перевірки - походження товару, який було реалізовано ТОВ СТУДІЯ ЦИКІВКА на ПрАТ ДМЗ відповідно до податкових накладних за січень - травень 2019 року, які включені до податкового кредиту серпня 2019 року - не встановлено. Відповідач вважає, що в даному випадку має місце маніпулювання податковою звітністю (легалізація товару) з метою незаконного формування податкового кредиту без фактичного здійснення господарської операції на суму ПДВ 71128,69 грн.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД встановлено, що ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД у серпні 2019 року реалізовано на ПрАТ ДМЗ плавіковий шпат ФК-75 у кількості 76,9 т. При цьому, ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД не здійснює придбання даного товару в серпні 2019 року взагалі. Тобто, встановлено невідповідність кількості придбаного та реалізованого товару на ПрАТ ДМЗ . Враховуючи невідповідність кількості придбаного плавікового шпату ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД , невідповідність його якості, країни походження, відсутність придбання плавікового шпату на території України в 2019 році (в необхідній кількості) та у серпні 2019 року і за її межами (не є імпортером взагалі), відсутність специфікацій на весь обсяг поставленого товару, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД , встановлено відсутність реального здійснення господарської операції з ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД .

Тобто, відповідач зазначає, законне джерело походження товару, який був реалізований ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД на адресу ПрАТ ДМЗ у серпні 2019р., не встановлено. Відповідач вважає, що в даному випадку має місце маніпулювання податковою звітністю (легалізація товару) з метою незаконного формування податкового кредиту без фактичного здійснення господарської операції на суму ПДВ 108028,20 грн.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧО ВИПРОВАДЖУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР ГАНДІКАП встановлено, що у серпні 2019 року ТОВ НВВЦ ГАНДІКАП на адресу ПрАТ ДМЗ було реалізовано товару (лом (бій) магнезіальних виробів ЛМ-1 вміст MgO-89-96%) на загальну суму 213554,4 грн, у т.ч. ПДВ 35592,40 грн.. В ході перевірки не встановлено: рух товару від виробника або від первісного продавця; яким чином та за яких умов цей товар транспортувався, зокрема, від виробника або від первісного продавця; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладання і вчинення господарських операцій. Таким чином, відповідач зазначає, що законне джерело походження товару (лом (бій) магнезіальних виробів ЛМ-1 вміст MgO-89-96%) на загальну суму 213554,4 грн, у т.ч. ПДВ 35592,40 грн., який було реалізовано ТОВ НВВЦ ГАНДІКАП на адресу ПрАТ ДМЗ , не встановлено. Тому, відповідач вважає, що в даному випадку має місце маніпулювання податковою звітністю (легалізація товару) з метою незаконного формування податкового кредиту без фактичного здійснення господарської операції на суму ПДВ 35592,40 грн.

По взаємовідносинам позивача з ТОВ ПЕГАС-СТАНДАРТ під час перевірки встановлено, що у серпні 2019 року ТОВ ПЕГАС-СТАНДАРТ було задекларовано: роботи з капітального ремонту Зміну схеми підключення кінцевого газового холодильника та спірального холодильника Альфа - Лаваль на загальну суму 111571,02 грн., у т.ч. ПДВ 22314,21 грн. Фактичний виконавець робіт, які були надані ТОВ ПЕГАС-СТАНДАРТ на адресу ПрАТ ДМЗ у серпні 2019 року, не встановлений. Відповідач вважає, що в даному випадку має місце маніпулювання податковою звітністю (легалізація товару) з метою незаконного формування податкового кредиту без фактичного здійснення господарської операції на суму ПДВ 22314,21 грн.

Підсумовуючи означене, відповідач зазначає, що встановлені перевіркою факти в сукупності вказують на неправомірність документального оформлення ПрАТ Дніпровський металургійний завод операцій з метою введення в обіг (легалізації) ТМЦ невідомого походження та робіт (послуг), виконавці яких невстановлені, при складанні паперів за формою первинних документів, так і при їх відображенні у регістрах бухгалтерського обліку і податковій звітності. Таким чином, відповідач не зміг підтвердити перевіркою взаємовідносини між ПрАТ Дніпровський металургійний завод (код ЄДРПОУ 05393056) та вищезазначеними контрагентами.

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини даної справи, суд не погоджується із позицією податкового органу, яка відображена в акті перевірки від 19.11.2019 №9/28-10-50-10-05393056 щодо нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентами - виконавцями/постачальниками: ТОВ ВКФ НАЙС (код за ЄДРПОУ 19311369); ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС (код за ЄДРПОУ 36035242); ТОВ СТУДІЯ ЦИКІВКА (код за ЄДРПОУ 40724522); ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД (код за ЄДРПОУ 42226009); ТОВ НВВЦ ГАНДІКАП (код за ЄДРПОУ 35553411); ТОВ ПЕГАС-СТАНДАРТ (код за ЄДРПОУ 38530347), виходячи з такого.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ПрАТ Дніпровський металургійний завод та ТОВ ВКФ НАЙС ; ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС ; ТОВ СТУДІЯ ЦИКІВКА ; ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД ; ТОВ НВВЦ ГАНДІКАП ; ТОВ ПЕГАС-СТАНДАРТ , реальність зміни майнового стану першого.

Згідно зі ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 2.1 ст. 2 Положення, а саме первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Пунктом 2.2. Положення передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов`язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника.

У досліджуваному періоді ПрАТ ДМЗ мало взаємовідносини із ТОВ ВКФ НАЙС на підставі договору на приймання та транспортування дренажних, зливових, стічних та зворотних вод від 01.03.2015 р. №285/2015, згідно з яким ТОВ ВКФ НАЙС зобов`язується надавати послуги з прийому до гідротехнічної споруди №1 та транспортуванню до р. Дніпро дренажних, зливових, стічних та зворотних вод відповідно до умов цього договору. За цим договором встановлюється цілодобовий режим приймання та транспортування дренажних, зливових, стічних та зворотних вод ПрАТ ДМЗ .

До вказаного договору сторонами були укладені додаткові угоди, а саме: додаткова угода №1 від 30.03.2015, додаткова угода №2 від 28.04.2015, додаткова угода №2/1 від 30.12.2015, додаткова угода №2/2 від 31.03.2016, додаткова угода №3 від 16.05.2016, додаткова угода №4 від 11.01.2017, додаткова угода №5 від 22.02.2018, додаткова угода №6 від 15.05.2018, додаткова угода №7 від 17.04.2019.

На підтвердження виконання зобов`язань за вказаним вище договором позивачем суду надано належним чином засвідчену копію акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2019 р. № ОУ-00000030, складеного на підтвердження надання послуг з прийому до гідротехнічної споруди №1 та транспортуванню до р. Дніпро всіх дренажних, зливових та зворотних вод, що скинуті ПрАТ ДМЗ по водовипусках №1, №4, №5, №6, у Західний колектор у серпні 2019 року.

ТОВ ВКФ НАЙС було сформовано та видано позивачеві податкову накладну від 31.08.2019 р. №5. На підставі отриманої від ТОВ ВКФ НАЙС податкової накладної позивачем було включено до складу податкового кредиту суму у розмірі 1226570, 02 грн. (в т.ч. ПДВ 245314,00 грн.).

В матеріалах справи міститься копія дозволу на спеціальне водокористування №00760 від 02.10.2016 (строком дії до 03.10.2019), яке видано позивачу, копія дозволу №00830 від 24.02.2017, яке видано Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації ТОВ ВКФ НАЙС строком дії до 24.02.2032 та копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ ВКФ НАЙС від 13.02.2014 №17759229 на підтвердження права власності ТОВ ВКФ НАЙС на гідротехнічну споруду №1.

Щодо посилання контролюючого органу на кримінальне провадження №12018040120000043, в якому фігурує ТОВ ВКФ НАЙС , то суд зазначає, що системний аналіз норм Податкового кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України свідчить, що ухвали слідчого судді, якими надається дозвіл на проведення процесуальних дій щодо контрагента платника податків в межах кримінального провадження, є процесуальними актами, які виносяться суддею у порядку реалізації його повноважень щодо здійснення судового контролю. Такі ухвали обов`язково містять виклад обставин, якими слідчий та прокурор обґрунтовують необхідність проведення відповідної процесуальної дії. При постановленні такої ухвали слідчий суддя не вирішує питання щодо винуватості чи не винуватості особи, відтак така ухвала не має жодного преюдиційного значення з огляду на приписи частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таких висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 20 листопада 2018 року у справі №810/3948/17 (адміністративне провадження № К/9901/62897/18).

Суд відзначає, що наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Аналогічна правова позиція з цього питання також висловлена Верховним Судом в постанові від 15.05.2018 у справі №815/423/17 (№К/9901/4625/17).

Не надані суду представником відповідача докази наявності кримінального провадження, посилання на яке міститься в акті перевірки, як на підставу висновків про нереальність господарських операцій позивача із ТОВ ВКФ НАЙС у періоді, що перевірявся.

Судом також встановлено, що взаємовідносини ПрАТ ДМЗ із ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС у періоді, що перевірявся відбувалися на підставі договору від 05.10.2016 № 1876/2016, до якого сторонами укладені: додаткова угода від 28.12.2018 №4 та додаткова угода (специфікація) від 17.07.2019 №25, в якій сторонами було визначено найменування товару, перелік якого наведено в специфікації, опис, код, кількість, ціну, умови оплати, строк поставки та умови поставки: СРТ - склад вантажоперевізника. Поставка товару у серпні 2019 року підтверджується видатковими накладними постачальника: від 08.08.2019 № 48, від 08.08.2019 № 46. На підтвердження отримання товару, позивачем суду надано прибуткові ордери за формою № М-4 від 09.08.2019 № ДМЗ00010356, від 09.08.2019 № ДМЗ00010358, оформлені відповідно до наказу Міністерства статистики України № 193 від 21.06.1996 року Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів .

ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС було сформовано та видано позивачеві податкову накладну від 08.08.2019 № 46 та податкову накладну від 08.08.2019 № 48.

Позивачем на підставі отриманих від ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС податкових накладних було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 2006,40 грн..

На підтвердження проведення оплати на користь ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС у сумі 10608,84 грн. позивачем до суду надана виписка банку по рахунку ПрАТ ДМЗ за 05.11.2019.

Між ПрАТ ДМЗ та ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД укладений договір від 09.10.2018 № 1643/2018 на постачання товару. До вказаного договору сторонами підписано додаток (специфікація) від 31.07.2019 №19, згідно якого ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД здійснив позивачу постачання товару: плавиковошпатового концентрату марки ФК-75 зі вмістом фтористого кальцію не менше 75%, фр.10-150 м.м. у кількості 140 т. на суму 1180021,92 (в т.ч. ПДВ - 196670,32) грн.

Відвантаження товару здійснено на підставі видаткових накладних від 05.08.2019 № 15, від 14.08.2019 № 17, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження отримання товару від ТОВ СТРОНГ- ПРАЙД позивачем надано суду прибуткові ордери за формою № М-4 від 05.08.2019 № ДМЗ 00010359, № ДМЗ00011052 від 14.08.2019.

В матеріалах справи також містяться рапорт переважування на автомобільних вагах від 14.08.2019 №20 та накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11 від 31.08.2019 №ДМЗ00014805.

ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД було сформовано та видано позивачеві податкову накладну від 05.08.2019 № 1 та податкову накладну від 14.08.2019 № 4, на підставі яких позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ - 108028,20 грн..

Взаємовідносини ПрАТ ДМЗ із ТОВ СТУДІЯ ЦИКІВКА з купівлі - продажу товару у періоді, що перевірявся мали місце на підставі договору від 15.02.2017 №179/2017, до якого сторонами підписані: додаткова угода від 14.12.2018 № 4, додаток (специфікація) від 02.05.2018 № 11, додаток (специфікація) від 03.01.2019 № 14 та додаток (специфікація) від 12.03.2019 № 15.

Відвантаження товару покупцю (ПрАТ ДМЗ ) оформлено видатковими накладними постачальника: від 17.01.2019 № 170101, від 12.02.2019 № 120201, від 04.03.2019 № 40301, від 19.03.2019 № 190301, від 03.04.2019 № 30401, від 07.05.2019 № 70501. Також, позивачем надані прибуткові ордери за формою № М-4: від 17.01.2019 № ДМЗ00000677, від 12.02.2019 № ДМЗ00001598, від 04.03.2019 № ДМЗ00002586, від 19.03.2019 № ДМЗ00003106, від 03.04.2019 № ДМЗ00004168, від 07.05.2019 №ДМЗ00005943.

В матеріалах справи також містяться накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11 від 07.06.2019 № ДМЗ00009804, від 11.07.2019 № ДМЗ00011388, від 18.06.2019 № ДМЗ00010260, від 16.09.2019 № ДМЗ00015502.

Постачальником - ТОВ СТУДІЯ ЦИКІВКА було сформовано та видано позивачеві податкові накладні: від 17.01.2019 № 4, від 12.02.2019 № 3, від 04.03.2019 № 4, від 19.03.2019 № 8, від 03.04.2019 № 15, від 07.05.2019 № 23, на підставі яких позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ - 71128,69 грн..

На підтвердження здійснення оплати в адресу ТОВ СТУДІЯ ЦИКІВКА позивачем надано виписку з розрахункового рахунку, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

На підставі договору від 02.04.2018 № 622/2018 у періоді, що перевірявся, ПрАТ ДМЗ було здійснено придбання товару (лому (бою) магнезіальних виробів ЛМ) у ТОВ НВВЦ ГАНДІКАП .

Перелік товару сторонами погоджено у додатку (специфікації) № 8 від 15.04.2019.

Відпуск товару ТОВ НВВЦ ГАНДІКАП здійснено за видатковою накладною від 22.08.2019 № 140.

На підтвердження оприбуткування позивачем отриманого від ТОВ НВВЦ ГАНДІКАП товару, представником ПрАТ ДМЗ наданий суду прибутковий ордер за формою № М-4 від 22.08.2019 № ДМЗ00010956.

В матеріалах також наявна накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою № М-11 від 29.08.2019 № ДМЗ00014586.

ТОВ НВВЦ ГАНДІКАП було сформовано та видано позивачеві податкову накладну від 22.08.2019 № 52 на суму 213554,40 грн. (ПДВ - 35592,4 грн.), на підставі якої позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ - 35592,40 грн..

Між ПрАТ ДМЗ (замовник) та ТОВ ПЕГАС-СТАНДАРТ (виконавець) укладений договір від 08.10.2018 №2797/2018 на виконання робіт. До вказаного договору сторонами підписано додаткову угоду від 22.10.2018 № 1, згідно з якою ТОВ ПЕГАС-СТАНДАРТ взяло на себе зобов`язання з виконання змінної схеми підключення кінцевого газового холодильника та спірального холодильника Альфа - Лаваль (код ДКПП 43.99).

На підтвердження виконання робіт сторонами підписані акти прийому-передачі виконаних робіт: 05.08.2019 №10; від 05.08.2019 №11, від 05.08.2019 №12, належними чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

ТОВ ПЕГАС-СТАНДАРТ складено та видано ПрАТ ДМЗ податкові накладні від 05.08.2019 № 1, від 05.08.2019 № 2, від 05.08.2019 № 3, на підставі яких позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 22314,21 грн..

Як видно з акта перевірки та встановлено судом під час розгляду справи, посадовими особами відповідача під час опрацювання декларацій використовувалася інформація комп`ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби: Інформація про фактичне ввезення товару за межі митної території України; ІС Податковий блок , АС Розподіл платників податку на додану вартість за категоріями уваги ; АС Співставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних ; Єдиний реєстр податкових накладних; Картка платника податків; Моніторинг реєстру платників ПДВ; Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України (АС співставлення ПЗ і ПК); Система співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних контрагентів; АРМ Таможня Інспектор 2006 .

Суд зазначає, що посилання податкового органу на інформацію баз даних податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача можливості виконувати роботи (надавати послуги) не заслуговують на увагу, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року у справі №818/418/17 (касаційне провадження №К/9901/5097/17), номер судового рішення в ЄДРСР № 72791313.

У свою чергу, податкова інформація щодо контрагента по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі №813/1497/17 (адміністративне провадження №К/9901/3819/17), номер судового рішення в ЄДРСР № 72343803).

Верховний Суд в постанові від 02 квітня 2019 року у справі №826/6245/18 (адміністративне провадження №К/9901/3279/19, №ЄДРСР 80894091) вказав, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Доводи податкового органу щодо відсутності у вищеперелічених контрагентів -постачальників/виконавців позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, трудових, матеріальних ресурсів, як підстави неможливості реального здійснення господарських операцій, є необгрунтованими, з огляду на не доведення відповідачем відсутності можливості у контрагента укладати з іншими суб`єктами господарювання власні договори оренди, найма та інші, з метою виконання своїх господарських зобов`язань перед ПрАТ ДМЗ .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі №826/10290/15 (№ К/9901/25640/18).

Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2019 року у справі №520/10016/18 (адміністративне провадження №К/9901/18588/19) вказав, що без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.

Відповідачем не зазначались конкретні докази на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 77 КАС України.

При цьому відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Щодо доводів посадових осіб відповідача про ненадання ПрАТ ДМЗ під час перевірки документів, які підтверджують транспортування товару та сертифікатів якості на продукцію або паспорти, що підтверджують походження товару, суд зазначає таке.

Оцінюючи доводи податкового органу про відсутність сертифікатів якості на товар та/або паспортів, що підтверджують походження товару, суд зазначає, що такі доводи контролюючого органу не є достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій, оскільки сертифікати якості та паспорти, що підтверджують походження товару у контексті ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не є первинними документами, якими підтверджується фактичне вчинення господарської операції.

Доводи податкового органу про відсутність товарно-транспортних накладних, як свідчення нереальності господарських операцій суд відхиляє, оскільки товарно - транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право платника податків на формування податкового кредиту та оскільки вона складається третьою особою підприємством - перевізником, з яким замовник укладає договір перевезення, то такий документ не може впливати на оцінку правовідносин між постачальником та покупцем товару, а тому його відсутність або складання з помилками чи неточностями не є достатнім для висновку про відсутність фактичного постачання товару в адресу покупця за договором постачання товарі.

Ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов`язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі №813/1497/17 (адміністративне провадження №К/9901/3819/17, номер судового рішення в ЄДРСР № 72343803).

Судом встановлено, що ТОВ ВКФ НАЙС ; ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС ; ТОВ СТУДІЯ ЦИКІВКА ; ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД ; ТОВ НВВЦ ГАНДІКАП ; ТОВ ПЕГАС-СТАНДАРТ згідно з відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua) на момент господарських взаємовідносин із позивачем були зареєстровані як юридичні особи та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної податкової служби України за посиланням (https://tax.gov.ua/), на момент вчинення господарських правовідносин із позивачем були зареєстровані як платники ПДВ, а отже мали спеціальну правосуб`єктність для вчинення задекларованих із позивачем господарських операцій.

Доказів того, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача не були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість відповідачем не надано.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено у п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних поставок/надання послуг, судом досліджено долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

З урахуванням вищевикладеного та досліджених під час розгляду справи первинних документів, судом встановлений рух активів від контрагентів -постачальників/виконавців до ПрАТ ДМЗ , таким чином, віднесення позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2019 року суми у розмірі 487928 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ВКФ НАЙС (код за ЄДРПОУ 19311369); ТОВ СТРІМ МЕДІА ПЛЮС (код за ЄДРПОУ 36035242); ТОВ СТУДІЯ ЦИКІВКА (код за ЄДРПОУ 40724522); ТОВ СТРОНГ-ПРАЙД (код за ЄДРПОУ 42226009); ТОВ НВВЦ ГАНДІКАП (код за ЄДРПОУ 35553411); ТОВ ПЕГАС-СТАНДАРТ (код за ЄДРПОУ 38530347) відповідає вимогам норм чинного податкового законодавства, а використання позивачем товарів, поставлених вказаними підприємствами у власній господарській діяльності відповідає характеру та меті господарської діяльності позивача.

За наведених підстав, оскаржене податкове повідомлення - рішення від 09.12.2019 №0004725010 (форми В4 ) є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 194, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод (вул. Маяковського, 3, м. Дніпро, 49064, і.к. 05393056) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, б.11-г, м. Київ, 04119, і.к. 43141471) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 09.12.2019 № 0004725010 (форми В4 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 09.12.2019 № 0004725010 (форми В4 ).

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної податкової служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод судові витрати з оплати судового збору у розмірі 7319,00 грн..

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02 квітня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова