Рішення

від 15.04.2020 по справі 640/25738/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 року м. Київ № 640/25738/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейд АйТі Дистриб`юшн" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН (далі - позивач) з позовом до Офісу великих платників податків Держаної податкової служби (далі - відповідач та/або контролюючий орган) та просить суд скасувати:

- податкове повідомлення - рішення від 27.09.2019 р № 0012364402,

- податкове повідомлення - рішення від 27.09.2019 р № 0012374402,

- податкове повідомлення - рішення від 27.09.2019 р. № 0012384402, які прийняті Офісом великих платників податків Держаної податкової служби.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки акту перевірки від 02 вересня 2019 року № 2530/28-10-44-02/37176428 (далі - акт перевірки) не відповідають фактичним обставинам справи, що має своїм наслідком протиправність податкових повідомлень-рішень прийнятих на підставі останніх.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог.

В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній наводить аргументи на спростування тверджень контролюючого органу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Офісом великих платників податків Держаної податкової служби на підставі направлень від 11.06.2019 року №1174, від 23.08.2017 року №669 відповідно до підпунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах із ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД (ЄДРПОУ 40515416) за звітний (податковий) період червень 2018 року, липень 2018 року, вересень - жовтень 2018 року, грудень 2018 року - лютий 2019 року, ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД (ЄДРПОУ 40338302) за звітний (податковий) період березень 2018 року, ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ (ЄДРПОУ 42051288) за звітний (податковий) період липень 2018 року - показників декларації з податку на додану вартість за 2018 рік, І квартал 2019 року - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.

Згідно висновків акту перевірки в ході її проведення встановлено допущення порушень Товариством з обмеженою відповідальністю МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН норм ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996, зі змінами та доповненнями, п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2, п. 2.15, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджено наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованим у Мін`юсті України 05.06.1995 року за № 168/704, п. 44.1, п. 44.3 п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами і доповненнями, а саме: завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинах із наступними контрагентами: ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД (ЄДРПОУ 40515416), ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД (ЄДРПОУ 40338302), ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ (ЄДРПОУ 42051288), у зв`язку із встановленням нереальності проведення господарських операцій, всього в сумі ПДВ 26 149 409 грн. 00 коп. та встановлено заниження задекларованих ТОВ МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН показників у рядку 01 податкової декларації з податку на прибуток підприємства Дохід від будь - якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2018р по 31.03.2019 року по взаємовідносинах із ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД (ЄДРПОУ 40515416).

13.09.2019р позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав заперечення, за наслідком розгляду яких контролюючий орган листом від 24.09.2019 року № 2779/10/28-10-44-02-11 повідомив про залишення останніх без змін.

01.10.2019р позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 0012364402 від 27.09.2019 р., податкове повідомлення - рішення № 0012374402 від 27.09.2019 р., податкове повідомлення - рішення № 0012384402 від 27.09.2019 р., які були прийняті Офісом великих платників податків Держаної податкової служби за результати акту перевірки.

10.10.2019 р. не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.

18.12.2019 р. позивач отримав рішення Державної податкової служби України від 16.12.2019 р. № 1314216/99-00-08-05-02 за наслідками адміністративного оскарження, яким скарги залишені без задоволення, повідомлення-рішення - без змін.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 27.09.2019 р.:

- № 0012364402, яким зменшено ТОВ МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (червень, липень, жовтень 2018 р) на загальну суму 3 440 147 грн. 00 коп. (три мільйона чотириста сорок тисяч сто сорок сім гривень нуль копійок), (далі - оскаржуване рішення №1);

- № 0012374402, яким збільшено ТОВ МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН суму грошового зобов`язання податку на додану вартість (березень, червень, липень, вересень, жовтень, грудень 2018 р., січень, лютий 2019 р.) в загальному розмірі 28 386 578 грн. 00 коп. (двадцять вісім мільйонів триста вісімдесят шість тисяч п`ятсот сімдесят вісім гривень нуль копійок) (що складається з 22 709 262 грн. 00 коп. - за основним зобов`язанням, та 5 677 316 грн. 00 коп.- штрафні санкції), (далі - оскаржуване рішення №2);

- № 0012384402, яким збільшено (донараховано) ТОВ МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН грошове зобов`язання податку на прибуток приватних підприємств (за 2018 рік, та 1-й квартал 2019 року) на загальну суму 43 761 779 грн. 00 коп. (сорок три мільйони сімсот шістдесят одна тисяча сімсот сімдесят дев`ять гривень нуль копійок) (що складається з 35 009 423 грн. 00 коп. - за основним зобов`язанням, та 8 752 356,00 грн - штрафні санкції). (далі - оскаржуване рішення №3).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають:

-собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

-витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від`ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від`ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов`язань у зв`язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до п.п.153.1.3 п.153.1 ст.153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов`язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов`язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до приписів підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Між тим, згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу норми пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Між тим, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 статті 198 ПК України).

Аналізуючи наведені положення суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Тобто, зазначені операції визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Як встановлено статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною третьою статті 6 Закону № 996-ХІV передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

В той же час, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, із змінами та доповненнями (далі - П(С)БО 15).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Крім того, згідно з Національним положенням (стандарт) ) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2003 року №73 (далі - НП(С)БО 1), фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Так, у звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки.

Крім того, за змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі - Наказ №88).

Відповідно до пункту 1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу №88).

Згідно з пунктом 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону №996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

З цього приводу також звертається увага, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб`єктом, який зменшує суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід враховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами із ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД (ЄДРПОУ 40515416) ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД (ЄДРПОУ 40338302), ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ (ЄДРПОУ 42051288).

Зі змісту акту перевірки слідує, що висновки відповідача про неможливість здійснення господарської операції із ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД (ЄДРПОУ 40515416) ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД (ЄДРПОУ 40338302), ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ (ЄДРПОУ 42051288) базуються на відомостях в інформаційній базі даних автоматизованої системи Податковий блок .

Крім того, висновки контролюючого органу про не реальність господарських операції між ТОВ МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН з ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД , ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД та ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ ґрунтуються виключно на припущеннях щодо відсутності можливості прослідкувати джерело походження товару за ланцюгом, недостатність трудових ресурсів, не може бути достатньою підставою ставити під сумнів реальність господарських операцій у взаємовідносинах між ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД , ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД і ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ з їх контрагентами.

Таким чином жодних обмежень у позивача та його контрагентів на час здійснення господарських операції не існувало.

Більше того, суд звертає увагу, що інформація, наведена на аркушах 25-40 акту перевірки присвячена аналізу джерел походження насіння соняшника, який не був предметом придбавання ТОВ МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН за господарськими відносинами з ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД , ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД та ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ . На аркушах 66- 67 акту перевірки щодо постачання пшениці м`яких сортів зазначено, що у місці поставки зернових культур ТОВ МАРІУПОЛЬСКИЙ КХП (місто Маріуполь, проспект Леніна, 50) не надані складські квитанції до актів передавання - приймання на зберігання зерна.

Суд звертає увагу, що за наданими на перевірку документами з ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ місцем постачання зерна не є ТОВ МАРІУПОЛЬСКИЙ КХП , відтак у позивача не було підстав на отримання зазначених складських квитанцій на ТОВ МАРІУПОЛЬСКИЙ КХП . Посилання Офісу великих платників податків ДПС на необхідність наявності цих документів, відповідно до Порядку ведення складських документів та Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні є безпідставними.

Відповідач посилається на наявність ухвал в рамках кримінальних проваджень за ст. 205 КК України, які стосувались вказаних контрагентів, та зазначає, що відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва (Справа № 757/5353/19-к) від 06.02.2019 р., у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва розглядалось клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України Гуджала А.А. від 05.02.2019 р. у кримінальному провадженні № 42018000000002390 від 28.09.2018 р. про накладення арешту на кошти - суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ ГАЛОРЕ+ (ЄДРПОУ 42085998), ТОВ ЗЕТ-ІНВЕСТ (ЄДРПОУ 40893526), ТОВ КУА ППРОФІТ КАПІТАЛ (ЄДРПОУ 39914436), ТОВ ПРОМАГРОХОЛДИНГ (ЄДРПОУ 41145888), ТОВ СІНТЕЗА-ІСТЕЙТ (ЄДРПОУ 41087566), ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД (ЄДРПОУ 40338302), ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39678096), ТОВ УКРОРГАНІКА (ЄДРПОУ 41145359), ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ (ЄДРПОУ 42051288), ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД (ЄДРПОУ 40515416), ТОВ АГРОПЛАН ТОРГ (ЄДРПОУ 41537130).

Суд звертає увагу, що наведена вище ухвала датована 06.02.2019 роком, а господарські операції, які є предметом акту перевірки вчинені у 2018 році.

Таким чином підстав у ТОВ МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН щодо нездійснення господарських операцій чи їх обмеження з контрагентами були відсутні.

При цьому ухвала суду від 06.02.2019р в рамках кримінального провадження, що зазначена в акті перевірки контролюючого органу, не встановлює фактів незаконності та нереальності господарських операцій, що здійснювались між контрагентами та позивачем.

Відповідач посилається на протокол допиту засновника ТОВ МРІЯ-К .

В той же час відповідачем до суду не надано доказів наявності вироку суду по вказаним суб`єктам господарювання, або відповідного акту перевірки/ довідки, висновки яких відповідно до п. 86.7 можна було б використовувати, як податкову інформацію.

Водночас, судом в ході розгляду справи встановлено, що виконання господарських операцій між ТОВ МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН , ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД , ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД і ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ підтверджено належним чином завіреними копіями договорів та належним чином оформленими первинними документами, складеними в процесі виконання відповідних договорів (договори з постачальниками продукції, податкові накладні, картки балансових рахунків, акти прийому-передачі продукції, посвідчення якості продукції, платіжні доручення, оборотна-сальдові відомості по рахунках). Також надано завірені копії документів, що підтверджують експорт придбаної продукції, а саме: договори комісії, акти прийому-передачі продукції, платіжні доручення, звіти комісіонера з додатками (вантажні митні декларації), акти виконаних робіт на комісійну винагороду, товарно - транспортні накладні, надані комісіонером, а саме: копії договорів поставки з додатками, укладені між ТОВ МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН з ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД , ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД , ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ ; копії податкових накладних за договорами поставки; копії платіжних доручень щодо проведення розрахунків; копії договорів комісії позивача з ТОВ СІНТНЗА Україна , ТОВ СІНТЕЗА ДС , ТОВ УКРОРГАНІКА , всього на 1073 аркушах.

Зазначені документи у повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники, у зазначених документах докладно відображено, які саме товари (продукція) були придбані та поставлені, в яких обсягах, та у який час.

Суд оцінивши доводи відповідача, з урахуванням наявних документів в матеріалах справи звертає увагу на наступне.

З наведених та наданих документів до перевірки вбачається, що за господарськими операціями з ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД , ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД та ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ у позивача виникли витрати на придбання товарів, про що свідчать банківські документи, товар був ним фактично отриманий та в подальшому був реалізований на підставі договорів комісії, товар було поставлено за кордон, що підтверджено документами про митне оформлення.

Аналіз зазначених первинних документів дає суду підстави дійти до висновку про реальність господарських операцій позивача з ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД (ЄДРПОУ 40338302) та здійснення її з метою настання відповідних правових наслідків, зокрема виконання зобов`язань позивача перед ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД (ЄДРПОУ 40338302), згідно умов договору.

Крім того, твердження контролюючого органу про те, що в ході перевірки позивачем не надано підтверджуючих первинних документів щодо походження товарів які могли б підтвердити факт постачання товару від контрагентів-постачальників ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД , ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД і ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ , не відповідає фактичним обставинам справи, спростовуються наданими позивачем належними доказами.

За умовами укладених договорів поставки з ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД , ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД і ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ наявність товаротранспортних накладних є необов`язковою з урахуванням визначених сторонами умов поставки товару та передача товару (факти передачу товару в розпорядження) Позивача підтверджуються іншими розпорядчими документами - Актом прийму-передачі товару та товарною накладною.

Враховуючим наведене в сукупності, суд вказує на доведеність реальності господарських операцій позивача з ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД , ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД і ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ .

Таким чином, вищевикладене дає суду підстави стверджувати, що господарські операції зі спірними контрагентами підтверджені належним чином оформленими первинним документами та мали своїм наслідком реальні зміни майнового стану ТОВ МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН .

При цьому, суд критично ставиться до посилання контролюючого органу на наявність відкритого кримінального провадження та протокол допиту засновника ТОВ МРІЯ-К , мотивуючи це наступним.

Так, під час розгляду справи відповідачем не надано суду жодних належних та достатніх доказів на підтвердження наявності вироку по контрагентам ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД (ЄДРПОУ 40515416) ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД (ЄДРПОУ 40338302), ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ (ЄДРПОУ 42051288).

Крім цього, суд наголошує, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що посилання контролюючого органу на кримінальне провадження, відкрите за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статті 205 Кримінального кодексу України, є безпідставними, оскільки останні не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання даними контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суд від 05.06.2018 у справі №809/1139/17, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17.

Також, суд звертає увагу, що невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі №815/3526/17.

При цьому, звітування контрагентів до контролюючих органів, а також перебування господарюючих суб`єктів за юридичною адресою не є критерієм правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.21018 року у справі №2а-1484/12/1370.

Разом з цим, суд наголошує, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема, задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Водночас, така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 р. у справі № 811/2154/13-а, від 27.03.2018 р. у справі № 816/809/17.

Разом з цим, в силу частини 1 статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 КК України.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, законом, який визначає порядок отримання показань під час досудового слідства та порядок їх фіксації у протоколі допиту є Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України).

У частині 1 статті 23 КПК закріплено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина 2 цієї ж статті визначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, наявність самого кримінального провадження щодо ТОВ ГАЛОРЕ+ (ЄДРПОУ 42085998), ТОВ ЗЕТ-ІНВЕСТ (ЄДРПОУ 40893526), ТОВ КУА ППРОФІТ КАПІТАЛ (ЄДРПОУ 39914436), ТОВ ПРОМАГРОХОЛДИНГ (ЄДРПОУ 41145888), ТОВ СІНТЕЗА-ІСТЕЙТ (ЄДРПОУ 41087566), ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД (ЄДРПОУ 40338302), ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙДІНГ (ЄДРПОУ 39678096), ТОВ УКРОРГАНІКА (ЄДРПОУ 41145359), ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ (ЄДРПОУ 42051288), ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД (ЄДРПОУ 40515416), ТОВ АГРОПЛАН ТОРГ (ЄДРПОУ 41537130) не може бути прийняте судом в якості належного доказу в даному випадку.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі №822/551/18, від 24.01.2019 року у справі №804/15563/15.

Також, суд звертає увагу, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто зазначити, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Однак, у разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

В ході розгляду справи податковим органом не доведено узгодженість дій між позивачем та його контрагентами, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11.

Крім того, такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про хибність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996, зі змінами та доповненнями , п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2, п. 2.15, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджено Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованим у Мін`юсті України 05.06.1995 року за № 168/704, п. 44.1, п. 44.3 п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами і доповненнями, а саме завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинах із наступними контрагентами: ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД (ЄДРПОУ 40515416), ТОВ УКРІНВЕСТ-ТРЕЙД (ЄДРПОУ 40338302), ТОВ УКРПРОМТОРГ ТЕХНОЛОДЖІ (ЄДРПОУ 42051288), у зв`язку із встановленням нереальності проведення господарських операцій, всього в сумі ПДВ 26 149 409 грн. 00 коп. та встановлено заниження задекларованих ТОВ МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН показників у рядку 01 податкової декларації з податку на прибуток підприємства Дохід від будь - якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 року по взаємовідносинах із ТОВ ЧУГУЇВСЬКИЙ МАСЛО ЗАВОД (ЄДРПОУ 40515416), а відтак спірні рішення підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, то судові витрати слід присудити на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН (03057, м. Київ, вул. Смоленська, б. 31-33, код ЄДРПОУ 37176428) до Офісу великих платників податків Держаної податкової служби (04019, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 43141471)- задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2019 р № 0012364402, прийняте Офісом великих платників податків Держаної податкової служби.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2019 р № 0012374402, прийняте Офісом великих платників податків Держаної податкової служби.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2019 р № 0012384402, прийняте Офісом великих платників податків Держаної податкової служби.

5. Судові витрати в розмірі 21100 (двадцять одна тисяча сто) грн. 00 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАТРЕЙД ДИСТРИБ`ЮШН (03057, м. Київ, вул. Смоленська, б. 31-33, код ЄДРПОУ 37176428) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Держаної податкової служби (04019, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, код ЄДРПОУ 43141471).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська