Рішення

від 16.04.2020 по справі 826/4383/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2020 року м. Київ № 826/4383/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 До треті особиДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кормакова Катерина Євгенівна Товариство з обмеженою відповідальністю БК ГЕРМЕС провизнання протиправним та скасування наказу

Суд прийняв до уваги таке:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати нечинним наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація № 22 від 18.11.2016 про скасування реєстрації Декларації про початок будівельних робіт за № КВ 082161441847 від 23.05.2016 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації за № 142161730706 від 21.06.2016 на об`єкт будівництва: Реконструкція нежитлових приміщень №№ 1,23,4 (групи приміщень № 55) (в літ. А) з облаштуванням додаткового входу на АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний наказ прийнято без проведення перевірки дотримання норм містобудівного законодавства, не містять конкретної причини скасування реєстрації, в них відсутні посилання на відповідні норми чинного законодавства щодо підстав скасування декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, а отже даний наказ є нечинним.

Ухвалами суду від 29.03.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач заперечує заявлені позовні вимоги, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа-1 підтримала скасування реєстрації Декларації про початок будівельних робіт за № КВ 082161441847 від 23.05.2016 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації за № 142161730706 від 21.06.2016 на об`єкт будівництва: Реконструкція нежитлових приміщень №№ 1,23,4 (групи приміщень № 55) (в літ. А) з облаштуванням додаткового входу на АДРЕСА_1 та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа-2 письмових пояснень по суті позову не надала, в судове засідання свого уповноваженого представника не направила, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи.

На підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент проведення судового засідання), суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний міста Києва встановив.

06 квітня 2016 року ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень укладеного з громадянкою ОСОБА_2 , придбано нежитлове приміщення №№ 1, 2, 3, 4 (групи приміщень №55) (в літ.А), що розташовані в будинку під номером АДРЕСА_1 , посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леончук І.А., зареєстрованого в реєстрі № 655.

Належність ОСОБА_1 на праві власності вказаного вище приміщення підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості № 62190467 від 24.06.2016.

В подальшому до Департаменту ДАБІ в м.Києві позивачем подано декларацію про початок виконання будівельних робіт Реконстукція нежитлових приміщень №1, 2, 3, 4 (групи приміщень №55) (в літ.А), з облаштуванням додаткового входу за адресою : АДРЕСА_1 , яка зареєстрована в Департаменті ДАБІ у м.Києві за №КВ082161441847.

Роботи по реконструкції, як вказує позивач були завершені, що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 21.06.2016 № КВ142161730706.

21.10.2016 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видано направлення про проведення позапланової перевірки на Реконструкція нежитлових приміщень №1, 2, 3, 4 (групи приміщень №55) (в літ.А), з облаштуванням додаткового входу за адресою: вул. Івана Кудрі, буд.20-Б в Печерському районі м.Києва , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 Про затвердження Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 60 від 17.10.2016 та звернення прокуратури міста Києва від 22.09.2019 № 19-р-16, звернення ОСОБА_3 .

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутній наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 60 від 17.10.2016.

18.11.2016 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, прийнято наказ № 22 Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності :

1. Скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: Реконструкція нежитлових приміщень № 1,2,3,4 (група приміщень № 55) (в Літ. А) з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1 № KB 082161441847 від 23.05.2016. Замовник будівництва ОСОБА_1 .

2. Скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до 1-111 категорії складності Реконструкція нежитлових приміщень № 1,2,3,4 (група приміщень № 55) (в Літ. А) з облаштуванням додаткового входу за адресою: АДРЕСА_1 № KB 142161730706 від 21.06.2016. Замовник будівництва - ОСОБА_1 .

Підстава скасування декларацій початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, в наказі зазначено лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 055-17710 від 10.11.2016.

Відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (надалі - Закон) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, ст.39-1 Закону, надає повноваження відповідачу на скасування відповідного повідомлення чи декларації, за наявності підстав: 1) подання недостовірних даних; 2) є підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом: відсутні документи на земельну ділянку, не відповідає цільове призначення земельної ділянки, відсутні документ, що дає право на початок будівництва; 3) скасування містобудівних умов та обмежень або повідомлення про початок будівельних робіт.

Крім того, ч.2 ст.39-1 Закону вимагає, щоб скасування повідомлень та декларацій відбувалося у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість, окремого порядку, який би регулював питання скасування повідомлень та декларацій, Кабінетом Міністрів України не прийнято.

За таких обставин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Така саме норма передбачена п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011.

Будь-яких інших форм державного архітектурно-будівельного контролю, окрім проведення планових та позапланових перевірок, ані Закон України Про регулювання містобудівної діяльності , ані Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не передбачає.

Крім того, відповідно до п.7 Порядку, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, є окремим підставами для призначення проведення позапланової перевірки.

Відповідно до ч.4, 5 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на органи державного архітектурно-будівельного контролю, частково розповсюджуються у тому числі і вимоги зазначеного Закону.

Відповідно до ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , розпорядчі документи, органів державного нагляду (контролю) приймаються за результатами здійснення планового або позапланового заходу.

В свою чергу, результати здійснення заходів державного нагляду (контролю) оформлюються відповідними актами.

Тобто, повноваження відповідача, як органу архітектурно-будівельного контролю, передбачені ст.39-1 Закону України, Про регулювання містобудівної діяльності на скасування декларацій, повідомлень (скасування реєстрації), можуть бути реалізовані лише у формах здійснення заходів державного нагляду (контролю), який включає в себе у тому числі архітектурно-будівельний контроль.

Ну думку суду, виявлення у розумінні ч.2 ст.39-1 Закону України, це встановлення певних фактів та обставин, під час здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю, які в свою чергу здійснюються виключно у формі планових або позапланових перевірок.

У цьому, випадку, враховуючи відомості, які зазначені у листі від 10.11.2016 № 055-17710, у відповідача були цілком законні підстави для призначення позапланової перевірки позивача.

Як зазначалося вище, зазначеним повноваженням відповідач скористався раніше, видавши наказ №60 від 17.10.2016, який, як вже зазначалось, відсутній в матеріалах справи.

Разом з тим, з незрозумілих для суду причин відповідач відмовився від проведення перевірки, акт перевірки за формою, передбаченою Порядком не склав, обмежившись листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.11.2016 № 055-17710.

Лист, це поширений вид документації, один із засобів обміну інформацією, який не може встановлювати факт та обставини, на підставі яких приймаються розпорядчі документи про позбавлення особи певних прав. Законами України Про регулювання містобудівної діяльності , Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не передбачена така форма результатів заходів державного нагляду (контролю), як службова записка.

Така форма суперечить вимогам п.9 ч.2 ст.2 КАС України про врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, яке його стосується.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Право бути почутим, складова частина принципу верховенства права.

Суб`єкт владних повноважень повинен застосовувати його, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси особи, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймають рішення, має право бути вислуханою суб`єктом владних повноважень: вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо.

В Рекомендації Ради Європи, зокрема Резолюцію 77 (31) про захист особи від актів адміністративних органів, до адміністративної процедури відносить п`ять основних складових (принципів): право особи бути заслуханою (почутою); право доступу до інформації (матеріалів справи); право на допомогу та представницькі послуги; обов`язок органу інформувати про мотиви свого рішення; зазначення засобів правового захисту (оскарження).

Тому саме законодавством і вимагається застосування заходів контролюючими органами на підставі актів перевірок, в процесуальній формі, яка передбачає участь особи, можливість надання нею пояснень, аргументів та доказів на свій захист.

Скасування повідомлень, декларацій (реєстрації) на підставі актів планових чи позапланових перевірок органами архітектурно-будівельного контролю, є передбаченою законодавством формою здійснення державного нагляду (контролю), та узгоджується з вимогам п.9 ч.2 ст.2 КАС України та ст.13 Конвенції.

Разом з тим, у цьому випадку відповідач зазначеної процедури не дотримався.

Не є переконливими посилання на те, що при виїзді посадових осіб відповідача за адресою : вул.Івана Кудрі, 20-ю в м.Києві відповідальні особи позивача були відсутні, адже, Порядком передбачені випадки та варіанти поведінки органів архітектурно-будівельного контролю, у разі ухилення суб`єктів містобудування від проведення перевірки.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідач зазначеними повноваженнями не скористався, добровільно відмовився від проведення позапланової перевірки та акт перевірки не склав.

За таких обставин, враховуючи відсутність акта перевірки, в якому викладені мотиви та підстави скасування декларацій, суд позбавлений можливості дослідити та перевірити їх на правомірність та обґрунтованість.

На думку суду, факт порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства, зведення об`єкта самочинного будівництва, невідповідність даних у повідомленнях та деклараціях може бути підтверджений виключно актом планової чи позапланової перевірки.

Лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №055-17710 від 10.11.2016, в якому безпосередньо викладені ці мотиви та підстави, суд не вважає допустимим доказом, оскільки такий спосіб підтвердження протиправності дій суб`єкта містобудування не передбачений законодавством.

За таких обставин, відповідно до вимог ст.ст.74, 90 КАС України суд відхиляє вказаний лист, як доказ самочинного будівництва та невідповідності даних повідомлення та декларації.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості наказу №22 від 18.11.2016 відповідачем не надано.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність наказу відповідача від 18.11.2016 №22 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності .

Суд зазначає, як слідує з прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати нечинним оскаржуваний наказ, однак, належним способом захисту є визнання протиправним та скасування акта індивідуальної дії, відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 640,00 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 22 від 18.11.2016 про скасування реєстрації Декларації про початок будівельних робіт за № КВ 082161441847 від 23.05.2016 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації за № 142161730706 від 21.06.2016 на об`єкт будівництва: Реконструкція нежитлових приміщень №№ 1,23,4 (групи приміщень № 55) (в літ. А) з облаштуванням додаткового входу на АДРЕСА_1 .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640 грн.

ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 )

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40224921, 01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 12)

ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_2 , АДРЕСА_5 )

Товариство з обмеженою відповідальністю БК ГЕРМЕС (код ЄДРПОУ 40223577, 03191, м.Київ, вул.Лятошинського, буд.28, кв.73)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Шостого апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій